Род герба САС - SAS

Львівська область, Олесько. Троїцкий костьол, пам`ятка архітектури XV століття.
Частини костьолу побудовані в стилі готики і ренесансу. Костьол двічі руйнувався пожежею (у 1803 та 1841 роках). Реставрувався в 1847 р. Після реставрації 1927 року набув дещо інший вигляд.
Зараз храм належить УАПЦ Київського патріархату.
В ньму поховано воєводу Івана Даниловича.
Розташована споруда прямо у автошляху Київ-Львів; саме біля нього знаходиться поворот до замку в Олесько (на огорожі храму навіть покажчик є: "Олеський замок").

....-- Хто ж такі були Саси?

-- Це найчисельніша геральдична родина Руси та один із наймогутніших родів середньовічної Угорщини. В Х--ХІ століттях землі західних слов’ян загарбали німецькі феодали, місцеве населення, рятуючись від онімечення, переселилося на схід. Частина людей дійшла до Угорщини і за дозволом короля осіла на Мараморощині. Це нинішнє Закарпаття.

Як свідчать історичні джерела, Сасів на Галичину запросив король Данило Галицький. Із-за Карпат до його війська приєднався загін лицарів під командою жупана (воєводи) Гуйда з Мараморошу. Хоругва новоприбулого загону мала родовий знак жупана -- стрілу в польоті на тлі синього поля щита, з півмісяцем і двома золотими зірками на його ріжках.

Провівши успішні воєнні кампанії проти мазурів та ятвягів, Ґуйд здобув особливу прихильність Данила, дістав у нагороду землю та одружився з його небогою, донькою литовського князя Миндовга. Ось так з’явився перший осередок шляхтичів герба Драг-Сас у Галичині. Упродовж наступних десятиліть формувалися родини Даниловичів, Драгомирецьких, Татомирів і Княгиницьких, кожна з яких послуговувалася цим родовим знаком Стріли.

Міцнів рід Драг-Сасів і на північних схилах Карпат. Починаючи з 1359 року королівський уряд усе частіше запрошував їх до свого війська і оселяв уздовж системи прикордонних укріплень та торгових шляхів у Карпатах.

Як видно з печаток на документі Збору руської шляхти в Галичі в 1427 році, Драг-Саси і надалі користувалися родовим знаком Стріли. На той час у Червоній Русі це могутнє гніздо виставило щонайменше чверть делегатів з-поміж півтисячі шляхтичів на Збір.

Найвидатнішою Драг-Сасівською родиною тоді були нащадки Гуйда -- Даниловичі. Ще й досі їхній герб можна побачити при в’їзді до Олеського замку та на гербі містечка Сасів, що на Львівщині.

Наприклад, до герба Драг-Сасів належав Антон Ангелович -- вихователь і радник австрійського імператора Йосифа ІІ, відновлювач і митрополит Галицької метрополії. Це і коронний підскарбій Речі Посполитої Микола Данилович, який на початку ХVІІ століття карбував власну монету.

У ХVІІ столітті багато шляхтичів роду Сасів служили на Січі. До цього герба належали предки видатного гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного (родом з села Кульчиці), що оселилися на Самбірщині (нині Львівщина) і митрополита Андрея Шептицького, хоча згодом Конашевичі перейшли до герба Побуг, а графи Шептицькі -- до Доленги.

Належав до Драг-Сасів і Юрій Кульчицький, який прославився не лише тим, що 1683 року став героєм оборони Відня від турків. Він після перемоги відкрив у Відні першу в Європі кав’ярню. Кава по-віденськи так сподобалася, що незабаром кав’ярні з’явилися в Парижі, Римі, Мадриді, Берліні, а згодом загалом у Європі.

Починаючи з ХVІІІ століття шляхтичі герба Сас служать Батьківщині уже не тільки шаблею. Серед них -- Іван Франко, Юрій Федькович, Ольга Кобилянська, Соломія Крушельницька, Святослав Гординський та інші.

пам"ятник Юрію Кульчицькому у Відні.

книги Михайла Терлецького

замовлення приймаються - glemba@isr.lviv.ua

Вторая попытка отправить страницы о Сас из гербовника Островского

И еще