Верхнеднепровский уезд Екатеринославской губернии

Ні пісні, ні звуку
(Зі спогадів мого дідуся)
Село пригнітилось. Ні пісні, ні звуку, ні собачого гавкоту. Настала зима 1933 року. Запаси вже скінчилися. Коні валилися з ніг Коли яка коняка падала з голоду, на неї з сокирами накидалися такі ж голодні люди. Кому скільки вдалося відрубати, швидко ніс додому, щоб ще й дорогою не відібрали. Вмирали поодинці. Вмирали цілі сім'ї.
Батьки мого дідуся були хліборобами. «Їх сім'я складалась з 8 чоловік. У мами мого дідуся, бабусі Анни, було три сестри – Катруся, Тетяна, Соломія та два брати – Денис, Артем.
Трагічно склалася доля тітки Соломії (1876 р. н.). У неї був чоловік Сініфон (1870 р. н.) та двоє дітей: Варя (1928 р. н.) та Льоня (1930 р. н.). Не було чого їсти і чоловік тітки Соломії пішов у м. Луганськ бо там була робота, за яку давали гроші та ще й пайок. Один раз в два тижні він приїздив додому і привозив харчі, які економив. Їхати треба було до станції Верхньодніпровськ, а потім 15 кілометрів йти пішки балкою Гаврашівка. І от весною 1933 року голодний, стомлений він йшов додому і за 3 кілометри до хати вкрай безсилий помер з куском хліба за пазухою.
Сім'я втратила годувальника. Від голоду почали хворіти, пухнути діти тітки Соломії. Захворіла й вона сама, не було сил ні ходити, ні жити. Приїхали працівники притулку м. Верхньодніпровська і забрали дітей. Обіцяли, що їм буде там добре, що вони виживуть.
Всі родичі чим могли допомагали тітці Соломії і вона видужала. Взяти ж її дітей не могли, бо у самих було по 6-8 дітей – виживали хто як міг.
Після видужання стала Соломія шукати своїх діток, скільки не шукала, так і не знайшла. Так і прожила вона все життя самотньо, обездолена.
Сум і жах був незабутній. Люди ставали самі на себе не схожі.
Зима, весна тягнулись занадто довго. А люди сподівались тепла. Скубли все, що зеленіти почало. Рвали кропиву, пшінку, лободу.
Взагалі їли все, хто. що бачив – бур'яни, гриби – ніхто не дивився, які вони. Люди дуріли, вмирали від отруєння... Ще їли кашку з грициків, калачиків, цвіт білої та жовтої акації. Мати завжди є матір'ю. І в ці найстрашніші дні вона відривала від себе ту мізерну їжу, щоб підтримати дітей.
Ця чорна сторінка людського життя вчить нас берегти, цінувати людське життя і ніколи не забувати страшних уроків історії.
Каріна Сімонова, учениця 7 класу Верхньодніпровської СЗШ № 3.
Придніпров. комунар.– 2007.– 24 листоп. – (№ 89). – С. 1.

Отчет Екатеринославского епархиального училищного совета о состоянии школ церковно-приходских и грамоты в Екатеринославской епархии за 1901 ссылка

Отчет Екатеринославского епархиального училищного совета о состоянии школ церковно-приходских и грамоты в Екатеринославской епархии за 1905 ссылка

Отчет Екатеринославского епархиального училищного совета о состоянии школ церковно-приходских и грамоты в Екатеринославской епархии за 1908-1915 ссылка

Призывной возраст 19-43
В Днепропетровском архиве согласно путеводителя нет фондов губерского воинского присутсвия и Верхнеднепровского уездного начальника по воинскому присутсвию за 1914-1917.
Факт участия предка в Первой мировой можна проверить по печатным изданиям:
Именной список убитым, раненым и без вести пропавшим нижним чинам.Всего издание состоит из 2835 выпусков, каждый по 16 страниц, итого 45360 страниц. Выпуски охватывают диапазон времени с августа 1914 года по июль 1916 года и содержат примерно 1.8 миллиона фамилий. В РГБ имеется лишь 67 томов (как правило, каждый том содержит 20 выпусков), т.е. около половины всех выпусков.
Также списки печатались в приложении к Екатеринославским губернским ведомостям

[ Изображение на стороннем сайте: aa1179fbe903t.jpg ]

О раненых печатное издание: Именной список раненых и больных офицерских и нижних чинов, помещенных в лечебных заведениях : (по сведениям Справочнаго отдела Краснаго Креста) : [№ 1-77].1914-1915
Для поиска информации о потерях в Российском государственном военно-историческом архиве понадобится знание полка в котором служил предок.Без этой информации искать данные о службе бесполезно.Единственным способом как-то зацепиться в поисках это просмотреть в РГВИА фонд Одесского военного округа в котором могут быть мобилизационные расписания с указанием распределения новобранцев ( кол-во человек из уезда) по войскам.Затем остается только проверять по фондам полков, корпусов, дивизий и фонду 16196 РГВИА.Способ затратный по времени, но других вариантов поиска из-за плохой сохранности фондов Днепропетровского архива нет.

как можно получить доступ к этим книгам?

Адреса: вул. К. Лiбкнехта, 89 (корп. 1), м. Днiпропетровськ, 49069;
вул. Ленiнградська, 10 (корп. 2 партійний архів), м. Днiпропетровськ, 49069
Тел.: корпус 1 - (056) 732-49-69(приймальня), 732-49-68(стіл довідок);
корпус 2 - (056) 732-49-78 (читальний зал)
E-mail:dado@adm.dp.ua, dniproarhiv@dado.dp.gov.ua, dado@telemost.dp.ua (на електронну пошту відповідають рідко або взагалі ігнорують, тому, якщо відправили лист, краще подзвонити в архів і запитати чи отримали листа)
Директор: Киструська Ніна Володимирівна
Заступник директора: Легостаєва Олена Олександрівна


Адреса: 51600, м. Верхньодніпровськ, вул. Щербицького, 2,
тел. (0-258) 6-00-09
Керівник архівної установи: Недуха Тетяна Олександрівна


Адреса: 51600, м. Верхньодніпровськ, пл. Щербицького, 8
тел:(05658) 3-10-83
Начальник відділу державної реєстрації актів цивільного стану: Шевченко Олена Пилипівна


Адреса:вул. Дніпровська, 31, м.Верхньодніпровськ, 51600
Телефон:((05658) 3-14-50
ТВО військового комісара:ДЯЧЕНКО Сергій Леонідович
Питання, які розглядає військовий комісаріат та послуги, що надає:
- пошук загиблих у Великій вітчизняній війні;
- уточнення списків загиблих у Великій вітчизняній війні;
- увіковічення загиблих у „Книзі пам’яті”;