Кобелякский уезд (Украина (Україна)) - Генеалогический форум

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

Кобелякский уезд — административно-территориальная единица в составе Полтавской губернии Российской империи, существовавшая в 1781 — 1923 годы. Уездный город — Кобеляки.

В 1913 году в состав уезда входила 21 волость:

Бреусовская — с. Бреусовка,
Село возникло на базе Зинковских хуторов, известных с XVIII века, среди которых был и казачий хутор Бреусовка
В настоящее время Бреусовка (укр. Бреусівка) — село, Бреусовский сельский совет, Козельщинский район, Полтавская область. Является административным центром Бреусовского сельского совета, в который, кроме того, входят сёла Винники, Красноселье, Новосёловка, Александровка Вторая, Хмарино и Чечужино.

Бригадировская — с. Бригадировка,
В настоящее время Бригадировка (укр. Бригадирівка) — село, Оленовский сельский совет, Козельщинский район, Полтавская область.

Бродщинская — с. Бродщина,
В настоящее время Бродщина (укр. Бродщина) — село, Бродщинский сельский совет, Кобелякский район, Полтавская область. Является административным центром Бродщинского сельского совета, в который, кроме того, входят сёла Леваневское, Николаевка, Павловка и Самарщина.

Беликская — м. Белики,
В настоящее время Бе́лики (укр. Білики) — посёлок городского типа, Беликский поселковый совет, Кобелякский район, Полтавская область.

Велико-Кобеликская — с. Столбина Долина, Давидовский хут.,
В настоящее время Столбина Долина (укр. Стовбина Долина) — село, Столбино-Долинский сельский совет, Новосанжарский район, Полтавская область. Является административным центром Столбино-Долинского сельского совета, в который, кроме того, входят сёла Грекопавловка, Давыдовка и Кобы.

Волчеречская — хут. Волчереч, Великий Кобелячек, с., Волчереч, хут., Морковка (Граповка), с., Попово, с., Супротивная Балка, хут.
В настоящее время Великий Кобелячек (укр. Великий Кобелячок) — село, Великокобелячковский сельский совет, Новосанжарский район, Полтавская область. Является административным центром Великокобелячковского сельского совета, в который, кроме того, входят сёла Козубы, Сулимы и Шелкоплясы.
В настоящее время Супротивная Балка (укр. Супротивна Балка) — село, Супротивнобалковский сельский совет, Новосанжарский район, Полтавская область. Является административным центром Супротивнобалковского сельского совета, в который, кроме того, входят сёла Кальницкое и Пасечное.

Китай-Городская — м. Китай-Городок, Китайгород, м., Рудчанский хут.
В настоящее время Кита́йгород (укр. Китайгород) — село, Китайгородская сельская территориальная община, Царичанский район, Днепропетровская область. Является административным центром Китайгородской сельской территориальной общины, в которую входят также сёла Рудка, Кравцовка, Рыбалки и Щербиновка.

Кишенская — м. Кишенка, Куты, д., Переволочна, м.
В настоящее время Кише́ньки (укр. Кише́ньки) — село, Светлогорский сельский совет, Кобелякский район, Полтавская область.

Клюсово-Зачепиловская — хут. Клюсовские, Зачепловские хут., Пологовские хут.
В настоящее время Клюсовка (укр. Клюсівка) — село, Клюсовский сельский совет, Новосанжарский район, Полтавская область.

Кобелякская — г. Кобеляки, Волчья Речка, с., Горешние Млины, с., Заворсклянский хут., Таранушечевский хут.
С 1765 года Кобеляки входили в Екатерининскую провинцию Новороссийской губернии,
здесь дислоцировался штаб Днепровского пикинёрного полка и его 4-я рота.
В 1773—1783 годах — ротный город 4-й роты Днепровского пикинёрского полка,
с 1796 года — входили в Кременчугский уезд Малороссийской губернии.
В настоящее время Кобеляки (укр. Кобеляки) — город, административный центр Кобелякского района Полтавской области.

Куликовская — хут. Куликовские, Задовчанский хут., Михновка, с., Николаевка, д. (Мазуровка), Пащенков хут., Решетиловские хут.
Шатраевка, д.

