Левковские

[q]

[/q]

[q]

Голубий опалесцируючий породоутворюючий кварц поширений на території України в гранітах різного генезису та віку, кварцових порфірах, пегматитових та кварцових жилах, окварцованій польовошпатовій та інших породах. Незважаючи на те, що наявність у гранітах голубого кварцу є однією з ознак, що використовуються у формаційному аналізі [1 — 3], що голубе забарвлення кварцу належить до пошукових критеріїв метасо-матитів [4, 5], що наявність голубого кварцу в гранітах підвищує їх декоративні якості — все ж вивчений цей мінерал недостатньо. Граніти з голубих кварців розвинуті в Ровенській та Житомирській областях у Північно-Українській зоні тектоно-магматичної активізації. Їх численні різновиди утворюють осницький, пержанський та інші протерозойські комплекси. Ми вивчали голубий кварц з гранітів Чабельського та Возничанського родовищ (зр. І та 8). Зразки жильного кварцу відібрані в пегматитової та інших жил у сірому граніті (Мала Снєтинка Київської обл., зр. 46), (Сущани Житомирської об., зр. 45). Голубий кварц з окварцованої польовошпатової породи був узятий у Хлібодарівському кар'єрі (Волноваський район Донецької обл., зр. 4). Граніт Чабельського родовища — масивна рівномірно-, середньозерниста рожево-червона порода, яка складена з розового калійового польового шпату (Др = 0,97), білого плагіоклазу (No8—23), голубого та безколірного кварцу та акцесорних біотиту, гранату та апатиту. Калієвий польовий шпат заміщує плагіоклаз. Голубий кварц у зернах неправильної форми розміром до 5 мм часто утворює скупчення (до 2 см у поперечнику), виявляє різко виражене хвилясте погасання і заміщує мікроклін. Безколірний кварц (зерна до 0,3 мм) утворює прожилки гранобластової структури, що заходять між іншими мінералами, оформлює їх контури і заміщує плагіоклаз. Граніт Возничанського родовища — порфіровидний, що зазнав мілонітизації. На його червонувато-чорному фоні виділяються світлі вкрапленики плагіоклазу (No 7 — 12) (до 3 см у поперечнику) та голубого кварцу (до 8 мм). Основна тканина породи — тонкозернистий агрегат розового мікрокліну, біотиту та безколірного кварцу, який струменясто обтікає плагіоклаз. Голубий кварц у зернах округлої форми розмірами 1—3 мм, з різко виявленим хвилястим, мозаїчним та блочним погасанням. Калієвий польовий шпат і безколірний кварц основної тканини роз'їдають зерна голубого кварцу та вдаються у нього. Окварцована польовошпатова порода з Хлібодарівського кар'єру масивна, зеленувато-темно-сіра, складається з олігоклазу (No 25 — ЗО), калійового польового шпату (ортоклазу та мікрокліну з Др = 0,75), кварцу, магнітиту, біотиту і акцесорних реліктів ромбічного і моноклінного піроксенів, зеленої рогової обманки, апатиту, циркону, халькопіриту та піриту. Зерна кварцу (до 7 мм) внаслідок заміщення інших мінералів та перекристалізації набувають неправильної форми із звивистими обрисами. Кварц у напруженому стані, погасання його різкохвилясте, мозаїчне і блокове. Знижені показники заломлення (по = 1,54) виявились у кварців з окварцованої польовошпатової породи, пегматитової та інших жил (зр. 4, 45, 46). Вміст елементів-домішок у кварцах (зр. 1, 4, 8) близький. Рис. 1. Лауеграма голубого кварцу з граніту родовища Возничі. Камера РКОП-А, випромінювання — Мо, І=5 мА, U = 30 кВ, експозиція 4 г. Усереднені значення їх масових долей такі, %: А1 3, Fe I, Са 0,7, Nа 0,3, Ті 0,03, Мg 0,15, Ва 0,006, Zr 0,005, Ga 0,0007, Ni 0,0005, Рb 0,0006, Сг 0,0005, Мо, Sn та Сu 0,0001, Аg 0,00001 *. ... будова кварцу (рис. 1). Параметри елементарної комірки кварців істотно не відрізняються від еталонних (Кожин, Урал [6]). Винятком є кварц з Хлібодарівки, для якого установлені завищені розміри елементарної