Украинские фамилии

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

Stan_is_love написал:

[q]
severinn
Глинские разве не в Литве были?
[/q]

Это у же потом , через 100 лет , в конце 15 века. Родоначальники - из Полтавы и Глинска (рядом с Полтавой)

напишите в поиске "княжество Мамая"

Strilbycki написал:

[q]
махорка
[/q]

А махорка каким боком затесалась в этот ряд?

Strilbycki написал:

[q]
Валерия, я тут специально для Вас, одну польскую поговорку "перепер" на русский язьік: "Янзьік польский русский пшеподобен до язьіка французского, напшьікладример: бюро, будуар, витраж, кушетка; ботинок, вуаль, гардероб, жилет, пальто, кашне, кастрюля, махорка, бульон, винегрет, желе, мармелад, оливье ................."
[/q]

Ну и что? Мы же не отказывается, а наоборот, пользуемся. Язык богат именно своей многослойностью.!

Можно таким образом "перепереть" эту польскую пословицу и подставить любой язык, м.б. кроме готентотского или языка пигмеев.

Махорка? Наверно от неосторожного обращения с огнем французами, в памятном 1812 году, когда они дали прикурить под Бородино, да так пыхнули махорочки, что аж спалили соседний город.)))

Strilbycki написал:

[q]

valcha написал:
[q]
Это не мне (я в курсе), это пану Виктору!
Я просто ответила (с долей иронии)
[/q]

Валерия, я тут специально для Вас, одну польскую поговорку "перепер" на русский язьік: "Янзьік польский русский пшеподобен до язьіка французского, напшьікладример: бюро, будуар, витраж, кушетка; ботинок, вуаль, гардероб, жилет, пальто, кашне, кастрюля, махорка, бульон, винегрет, желе, мармелад, оливье ................."

[/q]

Поляки не зовсім праві. Є і "чисто російські" слова, які увійшли до словника "Русский мат". Його можна почитати в інтернет - викладений і доброхотами тиражований по десятках сайтів.

Tino написал:

[q]

livza написал:
[q]
Тюркізми "притягуються за уші" до українських прізвищ з однією метою: показати, що є не тільки "дружба старшого брата", а й те, що ми однієї крові. А це - історична брехня Петьки і Катьки.На цьому стою, і буду стояти!
[/q]

можна стояти на чому завгодно, хоч на вухах... Ваш Кагарлик - топонім тюрського походження, південніше є велике село Карапиші, ще південніше Кеченці, прикладів тьма. На Черкащині в українцях сидять тюрські гени або монгольські. І немає тут нічого дивного. Мої предки були поголовно германцями. У моєї дружини є перське та алтайське коріння. Але це не заважає бути нам украінцями... Будьте трішки толерантнішим, пане Петре, ще невідомо який генний набір несете у своєму кровотоку Ви
[/q]

Кагарлик - від початку не топонім, а гідронім.
Для Тіно щодо гідроніму Кагарлик, а не назви населеного пункту, і назва якого перейшла на назву поселення.

З роботи П.Осипенка про походження прізвища Кагарлик (На сьогодні прізвище Кагарлик у Києві зареєстроване 21 разів; в Обухівському районі Київської області живе 4 громадяни з цим прізвищем; 2 — в Броварському районі; 2 — у Дніпродзержинську):

У пошуках типологічних відповідностей кольоропозначень у різноструктурних мовах дослідник Е.М.Мурзаєв зближує тюркське “кара” з російським “чорный” і знаходить йому відповідники в дравидській і в семіто-хамітських мовах, а також порівнює корінь kar “чорний” із старопруським kirsnan “чорний”, із староіндійським krsna, з тамільським karu, з “kara” в кушитських мовах (у західній частині Ефіопії). До цього ряду, на думку Е.М.Мурзаєва, належить і японське “куро” — “чорний”, пор. течію Куро-Сіво “чорна морська вода”. У наступних пошуках відповідників Е.М.Мурзаєв наводить турецьке Карадаг “цілком співзвучне” з японським Куродаке “Чорна гора”. [1]

Іншої думки дотримується В.В. Лучик. Він пише: … В річку Синюху впадає річка Кагарлик. У басейні річки Росі, до якого належать гідроніми Мокрий Кагарлик, Сухий Кагарлик і ріка Кагарлик притока Дніпра, “також спостерігається скупчення з основою Син-: Синиця, Синюха, Синявка” [2].

На думку В.В.Лучика, цей топонімічний контекст дозволяє вважати гідронім Кагарлик не метатезним утворенням від тюрк. основи “карг-“, яка виділяється в структурі різних апелятивів, а як семасіологічний відповідник до назви слов’янської р. Синюхи, і, таким чином, мати твірною основою тюрк. kögär “робитися синім, синіти”.

Хто ж із науковців правий? Якщо мати на увазі чисту воду, яка зором сприймається голубою, по відношенню до річки Кагарлик правий В.В.Лучик.

Заразом вчені згодні в тому, що слово складне: “кагар-лик”. Тобто, має суфікс “-лик”.

