Род герба САС - SAS

berezhinski Большое спасибо за ссылку! А графом..., да это легко. Хотите, я Вас буду называть графом? А пока могу наградить только плюсиком. А если серьезно, очень хочется отыскать потомков, которые,наверняка, слышали о таком невероятном событии в жизни предка. У них, у графов, было принято все фиксировать. Вот и подумала, а вдруг?

Strzelbicki СПАСИБО!

Balymba

Если предки - Жеребецкие, зачем Жардецкие? Что в документе? Какая-то связь с Жеребецкими?

Петро́ Ко(у)наше́вич-Сагайда́чний (*1570, Кульчиці — †20 березня 1622, Київ) — шляхтич руський з Перемишльської землї, козацький ватажок, кошовий отаман Війська Запорозького, Гетьман реєстрового козацтва. Організатор успішних походів українських козаків проти Кримського ханства, Османської імперії та Московського царства, меценат православних шкіл. Оспіваний у багатьох козацьких думах та українських народних піснях.

ОЙ НА ГОРІ ДА ЖЕНЦІ ЖНУТЬ (народна українська пісня на честь переможного походу Війська Запорожського 1618 року.)

Ой на горі да женці жнуть,
А попід горою,
Яром-долиною
Козаки йдуть.
А попереду Дорошенко
Веде своє військо,
Веде запорозьке
Хорошенько!
Посередині пан хорунжий.
Під ним кониченько,
Під ним вороненький
Сильне-дужий!
А позаду Сагайдачний,
Що проміняв жінку
На тютюн да люльку,
Необачний!
«Гей, вернися, Сагайдачний,
Візьми свою жінку,
Оддай мою люльку,
.Необачний!»
«Мені з жінкой не возиться,
А тютюн да люлька
Козаку в дорозі
Знадобиться!
Гей, хто в лісі, озовися!
Да викрешем огню,
Да потянем люльки,
Не журися!»

Вельмидостойні нащадки козаків! Зверніть увагу, що ще в перших рядках цієї пісні йдеться про те, що повсякденним "ремеслом" козаків була війна, а роботою селянина було хліборобство. Кожен повинен займатися своїм... тоді буде сильна держава.

Про, нього достаменно відомо, що народився в селі Кульчиці, його батька звали Кунашем (Конашем), освіту здобув у Острозькій школі на Волині разом із Мелетієм Смотрицьким, автором знаменитої «Граматики». Після випуску, Сагайдачний переїхав до Львова, а потім до Києва, де працював домашнім вчителем, а також помічником київського судді Яна Аксака.

Головні походи:

Людина нестримної, кипучої енергії, патріот своєї землі, він пішов на Запорозьку Січ, де отримав козацьке прізвище САГАЙДАЧНИЙ (Сагайдак, це сумка для лука та стріл, тобто Сагайдачний, це СТРІЛЕЦЬ). Освічений, талановитий і хоробрий Сагайдачний незабаром зайняв помітне місце серед козацької старшини. Він очолював відважні морські походи козаків на Стамбул, Трапезунд, Синоп. Розробив і вдосконалив козацьку тактику морського бою на «чайках» — швидкохідних човнах. З 1600 року він керував майже всіма значними походами, що набули загальноєвропейського значення. Особливої слави заслужив у народі після взяття 1606 року неприступної турецької фортеці в Кафі. У результаті походу був знищений турецький флот, а з неволі визволено тисячі полонених.

Сагайдачний з козаками узяли участь у поході польського королевича Владислава 1618 року на Москву. Сагайдачний допоміг королевичу, якого запросила частина московського боярства в часи Смути на московський престол, на якому йому не вдалося утвердитися. Сагайдачний очолив реєстрових козаків. У 1621 році Сагайдачному випала нагода знову зявитися на політичній арені. 15-17.VI.1621 р. в Сухій Діброві (урочище між Білою Церквою і Ржищевом) відбулася загальна рада реєстрового і нереєстрового козацтва, на якій вони прийняли пропозицію польського сейму взяти участь у війні проти турків. Після ради козацьке військо вирушило в похід на Молдавію. Сагайдачний переманув на свій бік козацьку старшину і скинув Неродича Бородавку з гетьманства зайнявши натомість його місце свого опонента Сагайдачний негайно скарав на смерть. Поборовши ворогів внутрішніх Сагайдачний та очолюване ним 40-тисячне козацьке військо, спільно із польською армією, відіграло вирішальну роль у розгромі 1621 р. під Хотином турецької армії, що загрожувала ряду країн Європи. Заснована 1617 р. «Ліга християнської міліції», яка мала на меті вигнати турків з Європи, покладала великі надії на С. і українських козаків, що вступили до неї. Могутня турецька армія у кількості 300 тис.чол. була фактично розгромлена 40-тисячним військом козаків на чолі з гетьманом С. Навіть сеймовий комісар польської армії магнат Якуб Собеський мусив визнати: «Справжніми переможцями під Хотином і рятівниками Речі Посполитої були козаки».

Balymba
Один из потомков Жеребецких из Подольской губернии живет в Волгограде.
Strzelbicki
Были в биографии Сагайдачного и такие эпизоды: в 1618 году, его,прославившегося лихим налетом на Кафу двумя годами раньше, король Сигизмунд III попросил как кошевого атамана выручить его сына Владислава, малоуспешно воевавшего с Московским государством. И Сагайдачный с 20 тыс. запорожских и реестровых казаков прошелся огнем и мечом по юго-западным пределам Московского царства, только начавшим оправляться от Смутного времени, пожег несколько городов, убил множество людей православных, вобщем, выручил польского королевича, за что, собственно и был сделан фактическим гетманом Малороссии. Меньше известна его деятельность не на поле брани, а в организации церкви. В 1620 году из Москвы возвращался домой патриарх Константинопольский Феофан. Сагайдачный убедил патриарха восстановить в Молороссии православную иерархию, уничтоженную унией, и тот провозгласил в митрополиты Киевские Иова Борецкого, рукоположил епископов в Луцке, Полоцке, Владимир-Волынском, Перемышле, Холме и Пинске. Поляки было возмутились, но им снова понадобилась сабля Сагайдачного - началась война с поляками, завершившая воинскую славу Сагайдачного победой под Хотином. Он, собственно, и умер от ран, полученных в этой битве.