⮉
 | На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем! |
| VGD.ru | РЕГИСТРАЦИЯ | Войти | Поиск |
ШОВКОПЛЯС (-енко), Шелкопляс (-енко) История рода, представители фамилии с 1649 по 1880 гг. Ведет потомок Шовкоплясов из Сумского уезда Полтавской (позднее - Харьковской) губ.
|
| ← Назад Вперед → | Страницы: 1 * 2 3 4 Вперед → Модераторы: N_Volga, Asmodeika, Радомир |
| realdozor Мюнхен Сообщений: 573 На сайте с 2018 г. Рейтинг: 1414 | Откопали в РГАДА ценнейший документ (фонд 350, опись 2, дело 3456): Сказки о пришлом населении (пришлых вольных черкасах); сказки церковнослужителей Белопольского, Недригайловского, Сумского, Краснопольского, Суджинского, Межиричинского, Лебединского, Миропольского уездов 1720 г. Читаем: л.25 В 1720 году июня в 1-й день Царского Величества по именному указу и по присланным сенатским печатным листам (каковые получены в Сумах о переписке дворового числа и о взятую о душах мужеска полу сказок Сумская …?)... Полковница Елена Михайловна сказала вправду... Во владетельстве за мною в Сумском уезде на отчиной земле село Кровная… л.35 В Сумском же уезде на отчиной земле село Ястробенное да в том же селе вольные пришли черкасы … Как интересно: значит, мои предки таки из вольных черкас! На л.38 находим в РС Касьяна Шовкопляса , которому около 20 лет, старшим в семье (во вдоре) по состоянию на 1720-й год был Василий: Во дворе Василь Шовкопляс сорока, сын (его) Матвей полугоду По ревизии 1744 года Касьяну было 50 (думается, что в 1720-м возраст все же приблизительный, а в 1744-м более точный), то есть все сходится!  Сразу предположим, что Василий, Остап, Касьян и Федор Шовкоплясы - братья. Продолжаем читать ревизскую сказку: Сусед Игнат Давиденко - 40, сын (его) Тишко - 5, Семен - 1 году. У них наемные работники: Яков - 30, Мыкола - 20, Мартын 15. Сосед Тишко - 25, сын (его) Трофим - 10, наемний работник Дмитро - 11 лет (далее идёт другой двор). Ну что сказать: зажиточные были братья Шовкоплясы, раз имели наёмных работников взрослых мужиков! Здесь уместно будет процитироватьс тарожила форума - Дядо Миколу из Евсуга: dyado-mykola написал: В те времена существовала подкатегория "підсусідки" — люди, снаряжающие хозяина (черкаса) в войско. Было четко определено сколько підсусідків положено рядовому козаку, сколько писарю, сколько сотнику и т.д. Система была разрушена в конце 18-го века, но многие так и оставались жить при прежнем дворе. С начала 19-го века мы видим, что в слободе-селе-хуторе прекращается рост количества дворов, зато сами дворы укрупняются от 3-10 до 5-40 душ, и там живет несколько семей. realdozor написал: В исследовании родословной я дошёл до 7-го колена, коим является, в частности, мой предок Григорий, Касьянов сын (1726 г.р.). Его отца, от которого, по сути, происходит все наше поколение Касьянов и Касьяненко звали: Касьян (Кассiянъ) Романов(ич) Шелкоплясенко Согласно ревизии 1744 года (фонд 350 в РГАДА, опись 2, д.3457), Касьяну Романов(ич)у Шовкоплясу - 50 лет (т.е. он примерно 1694 г.р.), его детям Трофиму - 25, Моисей - 20, Григорию - 18, Петр - 16, Пархому - 10. Если по средним детям все сходится, то со старшим есть вопрос: или ему в предыдущей ревизии уменьшили воозраст, или здесь накинули пару лет. Аналогично и с младшим: ему не может быть всего 10 лет, ибо 12 лет назад ему уже было 2 (таким образом, в 1744-м ему не 10, а примерно 13-14). |
| realdozor Мюнхен Сообщений: 573 На сайте с 2018 г. Рейтинг: 1414 | Сумно. Подивився, як вимирають села на Сумщинi: https://www.youtube.com/watch?v=XXFU0_jM9vY Что касается фондов Полтавского и Лубенского полка. Полтавский. 1. Старосанжарская сотня: Старосанжарская сотня Полтавского полка Центральный государственный исторический архив, г. Киев Фонд 51 Опись 3 т. 8 Дело 11368 Матеріали про ремонт укріплень Української лінії пошкоджених худобою жителів м.м. Нехворощі, Царичанки, Маячки та Китайгорода Полтавського полку; матеріали про спір Полтавського полку з Військом Запорозьким за старосамарські землі. Екстракти та супровідні донесення комісії по перевірці козаків Нехворощанської, Маяцької та Старосанжарівської сотень Полтавського полку, записаних до козацького стану після 1729 р. 1752-1759, 1752-1764, 1747 рр. 2. Новосанжарская сотня 3. Орлянская сотня 4. Переволочанская сотня 5. Решетиловская сотня 6. Кобеляцкая сотня 7. Келебердянская сотня 8. Белицкая сотня Первая Полтавская сотня Вторая Полтавская сотня Третья Полтавская сотня Характеризуючи основні групи джерел до селянської генеалогії Поділля, він зазначив, що найдавнішим, але, на жаль, єдиним за значний відтінок часу (з середини XVI і до початку XVIII ст.) вартим уваги генеалогічним джерелом щодо селянства Поділля є акти люстрації подільських староств від 1565 р., в яких по кожному селу зазначалися імена та прізвища (якщо такі були), а також соціальний стан голів усіх селянських родин. Але найкращим масовим джерелом до селянської генеалогії Поділля першої половини ХІХ ст., на думку дослідника, є ревізькі казки, укладені внаслідок загальноросійських ревізьких переписів оподаткованого населення4 ____________________________ Лобко Наталія Вікторівна - асистент Сумського державного університету СУМСЬКИЙ ІСТОРИКО-АРХІВНИЙ ЖУРНАЛ. №IV-V. 2008 79 Цікавими для проведення різноманітних досліджень є і матеріали Генерального (Румянцевського) опису Лівобережної України (1765-1769 рр.). Початок його дослідженню був покладений О.