Макс Фасмер пояснює гідроніми Єгорлик ~ Ягорлик (кілька річок басейну оз.
Манич на Північному Кавказі) та Ягорлик ~ Єгорлик (ліва притока Дністра) походженням з тюркських мов: азерб., крим.-тат., чагат. ägrilik “кривина”, від ägri “кривий”. Тобто слово “кагарлик” у Фасмера виступає цілісно. Подібне семантичне значення він надає і гідроніму Орель (літописна Єрель, “его же Русь зовут Уголъ”), пояснюючи його з тюрк. *äyrili “косий, кривий”, від äyri “косий”. [3]

З М.Фасмером не погоджується дослідник В.А.Бушаков (Асканія-Нова). [4]
Як стверджує В.А.Бушаков, афікс -li в тюркських мовах утворює прикметники лише від іменників. Тому гідроніми Єгорлик ~ Ягорлик входять до ряду тюркських гідронімів з афіксом -lıq (-lik, -luq, -lük), який утворює іменники із збірним значенням, що означають місця скупчення предметів, мінералів, рослин, тварин тощо, названих вихідним іменником.

Тож і висновок: якщо брати до уваги твердження про суфікс, який утворює від іменника прикметник у значенні чогось, якого багато, тоді назва річки Кагарлик може “багато голубої води”. А прізвисько Кагарлик — “багато чорного” у людській долі…

Література
1. Мурзаев Э.М. Местные географические термины и их роль в топонимии // Вопросы географи — М.: Мысль, 1970. — Вып. 81. — С. 16-35. Мурзаев Э.М. Основные направления топонимических исследований // Принципы топонимики. — М., 1964. Мурзаев Э.М. Словарь народних географических терминов. — М.: Мысль, 1984.
2. Лучик В.В. Тюркізми в гідронімії Середнього Дніпро-Бузького межиріччя // Мовознавство. — 1996. — № 2-3. — С. 17-27.
3. Фасмер М. Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс, 1987. — Т. 2. — С. 8; Т. 4. — С. 546.
4. Українська пропріальна лексика/Матеріали наукового семінару (Київ, 13-14 вересня 2000 р.). — Київ: Кий, 2000. — С. 27-29.

Тіно за Карапиші:

КАРАПЫШИ:
Карп → Карпыш (сын/внук) → Карапыш (смягчение звучания имени) → Карапыши (село, принадлежащее/первый поселенец Карапышу)
В Украине проживает 750 человек с фамилией Карапыш.

КАРП. Плод (греч.).
17 (4) января - апостол Карп.
23 (10) февраля - мученик Карп.
8 июня (26 мая) - апостол Карп.
26 (13) октября - священномученик Карп, епископ Фиатирский.

livza написал:

[q]

Тіно за Карапиші:

КАРАПЫШИ:
Карп → Карпыш (сын/внук) → Карапыш (смягчение звучания имени) → Карапыши (село, принадлежащее/первый поселенец Карапышу)
В Украине проживает 750 человек с фамилией Карапыш.

КАРП. Плод (греч.).
17 (4) января - апостол Карп.
23 (10) февраля - мученик Карп.
8 июня (26 мая) - апостол Карп.
26 (13) октября - священномученик Карп, епископ Фиатирский.

[/q]

… Батюшка поросенка перекрестил и изрек: "Нарекаю тебя Карпом"... И давай за обе щеки его хомячить...

Карапиш - Карапаш - имя собственное чуваш., кара тюрк. "черный" + паш татар. диалект., уйгур. и др. "голова" [Федотов 1996]

Stan_is_love написал:

[q]
Батюшка поросенка перекрестил и изрек: "Нарекаю тебя Карпом"... И давай за обе щеки его хомячить...
[/q]

!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!BRAVO!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

@Тож і висновок: якщо брати до уваги твердження про суфікс, який утворює від іменника прикметник у значенні чогось, якого багато, тоді назва річки Кагарлик може “багато голубої води”. А прізвисько Кагарлик — “багато чорного” у людській долі…@
ахвіґенний висновок

Лучик написал:

[q]
Іншої думки дотримується В.В. Лучик. Він пише: … В річку Синюху впадає річка Кагарлик. У басейні річки Росі, до якого належать гідроніми Мокрий Кагарлик, Сухий Кагарлик і ріка Кагарлик притока Дніпра, “також спостерігається скупчення з основою Син-: Синиця, Синюха, Синявка” [2].

На думку В.В.Лучика, цей топонімічний контекст дозволяє вважати гідронім Кагарлик не метатезним утворенням від тюрк. основи “карг-“, яка виділяється в структурі різних апелятивів, а як семасіологічний відповідник до назви слов’янської р. Синюхи, і, таким чином, мати твірною основою тюрк. kögär “робитися синім, синіти”.
[/q]

Что -то очень и очень.....

Мурзаев написал:

[q]
До цього ряду, на думку Е.М.Мурзаєва, належить і японське “куро” — “чорний”, пор. течію Куро-Сіво “чорна морська вода”. У наступних пошуках відповідників Е.М.Мурзаєв наводить турецьке Карадаг “цілком співзвучне” з японським Куродаке “Чорна гора”.
[/q]

С ума сойти, и у японцев наследили тюрки.