✔Черниговская губерния/область (Украина (Україна)) : ВГД

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

sasha_kirova

Корюковка - город основан в 1657 году казаком Корюкой (отсюда и произошло название). Во время правления гетмана Богдана Хмельницкого в 1657 году в поисках свободной от помещиков земли, переселенцы с Правобережной Украины во главе с казаком Омельяном Карукой облюбовали для себя надежно защищённое лесами место и основали небольшое поселение — Корюковку.
Существует другая версия, которая имеет вполне реальные основания, но не отрицает, что именно А. Карука основал поселение. Российское государство, часто воевало и содержало большую армию, большую часть которой составляла конница, требовалось значительное количество кожи для доспехов лошадей упряжью. Чтобы дубить кожу необходимо много дубовой коры. Значительную часть лесов Корюковщины составляли могучие дубы. Заготовителей дубовой коры звали корукамы, поскольку их производственным орудием была карука. По толковому словарю Б. Гринченко: Карук (местное Карюк).
Периодически принадлежала гетманам Самойловичу, Мазепе, черниговскому полковнику П. Полуботку. В середине XIX века иностранный предприниматель Карл Раух основал здесь винокуренный и сахарный заводы. В 1871 году на Корюковском сахарном заводе было занято 600 человек. Оба завода приобрел капиталист Лазарь Бродский. В 1882 году продукция Корюковских сахароваров была отмечена золотой медалью Всероссийской выставки в Москве, а через 18 лет они привезли самую высокую награду из Всемирной выставки в Париже.
В 1880 году открыто одноклассное училище. В 1882 году построена деревянная Вознесенская церковь.
В 1884 году построили железную дорогу.
В 1886 году открыта церковноприходская школа.
В 1896 году в Корюковке открылась земская школа.
В 1904 году начала работу больница.
В 1943 году партизаны совершили налет на немецкий гарнизон города, в тюрьме которого среди заложников содержались жена и дети одного из партизанских командиров. В ответ оккупанты при участии украинских националистов сожгли 1390 домов и уничтожили более 7000 местных жителей[1][2] — самая массовая расправа над мирным населением во время второй мировой войны. Известны и другие оценки количества жертв этой трагедии — 1700 человек[3].
В 1958 году Корюковка получила статус города.

В списках населенных мест Черниговской губернии за 1856 г. Значится:
2951 Карюковка - деревня владельческая. При речках Бречи и Терновки. Относилась к Сосницкому уезду.
От уездного города – 30 верст, от становой квартиры – 22 версты.
Число дворов – 156.
Лиц мужского рода – 538;
Лиц женского рода – 534.
Имеется 1 завод свеклосахарный.

sasha_kirova

Вот еще ваша Корюковка на старой карте Черниговской губернии:

ANNA 81
это же здорово , новичкам нужно помогать.

[

BlackDolphin
ANNA 81
Примите мою искрению благодарность, но мне интересней былобы узнать про историю не Корюковки а её нынешнего района (которая входила в бывший Семёновский уезд), На форуме я смотрел можно узнать перечень сёл и количестве населения в них в 18-19 столетии. Так как я живу в даном населённом пункте то примерно мог бы для себя сравнить как обстоят дела с топографической обстановкой и мог бы точно посчитать скоко например сёл вымерло, скоко основано новых ну и так далее.
А про историю Корюковки я с школы и музея знаю довольно неплохо.
Также интересно бы посмотреть старые карты (если кто имеет такие ресурсы), вот например нашол поисковиком карту Малоросии времён Петра 1, на ней указано что возле п. Орловка недалеко стоит с. Займыще. Но я скоко не спрашивал и по картам смотрел - негде его нет. Есть возле г. Щорс но ето по той карте неподходит некак.
Карты счас выложить не могу так как она на домашнем компе а я на работе.

sasha_kirova
ну тогда тебе в помощь "Список населенных мест Черниговской губернии ....." ,он доступен в интернете.
Еще есть сайт со старыми картами.

SAMAEL
SAMAEL написал:

[q]
про землевладельцев в окрестности г.Любеч , которые носили фамилию Тарасевич .
[/q]

Это известная фамилия для Малороссии.
У нас на форуме есть вроде Тарасевич, только не знаю ника.

1. .......Село Велички «на р.Копачевке». Родова маєтність родини любецьких шляхтичів та козаків Величковських (Тарасевичів—Величковських). У 1696 р. Величковські названі «старинными людьми» і одними із власників Величковщини. Серед «сябрів» (співвласників) цього грунту знаходимо Миколу і Васка Тарасевичів, які у 1696 р. продають свої маєтності Я.Лизогубу . Деякий час Величковщиною володів І.Мазепа, який у 1707 р. продав її С.Лизогубу. Частину села уживала родина Полуботків. За даними Румянцевського опису тут знаходились і володіння любецького сотника Івана Посудевського .

2.....Село Петруши «с храмом св. Духа, на половине дороги между Любечем и Репками, в 50 вер. от Городни и в 45 от Чернигова» . Родова маєтність любецьких шляхтичів Петрушенків (Петрушинських, Петрушів), які володіли за Сигізмунда II Августа Катежинською землею де згодом виникло село Петруши . У 1702 р. Петрушівщина була продана любецьким священиком Григорієм Пронкевичем Чернігівському Троїцько-Іллінському монастирю. 1703 р. любецькі зем'яне Моїсей і Данило Петрушичі продають частину села тому ж таки монастирю. 1733 р. Петрушинський священик Михайло Петрушинський купує у мешканця с.Кротин та свого зятя, Юрія Горковича частину Петрушивщини. 1748 р. Петрушевський «грунт» був у власності Марини Красковської, доньки любецького священика Григорія Пронкевича . Серед інших власників села слід згадати любецьких козаків та шляхтичів Бокевичів-Щуковських, Унучек-Посудевських, Коморовських, Калиновських, Коровіних, Тарасевичів, Савичів та Медлітенських.
3. .......У Любечі продовжує існувати уряд, який до 1648—1654 рр. формувався війтом, а після війни - любецьким сотником чи городовим атаманом. До його складу входили як міщани, так і шляхтичі, а після 1654 р. і козаки. У другій половині XVII ст. в уряді головували не лише війти, але і сотники та городові атамани. Курінними отаманами були Забуха Андрій (1697) , Тарасевич Микола (1724) .

