ПЕРЕСЕЛЕНЦЫ из Германии и обратно

Німецькі поселенці на українських землях: історичні та актуальні проблеми і перспективи.

Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (Полтава, 16–17 травня 2013 р.) / Ред. кол.: О. І. Кобзар, І. М. Петренко, В. В. Сарапин. – Полтава: Полтавський літератор, 2013. – 240 с.

Анотація:

У збірнику вміщено матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 210-річчю з часу появи перших німецьких поселенців у Полтаві. У запропонованих дослідженнях акцентовано увагу на історичних передумовах та обставинах поселення німців-колоністів на українських землях. Розкрито роль етнічних німців у політичному, соціально-економічному і духовному розвитку українських земель. Показано долю людей німецької національності у часи радянської влади. Особливу увагу звернуто на німців-колоністів на карті Полтавщини та їх нащадків.
Збірник адресовано науковцям, викладачам, студентам, учителям і учням, нащадкам німецьких поселенців, усім, хто цікавиться сучасними гуманітарними студіями.

Зміст:

Передмова ...8


Olena Kobzar, Hartmut Quehl. Partnerbeziehungen des Deutschen Zentrums PUET, Poltawa ...9

Esther Abel. Peter Scheibert-ein Osteuropahistoriker im «Dritten Reich». «Wissenschaftliche» Aufgaben im Sonderkommando Kiinsberg ...12

Г.Ф.Хоружий. Українсько-німецькі відносини: історія і сучасність (за німецькими матеріалами) ...15

І.І.Винниченко. Німці на науковому та освітньому полі України: постаті ...18

І.А.Фареній. З історії німецько-українських культурно-релігійних зв'язків у XVII–XVIII ст. (реферативний виклад за історіографічними джерелами) ...26

С.С.Троян. Сучасний стан і перспективи досліджень німецької колонізації Галичини ...28

Е.М.Стьопченко. Відродження досліджень історії та культури німців України в наукових академічних установах у 90-ті pp. XX ст. ...32

Л.В.Риттер. Насколько слов об общественной организации «Полтавский центр немецкой культуры «Видергебурт» ...35

B.М.Ріттер. Сумні сторінки історії та сьогодення полтавських німців ...41

C.А.Юрис, Е.П.Нарижная. Немцы-переселенцы на украинских и белорусских хемлях Россиской империи: искания и обретение ...46

С.М.Петренко, Н.В.Семергей. Німецька колонізація в Україні XVIII ст. ...50

І.В.Верба. Історик Кость Штеппа (1896–1958): між наукою і розвідкою ...53

Т.В.Онипко, Т.А.Онипко. Штиглицы: предприниматели и меценаты ...61

О.Г.Найдьонов. Роль Софії Богданівни Фальц-Фейн у соціально-економічному і культурному розвитку Північного Причорномор'я ...65

С.Ж.Верезомська. Діяльність Ф.Ернста щодо дослідження і збереження історико-культурних пам'яток України в 1918–1933 рр. ...69

В.П.Рекрут. Музеєзнавча діяльність Г.В.Брілінга на Поділлі (1919–1940 pp.) ...72

В.В.Сарапин. «Мандрівник, лицар і поет»: життя і творчість Юрія Клена (Освальда Бургардта) ...79

Л.В.Турчина. «Неокласики»: закордонний погляд Освальда Бурґгардта (Юрія Клена) ...86

В.Ю.Иващенко. Образы немецких профессоров начала XIX в. в воспоминаниях преподавателей и студентов Харьковского университета ...90

І.М.Петренко. Радянські німці – жертви тоталітарного режиму на Полтавщині ...94

Н.В.Венгер. Меннонитское предпринимательство как объект влияния национализма в Российской империи ...97

A.С.Сергіенко. Становище менонітів в Російській імперії другої половини XVIII – початку XIX ст. ...101

B.С.Перерва. Поміщики німецького походження у церковному житті Київської митрополії XIX – поч. XX ст. ...105

А.А.Криськов. Землеволодіння німецьких поселенців у Правобережній Україні другої половини XIX ст. ...108

О.Є.Берестень, Ю.В.Берестень. Участь німецькомовного населення Півдня України у суспільно-політичному житті країни в період виборів до Першої Державної думи (1905–1906 pp.) ...112

М.Е.Козирева. Німецькі національні райони України в адміністративно-територіальному реформуванні 20-30 pp. XX ст. ...119

В.М.Мартинова. Німецький етнос у роки колективізації ...125

B.М.Орлов. Нові релігійні течії у контексті німецькомовних історико-релігієзнавчих студій ...129

H.Р.Романець. «Німецька лінія» у репресивній політиці радянської влади в умовах голоду 1934–1935 pp. в Україні ...132

О.С.Авдеева. Вплив німецькомовних колоністів на виникнення та функціонування баптизму у Запорізькому краї в XIX ст. ...136

