ОБРАБОТКА РЕЕСТРА 1649 года (Украина (Україна))

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

Пользователи нашего форума пришли к решению на добровольных началах заняться обработкой Реестра Войска Запорожского 1649 года, выдержавшего два издания (1875 и 1995 годов), но в обоих случаях трудно поддающегося обработке в виду отсутствия именного указателя.
Чтобы упростить поиск нужных фамилий, наши добровольцы составляют именные указатели к каждому полку в отдельности, которые размещают в специально созданной теме "Реестр Войска Запорожского 1649 г.".

В данной теме обсуждаются детали процесса обработки реестра: решение технических вопросов, особенности передачи текста, специфика выкладывания готовых данных на форуме и т.д.

Надеемся, плоды наших общих усилий облегчат работу с реестром очень и очень многим исследователям.

govtva

[q]
Есть ли реестр Миргогодского и Полтавского полков.
[/q]

Есть.

Покиньборода — прізвисько молодика на Січі

В телефонних довідниках міст та сіл України прізвище Покиньборода — не рідкість. За неповними даними порталу “Вся Украина — жители”, зараз серед нас проживає понад 300 носіїв такого прізвища.

А офіційним прізвищем Покиньборода зафіксоване ще у Реєстрі запорізького війська у 1649 році. Зокрема, серед козаків Ржищівської сотні Канівського полку теж був “свій” Покиньборода Максимъ.

Згадку про козака читаємо у книзі О.М. Бодянського: “Реестра всего войска Запорожскаго послѣ Зборовскаго договора съ королемъ польскимъ Яномъ Казимиромъ, составленные 1649 года, октября 16 дня, и изданные по подлиннику О.М. Бодянскимъ”. Изданіе Императорского Общества Исторіи и Древностей Россійскихъ при Московскомъ Университетѣ. Москва. Въ Университетской типографіи (Катков и К°), 1875.

До слова. Ті ж телефонні довідники кажуть: сучасний Максим Покиньборода живе у Ніжині, а другий — у Луганську…

Оглядаючись на сучасне поширення прізвища, можна допускати: так масово на Січі називали більшість новоприбулих молодиків з “козлиним” волоссям на обличчі. Бо ж вдома ще не були привчені голилися…

Інакше кажучи, прізвисько не носило індивідуального характеру. Його, індивідуальне, молодик отримував вже після ініціації. Перед якою тривало досить довге навчання військовій справі і традиціям січового товариства.

Сама ж ініціація означала ритуальне випробування — посвячення в корпорацію запорожців, подібну до ритуалів середньовічних військових станів — лицарів, княжих дружинників. І вже після ритуальних випробувань, посвячений у козаки чоловік отримував нове ім’я, його стригли й одягали по-козацькому.

До речі, не всі молодики ставали справжніми січовиками. Бо ж не витримували козацьких випробувань. Та все ж оселялися на землях Війська Запорозького по зимівниках і хуторах, поповнюючи лави звичайних поселенців — “гніздюків”, “бабіїв” і “гречкосіїв”, як їх трохи зневажливо називали січовики-воїни. Або ж, хоч і залишалися у війську, та продовжували бути молодиками. Отим Покиньбородою, якого так і не посвятили у козаки…

Скороздра — козацький тамада?

Безноско, Белонос, Белоусенко та інші двокореневі прізвища козаків Ржищівської сотні Канівського полку є у "Реєстрі всього Війська Запорізького1649 року”.

Безперечно те, що такими прізвищами були зареєстровані прізвиська конкретних осіб. І, потрібно відзначити, багато подібних прізвищ, утворених реєстрацією козаків, живуть і по сьогодні.

Мовна природа утворення прізвиськ, які характеризують певне “відхилення” у зовнішності людини, давно вивчена наукою. Сьогодні таке словотворення називають терміном “бахувріхі”, який використовувався ще в давньоіндійській поезії для означення складних слів, які характеризують людину за певними особливостями обличчя, тіла, рідше — одягу. До речі, і сам термін також складений з двох словотвірних основ, і у перекладі дослівно звучить як “багатий рисом”.

