Памятка исследователю в Днепропетровском архиве(написана сотрудниками архива и взята с сайта
www.dado.dp.ua)
Шановний Досліднику!
Ви прийшли в архів, маючи на меті – встановити свій родовід. А це значить, що Вам доведеться пройти тривалий шлях у копітких пошуках крупиць відомостей у тому величезному інформаційному просторі, яким є архів. Цей шлях, на жаль, не завжди буває успішний, тому що час і драматичні події нашої історії не пощадили багатьох документів. Проте, архів зберігає величезні документальні багатства з історії місцевого краю і про людей, що населяли його.
Рік від року спостерігають архівісти підвищення інтересу людей до історії свого роду. Це загальносвітова тенденція. Відрадно, якщо в минулі роки історією своєї родини, свого роду цікавилися, в основному, громадяни інших країн, то тепер все більше і більше українських громадян звертаються до архіву, щоб знайти свої корені. Фахівці архіву завжди готові прийти на допомогу в підборі потрібних документів, а дана пам'ятка зорієнтує Вас у напрямках генеалогічного пошуку.
Перш ніж почати роботу з архівними документами, Ви повинні зібрати всю наявну інформацію у своїх родичів, переглянути збережені документи, листи, фотографії, зібрати спогади і сімейні перекази, з'ясувати, до яких релігійних конфесій належали (чи могли належати) члени Вашого роду.
Тільки зібравши попередню інформацію, Ви звертаєтеся до архівних документів. Визначитися з архівними фондами, у яких може бути інформація, що Вас цікавить, допоможе путівник по Державному архіву Дніпропетровської області та електронна фондова картотека.
Найцінніші відомості генеалогічного характеру містяться в метричних книгах церков. Тут Вам і знадобляться знання про характер віросповідання членів Вашого роду.
Основна частина метричних книг усіх конфесій включена до «Колекції метричних книг” (Ф. 193). Серед них – книги православних церков, що знаходяться (чи знаходилися) у межах сучасної Дніпропетровської області. Документи колекції в основному охоплюють період з другої половини ХІХ ст. до 1920 р. Також є декілька метричних книг за ХVІІІ ст. – слободи Брянської Верхньодніпровського повіту (1770-1783), сіл Михайлівки (1796) й Петриківки (1781) Новомосковського повіту, Великої Михайлівки (1783) та Томаківки (1794) Катеринославського повіту, міста Павлограда (1784) й населених пунктів Костянтиноградського і Катеринопільського повітів (1780-1839). Оскільки церкви були не в усіх населених пунктах, належить з'ясувати, парафіянами якої церкви були жителі села, у якій проживали Ваші родичі. Визначитися в цьому може допомогти «Справочная книга Екатеринославской епархии за 1913 год» (Екатеринослав, 1914). Довідники адміністративно-територіального розподілу допоможуть розібратися з приналежністю населених пунктів до адміністративно-територіальних одиниць – повітів, губерній, округів, районів, областей (додаток 1). З метричних книг православних церков ви можете одержати наступну інформацію – імена, по батькові, стан батьків, хрещених батьків (“восприемников”), місце проживання (приписки по оподатковуванню), причину смерті, місце поховання. Якщо серед Ваших предків були служителі православних церков, Ви можете звернутися також до архівних фондів «Катеринославської духовної консисторії» (Ф. 106) і «Катеринославського духовного правління» (Ф. 104).
У метричних книгах Катеринославської, Новомосковської і Павлоградської синагог, Нікопольського раввінату, синагоги с. Кам’янське (м. Дніпродзержинськ, лише 1919 р.), Петропавлівського молитовного будинку євреїв Ви знайдете відомості про іудеїв. Книги Павлоградської синагоги і Петропавлівського молитовного будинку євреїв знаходяться також у складі архівного фонду Павлоградської синагоги (Ф. 282 ).
До колекції метричних книг включені також книги Катеринославського (1897-1920 рр.) і Кам’янського (1892-1897 рр.) католицьких костьолів. У разі негативного результата пошуку Ви можете також звернутися до Державного архіву Саратовської області, де знаходяться метричні книги католицьких церков Тираспольсько-Херсонської консисторії періоду 1853-1918 рр.
У складі колекції метричних книг знаходяться також книги Катеринославської лютеранської кірхи – реєстрації народжень (1897-1920 рр.), шлюбу (1899, 1903-1907, 1910-1912 рр.) і смертей (1899, 1907-1912, 1914-1920 рр.). Метричні книги лютеранських церков за 1832-1885 рр. зберігаються у Російському державному історичному архіві; метричні книги Катеринославської кірхи за 1908-1909 рр. – у Центральному державному історичному архіві м. Санкт-Петербурга. Список метричних книг лютеранських церков із указівкою місця збереження міститься у виданні: Князева Е.Е. Лютеранские церкви и приходы на Украине ХVIII-ХХ вв. (СПб., 2003).
Записи про народження, укладення шлюбу, смерть по окремих районах за 1920-1928 рр. є також у колекції актів запису громадянського стану відділів РАГС (Ф.Р- 6508).
Багато цінної інформації можна одержати зі сповідних розписів. Сповідні розписи складалися щорічно священиками і являли собою родові списки священнослужителів і парафіян із указівкою їхнього віку і позначками про проходження сповіді і причащання. Ці документи можна знайти в складі фондів Катеринославського духовного правління і колекції метричних книг.
Ревізькі казки як джерело, що завжди використовують у генеалогічному пошуку, на жаль, в архіві майже не збереглися. Виключення складають ревізькі казки сіл Томаківки (Ф. 540) і Чумаків Катеринославського повіту (Ф. 193) за 1858 рік.
Найціннішим джерелом генеалогічної інформації є документи об'єднаного фонду «Контори опікунства новоросійських іноземних поселенців і Катеринославської контори іноземних поселенців» за 1781-1834 рр. (Ф. 134) Тут сконцентровані ревізькі казки, численні родинні списки, списки хазяїв колоній Новоросійського краю (територія сучасних Дніпропетровської, Запорізької, Одеської, Кіровоградської, Миколаївської, Херсонської Луганської, Донецької областей, Криму), які народилися, вмерли, уклали шлюб – німецьких, менонітських, грецьких, болгарських, єврейських. До ведення Контори належали також Радичівська колонія менонітського братства, біловезькі колонії (до 1809 р.), що знаходилися в Чернігівській губернії, колонії смоленських селян, що знаходилися на території сучасних Запорізької і Донецької областей (до 1821 р.), малоросійська колонія Петрівка в Криму. Дані про міських колоністів можна знайти лише до 1816 р., коли вони були передані з ведення Контори в міське відомство. У розшуковій роботі з документами фонду Вам допоможе анотований опис фонду, забезпечений іменним і географічним покажчиками (Фонд “Контора опекунства новороссийских иностранных поселенцев”. 1781-1857. Т. І. Аннотированная опись дел 1781-1818 гг. Днепропетровск, Киев, 1997).
Отже, Ви провели велику розшукову роботу, встановили факти народження, шлюбів, смерті декількох поколінь Ваших родичів і встановили ланцюжок родинних зв'язків між ними. Тепер Вам хочеться довідатися як найбільше про цих людей. Кожний з них жив у своєму історичному часі, разом зі своїй країною переживав її долю.