3. ....1717 р. любецькі козаки-шляхтичі Василь та Якуб Тарасевичі продали П.Полуботку землю біля с.Неданчичі на р. Вертечі . .....
4. ....ТАРАСЕВИЧІ-ВЕЛИЧКОВСЬКІ:
На думку О.Яблоновського, цей рід був нобілітовапий за часів О. Гаштольда (1471-1480), який пожалував їм Сільчанську землю . У 1548 р. Іван Тарасевич був священиком П'ятницької церкви Любеча . У привілеї Сигизмунда II Августа 1571 р. серед зем'ян любецької околиці згадується Назар Тарасевич, якому підтвердили право користуватися Сільчанською землею. Серед постраждалих від Старостинського збройного нападу були Сидір Величковський, Клим Мехедович Величковський, Павло, Пантелей, Ежі, Григорій (?-1660 -?), Ілля, Андрій, Кирик, Михайло Демидовичі Величковські . 1642 р. Тарасевичі-Величковські, разом з іншими шляхтичами замку були позбавлені шляхетства М.Калиновським .

5.....Під прапорами Б.Хмельницького загинув як козак «відомий перед повстанням жовнір війська Речі Посполитої» Йосиф Велецький (Величковський) . 1660.1.05. любецький «обиватель» Омелян Тарасевич з дружиною Федосею продав любецькому священику Григорію Пронкевичу «огород» (колишній Стосаківський) . 1670 р. Прокіп Величковський отримав разом з іншими шляхтичами Любецького замку універсал від гетьмана Д.Многогрішного . 1674 р. Іван Тарасевич займав уряд чернігівського «бурмистра», тоді ж він згадується як «наместник войтовский». Вочевидь, що він займав цю посаду (можливо з деякими перервами) протягом майже двадцяти п'яти років. Остання згадка про нього у вересні 1698 р. У 1696 р. Величковські названі «старинными людьми» і одними із власників Величковщини. Серед «сябрів» цього грунту знаходимо Миколу та Васка Тарасевичів, Миколу та Процка Величек (Величковських) . Прізвище ще одного Величковського – Яцка, знаходимо у копії купчого запису 1707 р. 1713 р. козаки с.Велички Якуб Тарасевич, Микола та Васко продають Дробишевський «грунт» П.Полуботку за 400 «золотих готових грошей». Микола Тарасевич з одного двора і грунту служили з племінником Павлом Романовичем і Григорієм Тарасевичем (1724). Сам Микола Тарасевич розпочав службу з 1687 р., брав участь у 17 бойових походах, став курінним отаманом міським любецьким . 1717 р. Василь та Якуб Тарасевичі продали П.Полуботку «грунт» на р.Вертечі біля с.Неданчичі . У 1751 р. в с. Сухих Величках проживали козаки Павло Якубович Тарасевич з братами Семеном і Павлом, а також Ілля Романович Тарасевич з братом Остапом .
1718 р. Іван Скоропадський надає ніжинському полковому хорунжему Івану Величковському с.Ільїнці Вертієвської сотні. У 1727-1736 рр. Іван Васильович Величковський згадується як осавул Ніжинського полку, у 1734-1739 рр. – як ніжинський обозний. У 1744 р. ніжинський полковий обозний Величковсь¬кий володів 25 селянськими дворами та 4 млинними колами.
У 1720 р. у с.Величкі мешкали Артем та Яків Тарасевичі . Хтось із Тарасевичів входить у 1722 р. до складу Гетьманської канцелярії, серед його обов'язків був, зокрема, розгляд судових справ . У 30-ті рр. XVIII ст. знаходимо у с.Величкі малопгрунтових козаків Василя, Павла, Романа, Івана та Григорія Тарасевичів . У 1741 р. козак любецької сотні Тарасевич володів частиною с.Неданчичі. У с.Величкі у 1744 р. жили малогрунтові козаки Іван та Купрій Тарасевичі, у с.Ковтуни мешкала «малогрунтова» удова Івана Тарасевича, у с.Козел володів «грунтом» з.т. Йосип Величковський. 1750 р. Сава Величковський був любецьким сотником. Серед козаків Любецької сотні у 1762 р. знаходимо Івана Тарасевича .
Недалеко от Домислина было или еще есть? село Тарасевичевы Велички.
и т.д.
Ищите публикации И.В. Кондратьева, он изучает историю Любецкой округи, у него есть свой сайт.

Спасибо Большое !

А этот Тарасевич на форуме не с Черниговской области корешками ?

Ни кто не знает , где расположено с.Брехуны, что около г.Любеч ?
Как ныне называется ?

Уважаемые знатоки! Может ли кто-либо подсказать, где искать запись о рождении католички, если она родилась в 1874 году в местечке Бровары Остерского уезда Черниговской губернии?

✔Черниговская губерния/область

▶ ДИАЛОГОВАЯ тема (вопросы/ответы)