Мещане

Насамкінець потрібно зауважити, що кожен член міщанської громади Києва сплачував податки за місцем прописки, що ускладнювало можливість виїзду за межі свого міста й отримання паспорту. Для того, щоб отримати паспорт, необхідно було повністю сплатити державні та місцеві податки за весь термін від’їзду, що негативно впливало на і без того незаможних міщан, які відтак втрачали можливість поліпшити свій матеріальний стан працею в інших – не таких дорогих для прожиття – містах. Існувала також можливість заручитися підтримкою поручителя, який мав би сплачувати податки за від’їжджого міщанина до моменту його повернення додому, проте не всі міщани погоджувалися на це, що додатково ускладнювало можливість отримання тимчасового паспорта.
Паспорти купцям, міщанам та селянам влада заборонила видавати більше ніж на трирічний термін. Так, станом на 1826 р. жителі Києва могли отримати паспорти трьох видів: річні, дворічні та трирічні з оплатою, відповідно, річних, дворічних та трирічних податків, але ні в якому разі не на довший період. Цікаво зауважити, що не звільнялися від сплати податків навіть ті міщани, які йшли в монастир і приймали чернецтво. Оскільки вони самі не мали можливості платити податки, то за них платили або їхні родичі, або ті, хто в свій час записав їх у міщанський стан (до речі, "кругову поруку" для міщан буде скасовано лише в 1860-х рр.). По суті, київські міщани могли звільнитися від сплати податків лише в тому випадку, якщо вони заробили достатньо коштів, щоб перейти в купецтво третьої гільдії. Окрім сплати податків, міщани несли натуральні повинності: вже згадувану рекрутську, дорожню, заїжджу (постоялу) та гужову. Тож говорити про добротне економічне становище, високий правовий статус чи хоча б про свободу доцільного користування сплаченими податками в межах місцевого самоврядування київським міщанам 1780-х – 1870-х років не доводилося.
...

Поняття міщанство на законодавчому рівні в Російській імперії в кінці XVIII ст. вперше було згадано в "Указе" Катерини ІІ у 1767 р., де йшлося про міщан як про прошарок населення, який займався хліборобством, торгівлею й ремеслами. Міщани тоді ще не були відокремлені від купців та цехових ремісників, які всі разом мали назву "посадських" – поняття накинуте, бо ж мало цілком московське походження, оскільки самих "посадів" українська суспільна лексика не знала. У Києві купецтво вперше було виокремлене серед інших категорій "посадських" після поширення там імператорського маніфесту, виданого 17 березня 1775 р., в якому купців було поділено на три гільдії згідно з їхнім матеріальним станом, а не за родом діяльності, а міщани стали окремим соціальним станом, що передавався спадково. Згодом, у 1835 р., коли вперше було застосовано "Свод законов Российской империи", міщанам, як окремій категорії городян, був присвячений розділ, який так і називався "О мещанах".
...


Джерело:
Кохан О.О. Економічне та правове становище київського міщанства у 1782 – 1870 рр. / Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. На правах рукопису. – Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2021. С. 5, 34.

volodinavera написал:

[q]

Александр - отставной фельдфебель в Костроме . Как можно понять, где стоит искать и смотреть

[/q]

судя по его возрасту в брачной записи он не дослужил положенного срока и попал под сокращение нижних чинов , начатое в 1870 году ( кто выслужил 10 лет , того отправляли раньше положенного в бессрочный отпуск). В первую очередь сокращали в местных войсках . Я бы посмотрела Памятную книжку Костромской губ . за 1870 год ( есть в сети) на предмет установки воинских подразделений в Костроме и далее уже искала его место службы для дальнейшего поиска послужного списка.

Sasha1979 написал:

[q]

где дальше искать про своего предка

[/q]

Здравствуйте.
Первый раз встречаю такую странную запись. Ни у невесты, ни у свидетелей, кроме деревни нет ничего, ни уезда, ни волости.

Я не знаю, как с сохранностью документов в Петергофском уезде.
1. Но , если он мещанин, то должны быть доки о вступлении в мещанство. Там Вы узнаете год вступления
В мещанской же управе, должны быть ревизские сказки мещан, там и будет написано, откуда он, если найдете сказку близкую к году причисления. Там же , вероятно, и будут приложены выписи из метрических книг. Будут отдельные книги по рожденным детям, просто перечень с годами рожд. Но опять же, это всё при сохранности.

Зайдите тут же в ЦГИА и посмотрите описи фонда 222 - это Петроградская мещанская управа. Вы будете понимать глядя на них, что Вам искать.

2. Вариант -это попробовать смотреть метрики церкви, куда приписаны Бегуницы и постараться там найти Афанасия. Смотреть доки до брака. Новобрачному 22 года, значит ищите и проверяйте метрики за все 30 вниз.

Здравствуйте. Помогите пожалуйста понять , я новичок здесь.Самарская губерния ,Ставропольский уезд,село Новая Бесовка.
Исходные данные мой прадед. : Юрцев Степан Николаевич, год рождения не известен, но учитывая, что нашла запись о рождении ребенка Юрцевой Раисы Степановны,
3.12.1910 года можно сделать вывод, что родился примерно в 1985-1890гг. Всего в семье было 11 детей, остальные родились позже, записи нашла в метрической книге.
Женат был на Ирине(Арине) Васильевне, о ней данных других нет.
в метрической книге о рождении первого ребенка в графе сведения о родителях указан ка Ставрополь. дальше не смогла разобрать сокращение, хотя основная масса крестьяне из этого села.
По воспоминаниям его дочери(моей бабушки) умер в 1936 году.
Имел свою кузницу в селе.
Также кроме него нет однофамильцев совсем в селе. Делаю вывод, что он приезжий. Буду благодарна любой подсказке.
Прилагаю файл,с фамилией Юрцев , может быть кому-то удасться понять что там написано.

Nadin2012 написал:

[q]

Madam8090
Ставропольский гражданин, к городу приписан.

[/q]

Тоже так подумала сначала, но до революции не было обращения гражданин. Жителей городов называли мещане.