Nikola написал:
[q]
Может в нем ферт и выпал со временем..[/q]
Да, кто ж его знает!
Ферт, он тааакооой - верткий, развязный! Раз... и отвязался от слова
Кнефль - "чоловиково" имя
..........А писана грамота тысяча лет по Божим Рожестве, 300 лет, 50 лет и одно лето, а писал Грюдковичь Иван; а писано оу
Кнефля в дому, оу веки аминь.
Аноним Гнезненский и Иоанн Длугош. Латинские выписки из их сочинений, статей, относящихся к истории Галичско-Владимирской Руси, за период от 1337 по 1387 г., с русским переводом и критическими исследованиями и замечаниями. Львов. 1855
Пан Кнефль и...Материалы для словаря древне-русского языка по письменным памятникам, Том 2
Автор: И.И. Срезневский
https://archive.org/details/drevnepamiatniki00srezhttp://litopys.org.ua/gramxiv/grb07.htmУКАЗАТЕЛЬ антропонимичних лексики
[Грамоты XIV в. / Упоряд., В ст. ст., ком. i слов.-ука. М. М. Пещак - К., 1974. - С. 198-214.]
Кнефль , Кнефлѧ панъ, мѣстич 22
Кнофель Шюлюрь Ходорыч 21
21. Пан Ганько Сварц купує дідицтво на Щирці у Олешка Мелешковича
1 січня 1368 р..
Текст опублікований І. Линниченком у ЖМНПр., стор. 170 — 171; В. Розовим в «Южнор. гр.», «Укр. гр.», № 8, стор. 15 — 16. /42/
Деякі відомості про грамоту є в дослідженні К. Стадницького, «Synowie Gedymina», 1881, стор. 140.
Подається за виданням В. Розова.
Оригінал зберігається у B. Cz., D. p., № 80.
Приклади з грамоти зустрічаються в таких мовознавчих дослідженнях: Є. Тимченко, «Курс»; «Словник»; Ф.Медведєв, «Укр. гр.», «Нариси», «Труди»; Я.Спринчак, ВЯ, 1956, № 6; І. Свєнціцький, «Західноукр. грам.»; С. Бевзенко, «Нариси», «Істор. морф.»; Л. Гумецька, «Словотв. присл.», «Мовознавство», № 10.
По бж̃ьи 1 нарожѣньи тисѧча 2 лѣ(т) и. т̃. и. З̃. и. и̃. лѣ(т) на ѻбрѣзаньѥ га̃ нашего 3 ис̃оуса ха̃ нового лѣ̃ дн̃ь. коупилъ панъ ганько сварць мѣстичь лвовскии старшии. в олешка 4 оу. оу малечковича. дѣдичьство на щирку. село и землю. и доубровы. и лѣсъ и рѣкоу. и ставы и все дѣдичьство ѥго за. с̃. гривенъ серебра оу вѣки и дѣтемъ. своимъ воленъ панъ ганько продати. воленъ ω(т)дати воленъ самъ держати. продалъ ѥмоу доброволно не надобѣ оуступати на то никому. А кто на то оустанеть тотъ заплатить гривну золота вины а гривну золота послухомъ ❙ А на то послуси кнѧзь юрьии 5 глѣбовичь белзьскии 6. панъ Ота 7 пилецькии 8 староста русьскоѣ землѣ. панъ петръ ивановичь 9. панъ добеславъ кошицкии. панъ воѥвода лвовскии блотишовскии. соцкии юско. панъ петръ мошенка. грудковичь иванъ ходко михаило. ω(т) мѣстичовъ короткии павелъ григорь павелъ писарь. панъ вахно танча 10 алхатаръ. русъ никель родминце. русъ ганко петько бруновичь
шюлюрь 11 кнофель. ходоричь.22.Пан Вятслав Дмитровський купує дворище у братів Василя і Генки Скибичів
1371 р.
Текст опублікований В. Мацейовським у праці «Historya», т. VI, стор. 146 — 147 №1; Д. Зубрицьким в «Крит.-истор. пов.», стор. 134 — 135, «Анониме», стор. 91 — 92; в «Актах ЗР», 1846, т. I, № 3, стор. 20 — 21; Я. Головацьким у «Памятниках», 1865, № 4, стор. 187 — 188, 1867, № 4, стор. 7 — 8; в «Собрании актов», № 41, стор. 55; А. Кримським в «Укр. грам.», 420α — 420β; О. Смирновим у «Сборнике», № 57, стор. 59 — 60; О. Соболевським, С. Пташицьким у «Палеограф. снимках», № 23; в AGZ, 1878, т. VII, № 8, стор. 13 — 15; П. Бузуком у «Нарисі іст.», стор. 89 — 90; В. Розовим в «Южнор. гр.», «Укр. гр.», № 9, стор. 16 — 18; «Протоколах», стор. 129.
Оригінал, написаний на пергаменті, зберігається у філіалі Центрального державного історичного архіву УРСР у Львові, ф. 131, Колекція документів, од. зб. 4; рукописні копії — в Ленінградському відділенні архіву АН СРСР, ф. 216, оп. 1, № 328, арк. 7, 37, та №39, арк. 56.