Лазаревським, який у 1866 р. відшукав частину Румянцевського опису і почав друкувати знайдені матеріали на сторінках “Черниговских губернских ведомостей” 7 . Це сприяло появі низки праць і статей, автори яких використовували матеріали опису при дослідженні соціальноекономічного становища різних верств населення Гетьманщини8 . Питання організації та проведення опису по всіх десяти полках досліджували Д.Багалій, Н.Василенко, а пізніше Г.Максимович9 . Починаючи з середини XVI ст. на території України проводилися різноманітні переписи населення. Перші вірогідні згадки про обліки населення на території України зустрічаємо вже у літописах ХІІІ ст., де, зокрема, було зафіксовано, що у 1245 р. в Києві татари усіх жителів “сочтоша … в число и почаша на них дань имать” 18 . Тоді з наказу Батия було пораховано населення у Київському і Чернігівському князівствах, для чого були прислані спеціальні “численці із татар”, або як їх ще називали, “баскаки”. Такі обліки також були проведені у 1257, 1259, 1273 і 1287 рр.19Матеріали цих переписів не збереглися. Найдавнішими є матеріали люстрацій. Люстрації (польс. lustracja - перевірка, від лат. lustrum - податний або фіскальний період) - періодичні описи державних маєтків, міст, замків, які проводилися у Речі Посполитій з метою оцінки господарськофінансового стану королівських маєтностей для встановлення державного податку - кварти. Вони проводилися протягом XVI-XVIІІ ст. спеціальними комісіями за ухвалою сейму Речі Посполитої на спеціально розроблених формулярах; спочатку без певної періодичності (1523, 1548, 1558 рр.), а з 1562 р. - один раз на п’ять років20 . Матеріали люстрацій дають уявлення про категорії населення, стан міст і сіл, промисли, забезпечення населення землею. Вони містять відомості про ліси, ставки, млини, сіножаті, проведення ярмарок тощо. Найчастіше ці матеріали використовують при вирішенні питань генеалогії окремих магнатсько-шляхетських родів21. Адже, як правило, у матеріалах люстрацій подавалася докладна інформація про привілеї, надані містам, цехам та окремим особам. У багатьох випадках люстратори у люстраційному протоколі подавали у повному вигляді різного роду привілеї, декрети, а також скарги, протести цехів, сільських громад та окремих осіб. Щодо інших верств населення з матеріалів люстрацій можна тільки дізнатися імена, прізвища та місце проживання їх представників у рік проведення люстрації22. Подібну інформацію містять і подимні реєстри Київського воєводства за 1628-1631, 1640 рр.23 Справу оприлюднення матеріалів люстрацій розпочали Київська археографічна комісія і Наукове товариство ім.Т.Шевченка. Так, у сьомій частині “Архива ЮгоЗападной России” вміщено ревізії королівщин руських земель Корони за 1570 р.24 Ця робота була продовжена Інститутом української археографії та джерелознавства ім.М.С.Грушевського НАН України. У 1999 р. був випущений довідник, до якого увійшли реєстр рукописних текстів люстрацій та інших пов’язаних з ними архівних матеріалів, алфавітний покажчик видань, що містять тексти люстрацій та фрагменти з них, хронологічний перелік публікацій матеріалів люстрацій, відомості про українські староства, які описувалися під час люстрацій25 У 1649 р. урядом Б.Хмельницького була складена унікальна пам’ятка історії українського народу XVII ст. - Реєстр Війська Запорізького. Як зазначив Я.І.Дзира, це 82 СУМСЬКИЙ ІСТОРИКО-АРХІВНИЙ ЖУРНАЛ. №IV-V. 2008 - “національний паспорт 40 тис. голів родин, тобто понад чверть міліонного населення, якщо рахувати українську середньовічну родину п’ятидітною” 26. Нині Реєстр Війська Запорізького 1649 р. зберігається у Російському державному архіві давніх актів у Москві (РДАДА) (Рукописне зібрання Ф.Ф.Мазуріна, ф.196, оп.1, спр.1691, арк.1- 449) у вигляді рукописної книги. Вперше цей реєстр був виданий Осипом Бодянським спочатку в “Чтениях в императорском Обществе истории и древностей российских при Московском университете” (1874, кн.2, 3), а згодом у 1875 р. окремою книгою. Але, незважаючи на те, що ця публікація О.Бодянського вже давно перетворилася на раритет, науковці вважають її неповною і такою, що не зовсім відповідає оригіналові27. У середині 1990-х років ці матеріали були перевидані28 . Даний Реєстр є переліком імен та прізвищ представників козацького стану із зазначенням полку, в якому несли військову службу. Це джерело, як зазначає Ю.Мицик, дає достатньо чіткі критерії для визначення соціального походження ядра українського війська, прояснює біографії багатьох чільних керівників Війська Запорозького, врешті, є незамінним при дослідженні генеалогії29. Матеріали Реєстру досить активно використовували при складанні родоводів такі відомі генеалоги, як О.Лазаревський, В.Модзалевський, О.