Литовские и польские фамилии

Balymba написал:

[q]

Или же первично сохранившиеся варианты фамилий. То что такая фамилия не существует сейчас не означает, что она не могла существовать раньше.

[/q]

нет возражений

Balymba написал:

[q]

Для моего уха ее звучание в варианте Зеленщук вполне приемлемо. В Карпатах довольно много фамилий оканчивающихся на -щук а не на -чук.

[/q]

Назовите хотя бы еще одну кроме Лищук


Balymba написал:

[q]

А понимаю, что смущает вроде бы "лишняя" буква Н, но если хорошо подумать от какого слова происходит фамилия то всякое может быть.

[/q]

Вот и подумайте! Если придумаете, не забудьте поделится, пожалуйста!

Основа фамилии Зеленчук - имя, или прозвище, или фамилия Зеленко, добавляем суффикс -ук = Зеленчук. Чтобы получить Зеленщук нужно иметь основу Зеленс. А теперь давайте вместе подумаем: если в природе таковая?

Tino написал:

[q]

Назовите хотя бы еще одну кроме Лищук суффикс -щук появляется когда основа заканчивается на "С" тогда суффикс "- чук" превращается в -щук.

[/q]

Много фамилий имеющих суффикс -щук заканчиваются не на С а на Ш. В частности фамилии происходящие от закарпатских форм имен Петраш - Петращук, Юраш-Юращук, Даниш- Данищук. Не буду приводить дальше этот ряд фамилий, но хотелось бы отметить, что суффикс -ук является "привнесенным" в Карпаты. Традиционными являются "смягченные" суффиксы - щюк и -чюк.
И вряд ли всегда фамилии будут отвечать правилам. Но подумать стоит.

Tino написал:

[q]

Balymba написал:

[q]

Много фамилий имеющих суффикс -щук заканчиваются не на С а на Ш. В частности фамилии происходящие от закарпатских форм имен Петраш - Петращук, Юраш-Юращук, Даниш- Данищук.

[/q]

Не могу с Вами согласиться! По сути говоря патронимического суффикса -чук нет как такового. Есть -ук. Чтобы получить фамилию Петращук, нужно не к имени Петраш прибавлять суффикс -чук, а к имени Петрашко прибавить -ук. Тогда и будем иметь Петращук. Сравните фамилии Бащук и Башук. Правда похожи? Только Бащук = Башко + ук, а Башук = Баш + ук. Тоже самое фамилии Лащук и Лашук. Balymba написал:

[q]

Не буду приводить дальше этот ряд фамилий, но хотелось бы отметить, что суффикс -ук является "привнесенным" в Карпаты. Традиционными являются "смягченные" суффиксы - щюк и -чюк.И вряд ли всегда фамилии будут отвечать правилам. Но подумать стоит.

[/q]

Привнесенным кем? Повторяю, не было суффиксов -щюк, и -чюк создававших фамилии. Это сейчас они при анализе слова рассматриваются как суффиксы. Фамилии всегда отвечают правилам, если нет в них писарских ошибок. Лингвистика - довольно точная наука, если исследователи, которые в неё пришли, дружили в школе с математикой. Если исследователь пришел в филологию, убегая от математики, то понятное дело он и приносит в лингвистику эмоции и путаницу.

[/q]

