Здравствуйте!! я ищу информацию о этом человеке:
Пищалка Дмитро Федоровича (1890 року народження, село Попівка Миргородського повіту). Один із ватажків антибільшовицького руху на Лубенщині. Під час Гетьманщини вступив до боротьбистів і створив підпільну організацію повстанців. Під час колективізації очолив антиколгоспний виступ і був заарештований. У 1929 році рішенням совєцької влади був розстріляний з конфіскацією особистого майна.
Загін Пищалки був ліквідований 1920 року силами спецзагону М.Шастуна десь у районі села Попівки. Після розгрому самому отаманові вдалося врятуватися, але подальше перебування на Миргородщині стало для нього неможливим. Зазнала переслідувань від чекістів і його родина. Відомо, що письменник В.Г.Короленко рішуче виступив проти дій Полтавської губернської ЧК, яка після оголошеної 1919 року амністії учасникам дубчаківського повстання через рік знову заходилася судити тих самих осіб. До гурту переслідуваних потрапила й неповнолітня сестра Пищалки – Євдокія. Лише завдяки втручанню письменника-правозахисника, який звертався з листами-протестами і проханнями до голови Полтавського губвиконкому Порайка, голови Раднаркому України Х.Г.Раковського та до голови ВУЦВК Г.І.Петровського, 15-річну дівчину вдалося врятувати від розстрілу [24].
Сам же Д.Пищалка подався на південні терени Полтавщини, де під придбаним прізвищем Сивашенка 1921 року працював у освіті, згодом йому вдалося увійти до числа службовців ЧК і під цим прикриттям повести агітаційну роботу проти радянської влади. Д.Пищалку було викрито, заарештовано, і 1929 року його справу розглядала надзвичайна сесія Лубенського окружного суду
Д.Пищалка народився у Попівці Миргородського повіту у сім’ї
селянина-бідняка. За участь у революційних виступах у 1902 р.
його батька заслали до Сибіру, малий Дмитрик поїхав слідом, у
Тобольську екстерном закінчив гімназію і працював учителем. У
1914 р. був мобілізований до царської армії, служив у саперному
батальйоні, мав військове звання прапорщика. Після повалення самодержавства в Росії повернувся на Миргородщину, а коли
прийшли німці, зв’язався з «петлюрівським» загоном Г.П’явки,
що стояв у попівських лісах. Разом вони повели боротьбу з
Гетьманщиною. Комуністи вважали його «ідейним петлюрівцем»,
тому після невдалого повстання 1–4 квітня 1919 р. у Миргороді
Д.Пищалку було заарештовано чекістами. Звільнившись, він
остаточно став на шлях боротьби з більшовизмом.
Протягом літа 1919 р. Д.Пищалка iз своїм зaгоном здійснив декілька вдалих нападів на червоноармійські пости і російські продовольчі загони, які грабували українських селян. З приходом денікінців, як колишнього російського офіцера, його мобілізували
до Добровольчої армії, але вже через місяць Д.Пищалка з неї втік
і разом з отаманами Донченком, Радченком і Нехворостним ліквідував денікінську владу в селах Миргородщини. У кінці 1919 р. їх
загони визволили Миргород від білогвардійців, але незабаром підійшли червоні і обеззброїли повстанців, які не бажали вливатися до
Червоної армії. Д.Пищалка із своїми побратимами пішов до лісу і
почав безкомпромісну боротьбу з комуністами.
265
Значну допомогу в організації повстансько-партизанської боротьби на Миргородщині надали «посланці Петлюри» старшини
армії УНР А.Калениченко та Г.Мильченко, які у квітні 1920 р.
прибули до загону Д.Пищалки. У травні його повстанці вбили секретаря Комишнянського осередку КП(б)У Б.Лопандіна і одного
міліціонера, а в комишнянському лісі розстріляли двох комсомольців. У ніч на Івана Купала повстанці Д.Пищалки спіймали
співробітника Миргородського повітового військкомату Івана
Мельченка, який з Єлизаветою Вовк кохався у клуні, вивели до
лісу і розстріляли, а труп кинули в Хорол. З Миргорода терміново був викликаний загін червоноармійців, який почав прочісувати Попівський ліс. Рятуючись від облави, повстанці розбіглися, а
Д.Пищалка, розчарувавшись у своїх вояках, пішов у Кибинці формувати новий загін.
Протягом літа 1920 р. повстанці Д.Пищалки ліквідували радянську владу в Хомутці, Почапцях, Комишні та інших селах
Миргородського повіту. У сутичках з червоними вони вбили комуніста Капліна, комсомольця Нестеренка і більше 10 міліціонерів.
Під час рейду Л.Христового Д.Пищалка приєднався до його загону
і під Хомутцем вони знищили в бою чотирьох вояків із «загону по
боротьбі з бандитизмом». У серпні 1920 р. після одного невдалого
бою з регулярними частинами Червоної армії Д.Пищалка розпустив свій загін. «Як будете потрібні, – сказав він, прощаючись, – то
зберу вас через офіцера Мильченка». Пізніше він був учасником
протибільшовицького Лубенського підпілля. Після арешту його
першого комітету деякий час переховувався, а потім з фальшивими документами вчителював у Кременчуцькому повіті. Життя
під чужим прізвищем гнітило його і 3 серпня 1926 р. Д.Пищалка
з’явився до Харківського ДПУ і «розкаявся» у вчинених злочинах,
приховавши більшість із них. Репресій не зазнав і продовжував
учителювати, але 18 травня 1929 р. за організацію антиколгоспних виступів селян був розстріляний згідно вироку Лубенського
окружного суду [22].
кто его дети по имени и по фамилии, как звали его жена? ПОМОГИТЕ!
[q]
Ищу информацию о прадедушке ПИЩАЛКА ИВАН ТИМОФЕЕВИЧ около 1858 г.р. село(містечко) ХОМУТЕЦЬ, миргородського району, Полтавской обл. также ищу информацию о прабабушке его жене ПРАСКОВЬЯ 1861г.р. село(містечко) ХОМУТЕЦЬ, миргородського району, Полтавской обл. Какая у нее фамилия до замужества. какое отчество? Я из США извините за ошибке!! Помогите пожалуйста!![/q]
Пожалуйста, по своим личным поискам (по фамилиям рода) и отдельным населенным местам
Модератор раздела.