Кустоловская — с. Кустолово, Великий Степ, хут., Дробиновка, слоб., Кустоловский хут., Солонцы, хут.,
В настоящее время Кустолово (укр. Кустолове) — село, Кустоловский сельский совет, Новосанжарский район, Полтавская область. Является административным центром Кустоловского сельского совета, в который, кроме того, входит село Малые Солонцы.

Лашковская — с. Лашково,
В настоящее время Ля́шковка (укр. Ляшківка) — село, Ляшковский сельский совет, Царичанский район, Днепропетровская область. Является административным центром Ляшковского сельского совета, в который, кроме того, входят сёла Назаренки, Орловка и Шаровка.

Маячская — м. Маячка, Андреевка, с., Канавы, хут., Ливенское, с., Михайловка, с., Шидеева, д.
В настоящее время Маячка (укр. Маячка) — село, Маячковский сельский совет, Новосанжарский район, Полтавская область. Является административным центром Маячковского сельского совета, в который, кроме того, входят сёла Губаревка и Рекуновка.

Ново-Сенжаровская — м. Ново-Сенжары, Забродки, хут., Лелюховка, с.,
В настоящее время Но́вые Санжа́ры (укр. Нові Санжари) — посёлок городского типа, Новосанжарский поселковый совет, Новосанжарский район, Полтавская область.
Лелюховка (укр. Лелюхівка) — село, Лелюховский сельский совет, Новосанжарский район, Полтавская область. Является административным центром Лелюховского сельского совета, в который, кроме того, входят сёла Забродки.

Озерская — м. Озеры, Бригадировка, с., Комендантовка, д., Солошино, с.
В настоящее время Озера (укр. Озера) — село, Озерянский сельский совет, Кобелякский район, Полтавская область. Является административным центром Озерянского сельского совета, в который, кроме того, входят сёла Морозы, Поводы и Прощурады.

Орликская — м. Орлик, Заоченское, с.,Новый Орлик, м., Старый Орлик, м.
В настоящее время Орлик (укр. Орлик) — село, Орликский сельский совет, Кобелякский район, Полтавская область.

Сокольская — м. Соколка, Дашковы хут., Дриждовы, хут., Лучки, с., Ханделеевка, с.
В настоящее время Левобережная Соколка (укр. Лівобережна Сокілка) — село, Ольховатский сельский совет, Кобелякский район, Полтавская область.

Хорошковская — с. Хорошки, Буняковка, м., Голтва (с предместьем Горы), м., Замостье, с., Прилепка, д., Хорошковские хут., Юрки, с.
В настоящее время Хоришки́ (укр. Хорішки)— село, Хоришковский сельский совет, Козельщинский район Полтавская область. Является административным центром Хоришковского сельского совета, в который, кроме того, входят сёла Вольное, Загребелье, Костовка, Пашеновка, Юрки и Юрочки.

Царичанская — м. Царичанка, Тарасовский хут.
Царича́нка (укр. Царичанка) — посёлок городского типа, Царичанский поселковый совет, Царичанский район, Днепропетровская область, Украина. Является административным центром Царичанского района и административным центром Царичанского поселкового совета, в который, кроме того, входят сёла Драговка, Дубовое, Калиновка, Лысковка, Пилиповка, Селяновка, Тарасовка и Турово.

Чорбовская — с. Чорбовка, Ивановка, с., Комаровка, с., Кустолова Чорбовка, с.
Чорбовка (укр. Чорбівка) — село в Кобелякском районе Полтавской области Украины. Является административным центром Чорбовского сельского совета, в который, кроме того, входят сёла Белоконовка, Комаровка и Червоное.

ДРАБИНІВКА с., Новосанжарський р-н. Православної Церкви громада. Пантелеймонівська церква.

Церква в ім’я св. цілителя Пантелеймона в с. Дробинівка Кобеляцького пов. (тепер с. Драбинівка Новосанжарського р-ну), дерев’яна, на мурованому цоколі, з прибудованою дзвіницею, споруджена 1884. Мала приписну Іоанно-Предтеченську церкву в с. Дудкин Гай.

У 1890, 1895 володіла 1 дес. садибної та 33 дес. ружної землі, мала три будинки для причту. 1902 володіла 1 дес. 1688 кв. саж. садибної та 33 дес. ружної землі, мала будинок для церковнопарафіяльної школи, діяли церковна б-ка, церковнопарафіяльна школа. 1912 володіла 33 дес. саж. ружної землі, мала квартири для священика і псаломщика, діяла однокласна двокомплектна церковнопарафіяльна школа.

