Уличные фамилии\\ Прозвища

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

Из Википедии:

Про́звище — вид антропонима. Дополнительное имя, данное человеку окружающими людьми в соответствии с его характерной чертой, сопутствующим его жизни обстоятельством или по какой-либо аналогии.

В отличие от имени, прозвище, как правило, отражает не желательные, а реальные свойства и качества носителя, происхождение их носителей и прочее, а также фиксирует, таким образом, особый смысл, который имели эти свойства и качества для окружающих. Прозвища могут даваться в разные периоды жизни и во многих случаях могут быть известны довольно ограниченному кругу лиц.

Чичагов. Из истории русских имен, отчеств и фамилий\\ВОПРОСЫ РУССКОЙ ИСТОРИЧЕСКОЙ ОНОМАСТИКИ XV—XVII вв.

Rafin написал:

[q]

В моём понимание родовое прозвище, это когда человека называют по прозвищу родителей, бабушек, дедушек. Что символизирует причастность к роду и наследование уважения к семье. Ещё это часто бывает в тотемах.

А просто прозвище, например, Новиковы! Семья может иметь какую-либо официальную фамилию, а называть их могут по-иному.
[/q]

Мои Гончары как раз соответствуют Вашему пониманию родового прозвища.

Название Палех относится предположительно к гидрониму из недошедших до нас финно-угорских (меря) языков IX века, либо ранее. Первое упоминание в летописи о Палехе относится к первой половине XVII века (писцовая книга 1645 года). Данные свидетельствуют, что по тем временам Палех уже был довольно большим селом.

Палех Іван, боярин; Палех, урядник луцького каштеляна Михайла Козинського
Джерело: Актові книги Володимирського гродського суду 1566-1570 рр.
Спеціальний довідник Центрального державного історичного архівву України

Село Палех и прозвище (“фамилия”) Палех. В одно историческое время. “Не совсем рядом”! Чтобы это значило?

valcha написал:

[q]

severinn написал:
[q]
Если не финское, а "паленое" ?
[/q]

Город от гидронима.
Па́лешка — небольшая река в Ивановской области; левый приток реки Люлех.
Длина — около 10 км.
Первоначальное название ( реки) Палех.
Палешка начинается из родников около деревни Смертино Палехского района Ивановской области.

А фамилия - неизвестно от чего.
Во всяком случае этот луцкий Иван Палех, боярин и урядник луцького каштеляна Михайла Козинського
Джерело: Актові книги Володимирського гродського суду 1566-1570 рр.
Может от - палицы?
Как русские Палицыны.
Палица - Палех?

[/q]

Интересно! А речушка откуда "взяла" название? Подобные гидронимы есть в том крае? Я к тому, что, например, гидронимы Рось, Росава, Роська расположены "компактно". И это дает право ученым видвигать ту, или иную версию.
И еще интересно. Пелагею уменьшительно называют Палаха. Возможно Палех - сын вдовы?

В скане из словаря имен есть ошибка по поводу внесения имен Палей и Палейко в одну категорию с Палец, Палка.

Палей или Палий - отглагольное прозвище(фамилия) от глагола "палить - жечь"
Палийко/Палейко от Палия, Палиенко также от этого прозвища

Может кто-нибудь подсказать, что может значить сельское прозвище Курдуны? Фамилия - Кихтенко.

Возможно вам будет интересна эта статья:

Ірина Насурдінова.