О.Г.Бажан. З історії «Німецької операції» НКВС 1937–1938 pp. на Одещині ...139

C.Й.Бобилєва, T.Л. Петрова. Німці України в міжвоєнний період: етапи руйнування німецької ідентичності ...142

О.М.Костюкова. Політеміграція німців в Україні у 20–30-х pp. у діяльності міжнародної організації допомоги борцям революції ...147

Л.Ф.Циганенко. Німецькі аристократи в освоєнні південноукраїнських земель Російської імперії (друга половина XVIII–XIX ст.) ...151

I.П.Водзяновська. Пастырская деятельность среди немцев-католиков в южной части Тираспольской епархии ...154

М.І.Михайлуца. Релігійне та культурне життя німецьких колоністів Південної Бессарабії у переддень Другої світової війни ...157

Б.П.Нарижная. Роль немецких садовых мастеров в социально-культурном развитии украинских и белорусских земель Российской империи ...162

Л.М.Моісєєнко. Німецька початкова освіта в кінці XIX – на початку XX ст. на Півдні України (на прикладі німецьких колоній Катеринославської губернії) ...165

Я.С.Макушенко. Особливості релігійного життя німецькомовних колоністів Південної України кінця XIX – початку XX ст. ...169

Л.О.Власенко. Вплив менонітських колоністів на розвиток Оріхівського краю ...172

Л.М.Хрящевська. Громадське життя німецьких колоністів та взаємозв'язок з населенням південної України ...175

Н.І.Самойленко. Іноземні переселення на Південь Росії кінця XIX – початку XX ст. за спостереженнями М.С.Державіна ...178

О.П.Кривоший. Світ тилової повсякденності жінок козацького Запорожжя в мовній свідомості Фенріха фон Гендльовіка ...180

М.П. Костюк. Передумови і причини масової німецької колонізації на Волині у другій половині XIX ст. ...186

Л.М.Жванко. Переміщені особи Першої світової війни: еволюція статусу німців-колоністів (1914–1918 pp.) ...190

Л.І.Синявська. Заходи з ліквідації «німецького засилля» в торгово-промисловій сфері в роки Першої світової війни ...193

Г.Н.Кондратюк. Немецкая секция Крымского обкома РКП(б) в реализации этнополитики в отношении немецкого населения (1921–1922 гг.) ...197

О.З.Силка. Біловезький осередок Південно-західного німецького товариства ...200

О.В.Волос. Храм Христа Спасителя – архітектурна пам'ятка Миколаєва ...204

B.О.Шемчук. І думки злет, і затишок сім'ї... Олександра Рудченко (Шейдеман) – дружина Панаса Мирного ...207

О.В.Коваленко. Про створення німецької колонії у Полтаві ...211

C.І.Алексеєнко. Про долю одного німецького маєтку на Полтавщині XX ст. ...214

С.М.Капко. Негативний вплив дій місцевого чиновництва на створення і становлення колонії німецьких сукноробів у Полтаві ...216

В.Ф.Волосков. Поховані в землі полтавській («Синам своєї Вітчизни, які поховані в Україні») ...219

Я.К.Алхасов. Заимствования из немецкого и тюркских языков в украинском языке и их роль в обучении иностранцев ...221

М.М.Мовчан. Проблема страху в німецькій класичній філософії Г. Гегеля та некласичній філософії М. Гайдеггера ...225

Matthias Müller. Seminarreise nach Karelien mit Besuch der Schungit Mine: eine Woche Liebe,

Licht und Leben ...228

Mirjam Wolfstein. Eingliederung von unbegleiteten Minderjälirigen in das deutsche Bildungssystem ...229

O.T. Романишин. Німецькі колонії в Галичині ...232

Наші автори ...235

http://history.org.ua/?litera&id=8818&navStart=2

Здравствуйте! Ищу родственников по маминой линии. Двоюродная сестра бабушки сказала, что помнит только, что они жили в городе, на холме, а под холмом текла то ли речка, то ли Волга. Бабушку звали Ольгой Иосифовной Ульрих. Ее отец- Иосиф Иванович (Иоганнович) Ульрих был женат на Елене Васильевне Кравцовой (был старше ее на 20-27 лет, от 1-го брака у него были сыновья, 1-я жена умерла). Как говорилось в семье- у прадеда была то ли своя (то ли он был управляющим) мельница или лесопилка. Умер прадед до 2-й мировой войны. Прабабушка была родом из Ст. Оскола, но уезжала на заработки в немецкие поселения, там нянчила детей и познакомилась с прадедом. Часть родственников сослали в Казахстан (видела от них открытку в детстве).После войны бабушка и прабабушка жили в Волгограде. Мама тоже жила в Волгограде 17 лет назад. Я знаю, что она поддерживала связь с родственниками отца и матери. Подскажите, пожалуйста, что делать. 17 лет назад я уехала из России, сейчас выяснила, что мама с отчимом и братом куда-то уехали из Волгограда (по старому адресу они не проживают уже лет 10 и в собесах не числятся). Могли уехать к родственникам в Германию. Могли переехать к родственникам отчима. Из паспортного стола ответа нет, мне сказал знакомый, что все данные о выписке или переезде по истечению 5-ти лет передаются в архивы. Буду очень благодарна за помощь.

