✔Полтавская губерния / область -

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

Помогите найти родственников - ШАПКО Григория Григорьевича 1909-1991 (род. с. Нехвороща Кобыляцкий р-н, Полтавской обл.)

А вы уверены в названии? Кстати, есть немного информации на форуме о Ваших предках в теме Переяславской 2-ой сотни.

Интересная, но не ясная задача! У меня находятся документы с названием Гаидовгии (именно выпись из Гербовника Всероссийской Империи и другие источники). С другой стороны я имею также ряд документов с названием Гайдовичи (две разныцх издания Брокхаус-Ефрон, современный источник http://mapyourinfo.com/wiki/ru.wikipedia.org и также сведения моих древних предков, что их близкие родились или умирали в Гайдовичах. Потому я и искал местоположение имения Гайдовичи.

[q]
По предоставлении Екатеринославской казенной палаты о переселении казаков и крестьян Полтавской села Меклашевки и хутора Нарточить Крапивной.Дано дозволение переселить Малороссийской Полтавской губернии Золотоношеского Повтопа села Маклашевки и хутора Нарточить Крапивной казакам и казенным крестьянам мужского-28,женского пола 25 душам в селение Троицкое.,6 мая 1806 года.
[/q]

помогите определить где были села Маклашевка и хутор Нарточить?Есть по ним какие документы?

Как вариант:
Митлашівка, с., Полтавська губ., Золотоніський пов., Білоусівська вол. (Черкаська
обл., Драбівський р-н)
ДАЧО
1. Полтавська губернія
2. Полтавська єпархія
3. Миколаївська церква, с. Митлашівка Золотоніського пов. Білоусівської
вол.
4. с. Перервинці
5. Народження: 1825–1838: ф. 403, оп. 4, спр. 1; 1839–1856: ф. 403, оп. 4,
спр. 2, 1857–1870: ф. 403, оп. 4, спр. 3; 1882: ф. 931, оп. 1, спр. 1038; 1884–1885: ф.
931, оп. 1, спр. 1050; 1892: ф. 931, оп. 1, спр. 1113; 1904: ф. 931, оп. 1, спр. 1410;
1914: ф. 931, оп. 1, спр. 1437; 1917: ф. 931, оп. 1, спр. 1402

Спасибо, попробуем пошукать

Село МИТЛАШІВКА, ст. ДРАБОВО-БАРЯТИНСЬКА.
Лежить на правому березі річки Чумгак, біля городища часів Київської
Русі. Розташоване за 12 кілометрів від райцентру та за два кілометри
від залізничної станції Драбово-Барятинська, населення 1458 чоловік.
Митлашівській сільраді підпорядковані села Олімпіадівка та Козаче
(Гулаківка). На території пристанційного селища чимало організацій та
підприємств: майстерня по ремонту сільгосптехніки, маслозавод,
нафтобаза, бурякпункт, лабораторії Драбівської дослідної станції ріль-
ництва, асфальтовий завод, дрібнооптові бази та ін.
У 1787 році село Митлашівка належало до Золотоніського повіту,
проживало в ньому 322 душі різного звання людей – казенних селян,
козаків і селян поміщиків – таємного радника і кавалера П. Завад-
ського, колезьких асесорів Петра та Павла Неверовських, ротмістра
Оболонського. Нинішнє село засноване десь на початку ХVІІ століття.
Воно нанесене на карту Г. де Боплана, яка виготовлена у 30-х роках
ХVІІ ст. Але людське життя у цій тоді лісовій та глухій місцевості, могло
жевріти і після татаро-монгольського погрому середини ХІІІ століття,
який знищив тут оборонну споруду-острог та невеликий посад.
У 1781 році в селі Митлашівці нараховувалось 87 хат, в т.ч.
різночинців – 1, духовенства – 2, церковні – 2, козаків виборних – 26
хат, козацьких під помічників – 6, посполитих і козацьких підсусідків –
55 хат. Село до 1787 року входило до Яблунівської сотні Лубенського
полку. Крім того, до села Митлашівки належали хутори: спадкоємців
бунчукового товариша Гулака, де було посполитих і козачих підсусідків
22 хати, військового канцеляриста Міцкевича дружини посполитих і
козачих підсусідків 17 хат та сотничихи Базидевич посполитих і коза-
чих підсусідків 24 хати. У 1787 році хутір Козацький нараховував 76
душ мешканців і належав колезькому асесору Якову Гулаку з братами.
У кінці ХІХ століття неподалік села було прокладено залізницю,
яка зв’язала Москву з чорноморським містом Одесою. У 1905-1907
роках у селі діяв гурток селян, які включились у революцію, були
організаторами страйку робітників вальцьового млина. У травні 1919
року тут засновано першу у районі сільськогосподарську артіль.
351У пристанційному селищі в сім’ї залізничника народився май-
бутній Герой Радянського Союзу, командир артилерійської бригади,
полковник В.М. Жагала.

Спасибо, а кто такие казачьи подсусидки?Это какой то класс крестьян?

Kolovrat, підсусідок — безземельний або малоземельний селянин, що мешкав у чужому будинку; допомагав своєму господареві виконувати козацьку службу та обробляти його землю.

Підсусідки – збірна назва різних категорій зубожілих селян в Україні 16-18 ст., які не мали власного господарства і жили в чужих дворах, "у сусідах". Взаємовідносини між підсусідками та їхніми господарями ґрунтувалися на усних договірних умовах. За користування житлом підсусідки відробляли в господарствах своїх хазяїв. Залежно від того, в чиїх дворах вони жили, підсусідки були панські, старшинські, монастирські, козацькі тощо. Підсусідки переважно ставала сільська біднота, кріпаки-втікачі, розорені та збіднілі селяни внаслідок стихійного лиха чи грабіжницьких нападів татар. Існували групи підсусідків, які мали свої двори, але були позбавлені орної землі або були неспроможні її обробляти. Інколи підсусідками ставали заможні козаки і міщани, які намагались уникнути сплати державних податків та відбуття військової служби. В 1734 підсусідків прирівняли до інших податних категорій населення. Після юридичного оформлення кріпосного права (царський указ від 3.5.1783) у Лівобережній і Слобідській Україні більшість підсусідків було закріпачено.

✔Полтавская губерния / область

▶ Диалоговая тема по региону (вопросы/ответы)