Литовские и польские фамилии -

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

Tino написал:

[q]
Назовите хотя бы еще одну кроме Лищук суффикс -щук появляется когда основа заканчивается на "С" тогда суффикс "- чук" превращается в -щук.
[/q]

Много фамилий имеющих суффикс -щук заканчиваются не на С а на Ш. В частности фамилии происходящие от закарпатских форм имен Петраш - Петращук, Юраш-Юращук, Даниш- Данищук. Не буду приводить дальше этот ряд фамилий, но хотелось бы отметить, что суффикс -ук является "привнесенным" в Карпаты. Традиционными являются "смягченные" суффиксы - щюк и -чюк.
И вряд ли всегда фамилии будут отвечать правилам. Но подумать стоит.

Balymba написал:

[q]

Много фамилий имеющих суффикс -щук заканчиваются не на С а на Ш. В частности фамилии происходящие от закарпатских форм имен Петраш - Петращук, Юраш-Юращук, Даниш- Данищук.
[/q]

Не могу с Вами согласиться! По сути говоря патронимического суффикса -чук нет как такового. Есть -ук. Чтобы получить фамилию Петращук, нужно не к имени Петраш прибавлять суффикс -чук, а к имени Петрашко прибавить -ук. Тогда и будем иметь Петращук. Сравните фамилии Бащук и Башук. Правда похожи? Только Бащук = Башко + ук, а Башук = Баш + ук.

Тоже самое фамилии Лащук и Лашук.

Balymba написал:

[q]

Не буду приводить дальше этот ряд фамилий, но хотелось бы отметить, что суффикс -ук является "привнесенным" в Карпаты. Традиционными являются "смягченные" суффиксы - щюк и -чюк.
И вряд ли всегда фамилии будут отвечать правилам. Но подумать стоит.
[/q]

Привнесенным кем? Повторяю, не было суффиксов -щюк, и -чюк создававших фамилии. Это сейчас они при анализе слова рассматриваются как суффиксы. Фамилии всегда отвечают правилам, если нет в них писарских ошибок. Лингвистика - довольно точная наука, если исследователи, которые в неё пришли, дружили в школе с математикой. Если исследователь пришел в филологию, убегая от математики, то понятное дело он и приносит в лингвистику эмоции и путаницу.

Tino написал:

[q]

Balymba написал:
[q]
Много фамилий имеющих суффикс -щук заканчиваются не на С а на Ш. В частности фамилии происходящие от закарпатских форм имен Петраш - Петращук, Юраш-Юращук, Даниш- Данищук.
[/q]
Не могу с Вами согласиться! По сути говоря патронимического суффикса -чук нет как такового. Есть -ук. Чтобы получить фамилию Петращук, нужно не к имени Петраш прибавлять суффикс -чук, а к имени Петрашко прибавить -ук. Тогда и будем иметь Петращук. Сравните фамилии Бащук и Башук. Правда похожи? Только Бащук = Башко + ук, а Башук = Баш + ук. Тоже самое фамилии Лащук и Лашук. Balymba написал:
[q]
Не буду приводить дальше этот ряд фамилий, но хотелось бы отметить, что суффикс -ук является "привнесенным" в Карпаты. Традиционными являются "смягченные" суффиксы - щюк и -чюк.И вряд ли всегда фамилии будут отвечать правилам. Но подумать стоит.
[/q]
Привнесенным кем? Повторяю, не было суффиксов -щюк, и -чюк создававших фамилии. Это сейчас они при анализе слова рассматриваются как суффиксы. Фамилии всегда отвечают правилам, если нет в них писарских ошибок. Лингвистика - довольно точная наука, если исследователи, которые в неё пришли, дружили в школе с математикой. Если исследователь пришел в филологию, убегая от математики, то понятное дело он и приносит в лингвистику эмоции и путаницу.
[/q]