комірки по вісі с. Середній розмір областей когерентного розсіювання (L), що відбиває досконалість структури кварцу, виявляє значні коливання ** (табл. 1). Т а бл и ця 1 Рентгенівська характеристика голубих кварців Рис 3. Мікрорельєф поверхні голубого кварцу із граніту родовища Возничі. Зразок а, НМ С, НМ 010. V, нм L, нм 1 0,491272 0,540493 0,11002 1, 1297 235 4 0,491129 0,540519 0, 110056 1,1291 200 8 0,491288 0,540411 0,11000 1,1296 134 45 0,491245 0,540485 0,11002 1,1296 200 46 0,491282 0,540417 0,110000 1, 1296 145 Кожин (Урал) 0,491265 0,540441 0,11001 1, 1956 * Напівкількісний спектральний аналіз виконано в ЦАЛ Кіровського ПГО. ** Вимірювання проводили за рефлексом 23,4. Як стандарт застосовували кварц з камерних пегматитів Волині. Півширина рефлексу 23,4 становить 0,2344°. : = 4 с Мономінеральні фракції кварцу вивчали методом ЕПР на серійному спектрометрі РЄ 1306. У табл. 2 наведено інтенсивності ліній спектрів ЕПР різних центрів. Моделі цих центрів наведено в роботах [7, 8]. Кварці з різних порід відрізняються як за списком парамагнітних центрів, так і за інтенсивністю сигналів. Відзначимо, що для зразку No 4 (Хлібодарівка) електронний парамагнітний резонанс показує високий вміст Аl-О-- і Ті°+-центрів. У спектрах рентгенолюмінесценції голубих кварців спостерігаються три смуги: 410—440, 570 і 700—720 нм. Інтенсивність їх змінюється і визначається концентрацією відповідних центрів випромінювання: для смуги 410—440 нм — концентрацією влас- л них дефектів SiО4°т, 40 | для смуг 570 та 700— 720 нм — домішкових іонів Мn*+ і тетраедрично координованих 30 f іонів Fe3+ відповідно [9, 10]. За характером спектрів рентгенолюмінесценції та інтенсив- 20 г ності окремих смуг виділяються чотири типи голубого кварцу (рис. 2). а0 f Рис. 2. Спектри рентгенолюмінесценції голубих кварців: 0 1, 4, 8, 45, 46 — номери зразків Л00 400 507 ф07 700 800 Л.Ам Отже, для голубих опалесцируючих кварців характерний напружений стан кристалічної гратки, який виявляється в оптичних властивостях, астеризмі рентгенівських рефлексів лауеграм і недосконалості кристалічної будови. Структурна мікродефектність є індивідуальною типоморфною особливістю зразків. Найбільш досконалими і чистими (без істотних домішок чужерідних іонів у структурі) виявились кварці з перматитової і кварцової жил. Максимальна концентрація дефектів установлена в кварцах з гранітів та окварцованої польовошпатової породи. Проте одержані дані не дозволяють пояснити природу ультра-мікроскопічної гетерогенності будови голубих кварців, яка зумовлює їх колірні особливості. Тому кварці додатково досліджувались електронномiкроскопічним методом. На поверхні кварців були виявлені численні ізольовані та згруповані сферичні утворення негативного знака (рис. 3). Можливо, така будова кварцу викликає дифракцію світла, подібно до того, як в опалах гра кольорів залежить від його сферичних часток кремнезему, з якого вони складені. Та б л и ця 2 Результати вивчення голубих кварців методом ЕПР Парамагнітні центри І1 12 Із Зразки - 3 є і —2,049 g | = 2.030 g | =2,018 а1—о Ті3+ 1 0,21 0,04 0,03 0,24 4 0,05 - - 0,80 0,96 8 0,21 0,05 0,05 0,27 - 45 - - - 0,13 - 46 - — - - - -... Глобулярну будову кварцу спостерігали неодноразово: відзначали сфероліти халцедону в кварці [11], глобулі кварцу при переході халцедону в кварц [12j. Негативні глобули на рис. 3, можливо, являють собою сліди від включень краплин води, наявність якої в голубих кварцах порядку 0,4 % підтверджується даними протонного магнітного резонансу. Одержані результати дослідження голубого кварцу можуть бути використані при вирішенні питань генетичного та структурного характеру докембрійських гранітних комплексів Українського щита.