Оглоблин. Звертаються до них і сучасні дослідники30 Дійшли до нашого часу і так звані присяжні або записні книги 1654 р. Створення цих книг було пов’язане з рішенням Переяславської ради про укладення російськоукраїнського військово-політичного союзу, згідно з яким козаки та міщани Гетьманщини мали присягати на вірність цареві Олексію І. Імена і прізвища тих, хто присягнув записували у присяжні (записні) книги, які дійшли до нас у фрагментарному вигляді. З 18 книг збереглося тільки 2. Це присяжні книги Білоцерківського та Ніжинського полків (зберігаються у РДАДА, ф.124, оп.1, 1654, №3)32 . Як і Реєстр Війська Запорізького, присяжні книги 1654 р. представляють собою список з іменами та прізвищами полкової і сотенної старшини, міської верхівки (війти, отамани, бурмистри), козаків та міщан Гетьманщини, які присяглися на вірність цареві Олексію І. Таким чином, матеріали люстрацій, реєстр Війська Запорізького, присяжні книги містять незначну генеалогічну інформацію, тільки ім’я та прізвище людини. Тому, використовуючи ці джерела, слід обережно підходити до наявних у них даних. Їх можна використати як допоміжні джерела для підтвердження проживання родини на певній території в той час, коли створювався даний документ, а також для з’ясування біографічних фактів (наприклад, в якому полку і в якому званні відбували військову службу представники роду). Більш інформативними, з точки зору генеалогічної інформації, є документи, що складають другу групу обліково-статистичних джерел - компути і ревізії козацьких полків, які проводилися на території Гетьманщини з початку XVIII ст. й до Румянцевського опису Малоросії 1765-1769 рр.36 Це були різноманітні за формою і призначенням переписи, що відображали різний обсяг інформації про населення та його господарство. Спочатку для позначення перепису козацьких дворів і козаків як військових людей вживався термін “компут” (від польс. komput - визначений владою чисельний склад війська, реєстр, список). Але поступово він був витіснений більш загальним терміном “ревізія” (від лат. revisio - перегляд). До наших часів збереглося небагато книг компутів і ревізій козацьких полків. У повному або частковому вигляді вони нині зберігаються у фондах ЦДІАК України37 та у фонді О.Лазаревського в Інституті рукопису НБУВ38 , у бібліотеці ім.В.І.Леніна та Центральному державному архіві давніх актів у Москві. Одним з перших, хто познайомив загал з цими документами, був О.Лазаревський, який у 1892 р. видав найдавніший перепис козаків “Опис Конотопської сотні 1711 р.” 39. Через десять років побачила світ праця М.Астряба “Население Малороссии по ревизиям 1729 и 1764 гг.” 40. У 2004 р. Г.Швидько підготувала до друку матеріали ревізії Миргородського полку 1723 р.41 Компути і ревізії складалися з воєнною або фіскальною метою. До першої групи відносяться списки козаків, яких відправляли на роботи з будівництва каналів та укріплень далеко за межами України. Від поставленої мети залежав формуляр перепису. Книги компутів і ревізій створювалися у полкових канцеляріях на основі списків сотенних канцелярій, магістратів і ратуш. Звідси вони відправлялися до Генеральної Військової Канцелярії для контролю. Книги складалися у двох або трьох примірниках42 . Кожна книга мала свій заголовок, в якому зазначалося де і коли проводилася ревізія. Складалися вони з двох частин - ревізії козаків і ревізії міщан та посполитих. Записували тільки імена та прізвища чоловіків. З жінок до ревізії заносили імена та прізвища вдів. Але зустрічаються записи з вказівкою інших членів родини. Наведемо декілька прикладів таких записів. ________________________________________ 1Булашев Г. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях. - К., 1992. - С.21. 2Лазаревський О. Малороссийские переписные книги 1661 г. // Чтения Общества Нестора Летописца. - Кн.XIII. - С.35-139; Швидько Г. Наукова цінність джерел економічно-статистичного характеру (на прикладі ревізьких книг) // Українська археографія: сучасний стан та перспективи розвитку. Тези доповідей републ. наради, грудень 1988 р. - К., 1988. - С.89-91; Крикун М. Масові статистичні джерела до історії Правобережної України XVII-XVIII ст. // Там само. - С.75-80; Кабузан В.М. Материалы ревизий как источник по истории населения России XVIII - первой половины XIX в. (1718-1858): Дисс. … канд. истор. наук. - М., 1959; Атаманенко В. Джерела вивчення демографії Волині XVI - пер.пол. XVII ст. // Український історик. - 2004. - №1-2 (161-162). - С.187-201 та інш. 3Див.: Юрченко Н.Л. Некоторые проблемы использования ревизских сказок как источника по исторической демографии // Вспомогательные исторические дисциплины. - Т.XXIV. - СПб., 1993. - С.184-185. 4Любченко В. До селянської генеалогії Поділля: можливість дослідження, джерела та їх інтерпретація // Українська генеалогія: теорія, методологія, історія та практика. - К., 1996. - С.152-153. 5Легун Ю. Ревізійні переписи кінця XVIII - сер. ХІХ ст. як джерело інформації щодо генеалогії селянських родин Подільської губернії // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. У 2 ч. - К., 2003. - №10. - Ч.1. - С.169-184; Легун Ю., Петренко О. Ревізійний перепис населення 1795 р.: Брацлавська губернія. - Вінниця, 2003. - 282 с.; Вони ж. Матеріали ревізійного перепису населення 1795- 1796 рр. у фондах Державного архіву Вінницької області. Навчальний посібник. - Вінниця, 2005. - 72 с.; Легун Ю. В. Генеалогія селян Подільської губернії: джерела. - Вінниця, 2005. - 515 с. 6Легун Ю.