У 1895 службу відвідувало 2466 душ парафіян обох статей. 1902 до парафії входили с. Драбинівка, ур. Великий Степ, у яких налічувалося 2855 душ парафіян обох статей; 1912 – 3104 душі парафіян різних станів.

У роки радянської влади перед знищенням храму частина його майна була передана до церкви Різдва Іоанна Предтечі с. Дудкин Гай Новосанжарського р-ну.

Із священиків відомі: Іоанн Євстигнійович Гамагін (1890, 1895), Іван Іванович Клепачевський (1902, 1912); із псаломщиків: Пантелеймон Гаврилович Головков (1890, 1895), Федір Іванович Рудичев (1890, 1895, 1902), Дмитро Григорович Гординський (1902), Пантелеймон Гаврилович Головко (1902), Георгій Васильович Коропов (1912); із церковних старост: козак Микола Якович Нездойминога (1902), козак Михайло Кузьмич Материнський (1912).

Див. також ДУДКИН ГАЙ с., Новосанжарський р-н. Іоанно-Предтеченська церква.

Літ.: Коломенский, 1890. – С. 176-177; Коломенский, 1895. – С. 131-132.; Клировая книжка…, 1902. – С. 213-214; Справочная клировая книга…, 1912. – С. 65.

В. О. Мокляк, В. А. Павленко.

Источник

ДРИЖИНА ГРЕБЛЯ с., Кобеляцький р-н. Православної Церкви (УПЦ МП) громада. Преображенська церква.

[ Изображение на стороннем сайте: 1a1e5e63db6d.jpg ]

Церква на честь Преображення Господнього в с. Дрижина Гребля Кобеляцького пов. (тепер Кобеляцького р-ну) збудована 1868–1869. Дерев’яна, з прибудованою дзвіницею, на мурованому цоколі. Двохвівтарна – другий вівтар на честь Казанської Божої Матері. У день св. Пантелеймона навколо церкви відбувався хресний хід.

У 1890, 1895 володіла 1 дес. садибної та 33 дес. ружної землі, мала три будинки для причту, діяла церковнопарафіяльна школа. 1902 володіла 33 дес. 1322 кв. саж. садибної та ружної землі, мала церковну сторожку, комору для зберігання церковних речей, будинок для церковнопарафіяльної школи, три будинки для причту, діяли церковна б-ка, церковнопарафіяльна школа. 1912 володіла 30 дес. 987 кв. саж. ружної землі, мала квартиру для священика і псаломщика, діяла однокласна церковнопарафіяльна школа.

У 1895 службу відвідувало 2506 душ парафіян обох статей. 1902 до церковної парафії входили с. Дрижина Гребля, хутори Скрильників, Могили, Зубків, Хоманьків, Мусієнків, Михайликів, Балкових-Ладатків, Бібині, Гудимів, Різників, Гайдеберині, Галиків, Стогніїв, Чумаків, Бабенків, у яких налічувалося 2657 парафіян душ обох статей; 1912 – 2722 душі парафіян різних станів.

29.06.1922 органами радянської влади зареєстровано статут і списки членів релігійної громади церкви.

У новітній час релігійна громада відновила діяльність як громада УПЦ МП. Зареєстрована органами державної влади 06.09.2001 за № 299. На поч. 2000-х зусиллями тодішнього гол. Центральної виборчої комісії України М. М. Рябця збудовано нову церкву, муровану, одноверху, з окремою дзвіницею та каплицею. 02.10.2002 єпископом Полтавським і Кременчуцьким Филипом освячено дзвони, а 25.11.2007 єпископом Мукачівським і Ужгородським Агапітом – настінні розписи храму.

Із священиків відомі: Микола Іванович Ващинський (1890, 1895, позаштатний 1902), Костянтин Прохорович Сулятицький (1902, 1912), ієрей Георгій Степаниця (2008); із дияконів: Яків Васильович Сокологорський (1895, 1902), Григорій Федорович Клепачевський (1912); із псаломщиків: Федір Гнатович Раєвський (1890, 1895, 1902, позаштатний 1912), Яків Васильович Сокологорський (1890), Іван Самсонович Байов (1912); із церковних старост: козак Григорій Васильович Бажан (1902), козак Стефан Григорович Могила (1912), Марія Михайлівна Брехочко (2008).