Незважаючи на те, що грамота датується 1371 роком, вона видавалася і під 1351 і шд 1370 роком. /43/ [Див. фотокопію грамоти на стор. 43]/44/
1351 роком датувалась вона Д. Зубрицьким, в «Актах ЗР», «Собрании актов», І. Срезневським, О. Смирновим.
Під 1370 роком грамота опублікована або згадується в AGZ, В. Розовимі О. Соболевським в ЖМНПр., стор. 66.
Незмінною залишали дату оригіналу (1371 р.) А. Кримський, Я. Головацький та П. Бузук.
Хоч аргументи, які висувалися для обгрунтування 1370 року, вагомі, але не досить переконливі для зміни року оригіналу.
Грамота описана або згадується в таких наукових працях: І. Срезневський, «Др. п. р. п. и яз.», 1863, стор. 66, 1882, стовп. 206; Д. Зубрицький, «Аноним», стор. 91 — 92; «Акты ЗР», стор. 20 — 21; «Протоколы», стор. 129.
Приклади з грамоти зустрічаються в таких мовознавчих публікаціях: O. Coбoлевський, «Очерки», «Лекции»; А. Кримський, «Укр. грам.»; І. Свєнціцький, «Нариси», «Елементи»; Є. Тимченко, «Курс»; П. Бузук, «Нариси»; Я. Спринчак, УМШ, 1956, № 5; С. Бевзенко, «Нариси», «Істор. морф.», «З істор. коментар.»; С. Самійленко, УМШ, 1956, № 6; Ф. Медведєв, «Укр. гр.», «Нариси», «Труди»; B. Ярошенко, «Укр. мова молд. гр.»; Л. Гумецька, «Втор. спол.», «Функції», «Перв. прийм.», «Мовознавство», № 10, та ін.
Текст для даної публікації взято з видання В. Розова.
Для фотокопії використано літографічний знімок з публікації О. Соболевського, C. Пташицького.
Вω имѧ 1. ωт(т)цѧ 2 и сн̃а и ст̃го дх̃а. бж̃имъ истворѣньѥмъ 3. оу вѣки. аминь. и̇сталосѧ 4 подъ державою великого кролѧ краковьского 5 казимира. и господарѧ рускоѣ землѣ. исталосѧ 4 при державѣ пана 6 ѻты старосты рускоѣ злѣ 7. ѻже купилъ панъ. вѧтславъ дмитровьскии 8 дворище и̇съ 9 земею ӕко из 10 вѣка слушало к 11 тому дворищю вшитци. вжиткове што дн(с)ь 12 суть и потомъ. могуть быти а што може причинити болше 13 межи тѣми вжитки то на своѥ полѣпшѣньѥ. ӕко жь 14 торговлѧ исталасѧ 16. купилъ панъ вѧтславъ. оу вѣки. оу василѧ ѥму жь 16 рѣчють скибичь 17 и въ ѥго брата на и̇мѧ оу гѣнка и въ ѥхъ сновцѧ 18 оу ѻленка иже 19 купилъ панъ вѧтславъ во всѣхъ трии̇ 20 то жь 21 ту и̇меновани далъ. имъ. панъ вѧтславъ 22. S(т) 23 копъ гро(ш) 24 вѣсного срѣбра. а далъ имъ всѣмъ. тремъ то срѣбро 25 посполною рукою. тогды ѻни пришедши вшитци и 26 своимъ племенемъ оуздади пану вѧтславу со всѣми ѻбьѣзды 27 того дворища. по своѥй доброи 28 воли и за иныѣ 29 молвили. абы в 29а добромъ. покои в(ж)ити 30 тѣхъ вжковъ 31 пану вѧтславу. ӕко въ. здали 32. при пан-у блотишевьскомъ воѥводѣ ӣлвовьскомъ 33 а то свѣдци 34 мѣстичи панъ кнефль михно 35 воитъ 36 ӕрославьскии 37 а се боӕре пѣтръ 38 мошенка. ходко лоѥви(ч) 39. A се попове диснӣ 40 попъ юрко кропышеви(ч) 41. попъ лоӣ а се сусѣде околнии онисимъ. A се дьӕци 41а степанъ мелехови(ч) 42. мелентии. куцеви(ч) 43. семенъ понахиди(ч) 44. иванъ кузми(ч) а ce бортници пашко бортикъ 45 и. съ 46 ѥмелина. юрко мошничь. тихно великопольскиӣ 47. голко залѣскиӣ 48. A выѣздилъ. ту землю. ходоръ. чеолчи(ч) 49. тотъ обьѣзди(л) 50. ω(т) 51 пана оты старосты. а инни 52 то вшитко свидци A писана грамота. тисѧча лѣ(т) 53 по бж̃ьмъ рожествѣ. т̃ 54 лѣ(т) 53. о̃. 55 лѣ(т) 53 и о̄дно лѣ(т) 56 а писалъ грюдкови(ч) 57 ива(н) 58. а писано. оу
кнефлѧ в дому. оу вѣки аминь ❙ /45/