В. Генеалогія селян Подільської губернії: джерела. - С.225, 169. 7Лазаревский А. Обозрение Румянцевской описи // Черниговские губернские ведомости. - 1867. - №408, 12-14, 16, 22, 24, 25, 28-33, 36, 40, 42, 43, 46, 49; 1868. - №4; 1873. - №14-19, 21-26, 34-51; 1886. - №33, 35-37, 44-46. 8Рклицкий М.В. Козаки Золотоношского уезда по данным Румянцевской описи 1767 г. // Статистический ежегодник Полтавского губернского земства на 1909 г. - Полтава, 1910. - С.91-347; Ткаченко М. Канівська сотня Переяславського полку за Румянцевською ревізією. - К., 1926. - 26 с. та інш. 9Багалей Д. Генеральная опись Малороссии // Киевская старина. - 1883. - №7. - С.402-432; Василенко Н. К вопросу о децентрализации наших исторических архивов. Судьба Румянцевской описи Малороссии // Там же. - 1892. - №12. - С.458-461; Максимович Г.А. Деятельность Румянцева-Задунайского по управлению Малороссией. - Нежин, 1913. - С.198-400. 10Центральний державний архів вищих органів влади та управління України. - Ф.5361. - Оп.1. - Спр.270. - Арк.44-47. 11Мадзюк І. Гоголівська сотня Переяславського полку за Румянцевською ревізією // Студії науководослідної кафедри історії України. - Вип.І. - К., 1929; Ковальський І.С. Генеральний опис 1765-69 рр. - джерело для вивчення соціально-економічних відносин на Лівобережній Україні // Український історичний журнал. - 1962. - №2 та інш. 12Генеральний опис Лівобережної України 1765-1769 рр. Покажчик населених пунктів. - К., 1959. - 184 с. СУМСЬКИЙ ІСТОРИКО-АРХІВНИЙ ЖУРНАЛ. №IV-V. 2008 85 13Волошин Ю. Старовіри Гетьманщини в Генеральному описі Лівобережної України 1765-1769 рр. // Київська старовина. - 2002. - №2. - С.117-142. 14Див.: Лазаревский А. Описание Старой Малороссии. Полк Нежинский. - К., 1893. - С.ІІ. 15Оглоблин О. Люди Старої України. - Мюнхен: Вид-во “Дніпрова хвиля”, 1959. - С.289. 16Інститут рукопису НБУВ (далі - ІР НБУВ). - Ф.133. - №55. - Арк.1-120зв. 17Центральний державний історичний архів України, м.Київ (далі - ЦДІАК України). - Ф.57. 18Софийский временник. - М., 1820. - Т.І. - С.261. 19Энциклопедический словарь / Ф.А.Брокгауз, И.А.Ефрон. - СПб, 1896. - Т.ХХIII. - С.241. 20Див.: Люстрації королівщин українських земель XVI-XVIII ст.: Матеріали до реєстру рукописних та друкованих текстів. - К., 1999. 21Див.: Яковенко Н.М. Українська шляхта з кінця XVI - до середини XVII ст.: (Волинь і Центральна Україна). - К., 1993. - 416 с.; Зазуляк Ю.П. Шляхта руського воєводства у XV ст.: Дис. ... канд. істор. наук: 07.00.01. - Львів, 2004. - 192 с. 22Див.: Люстрация Барского староства 1565 г. // Архив Юго-Западной России. - К., 1890. - Ч.7. - Т.2. - С.128-363. 23Компан О. До питання про заселеність України в XVII ст. // Український історичний журнал. - №1. - С.65-77. 24Архив Юго-Западной России. - К., 1886. - Ч.7. - Т.1.; К., 1890. - Т.2. - С.128-363; К., 1905. - Т.3. 25Люстрації королівщин українських земель XVI-XVIII ст.: Матеріали до реєстру рукописних та друкованих текстів. - К., 1999. 26Дзира Я. Палеографія “Реєстру всього війська Запорозького 1649 року” - видатної пам’ятки живої української мови середини XVII ст. // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. - К., 2000. - С.54. 27Див.: Реєстр Війська Запорізького 1649 року / Підгот. до друку О.В.Тодійчук (голов. упоряд.) та інш. - К., 1995. - С.17. 28Реєстр Війська Запорізького 1649 року... - 592 с. 29Див.: Історія українського козацтва: Нариси: У 2 т. / Редкол.: В.А.Смолій (відп. ред.) та інш. - К., 2007. - Т.2. - С.556. 30Кривошея В. Генеалогія українського козацтва: Нарис історії козацьких полків. - К., 2002. - С.51. 31Алфьоров О. Генеалогія роду Голубів за матеріалами Реєстру Війська Запорозького 1649 р. // Генеалогічні записки Українського геральдичного товариства. - Вип.IV. - Львів, 2004. - С.17. 32Воссоединение Украины с Россией. Документы и материалы. - М., 1954. - Т.3. - №226; Акти Юго-Западной России. - Т.Х. - С.339-240. 33Див.: Кравець М., Мицик Ю. З присяжних книг Ніжинського полку 1654 р. (Батурин) // Сіверянський літопис. - 2001. - №5. - С.22; Вони ж. З присяжних книг Ніжинського полку 1654 р. (Мена) // Там само. - 2002. - №1. - С.10. 34Див.: Реєстр … - С.505. 35Див.: Франко І.Я. Причинки до української ономастики // Франко І.Я. Зібрання творів: У 50 т. - К., 1982. - Т.36. - С.393-394. 36Максимович Г.А. Указ. соч. - С.220-221; Кривошея В. Вказ. праця. - С.52-53. 37ЦДІАК України. - Ф.167. - Оп.1. - Спр.174-а, 384, 3204, 4898. 38ІР НБУВ. - Ф.І. - Спр.54336, 54337, 54479. 39Опись Конотопской сотни 1711 г. / Изд. А.Лазаревского. - Чернигов, 1892. - 30 с. 40Астряб М. Население Малороссии по ревизиям 1729 и 1764 гг. - Полтава, 1912. - 22 с. 41Швидько Г.К. Компут і ревізія Миргородського полку 1723 р. - Дніпропетровськ, 2004. - 335 с. 42Там само. - С.3. 43ІР НБУВ. - Ф.І. - Спр.54479. - Арк.8. 