Літ.: Коломенский, 1890. – С. 180-181; Коломенский, 1895. – С. 133; Клировая книжка…, 1902. – С. 217; Справочная клировая книга…, 1912. – С. 65; ВПЄ. – 2002. – № 10. – Жовт. – С. 2: 2007. – № 11 (71). – Лист. – С. 5; РГПО, 2008. – Арк. 37.

В. О. Мокляк, В. А. Павленко.

Источник

ІВАНІВКА с., Кобеляцький р-н. Православної Церкви (з 1990-х – УПЦ МП) громада. Преображенська церква.

Найдавніша відома дерев’яна церква в с. Миркалівка Катеринославського намісництва (тепер с. Іванівка Кобеляцького р-ну) була збудована 1796 на кошти поміщика Івана Кириловича Миркалова. 1879 її поставили на мурований цоколь та прибудували дерев’яну дзвіницю, після чого 11.09.1879 наново освятили.

У 1890 володіла 3 дес. садибної та 35 дес. ружної землі, мала три будинки для причту, діяла школа грамоти. 1895 володіла церковним капіталом у сумі 500 руб., 3 дес. садибної і 33 дес. ружної землі, мала два будинки для причту, комору, діяла церковнопарафіяльна школа. 1902 володіла 38 дес. ружної (у т. ч. 3 дес. садибної) землі, мала три будинки для причту, будинок для церковнопарафіяльної школи, діяли церковна б-ка, церковнопарафіяльна школа, школа грамоти. 1912 володіла 35 дес. ружної землі, мала квартири для священика і псаломщика, діяла жіноча церковнопарафіяльна школа.

У 1895 службу відвідувало 2585 душ парафіян обох статей. 1902 до церковної парафії входили с.с. Іванівка, Антонівка, Бровківка, Вовнянщина, Войнівка, Глинщина, Зеленівка, Рубанівка, Сухинівка, хутори Омельниченкові, Василенкові, Бубрунові, Горголині, Халявині, ур. Кучугури, у яких налічувалося 2836 душ парафіян обох статей; 1912 – 2473 душі парафіян різних станів.

06.09.1922 органами радянської влади зареєстровано статут і списки членів релігійної громади П. ц.

У новітній час релігійна громада відновила діяльність як громада УПЦ МП. Зареєстрована органами державної влади 08.10.1998 за № 482. Для релігійних відправ використовує молитовний будинок.

Із священиків відомі: Григорій Якович Сичов (1890), Василій Іванович Гординський (Гордієнко) (1895, 1902), Мойсей Стефанович Більченко (1912); із псаломщиків: Стефан Якович Дінісієв (1890, 1895), Федір Михайлович Протопопов (1895), Василь Якович Сокольський (1902), Даміан Якович Рашкевич (1902), Мойсей Миколайович Дубина (1912), Яків Кирилович Брухань (1912); із паламарів: Симеон Григорович Гординський (1890); із церковних старост: селянин Прокіп Іванович Дикун (1912), Василь Сергійович Кіяніченко (2008).

Літ.: ДАПО. – Ф. Р-1503. – Оп. 2. – Спр. 19. – Арк. 17; Коломенский, 1890. – С. 172-173; Коломенский, 1895. – С. 129; Клировая книжка…, 1902. – С. 204; Справочная клировая книга…, 1912. – С. 89; РГПО, 2008. – Арк. 36; Приватний архів В. О. Мокляка; Приватний архів В. А. Павленка.

В. О. Мокляк, В. А. Павленко.

Источник

КАНАВИ с., Кобеляцький р-н. Православної Церкви громада. Михайлівська церква.

Дерев’яна церква в ім’я архангела Господнього Михаїла в с. Канави Кобеляцького пов. (тепер Кобеляцький район) була перенесена у груд. 1781 із сусіднього с. Маячка, де вона існувала з 1751. У 1882 її звели на новому місці, попередньо спорудивши мурований цоколь. Одночасно до церкви добудували дерев’яну дзвіницю.

У 1902 володіла 34 дес. ружної землі. Діяли б-ка, однокласна церковнопарафіяльна школа (у власному будинку). До парафії входили с.с. Андріївка, Лозоватка, хутори Савронові, Смолововк при Рудовій Балці, ур. Гора. 1902 парафіян – 1478 душ чоловічої, 1389 душ жіночої статі; 1912 парафіян привілейованих станів – 5, селян – 3191.