У більшості прізвищ-бахувріхі досить легко вичленити його складові. Скажемо “без носа” (Безноско) могли казати на людину з малим носом. Білі вуса (Белоусенко) мали поважні люди із сивими вусами. А до “Реєстру…” вже внесений син Белоуса, на що вказує характерний суфікс “-енк-о”. Легко піддається “розшифруванню” прізвище Скоробагат. Його носив ржищівський козак з іменем Грицько.

А ось, наприклад, прізвисько Белонос, напевне, було рідкісним… Скажемо, у Ржищеві був козак з таким прізвищем — Белоносъ Пилипъ. В інших сотнях таке прізвище також можна зустріти. Та на сьогодні воно — рідкісне.

Якщо вірити інформації, взятої з телефонних довідників міст та сіл України укладачами порталу “Вся Украина – жители”, зараз його носієм є тільки Сергій Белонос, який живе у Черкасах. Хоча, правда, пошук в Інтернет “відкрив” ще кількох носіїв. Та досить сумно… Прізвище зустрічається у списках репресованих і загиблих на фронтах Великої вітчизняної війни.

Серед ржищівських козаків у “Реєстрі…” значаться два — Аврам і Курило з прізвищем Скороздра. Мабуть — брати. І записані до сотні під прізвищем батька або й діда. А це означає, що Аврам і Курило належали до давнього козацького роду, представники якого ще знані були під таким прізвиськом. Та що воно означає?

Відповідь лежить у скороченому варіанті “здра” від слова “здравіе”. Прізвисько Скороздра мабуть належало чоловікові, швидкому на виголошення застольних спічів (тостів). Сьогодні такого називають “тамада”.

А ось вже у прізвищі козака з іменем Курило — Синогубокий — до двох складових додався ще й суфікс “-ий”, який відповідає на запитання “ти чий?”. У відповідь почуємо прізвисько батька — Синогубок. Так мабуть називали чоловіка, у якого від морозу синіли губи.

Підскажіть будь ласка значення прізвища Водяницький Є різні версії одна що це прізвище пішло з Росії з Польщі або єврейське прізвище Мої предки проживають на території бувшої грунської сотні гадяцького полку зі слів старших знаю що вони нащадки козаків а ніде нівяких списках Водяни цьких не знаходжу Може Ви щось поясните Саша

не подскажете ли на 1649 год местечко Грунь -Черкесск к какой сотне относилось а может быть вы знаете к какой сотне тогда относились села Павловка Павловочка Камыши

Все говорят выложил .... а где конкретно можно их почитать, меня интересует Сосницка сотня. Кто может мне Сосницку сотню выслать в личку?

zareh

zareh написал:

[q]
а где конкретно можно их почитать, меня интересует Сосницка сотня. Кто может мне Сосницку сотню
[/q]

ТУТ - https://forum.vgd.ru/299/25273/0.htm?a=stdforum_view&o=

Ув.форумчане!
Неожиданно нашел фамилию Запорожченко в Кропивянском полку (Чорнушинска сотня), хотя мои поиски ведутся исключительно в
районе Сосниц, так как ближайшие предки оттуда.. Где сейчаc Кропивянск и где базировалась Чорнушинска сотня? Где теперь
искать данные по казакам указанным в реестре и есть ли они вообще?
И давайте поблагодарим форумчан за огромную работу по составлению реестра.

zareh написал:

[q]
И давайте поблагодарим форумчан за огромную работу по составлению реестра.
[/q]

Реестр составляли писари Войска Запорожского, сохранился в Варшаве, где его отыскали россияне, после раздела Польши.
Это такая себе средневековая ведомость на зарплату от короля Речи Посполитой, по которой козаки получили последний раз в истории жалование за свою службу.
Форумчане - МОЛОДЦЫ, они его адоптировали к современной АБВГДейке.
zareh написал:

[q]
Где сейчаc Кропивянск и где базировалась Чорнушинска сотня? Где теперь
искать данные по казакам указанным в реестре и есть ли они вообще?
[/q]

Посередині, між Переясловським та Лубенським полками.
Искать можно и нужно в всевозможньіх реестрах и судебньіх делах, присягах, метриках и исповедках.

ОБРАБОТКА РЕЕСТРА 1649 года

Создание алфавитных списков реестра Войска Запорожского 1649 года по полкам. Поиск волонтеров, обсуждение рабочих и технических нюансов.