✔ПОЛТАВСКАЯ ГУБЕРНИЯ / ОБЛАСТЬ

Спасибо, попробуем пошукать

Село МИТЛАШІВКА, ст. ДРАБОВО-БАРЯТИНСЬКА.
Лежить на правому березі річки Чумгак, біля городища часів Київської
Русі. Розташоване за 12 кілометрів від райцентру та за два кілометри
від залізничної станції Драбово-Барятинська, населення 1458 чоловік.
Митлашівській сільраді підпорядковані села Олімпіадівка та Козаче
(Гулаківка). На території пристанційного селища чимало організацій та
підприємств: майстерня по ремонту сільгосптехніки, маслозавод,
нафтобаза, бурякпункт, лабораторії Драбівської дослідної станції ріль-
ництва, асфальтовий завод, дрібнооптові бази та ін.
У 1787 році село Митлашівка належало до Золотоніського повіту,
проживало в ньому 322 душі різного звання людей – казенних селян,
козаків і селян поміщиків – таємного радника і кавалера П. Завад-
ського, колезьких асесорів Петра та Павла Неверовських, ротмістра
Оболонського. Нинішнє село засноване десь на початку ХVІІ століття.
Воно нанесене на карту Г. де Боплана, яка виготовлена у 30-х роках
ХVІІ ст. Але людське життя у цій тоді лісовій та глухій місцевості, могло
жевріти і після татаро-монгольського погрому середини ХІІІ століття,
який знищив тут оборонну споруду-острог та невеликий посад.
У 1781 році в селі Митлашівці нараховувалось 87 хат, в т.ч.
різночинців – 1, духовенства – 2, церковні – 2, козаків виборних – 26
хат, козацьких під помічників – 6, посполитих і козацьких підсусідків –
55 хат. Село до 1787 року входило до Яблунівської сотні Лубенського
полку. Крім того, до села Митлашівки належали хутори: спадкоємців
бунчукового товариша Гулака, де було посполитих і козачих підсусідків
22 хати, військового канцеляриста Міцкевича дружини посполитих і
козачих підсусідків 17 хат та сотничихи Базидевич посполитих і коза-
чих підсусідків 24 хати. У 1787 році хутір Козацький нараховував 76
душ мешканців і належав колезькому асесору Якову Гулаку з братами.
У кінці ХІХ століття неподалік села було прокладено залізницю,
яка зв’язала Москву з чорноморським містом Одесою. У 1905-1907
роках у селі діяв гурток селян, які включились у революцію, були
організаторами страйку робітників вальцьового млина. У травні 1919
року тут засновано першу у районі сільськогосподарську артіль.
351У пристанційному селищі в сім’ї залізничника народився май-
бутній Герой Радянського Союзу, командир артилерійської бригади,
полковник В.М. Жагала.

Kolovrat, підсусідок — безземельний або малоземельний селянин, що меш­кав у чужому будинку; допомагав своєму господареві виконувати ко­зацьку службу та обробляти його землю.

по статусу они были ниже посполитых получается ?

Добрый день, надеюсь на помощь/подсказку форумчан.
Есть следующая информация.
Мой прадед Сидорец Ипполит Яковлевич, во время Первой мировой служил штабс-капитаном в 311-ом пехотном Кременецком полку. Я нашла его в списках полных георгиевских кавалеров.
Мой дед рассказывал, что у них в Прохоровке был дом (имение) и они владели землями в этом селе. Информация не подтвержденная, т.к. дед не очень любил распространяться на эту тему (в то время такие вещи было принято скрывать). Так же есть информация, что в какой-то газете было написано о Прохоровке и была упомянута фамилия Сидорец, но это ничего не дает, т.к., к сожалению, мне не известно название газеты. Никакой связи фамилии Сидорец и Прохоровки я не нашла. Но моя мама, когда была маленькой была в Прохоровкe и даже стала свидетелем встречи деда(ее отца) с его няней (или какой-то женщиной, которая работала у них в семье).
Подскажите, пожалуйста, в каком направлении мне следует двигаться дальше? Связываться с архивами?