✔Черниговская губерния/область (Украина (Україна)) : ВГД

SAMAEL
SAMAEL написал:

[q]
про землевладельцев в окрестности г.Любеч , которые носили фамилию Тарасевич .
[/q]

Это известная фамилия для Малороссии.
У нас на форуме есть вроде Тарасевич, только не знаю ника.

1. .......Село Велички «на р.Копачевке». Родова маєтність родини любецьких шляхтичів та козаків Величковських (Тарасевичів—Величковських). У 1696 р. Величковські названі «старинными людьми» і одними із власників Величковщини. Серед «сябрів» (співвласників) цього грунту знаходимо Миколу і Васка Тарасевичів, які у 1696 р. продають свої маєтності Я.Лизогубу . Деякий час Величковщиною володів І.Мазепа, який у 1707 р. продав її С.Лизогубу. Частину села уживала родина Полуботків. За даними Румянцевського опису тут знаходились і володіння любецького сотника Івана Посудевського .

2.....Село Петруши «с храмом св. Духа, на половине дороги между Любечем и Репками, в 50 вер. от Городни и в 45 от Чернигова» . Родова маєтність любецьких шляхтичів Петрушенків (Петрушинських, Петрушів), які володіли за Сигізмунда II Августа Катежинською землею де згодом виникло село Петруши . У 1702 р. Петрушівщина була продана любецьким священиком Григорієм Пронкевичем Чернігівському Троїцько-Іллінському монастирю. 1703 р. любецькі зем'яне Моїсей і Данило Петрушичі продають частину села тому ж таки монастирю. 1733 р. Петрушинський священик Михайло Петрушинський купує у мешканця с.Кротин та свого зятя, Юрія Горковича частину Петрушивщини. 1748 р. Петрушевський «грунт» був у власності Марини Красковської, доньки любецького священика Григорія Пронкевича . Серед інших власників села слід згадати любецьких козаків та шляхтичів Бокевичів-Щуковських, Унучек-Посудевських, Коморовських, Калиновських, Коровіних, Тарасевичів, Савичів та Медлітенських.
3. .......У Любечі продовжує існувати уряд, який до 1648—1654 рр. формувався війтом, а після війни - любецьким сотником чи городовим атаманом. До його складу входили як міщани, так і шляхтичі, а після 1654 р. і козаки. У другій половині XVII ст. в уряді головували не лише війти, але і сотники та городові атамани. Курінними отаманами були Забуха Андрій (1697) , Тарасевич Микола (1724) .

3. ....1717 р. любецькі козаки-шляхтичі Василь та Якуб Тарасевичі продали П.Полуботку землю біля с.Неданчичі на р. Вертечі . .....
4. ....ТАРАСЕВИЧІ-ВЕЛИЧКОВСЬКІ:
На думку О.Яблоновського, цей рід був нобілітовапий за часів О. Гаштольда (1471-1480), який пожалував їм Сільчанську землю . У 1548 р. Іван Тарасевич був священиком П'ятницької церкви Любеча . У привілеї Сигизмунда II Августа 1571 р. серед зем'ян любецької околиці згадується Назар Тарасевич, якому підтвердили право користуватися Сільчанською землею. Серед постраждалих від Старостинського збройного нападу були Сидір Величковський, Клим Мехедович Величковський, Павло, Пантелей, Ежі, Григорій (?-1660 -?), Ілля, Андрій, Кирик, Михайло Демидовичі Величковські . 1642 р. Тарасевичі-Величковські, разом з іншими шляхтичами замку були позбавлені шляхетства М.Калиновським .

5.....Під прапорами Б.Хмельницького загинув як козак «відомий перед повстанням жовнір війська Речі Посполитої» Йосиф Велецький (Величковський) . 1660.1.05. любецький «обиватель» Омелян Тарасевич з дружиною Федосею продав любецькому священику Григорію Пронкевичу «огород» (колишній Стосаківський) . 1670 р. Прокіп Величковський отримав разом з іншими шляхтичами Любецького замку універсал від гетьмана Д.Многогрішного . 1674 р. Іван Тарасевич займав уряд чернігівського «бурмистра», тоді ж він згадується як «наместник войтовский». Вочевидь, що він займав цю посаду (можливо з деякими перервами) протягом майже двадцяти п'яти років. Остання згадка про нього у вересні 1698 р. У 1696 р. Величковські названі «старинными людьми» і одними із власників Величковщини. Серед «сябрів» цього грунту знаходимо Миколу та Васка Тарасевичів, Миколу та Процка Величек (Величковських) . Прізвище ще одного Величковського – Яцка, знаходимо у копії купчого запису 1707 р. 1713 р. козаки с.Велички Якуб Тарасевич, Микола та Васко продають Дробишевський «грунт» П.Полуботку за 400 «золотих готових грошей». Микола Тарасевич з одного двора і грунту служили з племінником Павлом Романовичем і Григорієм Тарасевичем (1724). Сам Микола Тарасевич розпочав службу з 1687 р., брав участь у 17 бойових походах, став курінним отаманом міським любецьким . 1717 р. Василь та Якуб Тарасевичі продали П.Полуботку «грунт» на р.Вертечі біля с.Неданчичі . У 1751 р. в с. Сухих Величках проживали козаки Павло Якубович Тарасевич з братами Семеном і Павлом, а також Ілля Романович Тарасевич з братом Остапом .
1718 р. Іван Скоропадський надає ніжинському полковому хорунжему Івану Величковському с.Ільїнці Вертієвської сотні. У 1727-1736 рр. Іван Васильович Величковський згадується як осавул Ніжинського полку, у 1734-1739 рр. – як ніжинський обозний. У 1744 р. ніжинський полковий обозний Величковсь¬кий володів 25 селянськими дворами та 4 млинними колами.
У 1720 р. у с.Величкі мешкали Артем та Яків Тарасевичі . Хтось із Тарасевичів входить у 1722 р. до складу Гетьманської канцелярії, серед його обов'язків був, зокрема, розгляд судових справ . У 30-ті рр. XVIII ст. знаходимо у с.Величкі малопгрунтових козаків Василя, Павла, Романа, Івана та Григорія Тарасевичів . У 1741 р. козак любецької сотні Тарасевич володів частиною с.Неданчичі. У с.Величкі у 1744 р. жили малогрунтові козаки Іван та Купрій Тарасевичі, у с.Ковтуни мешкала «малогрунтова» удова Івана Тарасевича, у с.Козел володів «грунтом» з.т. Йосип Величковський. 1750 р. Сава Величковський був любецьким сотником. Серед козаків Любецької сотні у 1762 р. знаходимо Івана Тарасевича .
Недалеко от Домислина было или еще есть? село Тарасевичевы Велички.
и т.д.
Ищите публикации И.В. Кондратьева, он изучает историю Любецкой округи, у него есть свой сайт.

✔Черниговская губерния/область

▶ ДИАЛОГОВАЯ тема (вопросы/ответы)