Ми говоримо про трохи різні речі а виходить нібито я хочу вам опонувати. Тому по перше переходжу на українську - так легше.
Мені не вистачає спеціальних знань з науки під назвою "лінгвістика" і тому мені важко Вам щось доказувати. Але з іншої сторони мій погляд не підлеглий канонам цієї науки, і тому я можу дозволити собі говорити про речі часто всупереч існуючим науковим догмам.
Я завжди притримуюсь точки зору що все в світі є відносним, і тому наука теж змінюється. Щоб відповісти на Ваше висловлювання з приводу того, що лінгвістика, нарівні з математикою є точною наукою і не може базуватися на емоціях - чи потрібні емоції в точних науках покаже Час. А от щодо лінгвістики то вона, на мою думку, повинна враховувати також місцеві традиції словотворення (діалекти) яких є досить багато. Якщо ми говоримо про сучасний запис частин слова ( в тому числі суфіксів) повинно відповідати вимогам науки. Але коли ми говоримо, що в минулому було зроблено якийсь запис (хоча б прізвища) з врахуванням його звучання в конкретний історичний період і конкретному географічному пункті, який не відповідає загальноприйнятим нормам науки і трактуємо його як "помилку писаря", то я не можу з тим погодитися. Очевидно в свій час досить часто було краще відомо як насправді звучало прізвище в оригіналі. А те, що після приєднання окремих "диких" територій до якихось "цивілізованих!" держав проводилася уніфікація письмових даних з точки зору науки і традицій, які панували в цій державі це доконаний факт. Але як винятки могли зберегтися первісні форми слів, в тому числі і прізвища.
Говорячи конкретно по утворення прізвищ від імен Ви оперуєте тими формами імен, які вам відомі, ті ж які традиційно існували в конкретній місцевості Ви відкидаєте. Напевне і я винен коли неправильно висловив свою точку зору ( все-таки російською у мене виходить погано, зрештою як і сучасною українською).
От взяти для прикладу прізвище з якого почалося - ЗЕЛЕНЩУК. Я висловив свою точку зору, що звучання його в моїй місцевості не сприймається, як щось чужорідне і відповідно неможливе. Ви виводити його від імені ЗЕЛЕНКО, а якщо допустити що походить від жіночого імені ЗЕЛЕНИЦЯ. Як у даному випадку, буде звучати утворене прізвище.
Подібне з іменами ПЕТРАШКО і ПЕТРАШ. Ви посянюєте як утоворюється прізвище від першої форми імені, а мені цікава форма від ПЕТРАШ. Наступне питання про суфікси - я хотів сказати не про те, що існує суфікс -чук, а не -ук. Я хотів вказати на те, що в гуцульських діалектах ( без врахування змін привнесених українською мовою) суфікс -УК не може існувати з точки зору особливостей вимови звуків. Якщо вже говорити більш зрозумілою Вам мовою, то всі гуцульські прізвища повинні мати виключно суфікс -ЮК. Я, скажімо, можу вимовити прізвище ПЕТРАЩУК ( хоч для цього мені потрібно зробити певні зусилля), але є досить багато людей які вимовляють тільки ПЕТРАЩЮК і ніхто їх не змусить говорити інакше.
До чого я веду - академічна наука дуже мало враховує особливості вимови слів в окремих діалектах ( вважаючи їх діалектами якоїсь мови). Хоча, якщо вивчити етнографічні особливості окремих територій, то можна виявити що люди, які вважаються носіями певного діалекту, скажімо української мови, є насправді мовно асимільованими залишками інших народів. І коли залишки їхньої самобутньої мови трактують, як діалект і відповідно оцінюють за правилами "основної" мови то і виходять такі парадокси.
А про те, що існують етнічні групи з різко відмінними ( я би сказав навіть протилежними) поглядами на різні аспекти життя, я хочу привести свій вчорашній випадок - мені довелося бути на весіллі в рівнинному селі за кілометрів 30 (по прямій лінії) від мого села. І от тут в прямому вигляді мені доводилось побачити як на практиці виглядає прислівя "Знайся віл з волом, а баран - з бараном). Наречений був з мого села, наречена відповідно з рівнинного села. В кожному селі є свої звичаї і в горах, але вони як правило відрізняються незначно і не виходять за рамки загальноприйнятих правил. Тут же виходили парадокси від яких я був просто шокований. Перше почалося із звичаю в цьому селі, що молода пара повинна, проходячи селом, віддавати поклони кожному зустрічному - і тут молодий відмовився. Адже наші звичаї говорять, що "гуцул бє поклони тільки перед Господом Богом" і більше ні пер ким. Ну це ще би можна списати на гординю "гірських людей". Але звичай, який відбувся в кінці ледве не привів до масштабної бійки між гостями - згідно із місцевими звичаями в кінці весілля гості зривають з батьків наречених одежу (штани, спідницю) і рвучи їх на шматки забирають собі на память. І коли батьків нареченої (до речі в поважному віці) "обірвали" свої односельчани і залишили тільки в спідньому, гості з мого села ( особливо ті хто був "під гумором") кинулись з кулаками захищати "пограбованих", адже за звичаями мого села такі дії є образливими не тільки відносно осіб до яких вони застосовуються, а і до присутніх.
Після того як вдалося заспокоїти пристрасті наступив апогей всього - оскільки гості з мого села не брали участі в "розборці сувенірів", гості молодої половину "трофеїв" - штанів батька і одежі матері вирішили по "братньому" розділити з гостями молодої. Вважаючи мене, як сільського голову, умовно кажучи "почесним гостем" прямо переді мною поставили на стіл "трофеї". Від шоку я не можу відійти до цього часу, а скільки зусиль довелося докласти щоб не допустити "захисту честі".
То якщо частини, народу, який науково вважають одним цілим, мають наскільки відмінні (не побоюсь сказати - антагоністичні) культурні традиції, то чи не помиляється і наука застосовуючи до таких різних людей одинакові принципи, в тому числі і в галузі лінгвістики. Адже мова не йде про культурні відмінності народів, які розділені територіально.

