Soqur написал:
[q]
Во-первых, город называется Коломыя, а не Коломия, [/q]
Ну, это не ко мне, а к "носителям" письменного украинского яз.
Коломи́я — центр Коломийського району Івано-Франківської області, адміністративний центр Коломийської районної ради, місто обласного підпорядкування, розміщене на річці Прут.
Історики й досі не мають одностайної відповіді на питання, коли і як виникла
Коломия, хто був її засновником, звідки походить назва міста[2]. Ось як про це чи не вперше у XIX столітті зазначив Л. Вайґель:
« «...
Коломия належить до найстаріших у Галичині міст. Дехто, захоплений схожістю вислову, вводить назву слова колонія, тобто римське поселення. Тутешній люд провадить назву міста від назви потоку
Коломийка, який так звуть тому, що в нім мили кола». »
Сьогодні найпоширенішими версіями щодо походження назви міста є припущення, побудовані на основі переказів і леґенд. Зокрема, це версії, що виникли від сполучення іменника «коло» (колесо) і дієслова «миє» (мити, обмивати), від сербо-хорватського слова «коломий'я», власного чоловічого імені
Коломий.
Існує також версія, що
Коломию було закладено на честь галицького короля і угорського королевича Коломана (Кальмана) (1209–1241) у 1214 році, вперше висловлена у XIX столітті. Є ще варіант що назву місто отримало від назви річки Прут. Колись Прут мав назву «Мий», відповідно місто назвали «Коло Мия», цебто коло Прута.
Этимологический словарь летописных названий.
КОЛОМЫ (юс в конце слова) м. в Галицьк. землі; суч.
Коломия І.-Ф.; 1240 , Доброславоу же рекшоу вдахъ има Коломыю... держать сию Коломыю
на роздавание оуоужьникомъ ( ~ 142 5 р. , ПСРЛ, II , 1962 . Ипат. лет., 790) ; б. д. (у «Сп. руськ. міст*) Коламыя (XV I ст. , ПСРЛ, VII . Воскр. лет.,240) , за Галнчомъ подъ Коломіею (XVI I ст., ПСРЛ, 11 , 1843 . Густ, лет. , 359) ; I486 , у pryszodzy do hranic y wotosko y polozysi a w mest e zowomo m Kolomyia . Stefan ze, wojewoda woloski.. .pryiecha l d o Kolomy i (т. с , ПСРЛ, ХХХП.Хр. Быховца, 163) ; 1489 , панов теж полских и литовских велми много до Коломыи притягнули (XVII I ст., ПСРЛ, ХХХП. Хр. Лит. и Жмойтск., 93) ; 1531 , Петрило, воевода волоский... Снятии, Коломию, Тисмениц>, Отенію и иншие мЪстечка
и волости аждо Галича звоевал (т. ж. , 107) ; 1395 ,
Коломыа, замок у Галицьк. землі (ССУМ, I , 491) ,... и т.д.
Як від: 1 .
д.-р. коломыя, пор. укр. діал.
Коломия в значенні «глибокий вибій, наповнений водою» (Грінченко, II , 271 ; Гумецька, 39) ;
2 . словосп. «коло + Мия», де «Мия» — 2-ая
(? ) назва р. Прут, яку, мовляв, засвідчує польськ. поет 2-ї пол. XI X ст. В. Поль (SG , IV , 283 ; Гумецька, 39 ; Никонов, КТС, 200 ; Роспонд, Стр., 78) . Зважаючи на непідтвердженІсть свідчення І нетиповість подібних утворень для сх.-сл. топонімії, їх слід поставити під сумнів. Л. М.
Як із: І. герм., пор.: шелом, холм; Шоломияг Коломия (Свенцицкий, 17) ; 2 . романськ., пор. рум. culme a «верх, горб» (Кордуба, 7) . В. ред.
Soqur написал:
[q]
фамилия и по-украински произносится Коломиец, а не Коломыец. [/q]
Он кривой след от мочи вола... 