✔ПОЛТАВСКАЯ ГУБЕРНИЯ / ОБЛАСТЬ

Пивовар А.В. Поселення задніпрських місць до утворення Нової Сербії в документах середини ХVІІІ століття. –
К. : Академперіодика, 2003 р., c. 59 – 85
Тут і далі по сотнях Миргородського полку, розташованих на обох берегах Дніпра (Власівська, Кременчуцька і Потоцька), приводиться витяг з відомостей, що стосуються задніпрських поселень полку (крім відомостей про двори старшини та інших чинів, які наведені повністю). Підсумкові дані по таких сотнях подані окремо, в зведених підрахунках. Інформація стосовно окремих категорій поселян, яка не зазначалась при складанні реєстру, позначена у відповідних колонках відомостей спеціальним символом (*), який дозволяє відмежувати дані, які не обліковувались, від їх нульових значень. При потребі, цей же символ застосовано і щодо підсумкових даних, які нерідко наводились лише в перелікових табелях, що супроводжували поіменні відомості сотень (окремо по козаках і посполитих).

В оригіналі реєстру відомості про козаків Власівської сотні (аналогічно й інших) розпочинаються заголовком "Ревизия полку Миргородского сотни Власовской козаков виборних и подпоможчиков, в том числе разночинцов, якото сельских атаманов, асаульцов, десятников, писцов, туремних сторожей и артилерийских служителей и протчих тому подобних дворов, а в дворах також и особо состоящих бездворних хат, а в хатах семей и подсуседков козачих в одних дворах, а в особливих хатах жиючих конних и пеших, сотником остаповским Федором Базилевским сочиненная 1752 году" (ревізія проводилась у жовтні), що відображає скоріше данину традиції, оскільки про асаульців, десятників і т.п. у жодній сотні навіть не згадується, а щодо атаманів, причетних до складання відомостей по окремих поселеннях, їх прізвища у більшості випадків взагалі виявилися відсутніми у відповідних реєстрах


Поіменні відомості про жителів задніпрських поселень Миргородського полку за матеріалами жовтневої ревізії 1752 року / Крилівська сотня

http://www.myslenedrevo.com.ua/studies/pyvovar/doc10-3.html -------------


м.Крилов

д.Оробцовка

с.Андрусевка

с.Калантаїв

с.Войтово

с.Стецовка

д.Іркіївка

сл.Даниловка

хут.маріямпольський

сл.Даниловка

с.Федорки

м-ко Глинськ

д.Биковка

д.Хомовка

сл.Скубеевка

хут.Івана Бабича

хут. Назара Устимовича

хут. Василя Устимовича

хут. Дмитра Устимовича

Різні хутори

Уважаемые форумчане! Занимаясь генеалогией рода, довольно много узнал о истории своей семьи после 1917 года. Далее поиск зашел в тупик
Прадед Ватуля Николай Емельянович, 1890 г.р.,родился в х. Малая Поповка Хорольского уезда Полтавской области. По реестру населенных мест от 1862 г. это казачий хутор Поповский (4443 ). Прабабушка Ватуля Варвара Демидовна,1892 г.р., родилась в м.Белоцерковка Хорольского уезда. Метрические книги обоих населенных пунктов в Полтавском архиве не сохранились. В списках и реестрах казачьих полков Ватули не упоминаются. Из самой М. Поповки так же не ответили.
Подскажите пожалуйста возможные направления поиска!
Может кто-то встречал в каких-либо источниках упоминание данной фамилии, имеет сведения по истории упомянутых населенных пунктов, буду очень благодарен за помощь!

monalex Y написал

[q]

больше данных не имею

[/q]

Тогда можно у Вс узнать источник этого материала.

Доброго времени суток!
Уделите немного внимания новичку!
В реестре за 1649 год в составе Полтавского полка имеется сотня Лукомская. Может кто-нибудь знает хотя бы приблизительные географические границы этой сотни??? Возможно, кто-то располагает дополнительной информацией о ней???
Заранее благодарю!

SVKM de L написал:

[q]

В реестре за 1649 год в составе Полтавского полка имеется сотня Лукомская. Может кто-нибудь знает хотя бы приблизительные географические границы этой сотни???

[/q]

ЛУКОМЛЬСЬКА (ЛУКІМСЬКА)
СОТНЯ (1648-1782 рр.)
=============================
Утворилася у складі Лубенського полку восени 1648 року. Згідно із Зборівською угодою, 16 жовтня 1649 р. передана у кількості 228 козаків до Полтавського полку (1649-1658 рр.). У жовтні 1658 р. гетьман І. Виговський відновив Лубенський полк і Лукомль відійшла до Лубенського полку на період з 1658 до 1661 рр. З утворенням Якимом Сомком Кременчуцького полку протягом 1661-1663 рр. була в його складі. Від 1663 р. і до ліквідації у 1782 році - постійно в Лубенському полку.

Після скасування сотні як адміністративної одиниці її територію розподілено поміж Лубенським, Хорольським і Городиським повітами Київського намісництва.
Сотенний центр: містечко Лукомля, але згадується як Лукомль в літописах ще за часів Київської Русі. Нині - село Лукім"я Оржицького району Полтавської області.
Сотники: (...).

Населені пункти:
Березняки, село;
Бурбинський хутір;
Велика Селецька, село;
Іванівка, село;
Лукомль (Лукомля), містечко;
Лучка Мацківська, село;
Лящівка, село;
Мала Селецька, село;
Матвіївка, село;
Мацківці, село;
Михнівці, село;
Мойсіївка, село;
Олександрівка, село;
Онушки, село;
Стефанівський хутір;
Трибок, село;
Юсківіці, село.
В Рум"янцевськім описі 1765-1769 рр. у сотні описано лише містечко Лукомль та села Березняки і Мусіївку.
=======================================

Заруба В.М. Адміністративно-територіальний поділ та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. - Дніпропетровськ, 2007. - С. 166-167.