44Там само. - Арк.8зв. 45Там само. - Арк.10. http://dspace.nbuv.gov.ua/bits...sequence=1 Том I. КОМПУТИ ТА РЕВІЗІЇ ПОЛТАВСЬКОГО ПОЛКУ Компут 1649 р. Компут 1718 р. Упорядкування,підготовка до друку та передмова: В.О. Мокляка Полтава АСМІ 2007 Компути Полтавського полку. Компути - або інакше поіменні реєстри козацького війська є досить важливим джерелом для вивчення історії українського козацтва. З'явилися вони очевидно після того, як козацькі загони офіційно були взяті на державну службу в Речі Посполитій. На жаль, їх значення, як історичного джерела досьогодні не поціноване належною мірою. Не маємо ми також і їх повного реєстру. Найдавніший з компутів, що дійшов до нашого часу датується 1581 роком [1]. Однак він не стосується історії Полтавського полку, оскільки останній на той час ще не існував. Першим таким полковим документом з часу утворення Полтавського полку став Реєстр 1649 p., укладений після підписання Зборівського договору. Знаходиться він у складі «Реєстру всього Війська Запорозького» укладеного урядом Богдана Хмельницького після підписання Зборівської угоди з королем Яном Казимиром. Первісно, як зазначали давніші його дослідники, існувало кілька примірників Реєстру 1649 р. До нашого часу дійшов той з них, який призначався для передачі на зберігання до Варшави [2] Сьогодні він знаходиться в Державному архіві давніх актів Російської Федерації (м. Москва) у складі зібрання Ф. Ф. Мазуріна [3]. |
| vital33 Сообщений: 556 На сайте с 2017 г. Рейтинг: 358 | добрых дел. есть фамилия Касьянов - вроде основная (для моего дерева), по записям иногда пишут в МК Касьян, Касяненко и др. Ещё не дошёл до нормального поиска по этой фамилии. В МК за 1781 - в войсковой слободе Мохнач, обнаружился Проценко и Касяненко, хотя искал рядышком в с.Скрипаи... ... с Уважением. https://forum.vgd.ru/1246/84328/#last |
| vital33 Сообщений: 556 На сайте с 2017 г. Рейтинг: 358 | 1. Харьковское наместничество, с 1796 г. Слободско-Украинская губерния, с 1835 г. Харьковская губерния. 2. Белгородская епархия, с 1799 г. Харьковская епархия. войсковая слобода Мохнач Украина, дупликаты метрич...ой консистории, 1734-1930 Харьков Змиев Мохначево, Николаевская церковь 1771 г. Исповедные ведомо...и (Ф. 1987, о. 1, д. 123) "Україна, дуплікати метричних книг Київської Православної консисторії, 1734-1930," database with images, FamilySearch (https://familysearch.org/ark:/61903/3:1:33SQ-GGYS-22L?cc=1503045&wc=CMMH-N38%3A1588786376%2C1588699076%2C1598172586%2C1598182771 : 14 March 2018), Харьков > Змиев > Мохначево, Николаевская церковь > 1771 г. Исповедные ведомости (Ф. 1987, о. 1, д. 123) > image 1 of 16; Центральном Историческом Архиве Украины, Киеве (Central Historical Archive of Ukraine), Kiev. двор 84. - ....дочъ Касянка двор 85. - Иванъ Касіановъ сын Касяненко 1771г. Николаевская церковь войсковая слобода Мохнач |
Лайк (1) |
| realdozor Мюнхен Сообщений: 573 На сайте с 2018 г. Рейтинг: 1414 | vital33 написал: двор 84. - ....дочъ Касянка Как я уже писал, мой предок Григорий, Касьянов сын (1726 г.р.) происходит от Касьяна (Кассiянъ) Романов(ич)а Шелкоплясенко. От его отца, по сути, и происходит все наше поколение Касьянов и Касьяненко. Здесь, по ходу, такая же история - Касьянов сын Иван стал носить фамилию Касьяненко, как и наш Григорий. А вот Касьянка (Касянка) - очень интересно, ни разу не слышал - очевидно, дочь того же Касьяна. И если фамилию Касьяненко ей носить пришлось недолго, до замужества, то прозвище могло и остаться. Если, конечно, отец был именит и авторитетен на селе. |
| realdozor Мюнхен Сообщений: 573 На сайте с 2018 г. Рейтинг: 1414 | realdozor написал: Откопали в РГАДА ценнейший документ (фонд 350, опись 2, дело 3456): Село Ястребиное (укр. "Яструбынэ") не было сотенным селом, а лишь рядовым для одной из козацких сотен - Сумской, Речанской, Крыгской или другой. Полковым центром был город Сумы. Ближайшее к Ястребиному сотенное село Сумского слободского полка - это с.Речки Белопольского района, оно - всего в нескольких километрах от Ястребиное. Вполне возможно, что часть его черкасов была приписана к Речанской сотне. Это следует проверить по фонду 350 РГАДА (оп.2): - д. 3459а - Книга переписная казаков полковой и Перекопской сотни Сумского полка г. Сум и уезда - д. 34558 - Книга переписная (снимки с 130 828 по 130 931) - д. 3457 Соратники тут подогнали сокращенный список Речанской сотни. valdissumy написал: Село Речки Реченской сотни: Косенков, Супрунов, Ахоня, Цмакало, Холява, Марих (Марич?), Винниченко, Поддубный, Козолуп, Чечель, Забарин, Козолупов, Амельянов, Дашенков, Бражищев, Нестеренко, Турчинов, Титоров, Турчин, Седенков, Отенко, Любывой, Хоруженков, Хорощенков, Проценко, Гресченко, Трудня, Косенков, Полюляхов, Полюлях, Лысенков, Лысенко, Демиденков, Демиденко, Бондарченков, Бондарченко, Михненко, Горкавенков, Сердюков, Бенбера, Борзяница, Болобанов, Зарков, Борзяниченков, Баженков, Баженко, Бугаенков, Тиницкой, Теницкой, Тютюнников, Литвиненков, Гопенко, Жеребцов, Беенков, Остапенков, Пугач, Луценков, Саенко, Сметанин, Лапенков, Шпаков, Мисенков, Тестов, Иванея, Иванеев, Хрущенков, Хорошков, Дяденков, Дяденко, Шевченков, Саиченков, Никоненков, Косьяненко, Демченко, Ивченков, Ивченко, Титарев, Сологуб, Лазебний, Басанцов, Белоусенков, Зарков, Шевченко, Салогуб, Галин, Зарудный, Ленков, Брижащев, Ревенков, Ярошенков, Радченков, Варавчин, Балабин, Григорев, Демяненко, Кривоносенков, Бугаев, Лотишев, Лотиш, Михайленков, Михайленко, Веретюнник, Кобрин, Лютенков, Лутенков, Самотоев, Самотой, Тинченков, Ольховиков, Булавинов, Твердохлеб, Якименков, Капутанов, Солодовников, Коровка, Гузенко, Воронин, Грицаев, Нестаров, Слюсарь, Кириченков, Кириченко. Шокопляса нет  В любом случае село должно было подчиняться какому-то центру, независимо от того, кто там жил: козаки, подпомощники или просто подданные.