ПІОНЕРИ КАМ’ЯНЕЦЬКОЇ ФОТОГРАФІЇУ День міста тисячі кам’янчан і приїжджих гостей вийдуть на святкові вулиці та майдани з фотоапаратами в руках. І невдовзі зроблені знімки заполонять численні сайти, з’являться на шпальтах газет чи просто поповнять папки фотографій у домашніх комп’ютерах… А хто ж був піонером кам’янецької фотографії? Щоб з’ясувати це, перенесемося в другу половину XIX ст., коли в місті стали відкриватися перші фотосалони.
Найвідомішим фотомайстром тих часів, безумовно, був Михайло ГРЕЙМ. Але чи був він першим серед тих, хто почав фотографувати кам’янчан і місцеві краєвиди? Подільський адрес-календар, укладений секретарем Подільського губернського статистичного комітету Віктором ГУЛЬДМАНОМ і розтиражований 1895 р. друкарнею Подільського губернського правління, засвідчує, що тоді в місті діяло п’ять фотографій. Найдавнішою з них, відкритою ще 1870 р., була фотографія прусського підданого Августа Карловича ЕНГЕЛЯ. Через рік, тобто 1871 р., розпочав діяльність як фотограф громадянин Михайло Йосипович ГРЕЙМ. 1889 р. одеський міщанин Михайло Григорович МОЛЧАНОВ відкрив фотографію на Підзамчі. Дві останні фотомайстерні з’явилися в місті 1893 р. - дворянина Адама ЖИЛІНСЬКОГО та колоніста Франца КОДЕША.
Отже, бачимо, що Август ЕНГЕЛЬ на рік випередив Михайла ГРЕЙМА. Фотосалон ЕНГЕЛЯ розташовувався в Старому місті, на Центральній площі (нині майдан Польський ринок), у будинку ЛАСТА. Дві фотографії ЕНГЕЛЯ (вигляд Кам’янця з боку Польських фільварків і вигляд Кам’янця з південно-східного боку) використав Юхим СІЦІНСЬКИЙ для ілюстрування книги «Місто Кам’янець-Подільський. Історичний опис» (Київ, 1895).
Якщо Август Карлович залишився по суті кам’янецьким фотографом, то його рідний брат Олександр ЕНГЕЛЬ (1848-1918) зажив всеросійської слави. Перш ніж стати фотографом, він був художником пейзажу. Працював у Центральній Азії та на Північному Кавказі. 1879 р. отримав срібну медаль Географічного Санкт-Петербурзького товариства, 1881 р. був дипломований від Міжнародного конгресу географів. Від 1879 р. Олександр ЕНГЕЛЬ - член Російського Імператорського географічного товариства. Автор альбому закаспійських пейзажів. У грудні 1890 р. Олександр Карлович відкрив студію фотографії в Тифлісі, 1895 р. створив студію літографованої фотографії. Від 1896 р. працював як фотограф Транскавказької залізниці.
І все ж, виявляється, що не Август ЕНГЕЛЬ був піонером кам’янецької фотографії. А хто ж? З’ясувати це ім’я нам допоміг польський дослідник Юліуш ГАРЖТЕЦЬКИЙ, який видав книги «Позабутий майстер. Про Михайла Грейма з Кам’янця» (Краків, 1972) та (у співавторстві з Гражиною ПЛУТЕЦЬКОЮ) «Нетипові фотографи» (Краків, 1987). З цих досліджень випливає, що піонером фотографічної справи в Кам’янці-Подільському був Юзеф КОРДИШ (1824-1896). Він працював фотографом в Одесі, Кам’янці-Подільському, а надалі осів у Києві, залишивши кам’янецьку філію на опіку свого довголітнього помічника Влодзімежа ЗАГУРСЬКОГО. Але в того справи не пішли, тож КОРДИШ надумав продати нерентабельну філію. Наприкінці 1871 р. її придбав на виплат за 1200 рублів Михайло ГРЕЙМ.
Юзеф КОРДИШ писав із Києва новому власникові: «Маю велику надію, що у Вас справи підуть краще, ніж у пана ЗАГУРСЬКОГО. Дай то, Боже. Обіцяю завжди панові допомагати як помічників, так і ретушерів підшуковувати». А ще КОРДИШ радив новому колезі остаточно розв’язатися з улюбленою друкарнею (як відомо, ГРЕЙМ у 1856-1872 рр. був директором губернської друкарні), натомість увесь час віддавати фотографічній справі, щоб самому все добре знати і не особливо покладатися на помічників.
Як зазначав дослідник історичної топографії Кам’янця-Подільського Микола ПЕТРОВ, фотографії Кам’янця, зроблені Юзефом КОРДИШЕМ у 1860-х рр., мають особливу цінність. Так, на одній з таких фотографій ми бачимо велику башту Святої Анни на західному кінці Замкового мосту (з боку Старого замку). 1876 р. для розширення дороги її розібрали, тож пізніші фотографи, які охоче знімали міські краєвиди, вже не змогли її зафіксувати.
Нотатки КОРДИША, зроблені 1865 р. в Кам’янці-Подільському, зберігалися в Олександра ПРУСЕВИЧА, який у 1907-1915 рр. працював головним охоронцем Кам’янецького давньосховища (історичного музею). Олександр Миколайович використав їх при написанні історико-топографічного нарису «Кам’янець-Подільський», виданого 1915 р. польською мовою.