Ми говоримо про трохи різні речі а виходить нібито я хочу вам опонувати. Тому по перше переходжу на українську - так легше.
Мені не вистачає спеціальних знань з науки під назвою "лінгвістика" і тому мені важко Вам щось доказувати. Але з іншої сторони мій погляд не підлеглий канонам цієї науки, і тому я можу дозволити собі говорити про речі часто всупереч існуючим науковим догмам.
Я завжди притримуюсь точки зору що все в світі є відносним, і тому наука теж змінюється. Щоб відповісти на Ваше висловлювання з приводу того, що лінгвістика, нарівні з математикою є точною наукою і не може базуватися на емоціях - чи потрібні емоції в точних науках покаже Час. А от щодо лінгвістики то вона, на мою думку, повинна враховувати також місцеві традиції словотворення (діалекти) яких є досить багато. Якщо ми говоримо про сучасний запис частин слова ( в тому числі суфіксів) повинно відповідати вимогам науки. Але коли ми говоримо, що в минулому було зроблено якийсь запис (хоча б прізвища) з врахуванням його звучання в конкретний історичний період і конкретному географічному пункті, який не відповідає загальноприйнятим нормам науки і трактуємо його як "помилку писаря", то я не можу з тим погодитися. Очевидно в свій час досить часто було краще відомо як насправді звучало прізвище в оригіналі. А те, що після приєднання окремих "диких" територій до якихось "цивілізованих!" держав проводилася уніфікація письмових даних з точки зору науки і традицій, які панували в цій державі це доконаний факт. Але як винятки могли зберегтися первісні форми слів, в тому числі і прізвища.
Говорячи конкретно по утворення прізвищ від імен Ви оперуєте тими формами імен, які вам відомі, ті ж які традиційно існували в конкретній місцевості Ви відкидаєте. Напевне і я винен коли неправильно висловив свою точку зору ( все-таки російською у мене виходить погано, зрештою як і сучасною українською).
От взяти для прикладу прізвище з якого почалося - ЗЕЛЕНЩУК. Я висловив свою точку зору, що звучання його в моїй місцевості не сприймається, як щось чужорідне і відповідно неможливе. Ви виводити його від імені ЗЕЛЕНКО, а якщо допустити що походить від жіночого імені ЗЕЛЕНИЦЯ. Як у даному випадку, буде звучати утворене прізвище.
Подібне з іменами ПЕТРАШКО і ПЕТРАШ. Ви посянюєте як утоворюється прізвище від першої форми імені, а мені цікава форма від ПЕТРАШ. Наступне питання про суфікси - я хотів сказати не про те, що існує суфікс -чук, а не -ук. Я хотів вказати на те, що в гуцульських діалектах ( без врахування змін привнесених українською мовою) суфікс -УК не може існувати з точки зору особливостей вимови звуків. Якщо вже говорити більш зрозумілою Вам мовою, то всі гуцульські прізвища повинні мати виключно суфікс -ЮК. Я, скажімо, можу вимовити прізвище ПЕТРАЩУК ( хоч для цього мені потрібно зробити певні зусилля), але є досить багато людей які вимовляють тільки ПЕТРАЩЮК і ніхто їх не змусить говорити інакше.
До чого я веду - академічна наука дуже мало враховує особливості вимови слів в окремих діалектах ( вважаючи їх діалектами якоїсь мови). Хоча, якщо вивчити етнографічні особливості окремих територій, то можна виявити що люди, які вважаються носіями певного діалекту, скажімо української мови, є насправді мовно асимільованими залишками інших народів. І коли залишки їхньої самобутньої мови трактують, як діалект і відповідно оцінюють за правилами "основної" мови то і виходять такі парадокси.
А про те, що існують етнічні групи з різко відмінними ( я би сказав навіть протилежними) поглядами на різні аспекти життя, я хочу привести свій вчорашній випадок - мені довелося бути на весіллі в рівнинному селі за кілометрів 30 (по прямій лінії) від мого села. І от тут в прямому вигляді мені доводилось побачити як на практиці виглядає прислівя "Знайся віл з волом, а баран - з бараном). Наречений був з мого села, наречена відповідно з рівнинного села. В кожному селі є свої звичаї і в горах, але вони як правило відрізняються незначно і не виходять за рамки загальноприйнятих правил. Тут же виходили парадокси від яких я був просто шокований. Перше почалося із звичаю в цьому селі, що молода пара повинна, проходячи селом, віддавати поклони кожному зустрічному - і тут молодий відмовився. Адже наші звичаї говорять, що "гуцул бє поклони тільки перед Господом Богом" і більше ні пер ким. Ну це ще би можна списати на гординю "гірських людей". Але звичай, який відбувся в кінці ледве не привів до масштабної бійки між гостями - згідно із місцевими звичаями в кінці весілля гості зривають з батьків наречених одежу (штани, спідницю) і рвучи їх на шматки забирають собі на память. І коли батьків нареченої (до речі в поважному віці) "обірвали" свої односельчани і залишили тільки в спідньому, гості з мого села ( особливо ті хто був "під гумором") кинулись з кулаками захищати "пограбованих", адже за звичаями мого села такі дії є образливими не тільки відносно осіб до яких вони застосовуються, а і до присутніх.
Після того як вдалося заспокоїти пристрасті наступив апогей всього - оскільки гості з мого села не брали участі в "розборці сувенірів", гості молодої половину "трофеїв" - штанів батька і одежі матері вирішили по "братньому" розділити з гостями молодої. Вважаючи мене, як сільського голову, умовно кажучи "почесним гостем" прямо переді мною поставили на стіл "трофеї". Від шоку я не можу відійти до цього часу, а скільки зусиль довелося докласти щоб не допустити "захисту честі".
То якщо частини, народу, який науково вважають одним цілим, мають наскільки відмінні (не побоюсь сказати - антагоністичні) культурні традиції, то чи не помиляється і наука застосовуючи до таких різних людей одинакові принципи, в тому числі і в галузі лінгвістики. Адже мова не йде про культурні відмінності народів, які розділені територіально.

А что Выможете сказать о фамилии Тарасюк, с каких мест?

Уважаемые участники форума,
ищу информацию о происхождении фамилии Бондал.
Знаю, что эта фамилия в Белоруссии распространена была в Лепельском уезде Витебской губернии. Есть вероятность того, что фамилия эта не белорусская.
Рядом с одной из деревень, в которой проживали Бондалы, находилось урочище Бондала.
На http://bat-smg.wikipedia.org/wiki/Bondal%C4%81 написано о деревне с аналогичным названием.
Это название деревни на жемайтском диалекте.
На литовском языке название деревни - Bundalai.
Деревня находится в Шилутском районе.
И вот ещё – фамилия BONDALUS на http://www.ortsfamilienbuecher...mp;lang=ru
Может быть, фамилия Бондал попала в Лепельский уезд из Литвы?
Что скажете?