Мама - Каминская (в девич. Парамонова) Галина Борисовна 2.3.1946 г.р., место рождения- Волгоград. Муж- Саяпин Валерий Федорович (15.2.1950-1954 г. р.) Сын - Саяпин Григорий Валерьевич 5.5.1982 г. р. - место рождения- г. Волгоград (инвалид с детства -ДЦП) Проживали в частном доме 17 лет назад по адресу- Волгоград, ул. Старобельская, д. 5. Там уже 10 лет живут люди, купившие этот дом у кого-то другого. Отца мамы звали Парамонов Борис (он жил и умер в Волгограде), ветеран войны. Где родилась бабушка- Ульрих Ольга Иосифовна - я не знаю. Она 1926-1928 г.р. Умерла в Волгограде в 1984 г. -тоже по адресу ул. Старобельская, д.5. Прабабушка- Елена Васильевна Кравцова- родилась в Ст.Осколе в 1906-1908 г. и умерла в Волгограде приблизительно в 1980 г. Прадед - Ульрих Иосиф Иванович (Иоганнович) родился в 1881-1886 г. У прабабушки была подруга Клавдия Васильевна Архипова ( ее муж- Архипов Василий Михайлович)- жили по адресу Волгоград, ул. Аллея Героев, д. 1, кв. 28 и умерли там же. Они подружились во времена, когда прабабушка жила в том же доме. У прабабушки была старшая сестра Ксения Васильевна Григорьева, которая жила с младшим сыном Сергеем Григорьевым и невесткой Верой Сергеевной Григорьевой- в Краснодарском крае в ст. Новотиторовской Динского района по адресу ул. Восточная, д. 81.

basechka написал:

[q]

Здравствуйте! Мой прадед Айгарн Георгий Иванович - поволжский немец. Помогите найти хоть что-нибудь... В годы репрессии сменил окончание фамилии и стал Айгоновым.

[/q]

У Вас есть правильное написание этой фамилии по-немецки?

Я предполагаю, что все же она пишется как " Eichhorn "

По книге Штумппа, на Волгу прибыли две фамилии Айххорн , так звучит фамилия по-немецки.
Одна в колонию Dönhof, а другая в - Roßlau.

De-Vi-Se91 написал:

[q]

[/q]

Ваш возможный предок прибыл в Денгоф из Шлезвиг Гольштейн ,Дания
3 EICHHORN Jacob * 1738 oo STOLL Catharina * 1741
3 Kurpfalz - Neubörm - Doenhof

Герхард Ланг

Колонисты из Шлезвиг-Гольштейна
на Волге


* * *

Путем сравнительного анализа данных о семьях
из исторических областей Готторф и Фленсбург
с различными базами данных
предпринята попытка документально проследить
переселение колонистов
в Россию в 18 веке.

* * *

Извлечение из 5-го переработанного издания


Предисловие
В 1759 г. датский король (герцог шлезвиг-гольштейнский) пригласил немцев из Южной Германии переселиться и основать свои колонии на пустующих землях Дании, а в 1761 г. последовало приглашение в Шлезвиг-Гольштейн для осушения заболоченных мест. На этот призыв откликнулись многие семьи. В основном это были колонисты из исторических областей Готторф и Фленсбург. Из Тондерна и Ютланда сведения мне не попадались.

Когда экономическое положение в Дании ухудшилось и пришлым ремесленникам в Шлезвиг-Гольштейне не стоило ожидать ничего хорошего, некоторые колонисты попытались дезертировать. После участившихся побегов, колонистам разрешили подавать прошение о их увольнении. Таким образом, становилось возможным выехать, имея на руках паспорт, подтверждающий факт службы датскому королю.

Как раз в это время выходит манифест императрицы Екатерины Великой, а в Киле появляются вербовщики. Предложение было привлекательным, деньги на проезд выдавали вперед.

Из дел колонистов Шлезвига можно сделать вывод, что многие колонисты дезертировали, потребовали увольнения или просто покинули свои усадьбы безследно. Транспортные списки из Травемюнде или Любека не найдены. Лишь списки Кульберга являются наиболее известными записями. Далее можно назвать ревизские сказки по Поволжью.

Сравнивая семьи по фамилиям и возрастам, я пришёл к выводу, что, с большой долей вероятност можно утверждать, что бывшие колонисты, которые покидали Шлезвиг-Гольштейн, оказались на берегах Волги. Из-за различия сведений о семьях существует и разная вероятность идентификации семей.
Магдебург, февраль 2009 г.

Перевод А. Шпак
http://wolgadeutsche.net/lang/WEB-Liste.htm

По Денгоф есть тема на Волгадойч http://forum.wolgadeutsche.net/viewforum.php?f=96