Прізвиська мешканців села Смолянинове Новоайдарського району Луганської області

Питання про номінативну природу прізвиськ і створення їх мотиваційної класифікації є одним із актуальних і дуже цікавих в сучасній антропоніміці.
Прізвисько, або вуличне прізвище, кличка –це вид антропоніма, неофіційне особове іменування, яким середовище індивідуалізує або характеризує особу [2, 494]. Його дають людині на основі якої-небудь риси її характеру, певних обставин, що супроводжують її життя, або за якоюсь аналогією [1, 256].
Наявність індивідуалізованих прізвиськ усуває певні незручності, особливо в умовах села, де часто мешкає декілька людей з однаковими прізвищами та іменами по батькові.
Об’єтом нашої уваги стали прізвиська мешканців села Смолянинове, що на Луганщині. Спробуємо проаналізувати їх з ономасіологічної точки зору, виділивши групи з різними мотиваційними ознаками.
1. Прізвиська, які вказують на зовнішні фізичні та психічні особливості людини (членів її сім’ї або когось із предків): Німенька –глухоніма жінка, Глухий –його батько був глухий, Безрукий –під час війни втратив обидві руки, Курочка –ця жінка мала поганий зір, нічого не бачила вночі, прижмурювалась і присідала, як курка), Лисиця –це дуже хитра жінка, до того ж, невелика на зріст, рудоволоса, Кулик –невисокий чоловік, схожий на кулика, Вонюча –баба милася дуже рідко (сама ця жінка вже померла, а її сина й досі кличуть Вонючим), Красулі –ці три сестри були дуже вродливими, Тринадцятий –якось столярі під час обідньої перерви підрахували, що в селі тринадцять калік, того, хто завершував цей список, так і назвали – Тринадцятим.
2. Прізвиська, що характеризують особу за відношенням до її родичів (як правило, вони є родовими іменами), утворені вони від власних імен: Стратони –від діда Стратона, Лихванчуки –прадіда звали Лихван, Хвані –у них була баба Фаня (діал.. Хваня), Тищенчиха –її дід був Тихоном, Орхипи –батька звали Орхип, Мишуньки –прадід був Мишком, Катюк –його матір звали Катериною, Прокошки –батька звали Прокопом, Маврович –бабуся була Маврою, Пан (Панько –нього дід на ім’я Пантелеймон.
3. Прізвиська, які виникли від найбільш уживаного людиною слова або словосполучення: Ла-ха-ха так вигукує чоловік у стані напідпитку, Сироватка –чоловік на похмілля просить у людей сироватку, Аджя –танцюючи так вигукував, Гонок (Гон) –граючи в карти, повторював: «Берем на гон!», Котуся –любив наспівувати пісеньку «Котусю, батечку ти мій!», Хурлаї –так дід лелек назвав, Жабка –у дитинстві його батьки жабками лякали, і він їх панічно боявся, Кнопка –чоловік понад усе боявся кнопки, яку хтось натисне і все злетить у повітря, Какора –колись у село привозили з цукрового заводу патоку, яку дід називав какорою, Вісик –у себе вдома торгував усим, чим завгодно, при нагоді кричав: «У мене вісики є! Зараз я зважу!», Вавазя –дід сварив онука: «Казав тобі, не бігай, Вавазя буде!».
4. Прізвиська, мотивація яких зумовлена зовнішньою подібністю до відомих діячів: Єльцин (тому що дуже рано посивів), Сталін –(обличчям схожий на Сталіна).
5. Прізвиська, утворені від назв за родом діяльності, професії або певних дій: Чабан –хтось з предків пас череду, Починки –дід шив і ремонтував взуття, Вакула –хтось із предків працював у кузні (за аналогією до гоголівського персонажа –коваля Вакули), Бублейники –дід Павло пік бублики і продавав їх, Лом –при сварці чоловік на це прізвисько завжди хапав ломаку.
До цієї ж групи відносимо прізвиська мотивовані назвами видів свійських тварин, яких розводили господарі, або назвами традиційно вирощуваних ними рослин чи продуктами виробництва: Гусеренки –мали багато гусей, Коза –жінка мала в господарстві козу (а раніше в нашому селі не було прийнято тримати кіз –це було ознакою бідності), Синички –підгодовували синичок, Гарбузи –ця родина колись насадила на пустирі гарбузів і зібрала з них гарний урожай, Клочки –у цих людей у дворі завжди було багато клоччя з конопель, з яких пряли прядиво, Вовни –мали багато овечої вовни, Молошняки –розводили корів і мали багато молока.
6. Прізвиська, які виникли від назв одягу: Хромки –чоловіки цього роду носили хромові чоботи, Кубушки –ці хлопці-брати, на відміну від решти односельців, які взимку носили шапки-ушанки, мали шапки іншої форми.
7. Прізвиська, які повідомляють про вподобання людини: Бабак –люди розповідають, що цей чоловік рано повернувся з війни й «ходив по бабах», Кислиця –дід дуже полюбляв кислиці.
8. Прізвиська, утворені від власного імені людини (вони є емоційно конотованими й містять у своїй структурі відповідні суфікси): Сюндрик –носій цього прізвиська, Олександр, невисокий на зріст чоловік, Шуран –прізвисько чоловіка на ім’я Сашко.
9. Прізвиська, що вказують на військові звання: Старшина (в армії був старшиною).
10. Прізвиська, похідні від назв національностей: Киргизи.
У селі Смолянинове є чимало й невмотивованих прізвиськ (їх походження не можуть пояснити місцеві мешканці). Як відзначає М. Дуйчак, значення таких прізвиськ можна розкрити лише за допомогою тлумачних словників або невтомним збиранням діалектних даних та їх порівнянням з матеріалом історичних джерел [1, 259]. Такі прізвиська можуть стати об’єктом нашої подальшої уваги.
Література
1. Дуйчак М. Прізвиська та їх вмотивованість // Проблеми сучасної ареології. –К., 1994. –с. 256-259. 2.Українська мова: Енциклопедія. –К., 2000.