SUММАRY. Вlue duartz of the Ukrainian Shield is studied by means of Х-ray analysis, radiospectroscopy, luminescence and electron-microscopy. Аn assumption is advanced that the peculiarity of quartz dependens on its ultramicroscopic heterogenic structure, perhaps, on a globular structure. 1. Козловська Г. М. Гранатові породи північно-західної частини Українського кристалічного масиву. — Геол. журн., 1948, 9, вьп. 1/2, с. 98—107. 2. Структурно-формационная карта кристаллического основания Украинского щита / В. А. Колосовская, Л. С. Галецкий, Г. Е. Козубская, А. Ф. Рак. — Киев : М-во геологии УССР, ЦТЗ, 1980. 3. Стратиграфические схемы и условные обозначения для геологических карт Украинского щита и Донбасса, 1:50 000. — Киев : М-во геологии УССР, 1972. 4. Беэпалько Н. А. Петролопя 1 акцессорш мшерали гранте та метасоматит1в ГШ- Н1ЧН01 Волнш. — К. : Наук, думка, 1970. — 163 с. 5. Павлишин В. И. Типоморфизм кварца, слюд и полеьых шпатов в эндогенных образованиях (на примере минеральных комплексов Украины): Автореф. дис. ... докт. геол. -мин. наук. — Л., 1980. — 32 с. 6. Каменцев И. Е. Использование кварца как эталона при рентгеновских исследованиях н точность определения его параметров элементарной ячейки. — Рентгенография минер, сырья, 1970, No 7, с. 103— 115. 7. Бершов А. В., Марфунин А. С, Сперанский А. В. Новый стабильный радиационный центр в кварцах. — Изв. АН СССР. Сер. геол., 1978, No 11, с. 106 — 116. 8. Бершов А. В., Марфунин А. С, Сперанский А. В. Типы радиационных центров в жильных кварцах некоторых золоторудных месторождений. — Геология руд. месторождений, 1981, 23, No 3, с. 80—86. 9. Спектры люминесценции минералов: Метод, рекомендации. — М. : ОЭП ВИМС, 1981, 23, No 3, с. 80—86. 9. Спектры люминесценции минералов: Метод, рекомендации. — М. : ОЭП ВИМС, 1981. 10. Таращан А. Н. Люминесценция минералов. — Киев : Наук, думка, 1978. — 296 с. 11. Цинзерлинг Е. В. О волнистой зональности в кварце. —. Рис 3. Мікрорельєф поверхні голубого кварцу із граніту родовища Возничі. Розміри сферичних каверн 33—100 нм Т а бл и ця 1 Хімічний склад долеритів ...

См. Т.М.АГАФОНОВА, М.М.БАГМУТ, Л.М.ЄГОРОВА, І.В.МАТЯШ, В.С.МЕЛЬНИКОВ, Н.Б.НАГАЛЄВА, Т. А.РОКАЧУК, С.І.РИБАЛКО

ГОЛУБИЙ ОПАЛЕСЦИРУЮЧИЙ КВАРЦ У ПОРОДАХ УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА (Представлено академіком АН УРСР М. П. Щербаком )— Доповіді АН УРСР. Сер. Б, 1984, №8, с. 3—7. https://books.google.com.ua/bo...wQ6AEIKTAA

[/q]

[q]