Із священиків відомі: Петро Васильович Мацков (1902, 1912, у сані з 1878, нагороджений скуфією 1896); із псаломщиків: Василь Іоаннович Ракович (1902, на посаді з 1900), Арсеній Хрисанфович (1902, на посаді з 1862), Лев Петрович Мацков (1912); із церковних старост: поселянин Василь Никифорович Кот (1902), поселянин Роман Никифорович Кот (1912).

Розібрана 1935.

Див. також МАЯЧКА с., Новосанжарський р-н. Архангеломихайлівська церква.

Літ.: Клировая книжка…, 1902. – С. 200; Справочная клировая книга…, 1912. – С. 66-67.

В. О. Мокляк, Т. П. Пустовіт.

Источник

КИШЕНЬКА с., Кобеляцький рн. Православної Церкви громада. Миколаївська церква.

Дерев’яна церква в ім’я св. Миколая у сотенному мку Кишенька Полтавського полку (тепер с. Кобеляцького рну) була збудована 1736. Згадується 1773 та 1776. У 1776 переведена з відомства Київської до відомства Слов’янської і Херсонської єпархії. 1840 на кошти ген.майора кн. Сергія Баратова перенесена з правого берега р. Ворскла на лівий і перебудована. У 1886–1887 церкву поставлено на мурований цоколь, тоді ж до неї прибудовано дерев’яну дзвіницю.

У 1773 до церковної парафії належало 53 двори та 33 бездвірних хати; 1776 – 52 двори і 42 бездвірних хати. У 1902 володіла 33 дес. ружної землі. Мала будинок для квартири священика. При церкві діяла церковна бка; у парафії – церковнопарафіяльна жіноча школа (у власному будинку, де містился й помешкання для псаломщика) та 2 школи грамоти.

До парафії входили населені пунтки: Біленки, Гречини, Сайгаки, Іваниченки, Педанівка, Вишеньки, Ульянівка. 1902 парафіян – 1374 душі чоловічої, 1349 душ жіночої статі; 1912 парафіян привілейованих станів – 10, міщан – 165, козаків – 2166, селян – 340.

Із священиків відомі: Федір Петрович Зеленський (1902, у сані з 1875, нагороджений камилавкою 1900), Василь Іоаннович Трипольський (1912), Стефан Павлович Гординський (позаштатний 1902); із псаломщиків: диякон Іоанн Данилович Тищенко (1902, у сані з 1893), диякон Гнат Микитович Колот (1912), Данило Андрійович Гончаров (1902, на посаді з 1882), Лев Іоаннович Іваницький (1912); із церковних старост: козак Андрій Онисимович Яковенко (1902), Діонісій Іоаннович Фартушний (1912).

Літ.: Клировая книжка…, 1902. – С. 188; Справочная клировая книга…, 1912. – С. 68.

В. О. Мокляк, Т. П. Пустовіт.

Источник

КИШЕНЬКА с., Кобеляцький рн. Православної Церкви громада. Михайлівська церква.

Час будівництва першої дерев’яної церкви в ім’я архангела Господнього Михаїла в сотенному мку Кишенька Полтавського полку (тепер с. Кобеляцького рну) не встановлено. Згадується 1773 та 1776. У 1776 переведена з відомства Київської до відомства Слов’янської і Херсонської єпархії. Нова церква споруджена 1854. Дерев’яна, на мурованому цоколі, з прибудованою дзвіницею, холодна.

У 1773 до церковної парафії входило 39 дворів і 35 бездвірних хат; 1776 – 40 дворів і 25 хат. У 1902 володіла 33 дес. ружної землі. Мала 2 будинки для квартир причту, сторожку. Діяла церковна бка; у парафії – жіноча школа грамоти (у церковному будинку) та земське народне училище. До парафії входили хутори: Андрушкіни, Кути. 1902 парафіян – 920 душ чоловічої, 875 душ жіночої статі; 1912 парафіян привілейованих станів – 464, міщан – 22, козаків – 1128, селян – 190.

Із священиків відомі: Олександр Васильович Множинський (1902, у сані з 1892, нагороджений набедреником 1900), Григорій Іполитович Борзаковський (1912); із псаломщиків: Афанасій Никифорович Рудичев (1902, 1912, на посаді з 1872); із церковних старост: козак Стефан Данилович Квітка (1902), козак Павло Іоаннович Капінос (1912).