valcha написал:

[q]
А чем поджигали в то время? Спичками?
[/q]

А какой смысл этого вопроса? Что меняется в слове "палий" от техники зажигания? Спички, кремень, линза, факел, зажигательная смесь как то влияют на слова "палити-палій"?

valcha написал:

[q]
Я знаю откуда Палей\Палий получил свое прозвище: запаливал, видно в артиллерии служил вначале.
[/q]

А человек, который занимался выжиганием пней и кустов под будущую нивку не мог называться ПАЛИЕМ?

А палиями издавна в Украине называли и называют до сих пор пироманов или поджигателей домов и хозяйственных построек

valcha написал:

[q]

Tino написал:
[q]
Палей или Палий - отглагольное прозвище(фамилия) от глагола "палить - жечь"
[/q]

А чем поджигали в то время? Спичками?
Я знаю откуда Палей\Палий получил свое прозвище: запаливал, видно в артиллерии служил вначале.
[/q]

Согласно легенде, козак Палий (это личное прозвище на Запорожье, а не фамилия) на Сечи спалил хату, где жили козаки. От того и прзвали "Палий" - "поджигатель" .

valcha написал:

[q]
Да, Вы ни в одном встречном вопросе не видите смысла.
[/q]

Зачем же так!? Если вопрос мне понятен я не задаю уточняющих вопросов

valcha написал:

[q]
Называния предметов, действий имело многочисленные пути возникновения.
[/q]

Не спорю! И в тоже время способ зажигания как-то, по-Вашему, повлиял на слово "палий" или прозвище ПАЛИЙ?

valcha написал:

[q]
Значит пал, палий от палити, а палити от палий или пала
Круг замыкается.
А пал ( поджигание степи или леса) - неизвестно от чего.
[/q]

Почему круг замыкается?

И у слова пал , и у слова палий, на сколько нас учили, один источник - глагол "палыты" или "палить". Другое дело из чего выводить этимологию этого глагола. Не хотелось бы прибегать к народной этимологии и отталкиватся от слов "палка, палица"

Уличные фамилии\\ Прозвища

В.К. Чичагов: «Среди фамилий, или прозваний, различаются: собственно-фамилии (официальные) и уличные фамилии, или прозвища» (1959, с.6).