Дуже дякую за розлогу відповідь! Спробую хоч якось Вам відповісти!

1) Я не відкидаю імен, які побутували в тій чи іншій місцевості. З чого Ви взяли?

2) Від жіночого імені ЗЕЛЕНИЦЯ прізвище має бути Зеленюк, таке ж прізвище цтворюється від прізвиська ЗЕЛЕНИЙ.

3) Ви маєте рацію, коли стверджуєте, що залишки давніх мов можуть бути в діалектах. Ба більше, в словнику української літературної мови є багато реліктів, які залишилися в ній від вже почилих в Бозі мов.

4) Те, як звучить чи звучав той чи інший суфікс чи префікс в прізвищі, не є приводом до відмови від уніфікації написання сучасних українських прізвищ.

5) попри в почасти разючі відмінності між лексичним складом українських діалектів та говірок правила словотворення завжди були спільними, як і спільність граматичних категорій. Це і дозволяє об'єднувати діалекти в одну мову. Деякі росіяни, пори те, що з мого чи Вашого повідомлення можуть зрозуміти хіба що 50%, стверджують, що українська мова - лише діалект їх
мови

Особливості вимови, на кшталт щук, щйук, гурок-гірок-огірок, не є такими, що не дозволяють розглядати лінґвістику як доволі точну науку, у всякому разі на рівні морфолоґії.

6) звичаї українців - дуже різні, почасти антагоністичні, як у описаному Вами випадку. Але це не є чимось унікальним. Що більше народ включає в себе субетносів, то більше культурних розбіжностей ми в ньому подибуємо. Наприклад, в минулому молодь деяких поліських місцевостей практикувала дошлюбні групові зносини. В інших місцевостях дошлюбний контакт дівчини з хлопцем був настільки забороненим, що виникали трагедії. До нині ті ж поліщуки справляють на Трійцю веселі відвідини кладовищ, де вони з піснями та танцями та веселощами спілкуються з духами предків. В різноманітності культур - СИЛА. на мою думку, в ціх питаннях треба мати більше гумору та толерантності!