Літ.: Клировая книжка…, 1902. – С. 189; Справочная клировая книга…, 1912. – С. 6768.

В. О. Мокляк, Т. П. Пустовіт.

Источник

КИШЕНЬКА с., Кобеляцький рн. Православної Церкви громада. Преображенська церква.

Дерев’яна, на честь Пребраження Господнього церква в сотенному мку Кишенька Полтавського полку (тепер с. Кобеляцького рну) була збудована 1764 запорозьким козаком Степаном Самсикою. Згадується 1773 та 1776. У 1776 переведена з відомства Київської до відомства Слов’янської і Херсонської єпархії. 1860 церкву поставлено на мурований цоколь, тоді ж до неї прибудовано дерев’яну дзвіницю.

У 1773, 1776 до церковної парафії входило 20 дворів. У 1902 володіла 35 дес. 38 кв. саж. ружної, 208 кв. саж. церковної землі під погостом. Мала будинок для квартири священика. Діяла церковна бка; у парафії – церковнопарафіяльна жіноча школа та земська школа. До парафії входили н. п.: Міщенкови, Титаренкови, Антоненкови, Марченкови, Перепелицини, Бранчівка, Рудька, Дубрівка. 1902 парафіян – 1176 душ чоловічої, 1195 душ жіночої статі; 1912 парафіян привілейованих станів – 6, міщан – 15, козаків – 692, селян – 997.

Із священиків відомі: Василь Іоаннович Трипольський (1902, у сані священика з 1897, нагороджений набедреником 1901), Онисим Онисимович Яковенко (1912), Іоанн Васильович Трипольський (позаштатний 1902); із псаломщиків: Павло Захарович Перчиков (1902, на посаді з 1901), Михайло Андрійович Гончаров (1902, на посаді з 1864, стихар 1886), Григорій Олексійович Никифоров (1912); із церковних старост: козак Стефан Афанасійович Портянка (1902), козак Савва Кіндратович Каліушко (1912).

Літ.: Клировая книжка…, 1902. – С. 190191; Справочная клировая книга…, 1912. – С. 68.

В. О. Мокляк, Т. П. Пустовіт.

Источник
КИШЕНЬКА с., Кобеляцький рн. Православної Церкви громада. Успенська церква.

Найдавніша відома церква на честь Успіння Пресвятої Богородиці церква в сотенному мку Кишенька Полтавського полку (тепер с. Кобеляцького рну) збудована 1732. Згадується 1773 та 1776. У 1776 переведена з відомства Київської до відомства Слов’янської і Херсонської єпархії. Нова церква споруджена 1901 стараннями й коштом губ. секретаря Хрисанфа Якимовича Рожевського на честь коронування імператора Миколи ІІ. Дерев’яна, на мурованому фундаменті, в одному зв’язку з дзвіницею. Існувала до 1874, коли була перенесена до с. Дашкові Хутори Кобеляцького пов.

У 1773 до церковної парафії входило 29 дворів та 21 бездвірна хата; 1776 – 29 дворів і 13 бездвірних хат. У 1902 володіла 35 дес. ружної землі, у т. ч. садибної 2 дес., 28 дес. 680 кв. саж. церковної землі, з них 0,25 дес. під школою. Діяли 2 церковнопарафіяльні школи, одна з яких відкрита у пам’ять імператора Олександра ІІІ. 1912 парафіян привілейованих станів – 21, козаків – 1230, селян – 62.

Із священиків відомі: Антоній Петрович Рожевський (1902, 1912, у сані з 1901); із псаломщиків: Костянтин Михайлович Холявин (1902, у сані з 1900), Радіон Олексійович Гордієнко (1912); із церковних старост: губ. секретар Хрисанф Якимович Рожевський (1902), унтерофіцер Іоанн Стефанович Кириченко (1912).

Див. також ДАШКОВІ ХУТОРИ с., Кобеляцький пов. Успенська церква.

Літ.: Клировая книжка…, 1902. – С. 189190; Справочная клировая книга…, 1912. – С. 68.

В. О. Мокляк, Т. П. Пустовіт.

Источник

ШЕДІЄВЕ с., Новосанжарський рн. Православної Церкви громада. Андріївська церква.