...Голубой опалесцирующий кварц характерен для пород, расположенных в Северо-Украинской зоне тектономагматической активизации и образующих полосу широтного направления протяженностью около 200 км (Сарненский район Ровенской области — Овручский район Житомирской области). К ним относятся граниты осницкого комплекса (РК2), комплекс пород наложенных процессов в зоне Сущано-Пержанского глубинного разлома, сырницкие Рис. 1. Вростки кварца (белое) в Рис. 2. Кварц (светлый) замещает плагиоклазе (черное) создают сито- плагиоклаз (серое) и формирует его видную структуру. Серый токовскнй контур. Гранит. Запорожье. Увел, гранит. Ник.+ Увел. 20. Шл. У— 18. Шл. У — 15844 16484 и хочинские граниты пержанского комплекса (РКз), а также уникальные по декоративности розовые граниты с голубым кварцем Чабельского, Осмалинского и Возничанского месторождений. Окраска голубого кварца включается геологами в поисковые критерии метасоматитов в этой зоне [4,8], а содержание его в гранитах используется как признак для формацнонного анализа. При изучении гранат-кордиеритовых пород районов городов Бердичева и Жежелева А. Н. Козловская отмечала, что в расположенных на юге породах содержится голубой кварц, а на севере — серый [5]. В коростенских гранитах-рапакнви кварц черный. Наряду с голубым, черный цвет кварца как признак для выделения формаций указан в структурно-формационной карте кристаллического основания Украинского щита и в стратиграфических схемах [1,10]. В гранитах Среднего Приднепровья и Приазовья широко распространен бесцветный кварц, что является одним из признаков формаций. Квадц в этих гранитах развивается между полевыми шпатами, образуя участки и прожилки гранобластовой структуры. Кварц активен, он замещает плагиоклаз, формируя контуры его зерен, иногда, прорастая через него, создает ситовидную структуру (рис. 1, 2). Бесцветный кварц нередко присутствует в породе совместно с голубым и дымчатым, представляя более позднюю генерацию, как например, в гранитах Чабельского и Возничанского месторождений, в рапакиви и кварцевом порфире в районе р. Чертомлык. Рис. 3. Спектр ЭПР в порошковых мономинеральных фракциях кварцев. / — образец No31, 2 — образец No 27, 3 — образец У-4525 Этот кварц образует в породе прожилки гранобластовой структуры, проникает в полевые шпаты, замещая их. По такому одновременному присутствию в породе разноокрашенных кварцев можно судить об этапах ее становления. Таблица^!. Коэффициенты СКС кварцев Примечание. Голубой породообразующий кварц: / — гранит Чабельского месторождения; 8 — гранит, с. Возничи, 46 — пегматитовая жила, с. М. Снетинка; 45 — кварцевая жила, с. Сущаны; 4 — окварцованная полевошпатовая порода, карьер с. Хлебодаровка. Дымчатый породообразующий кварц: У-4525 — гранит-рапакивн, г. Малин; У-7401 — гранит рапакквивидный, с. Межиречка. Бесцветный породообразующий кварц в гранитоидах: 14 — Токовский массив, 27, 42 — Мокромосковский массив; 41 — Щербаковский массив — мокромос- ковско-токовскнй комплекс: 35 — Кудашевский массив; 23 — Демуринский массив; 38 — с. Сурско Литовское — сурский комплекс; 18, 31 — Анадольскнй массив — приазовский комплекс; 25 — г. Кривой Рог: 34 — т. Запорожье: 16 — Рыбальский карьер — днепропетровский комплекс; 48 — розовый жильный кварц, с. Шолохове. Образцы кварцев разного цвета, различные по генезису и фор- мационной принадлежности, были изучены нами рентгеноструктур- ными, радиоспектроскопическими и люминесцентным методами (табл. 1 и 2, рис. 3 — 5).

См. Vestnik Kievskogo universiteta: Prikladnai︠a︡ geokhimii︠a︡ i petrofizika. Выпуски 9-12. 1982, С. 40-41
https://books.google.com.ua/bo...EQ6AEIKzAB

[/q]

[q]

...Львовковские Примечание. Место отбора проб см. в табл. 148. Таблица 150. Химический состав сырницких гранитов Примечание. Минеральный состав: 1 — 3 — ЩПШ42ПЛ28Кв25АМФ5 ± Би; 4—8— ПлюКв30Биз. 1— с. Дубы, скв. 2989, гл. 304,0 м; 2 —то же, гл. 109,5 м; 3 — то же, гл. 123,0 м; 4 — с. Яси 7 •— с. Ясинец, скв. 2445, гл. 166,6 м; 8— с. Кованка, скв. 2464, гл. 82,5 м; 9 — с. Возничи, скв. скв. 2467. гл 70.6 м; 13 — то же, гл. 160,0 м; 14 — с. Сырница, скв. 2305, гл. 50,8 м; 15— скв. ЩПШ45_5зПл5_]0Квзз_40Би5_10; 9-14 - ЩПШ41_48Пл12_19Квз2_з4Би5_7; 15 - ЩПШ57 нец, скв. 2442, 212 Таблица 149. Элементы-примеси в. Номер пробы V Сг Со N1 Си 2п РЬ 5п Мо 1 149/81 ...

См. Гранитоиды Украинского щита: петрохимия, геохимия, рудоносность : справочник, 1993, С. 212https://books.google.com.ua/bo...UQ6AEIKzAB

[/q]