Государственный архив Днепропетровской области

При проведенні генеалогічного пошуку корисно звернутися до довідкової літератури дореволюційного часу – пам’ятних книжок, календарів-щорічників і ін. (додаток 2).
Інформацію про людей, які належали до дворянського стану по Новомосковському повіту, можна знайти у фондах Катеринославської земської управи (Ф. 120), Катеринославської повітової комісії у справах про вибори в ІІІ Державну думу (Ф. 159) й ін. Родовідна книга Катеринославського дворянства (збереглася частково) знаходиться в Дніпропетровському історичному музеї ім. Д.І.Яворницького.
Якщо людина, яка Вас цікавить, була мешканцем м. Катеринослава, то його прізвище може бути в списку домовласників, що міститься в виданні «Весь Екатеринослав. Справочная книга» (Екатеринослав, 1913).
Серед фондів дореволюційного періоду велику цінність у генеалогічних пошуках становлять фонди волосних і сільських правлінь, де є списки жителів сіл, платників податків, військовозобов'язаних, селян, які переселялися до Сибіру і Далекого Сходу у період столипінської аграрної реформи, вироки сільських сходів (Ф. 540, 561, 630, 697).
Органи місцевого самоврядування Катеринославської губернії – земські установи, які функціонували з 1866 до 1919 р., представлені, в основному, у друкованих джерелах. Багато цікавих подій і фактів з життя краю, пов'язаних із благоустроєм, торгівлею, промисловістю, відображені в документах Катеринославських губернських земських зборів, Катеринославської міської думи й управи. Про діяльність повітових земств губернії можна довідатися з протоколів і журналів Олександрівського, Бахмутського, Верхньодніпровського, Катеринославського, Новомосковського повітових земських зборів, звітів земських управ. Тут є дані про міський бюджет, чисельність населення міста, будівництво казенних будинків, ціни на різні товари, штатний розпис і положення про службовців Катеринославського міського громадського управління та ін.
В архівних фондах виконкомів рад різних рівнів (волосного, сільського, повітового, окружного, районного) – є різноманітні документи – подвірні списки жителів, списки платників податків, домовласників, військовозобов'язаних, працівників держустанов й ін. Багато корисної інформації можна знайти у фондах військкоматів – списки призовників з даними про членів їхніх родин, виписки з метричних книг про народження.
Багато співгромадян у період 1920-х-1950-х рр. стали жертвами політичного терору. Про них можна довідатися з обліково-слідчих кримінальних справ несудових органів (Ф.Р-6478, оп. 2), документів Дніпропетровської обласної прокуратури (Ф.Р- 1520). Окремі відомості можна одержати з документів по чистці співробітників держустанов, що зберігаються у документах відповідних установ, з документів про перевірку і чистку членів і кандидатів у члени компартії по фондах Контрольних комісій – робітничо-селянських інспекцій обласного, окружного, міського і районного рівнів. Дані про розкуркулених осіб і громадян, які були позбавлені виборчих прав, є в документах виконкомів, документах архівної колекції “Документальні матеріали на висланих з Дніпропетровської області куркулів, членів їхніх родин і спецпереселенців” (Ф.Р-6483), де, крім списків, можна знайти відомості про склад родини, соціальний стан, майно (до і після революції).
Відомості про людей, які проживали на тимчасово окупованій території області в роки Великої Вітчизняної війни, наводяться по архівних фондах Української допоміжної, міських і районних управ, об'єднаних фондах сільських управ і общинних господарств, Бюро забірних карток, Дніпропетровського місцевого комітету «Самодопомога», різних установ і підприємств періоду німецько-фашистської окупації, що містять різні документи – списки, відомості, довідки на одержання продуктів харчування, заяви, скарги в управи, списки працівників установ і підприємств, списки домовласників і мешканців, довідки про одержання хлібних карток біженцями і переміщеними особами та ін. У цих же фондах можна