Церква в ім’я св. Андрія Стратилата в с. Шедієве Кобеляцького пов. (тепер Новосанжарського рну) збудована 1831 коштом колезького радника Андрія Лук’яновича в його маєтку. 1885 до церкви прибудована дзвіниця. Домова, знаходилася в мурованому будинку. Приписана до Андріївської церкви с. Андріївка.
Літ.: Клировая книжка…, 1902. – С. 211; Справочная клировая книга…, 1912. – С. 61.
В. О. Мокляк, В. А. Павленко,
Т. П. Пустовіт.

Источник

ЧОРБІВКА с., Кобеляцький рн. Православної Церкви (УПЦ МП) громада. Святодухівська церква.

Дерев’яна церква в ім’я Святого Духа в с. Кустолове (КустоловеЧорбівка) Кобеляцького пов. (тепер с. Чорбівка Кобеляцького рну) збудована 1800 стараннями надвірного радника Федора Миколайовича Чорби. 1851 церква поставлена на мурований цоколь, тоді ж до неї прибудовано дерев’яну дзвіницю. Всередині церкви знаходиться могила фундатора храму – Ф. М. Чорби.

У 1902 володіла 33 дес. ружної, 0,75 дес. садибної, 33 дес. орної землі. Мала 2 будинки для квартир священика і псаломщика. Діяли бка; у парафії – народне земське училище, церковнопарафіяльна школа.

До парафії входили ур. Сторожова Могила, Скарбова Могила, Кустолове, Касаєве Озеро, Миркалові Луки. 1902 парафіян – 1225 душ чоловічої, 1219 душ жіночої статі; 1912 парафіян привілейованих станів – 17, міщан – 88, козаків – 1485, селян – 959.

23.08.1922 органами радянської влади зареєстровано статут і списки членів релігійної громади церкви.

Релігійна громада відновила діяльність під час німецької окупації 1942. По війні була зареєстрована органами радянської влади 19.11.1947 за № 33. Для релігійних відправ використовувала приміщення старої церкви площею 155 кв. м. Знята з державної реєстрації 1962. До 1979 будівля церкви використовувалась як склад колгоспу ім. Чапаєва.

У новітній час релігійна громада утв. як громада УПЦ МП. Зареєстрована органами державної влади 01.02.1998 за № 110. Кер. релігійної організації – Григорій Андрійович Кизим (2008). Для релігійних відправ використовує будівлю старої церкви.

Із священиків відомі: Лев Симеонович Войтенко (1902, у сані з 1864, нагороджений орденом св. Анни 3 ст. 1899), Іоанн Іполитович Барзаковський (1912); із псаломщиків: Яків Андрійович Правдиковський (1902, на посаді з 1877, стихар 1868), Гаврило Омелянович Молчанов (1902, на посаді з 1865, стихар 1868), Євстафій Антонович Мащенко (1912); із церковних старост: козак Іван Мартинович Соломка (1902), козак Микола Кліман (1912).

Літ.: ДАПО. – Ф. Р1503. – Оп. 2. – Спр. 923. – Арк. 2; Ф. Р4085. – Оп. 16. – Спр. 24. – Арк. 41; Спр. № 206. – Арк. 173; Клировая книжка…, 1902. – С. 210211; Справочная клировая книга…, 1912. – С. 71; РГПО, 2008. – Арк. 36.

В. О. Мокляк, В. А. Павленко,
Т. П. Пустовіт.

Источник

СОКОЛОВА БАЛКА с., Новосанжарський рн. Православної Церкви (з 1990-х – УПЦ МП) громада. Георгіївська церква.

[ Изображение на стороннем сайте: 965ac6ee7d99.jpg ]

Дерев’яна, на мурованому цоколі, з прибудованою дзвіницею, в ім’я св. Георгія Переможця церква у с. Соколова Балка Костянтиноградського пов. (тепер Новосанжарського рну) збудована 1880.
У 1902 володіла 33 дес. ружної землі. Мала церковну сторожку. Діяли бка; у парафії – школа грамоти, земське училище.
1902 парафіян – 1263 душі чоловічої, 1246 душ жіночої статі; 1912 парафіян привілейованих станів – 30, селян – 1699.
Релігійна громада відновила діяльність під час німецької окупації 1942. По війні була зареєстрована органами радянської влади 03.12.1947 за № 81. Для релігійних відправ використовувала приміщення кол. церкви площею 360 кв. м. Знята з державної реєстрації 1962.
У новітній час релігійна громада була утв. як громада УПЦ МП. Зареєстрована органами державної влади 08.10.1998 за № 482. Кер. релігійної організації – Іван Юхимович Рубан (2008). Богослужіння проводяться у молитовному будинку.
Із священиків відомі: Іоанн Никифорович Гординський (1902, у сані з 1896), Леонід Васильович Пирський (1912); із псаломщиків: диякон Феофан Іоаннович Дроздовський (1902, у сані з 1885), Павло Афанасійович Нестеровський (1912), Олексій Федорович Письменний (позаштатний 1902); із церковних старост: селянин Іоанн Артемович Карюк (1902), селянин Даміан Іоаннович Замула (1912).