Юзеф КОРДИШ, живучи в Києві, постійно листувався з Михайлом ГРЕЙМОМ, що продовжував його справу в Кам’янці-Подільському. В листі від 8 грудня 1887 р. КОРДИШ цікавиться: «Як там ЕНГЕЛЬ поживає?», - і повідомляє: «Його брат Олександр пропонує мені купити один чи два фотографічні заклади у Владикавказі. Один даватиме 6 тисяч річного прибутку, а другий - три, бо тільки чотири місяці, під час приїзду на води, там є робота. Хоче 4 тисячі».
1894 р., за два роки до смерті, Юзеф КОРДИШ втратив старшого сина. Його розпач долинув у листі до Кам’янця: «Ось чого я дочекався у 70 років свого життя, аби такого сина, на якого великі надії покладав, поховати в 26 років 2 місяці та 16 днів його життя…О, Боже, змилуйся над нами! КОРДИШ». Надію батька виправдав молодший син Леон. Він став фізиком-теоретиком, професором Київського університету та Київської політехніки.
Підсумовуючи, скажемо, що не так уже важливо, хто з них раніше - Юзеф КОРДИШ, Август ЕНГЕЛЬ чи Михайло ГРЕЙМ - започаткував фотосправу на кам’янецькій землі. Усіх цих трьох майстрів із повним правом можна назвати піонерами кам’янецької фотографії.
ИсточникКаменец-Подольский: вокруг Старого города по реке Смотрич111 дореволюционных открыток и фотографий
http://q12.be/kamenets-podolskiy.htmlФотографи давнього Кам’янцяДодано Дмитро Бабюк 05.03.2013
Фотограф минулого століття
Сьогодні майже кожен, в кого є фотокамера, вважає себе фотографом. Варто тільки натиснути кнопку, а потім, якщо потрібно, підправити дещо в комп’ютерних програмах і вуаля – готово! Звичайно, це не камінь в грядку тим, хто займається фотографією. Я веду до того, що зробити фотографію сьогодні не представляє жодних труднощів, дякуючи розвитку техніки. В епоху розквіту цифрового фото ми можемо ще до друку переглянути світлину і, в разі чого, перефотографувати об’єкт.
А уявіть як було в епоху негативів. Після натискання кнопки ти до проявки плівки не знаєш, яким саме вийде фото. Весь цей час тебе ріжуть думки, типу:«А чи я не моргнув часом?» і таке інше. А вийти все має з першого разу. Тим більше що ще сто років тому фотографія була настільки рідкісним явищем, що, переважно фотографуючись один раз, люди відносили цю подію до знакових у своєму житті. Спеціально до цього дня вдягали найкращий одяг, робили дорогі зачіски. У той час людина могла зробити декілька особистих чи сімейних фотографій, або взагалі жодної за все своє життя. Все залежало від статків. Особисту фотокамеру могли мати тільки найбагатші люди, а ті, хто її не мав, мали ходити у спеціальні фотоательє. Сьогодні, правда, вони теж існують, але звертаються туди вже менше, переважно віддаючи перевагу власним силам і майстерності.
Але повернемось до давніх часів. Коли задати людям питання, яких фотографів давнього Кам’янця вони знають, більшість взагалі промовчать і тільки деякі називають таких, як Михайло Грейм і… все. Виявляється, що ця тема досить мало досліджена. Ще менше вона висвітлена у різних виданнях. Найбільше публікацій ми зустрінемо саме про Михайла Грейма. Звичайно, він був унікальний своїм талантом, робив багато фотографій нашого краю, по яких зараз вивчають минуле міста і не тільки, він приймав участь у багатьох виставках, був відзначений нагородами, медалями і т.д. Але крім нього були і інші фотомитці, які теж мали власні фотоательє і теж діяли на території нашого міста. І не менш важливим є той факт, що вони теж фіксували красу нашого краю. Щоправда, сьогодні в силу недостатньої дослідженості, або через звичайну неуважність багатьом фотографіям помилково приписується авторство М. Грейма. Звичайно, я не хочу применшувати його майстерність, але ми повинні пам’ятати, що окрім нього теж були фотографи, які теж залишили свій слід в історії міста.
Вашій увазі я представляю список цих фотографів, їхню адресу і власне їхні фотографії, на які вони ставили свою фірмову печатку. Список розроблений харківським дослідником С. Володарським.
Фотографи Кам’янця-Подільського:- Вассерман Герш Хаимович «Парижская художественная фотография»
Гиллер С.. (Поштова вулиця., буд.Раковського) (Петропавловский пер., д.Студница)
Голеневич Станислав
Грейм Михаил Осипович (д.Ядловского)
Жилинский А.
Кодеш Франц Алозиевич (Центральна площа, буд.Новаковського) (д.Студница)
Кордыш Иосиф
Розенберг Казимир Романович
Энгель Август Кириллович (д.Ласта; Главная пл., д.Белецкой)
Цікавим є той факт, що адреса вказується не так, як ми звикли бачити. Тоді будинки переважно носили не номер, а ім’я його власника, так само, як і назви деяких кварталів міста, типу Шарлотка (від власниці магазину капелюшків на ім’я Шарлотта), Журавльовка (від власника Журавльова) та інші. Звичайно, деякі фотографи могли мати свої представництва і в інших містах, наприклад С. Голеневич і Й. Кордиш мали фотоательє в Києві, Г. Вассерман – в Сороках і Могилеві-Подільському, К. Розенберг – в Летичеві.
P.S.Щиро дякуємо Юрію Савіну за надані фото.
Источникhttp://kphistory.com.ua/kamyanetskyj-fotohraf-avhust-enhel/ 