знайти інформацію про етнічних німців. Відомості про фольксдойче, що проживали на території Дніпропетровської області, можна одержати, звернувшись також в інші архіви: Центральний державний архів вищих органів влади та управління України, м. Київ (ЦДАВО, ф. 3676 – Штаб імперського керівника (рейхсляйтера) Розенберга для окупованих східних областей), Центр збереження історико-документальних колекцій, м. Москва (ф. 500 – Головне управління державної безпеки Німеччини; ф. 1357 – Міністерство закордонних справ Німеччини; ф. 1358 – Міністерство у справах окупованих східних областей та ін., де є заяви про прийом до німецького громадянства, список меноннітів, що бігли з СРСР у Харбін у 1931-1932 рр., списки німців, що одержували допомогу з Німеччини в 1930-1935 рр., прохання фольксдойче про повернення до Німеччини та ін.).
У роки Великої Вітчизняної війни в нашу область були інтерновані жителі інших регіонів – Сталінградської області, Північного Кавказу, Донбасу, Ростовської області та ін. У фондах окупаційного періоду містяться списки переселенців.
Багато наших земляків у період тимчасової німецько-фашистської окупації області були вивезені на примусові роботи до Німеччини та інші поневолені нею країни. Відомості про цих людей можна знайти у фондах установ окупаційної влади – Української допоміжної управи, районних і сільських управ, бірж праці, громадських господарств. У фондах “Дніпропетровської комісії з обліку збитку, заподіяного німецько-фашистськими окупантами і їх посібниками” (Ф.Р- 2427), виконкомів Рад усіх рівнів знаходяться численні списки вивезених до Німеччини, репатрійованих з Німеччини в область громадян, опитувальні листи репатріантів. У фільтраційних справах осіб, які перебували на примусових роботах у Німеччині або знаходилися у полоні (Ф.Р- 6478, оп. 1), є реєстраційні листки, анкети, автобіографії, протоколи допитів остарбайтерів і свідків; іноді в справах можна знайти документи, які остарбайтери отримали в Німеччині – робочі картки (Arbeitskarte), робочі книжки (Arbeitsbuch), паспорти етнічних німців (volksdeutsche) і ін. Особливий інтерес для дослідників, що займаються генеалогічним пошуком, становлять поштові листівки, надіслані остарбайтерами на Батьківщину (Ф.Р-2431).
Деякі фонди підприємств, установ, організацій, що припинили діяльність, містять документи з особового складу. Це списки працівників і учнів, накази з особового складу, документи по заробітній платі й інші документи. Документи з особового складу діючих підприємств, установ, організацій зберігаються або в самих організаціях, підприємствах і установах, або в їхніх правонаступників протягом 75 років. У столі довідок архіву Вам допоможуть у пошуку правонаступників ліквідованих організацій, підприємств і установ, а співробітники читального залу допоможуть ознайомитися з наявними в архіві іменними картотеками (членів комуністичної партії, репресованих, розкуркулених осіб, фільтраційних справ, громадян, які проживали на тимчасово окупованій території м. Дніпропетровська) і електронними базами даних.
У дійсній пам'ятці ми лише абрисно окреслили основні напрямки генеалогічного пошуку. Можливості архівного пошуку необмежені. Бажаємо Вам удачі і цікавих знахідок.

Здравствуйте. Скажите пожалуйста, по Солонянскому району Днепропетровской области есть информация о метрических книгах.

Меня интересует п.Солёное и с.Вовниги. Мой дед 1915г.р. из п.Солёное, а его жена (бабушка) 1911г.р. из с.Вовниги. Родственники деда жили в п. Солёное со времён его основания ( примерно с 1780г.), а по бабушкиным родственникам я не знаю как давно они жили в с.Вовниги.

Это значит что их вообще не существует, или они пока не найдены? Возможно есть какието другие документальные упоминания о жителях данных населённых пунктов? Я не знаю как правильно называются эти документы.

Если я правильно понял из других тем, Днепропетровский архив откроется для посетителей в ноябре? И возможно появится какая то дополнительная информация по документам архива.