Літ.: ДАПО. – Ф. Р-4085. – Оп. 16. – Спр. 206. – Арк. 124; Клировая книжка…, 1902. – С. 263; РГПО, 2008. – Арк. 37.
В. О. Мокляк, В. А. Павленко,
Т. П. Пустовіт.

Источник

СОЛОНЦІ с., Кобеляцький пов. Православної Церкви громада. Петро-Павлівська церква.

Побудована 1889. Дерев’яна, в одному зв’язку з дзвіницею, холодна.
У 1902 володіла 3 дес. землі під погостом та садибою. Мала сторожку, 2 будинки для квартир причту. Діяли церковна бка; у парафії – земське училище, 2 школи грамоти, церковнопарафіяльна школа.
До парафії входили с. Ревазівка, ур. Кустолове, Мажарівка. 1902 парафіян – 964 душі чоловічої, 1008 душ жіночої статі; 1912 парафіян привілейованих станів – 32, міщан – 26, козаків– 1920, селян – 157.
Із священиків відомі: Михайло Михайлович Чубов (1902, у сані з 1899, нагороджений набедреником 1899), Микита Михайлович Черняшевський (1912), із псаломщиків: диякон Іоанн Миколайович Плохотін (1902, у сані з 1895), диякон Олексій Миколайович Плохотін (1912); із церковних старост: козак Стефан Антонович Сепітий (1902), козак Іоанн Михайлович Співак (1912).

Літ.: Клировая книжка…, 1902. – С. 214; Справочная клировая книга…, 1912. – С. 79.
Т. П. Пустовіт.

Источник

СОЛОШИНЕ с., Кобеляцький рн. Православної Церкви громада. Різдвяно-Богородицька церква.

Дерев’яна, на честь Різдва Пресвятої Богородиці церква в с. Солошине Кобеляцького пов. (тепер Кобеляцького рну) збудована 1782. У 1870 перебудована, 1910 поставлена на мурований цоколь, тоді ж до неї прибудовано дерев’яну дзвіницю.
У 1902 володіла 6 дес. землі церковної, 39 дес. землі ружної. Мала сторожку, квартиру для псаломщика при церковнопарафіяльній школі. Діяли церковна бка; у парафії – церковнопарафіяльна школа, земське училище, змішана школа грамоти.
До парафії входили с.с. Мар’янське, Миколаївське, хут. Ісаївка. 1902 парафіян –1324 душі чоловічої, 1275 душ жіночої статі; 1912 парафіян привілейованих станів – 27, міщан – 128, козаків– 2537, селян – 573.
Релігійна громада відновила діяльність під час німецької окупації 1942. По війні була зареєстрована органами державної влади 19.11.1947 за № 43. Для релігійних відправ використовувала молитовний будинок – дерев’яну споруду побудови 1947, площею 38 кв. м.
Із священиків відомі: Леонід Васильович Пирський (1902, у сані з 1898, нагороджений набедреником 1900), Іосиф Іоаннович Аврамов (1912); із псаломщиків: Павло Григорович Гординський (1902, 1912, на посаді з 1879, стихар 1881), Стефан Федорович Войнаховський (1902, на посаді з 1899); із церковних старост: козак Пилип Якович Скляр (1902), Олексій Федорович Говорун (1912).

Літ.: Клировая книжка…, 1902. – С.193; Справочная клировая книга…, 1912. – С.79-80.
В. О. Мокляк, В. А. Павленко,
Т. П. Пустовіт.

Источник

Кобелякский уезд

уезд по АТД в составе Полтавской губ., существовавший в 1781 — 1923 годы. Уездный город — Кобеляки