Ну, правильно же? Когда край заселялся вольными черкасами, они откуда-то прибывали. Хотя чтобы так повезло, как ЗДЕСЬ пишет Микола Крикун: "2 719 сімей з 2 767 подають назви місцевостей" — это надо ооочень постараться)) P.S. Вот - еще вектор для раздумий: Зборівський реєстр 1649 року згадує наступих носіїв прізвища Шовкопляс: Вочевидь, наш Роман Шовкопляс (~1658-60 г.р.) міг бути сином чи молодшим братом одного з цих 8 козаків (або походити з паралельної гілки Шовкоплясів, не зазначених у ціх реєстрах). Найбільш вірогідними нам бачаться варіанти №№7 та 8, тобто наш Роман Шовкопляс: 7) молодший брат козака Івашки Михайлова Шовкопляса (1645-50 р.н.) з с. Ворожба Білопільської сотні 8) старший брат козака Андрія Шовкопляса (1678-82 р.н.) з с. Стецьковка Річанської сотні Обидва з цих варіантів здаються робочими. Що ж стосується варіантів з Шокоплясами №№1-6, їх требе розглядати у другу чергу, адже ці сотні знаходяться на відстані 200-250+ км від Ястубеного, хоча для вільних черкасів це й не було великою проблемою. --- В то же время, Ястребиное основано в конце 17 века, так что более ранних переписей может просто физически не существовать. appoliner написал: Вам надо искать по более крупным населенным пунктам. Мои предки, например, переселились в село из Ахтырки. Ваши — также могли прийти из Лебедина. Еще один коллега пишет: "Если бы ваши предки были казаками, они бы были в переписи 1691 г. по Сумскому полку, но там указаны только военные (т.е. казаки, а не подданные). Если категория ваших предков - подданные черкасы их искать в этой переписи бесполезно. Казаки, подпомощники, подсуседки и т.п. - это "сумские полковые черкасы". Ваши - подданные насколько я понимаю (крепостные), раз живут на "вотчинной земле владельца". Вероятнее всего - это конец поиска". В общем, пессимистично. И тем не менее, хочу отработать такую версию. Когда край заселялся вольными черкасами, они откуда-то прибывали. И переселенцы обычно фиксировались в списках прибывших в полковой канцелярии (если это козаки) или "приказной избе" (обычные крестьяне - посполитие). В случае с Сумским полком таковой была, видимо, Путивльская приказная изба. |
| realdozor Мюнхен Сообщений: 573 На сайте с 2018 г. Рейтинг: 1414 | realdozor написал: Село Ястребиное (укр. "Яструбынэ") не было сотенным селом, а лишь рядовым для одной из козацких сотен - Сумской, Речанской, Крыгской или другой. Полковым центром был город Сумы. Ближайшее к Ястребиному сотенное село Сумского слободского полка - это с.Речки Белопольского района, оно - всего в нескольких километрах от Ястребиное. Вполне возможно, что часть его черкасов была приписана к Речанской сотне. Это следует проверить по фонду 350 РГАДА (оп.2): Интересно, стоит поискать вольного черкаса, первопредка-переселенца Романа Шовкопляса в более ранние года в селах - сотенным центрах? Или все же по более крупным населенным пунктам. Например, Ахтырка или Лебедин В любом случае село должно было подчиняться какому-то центру, независимо от того, кто там жил: казаки или посполитие... Но оно основано в конце 17 века, так что более ранних переписей может просто физически не существовать. Согласно описи Хрущовской переписи населения 1732 г. (ЦГИАК ф380 оп2 ед.хр.7), список жителей этого села располагался на стр.360-379 этой переписи. Материалы Хрущевской переписи удивительно корреспондируются в моем случае с записями 1-й (1720) и 2й (1748) РС РГАДА. Есть ли шанс найти что-то по Ястробенному в реестрах? Ибо сказок до 1720 года более нет... Как следует из "Исторического календаря Сумской епархии Украинской Православной Церкви": 1683 год – построен первый Васильевский храм в селе Ястребином. Таким образом, само село было основано в 1678-1680 гг. ... На Слобожанщине КРЕПОСТНОЕ право было утверждено аж в 1785 г. Екатериной 2. То есть "крепосных" в 17-м веке веке не было - были "работники", вольные, живующие "во дворе" козака или подпомощника. Но они зафиксированы в переписях, как все "нормальные люди", поимённо. Откуда брались "работники"? Это такие же "пришлые вольные черкасы", которые прибыли сюда на заселение. Но, со временем, не смогли сохранить своё право на займанщину (занятые наделы земли и дом) потому, что вынуждены были (добровольно или по принуждению) продать (отдать) их более сильным. Продав свой надел и дом, они оставались при хозяине, жили в его (уже) дворе (а куда им деваться?), работали за пищу и кров. А с 1785 