А что Выможете сказать о фамилии Тарасюк, с каких мест?

medina написал:

[q]
...о фамилии Тарасюк, с каких мест?
[/q]

Волынь, Подолия, Львовская, Ивано-Франковская области, Центральная Украина, Черниговская и Полтавская области, Западная и Центральная Белоруссия, Восток и Юг Польши...
Если кратко: Большая Волынь и примыкающие области + миграция...

Уважаемые участники форума,
ищу информацию о происхождении фамилии Бондал.
Знаю, что эта фамилия в Белоруссии распространена была в Лепельском уезде Витебской губернии. Есть вероятность того, что фамилия эта не белорусская.
Рядом с одной из деревень, в которой проживали Бондалы, находилось урочище Бондала.
На http://bat-smg.wikipedia.org/wiki/Bondal%C4%81 написано о деревне с аналогичным названием.
Это название деревни на жемайтском диалекте.
На литовском языке название деревни - Bundalai.
Деревня находится в Шилутском районе.
И вот ещё – фамилия BONDALUS на http://www.ortsfamilienbuecher...mp;lang=ru
Может быть, фамилия Бондал попала в Лепельский уезд из Литвы?
Что скажете?

Тарасюки в Польше это в основном на Подляшье.
http://www.moikrewni.pl/mapa/kompletny/tarasiuk.html

irina234 написал:

[q]
Может быть, фамилия Бондал попала в Лепельский уезд из Литвы?
[/q]

Из Литвы не могла попасть потому что, в XIX веке Bundalai в Германии. Это сейчас в Литве.

В списке все BUNDULS и деревня Bunduln, и только двое записаны через О, значит у них случилась описка.
Запись Bondalā на жемайтском ничего не значит, как например Вильнюс по жемайтски Vėlnios, но в Вильнюсе об этом ни кто не знает.

А были ли переселенцы из Германии на территорю Белоруссии, касательно Бондалов, так это вы можете узнать только исследовав родословную своих предков.
Нужно начинать искать со своего двора, а не наоборот.

irina234 написал:

[q]
ищу информацию о происхождении фамилии Бондал.
[/q]

Очень интересная и древняя фамилия. Встречается в Норвегии в 1629 году. (Sigrid Tarjeisdatter BONDAL 1629 , Treungen, Telemark). В Англии в 1661 (ANN BONDALL FEB 1661 Slimbridge, Gloucester, England)а в форме Bondell в 1560( Alice Bondell -
20 JAN 1560 Of Ashant Newbolt, , Warwick, England). Много упоминаний по Франции ( ANTHOINE BONDAL 31 MAR 1672 Saint-Germain-En-Laye, Seine-Et-Oise, France).

bond
I [bɒnd]
1. n
1) связь, узы
2) pl оковы; перен. тюремное заключение;
in bonds в тюрьме
3) соединение
4) сдерживающая сила
5) долговое обязательство;
to stand bond for smb. поручиться за кого-л.
6) (обыкн. pl) фин. облигации; боны
7) таможенная закладная
8) шотл. закладная
9) стр. перевязка (кирпичной кладки)
2. v
1) связывать
2) закладывать имущество
3) подписывать обязательства
4) фин. выпускать облигации, боны
5) оставлять товары на таможне до уплаты пошлины
6) стр. скреплять, связывать (кирпичную кладку)
7) привязываться
II [bɒnd]
уст.
1. n крепостной (крестьянин)
2. a крепостной

bondelle f - швейц. невшательский сиг

http://www.familysearch.org/En...ame=Bondal
http://resources.rootsweb.ance...ame=Bondal

Литовские и польские фамилии

Просьба о помощи в получении информации