г. стали настоящими крепосными. Также к козакам могли "прибиться" просто праздношатающиеся переселенцы-единоличники, не имеющие средств для нормального сущесвования. Конечно, позволить себе иметь таких "работников" могли только зажиточные козаки и подпомощники. Как и где искать - тут я не помощник... Кстати, в дополнение тезиса о "вольных" или "живущих во дворе" - цитирую 1ю РС (РГАДА, ф. 350, оп. 2, д. 3456): "Сказки о пришлом населении (пришлых вольных черкасах); Сказки церковнослужителей Белопольского, Недригайловского, Сумского, Краснопольского, Суджинского, Межиричинского, Лебединского, Миропольского уездов", 1720 г. На л.25 читаем: В 1720 году июня в 1-й день Царского Величества по именному указу и по присланным сенатским печатным листам (каковые получены в Сумах о переписке дворового числа и о взятую о душах мужеска полу сказок Сумская …?)... Полковница Елена Михайловна сказала вправду... Во владетельстве за мною в Сумском уезде на отчиной земле село Кровная… На л.35: В Сумском же уезде на отчиной земле село Ястробенное да в том же селе вольные пришли черкасы … На л.38 находим в РС Касьяна Шовкопляса, которому около 20 лет, старшим в семье (во вдоре) по состоянию на 1720-й год был Василий (40 лет) Во дворе Василь Шовкопляс сорока, сын (его) Матвей полугоду Предполагаю, что Василий, Остап, Касьян и Федор Шовкоплясы - братья. Продолжаем читать ревизскую сказку: Сусед Игнат Давиденко - 40, сын (его) Тишко - 5, Семен - 1 году. У них наемные работники: Яков - 30, Мыкола - 20, Мартын 15. Сосед Тишко - 25, сын (его) Трофим - 10, наемний работник Дмитро - 11 лет (далее идёт другой двор). Можно ли из этой записи сказать, что братья Шовкоплясы были зажиточные? Раз могли позволить себе иметь наёмных работников взрослых мужиков - значит, скорее, это все же казаки или подпомощники. Значит можно продолжать поиски - в реестрах ближайших полковых или сотенных сел. Аж крылья выросли))) применительно к козакам - фиксацией переселенцев, скорее, полковые канцелярии занимались, а не приказные избы (по Сумскому полку - это Ф.380 ЦГИАКа). Насколько я понимаю, черкасами в этом случае ведали их полковники, которые подчинялись Белгородскому Разряду (минуя приказную избу), а русские люди - действительно, воеводам на местах и приказным избам. На примере того же Ахтырского полка - было сотенное местечко Алешня, где проживало примерно поровну - 50% русского населения и 50% черкасского. Черкасы не подчинялись воеводе, а только своему сотнику (и полковнику - через него). Так что в пределах одного города было по-сути две власти для каждой категории... Что касается Старобельской сотни - это Острогожский полк (по которому, насколько мне известно, перепись 1732 г. не сохранилась, но есть перепись 1744-48 г.г. для подданных). Списки полковых канцелярий - это, видимо, только РГАДА. На Слобожанщина в том же Ахтырском полку были и великороссийские и малороссийские селения. В этой связи в документах Разрядного приказа (Ф.210) или Поместного приказа (Ф.1209) Ахтырский полк часто писался в XVII веке Ахтырским уездом - с существованием прикрепления к владельческой земле (что мы сейчас условно называем "крепостным правом"). Да и казачество было очень крупным землевладельческим сословием, имевшем и своих работников, и своих подданных. Ведь что такое, по большому счету, казачество в XVII веке? По аналогии с великороссийскими однодворцами - служивое сословие со своими льготами. desalex написал: Полковники и сотники были заинтересованы "В анархии" - чтобы ничего нигде не числилось и можно было жить, как хочется, а не в каких-то рамках. Поэтому переписей не производили. Москве же наоборот - нужен был строгий учёт, чтобы сдирать налоги и принуждать к службе. Поэтому делались переписи и ревизские сказки. Все переписи, письменные фиксации - дело рук административной системы (Белгородского разряда). Административная система делила слободские полки на уезды, полковая (козацкая) - на сотни. Поэтому есть путаница, от этого двойного подчинения, ещё и рамки его довольно размыты - в одном и том же документе может идти речь и о сотне, и о уезде. Уезд же крупнее - в нём может быть несколько сотен. |
Лайк (1) |
| realdozor Мюнхен Сообщений: 573 На сайте с 2018 г. Рейтинг: 1414 | Пишет Владимир, также потомок Шовкоплясов из Сумщины: FomichevVA написал: Являюсь потомком этой фамилии. Ищу корни. Конечно же, Шовкоплясов в Яструбином (Ястребинном) хватает - только у нашого предка в 1720 году было три брата с этой фамилией, а у каждого - сыновья, внуки... В начале 18-го века или конце 17-го: в нашей семье произошло разделение между линиями Касьянов и Шовкоплясов, нужно разбираться. Пока вероятность пересечения наших Шовкоплясов с теми, что обитали в Перекоповке (несмотря на то, что и те, и другие жили в рамках территории нынешней Сумской области), не велика: между Перекоповкой, которая под Ромнами, и Ястребиным (за Сумами, под границей с Курской областью) - километров 200 и 2.5 часа езды. Гигантское по тем временам расстояние. |
| realdozor Мюнхен Сообщений: 573 На сайте с 2018 г. Рейтинг: 1414 | Заруба В.М. "Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр." – Дніпропетровськ, 2007. – С. 44-45 написал:
|
| realdozor Мюнхен Сообщений: 573 На сайте с 2018 г. Рейтинг: 1414 | Центральний державний історичний архів України в м. Києві Фонд 51. Генеральна військова канцелярія. Опис 3. Справа 19250. Компут козаків Полтавського полку. 1735 р. —291 арк. Справа 19252. Компут козаків Чернігівського полку. 1740 р. —195 арк. Справа 19253. Компут козаків Чернігівського полку. 1740 р. —200 арк. Справа 19313. Ревізія Переяславського полку. 1729 р. — 144арк. Справа 19315. Ревізія Миргородського полку. 1731 р. — 247 арк Справа 19317. Ревізія Полтавського полку. 1737 р. — 399 арк. Справа 19318. Ревізія Полтавського полку. 1737 р. — 331 арк. Справа 19319. Ревізія Ніжинського полку. 1738 р. — 554 арк. Справа 19320. Ревізія Миргородського полку. 1738 р. — 540арк. Справа 19321. Ревізія Прилуцького полку. 1739 р. — 423 арк. Справа 19322. Ревізія Чернігівського полку. 1739 р. — 456арк. Справа 19323. Ревізія Гадяцького полку. 1739 р. — 139 арк. Справа 19324. Ревізія Миргородського полку 1739 р. — 587арк. Справа 19325. Ревізія Прилуцького полку. 1732. — 320 арк. Справа 19326. Ревізія Чернігівського полку. 1740 р. — 557арк. Справа 19327. Ревізія Гадяцького полку. 1741 р. — 255 арк. Справа 19328. Ревізія Чернігівського полку. 1747 р. — 811арк. Справа 19329. Ревізія Прилуцького полку. 1740. — 414 арк. Справа 19330. Ревізія Полтавського полку. 1740 р. — 324 арк. Справа 19331. Ревізія Чернігівського полку. 1740 р. — 562арк. Справа 19332. Ревізія Гадяцького полку. 1740 р. — 268 арк. Справа 19333. Ревізія Лубенського полку. 1745 р. — 791 арк. Справа 19334. Ревізія Переяславського полку. 1740 р. —491арк. Справа 19335. Ревізія Переяславського полку. 1741 р. — 519арк. Справа 19336. Ревізія Чернігівського полку. 1741 р. — 543арк. Справа 19337. Ревізія Чернігівського полку. 1741 р. — 509арк. Справа 19338. Ревізія Миргородського полку. 1741 р. — 510арк. Справа 19339. Ревізія Переяславського полку. 1743 р. — 554арк. Справа 19340. Ревізія Переяславського полку. 1743 р. — 515арк Справа 19341. Ревізія Полтавського полку. 1743 р. — 443 арк. Справа 19342. Ревізія Чернігівського полку. 1743 р. — 628арк. Справа 19343. Ревізія Лубенського полку. 1745 р. — 754 арк. Справа 19344. Ревізія Ніжинського полку. 1747– 1748 рр. —849 арк. Справа 19345. Ревізія Лубенського полку. 1747 р. — 977 арк. Справа 19346. Ревізія Переяславського полку 1747 р. — 512 арк Справа 19347. Ревізія Гадяцького полку. 1747 р. — 626 арк. Справа 19348. Ревізія Стародубського полку. 1764 р. — 737арк. Справа 19349. Ревізія Стародубського полку. 1764 р. — 745арк. Справа 19350. Ревізія Миргородського полку. 1752 р. — 844арк. Справа 19351. Ревізія Полтавського полку. 1759 р. — 532 арк. Справа 19352. Ревізія Переяславського полку. 1752 р. — 735арк. Справа 19353. Ревізія Полтавського полку. 1748 р. — 456 арк. Справа 19355. Ревізія Полтавського полку. 1755 р. — 409 арк. Справа 19356. Ревізія Чернігівського полку. 1755 р. — 673арк. Справа 19357. Ревізія Чернігівського полку. 1750 р. — 694арк. Справа 19360. Ревізія Київського полку. 1750 р. — 687 арк. Справа 19362. Ревізія Переяславського полку. 1731 р. — 362арк. Справа 19363. Ревізія Гадяцького полку. 1731 р. — 196 арк. Справа 19364. Ревізія Чернігівського полку. 1732 р. — 433арк. Справа 19365. Ревізія Переяславського полку. 1732 р. — 670арк. Справа 19366. Ревізія Переяславського полку. 1736 р. — 535арк. Справа 19368. Ревізія Переяславського полку. 1734 р. — 527арк. Справа 19370. Ревізія Прилуцького полку. 1734. — 251 арк. Справа 19371. Ревізія НІжинського полку. 1737 р. — 796 арк. Справа 19373. Ревізія Київського полку. 1737 р. — 298 арк. Справа 19374. Ревізія Переяславського полку. 1737 р. — 694арк. Справа 19375. Ревізія Гадяцького полку. 1738 р. — 285 арк. Справа 19376. Ревізія Переяславського полку. 1738 р. — 628арк. Справа 19377. Ревізія Чернігівського полку. 1738 р. — 525арк. Справа 19379. Ревізія Миргородського полку. 1729 р. — 122арк. Справа 19378. Ревізія Переяславського полку. 1739 р. — 575арк. Справа 19379. Ревізія Прилуцького полку. 1737. — 365 арк. Справа 19382. Ревізія Гадяцького полку. 1750 р. — 480 арк. Справа 19389. Ревізія Ніжинського полку (різні сотні зарізні роки) — 676 арк. Справа 20038. Перепис дворів Полтавського полку. 1735 р. —455 арк. Справа 20316. Ревізія землеволодіння у задніпровських сотняхМиргородського полку. 1741–1744 рр |
| ← Назад Вперед → | Страницы: 1 * 2 3 4 Вперед → Модераторы: N_Volga, Asmodeika, Радомир |
Генеалогический форум » Фамильные темы » Поиск предков, родичей и/или однофамильцев » Ш » Ша - Ше » ШОВКОПЛЯС (-енко), Шелкопляс (-енко) [тема №92450] | Вверх ⇈ |
|
|
| Сайт использует cookie и данные об IP-адресе пользователей, если Вы не хотите, чтобы эти данные обрабатывались, пожалуйста, покиньте сайт Пользуясь сайтом вы принимаете условия Пользовательского соглашения, Политики персональных данных, даете Согласие на распространение персональных данных и соглашаетесь с Правилами форума Содержимое страницы доступно через RSS © 1998-2025, Всероссийское генеалогическое древо 16+ Правообладателям |