Генеалогия гетмана Полуботка

Pantokrator написал:

[q]

историческое расследование "СОКРОВИЩЕ"

[/q]

можно теперь читать он-лайн - Вячеслав Прокопенко "Сокровище"

ksologub написал:

[q]

В известном списке наследников (1907г.) наказного гетмана Павла Леонтьевича Полуботка (около 1660 г. – 29.12. 1724 г.) присутствует двое моих родственников. В этой связи хотелось бы узнать, встречалось ли кому-нибудь полное генеалогическое древо потомков П.Л. Полуботка (интересует период 1700-1850 гг.). ЕМНИП, у него были следующие дети:

1. дочь Елена (ум.1745), чьими мужьями были сын Ивана Мировича и Яков Маркович
2. сын Андрей, чья дочь была замужем за Иваном Миклашевским
3. сын Яков.

[/q]

Времени прошло много, но может информация кому-то и пригодится.
Есть данные про самого Павла Леонтьевича Полуботка. Таже, если интересует его отец, Полуботок Леонтий Артёмович, то также могу опубликовать здесь.

Полуботок Павло Леонтійович
(1660 - 1724)
Ідея зарахувати чернігівського полковника до кола соратників І. Мазепи, на перший погляд, може здатися сумнівною. Адже у 1708 р. він не пішов з мазепинцями, зробивши зовсім інший вибір. До того ж на початку 1690-х рр. гетьман вжив до родини Полуботків репресивних заходів. Ці деталі біографії П. Полуботка постійно закривали для достідників тему зближення, порозуміння І. Мазепи й чернігівського полковника. Шлях же останнього у соратники гетьмана був не простим.
Син Л. Полуботка народився близько 1660 р. На початку 1680-х рр. він одружився с племінницею гетьмана Самойловича Євфимією Василівною Самойлович, сестрою гадяцького полковника Михайла Гадяцького. Зрозуміло, у реаліях 1680-х рр. подібне родичаннявивищувало Полуботків у старшинському середовищі, надавало їм численні переваги.
Після ж 1687 р. ситуація докорінно змінилася. Своятництво з М.Гадяцьким, опозиціонером І. Мазепи, позбавляло П.Полуботка кар'єрної перспективи. Він навіть підозрювався в підступних діях проти верховної гетьманської влади.
Гетьман, однак, після заслання гадяцького полковника М.Гадяцького до Сибіру, очевидно, отримав від Полуботків гарантійні запевнення у вірнопідданості, лояльності, а тому й не ставився до них, як до особистих ворогів. Їм повернули маєтності. Як і батько, П. Полуботок невдовзі мав високе почесне звання значного військового товариша.. Це якоюсь мірою погамовувало його амбіції як старшини і, зрештою, не заважало на всю потугу займатися управлінням великим власним господарством, яке завдяки отриманній спадщині та підприємливості на початку 1700-х рр. стало одним з найбільших у Гетьманщині.
Після смерті чернігівського полковника Юхима Лизогуба його місце за сімейною традицією мав бі посісти хтось із його синів - або Яків, або Семен. Тим паче, що рід Лизогубів відзначався відданістю гетьману. Однак полковницький уряд здобув 45-річний Павло Полуботок. Очевидно, сини Лизогуба ще не змогли проявити себе як слід у житті полку або відмовились од відповідальної посади.
Водночас призначення П. Полуботка у квітні 1705 р. чепнігівським полковником не могло бути випадковим. І. Мазепа дуже ретельно підбирав кадри, особливо після їх ротації початку 1690-х рр., і не міг довірити такий відповідальній уряд будь-кому. На нашу думку, гетьман при виборі полковника проводив консультації з впливовими чернігівцями. Найкраще ситуації в місті і людей в ньому знав генеральний осавул І.Скоропадський, який довго працював у Чернігові, мав тут житло, добре орієнтувався, хто є хто серед старшин, міщан. Отож, може, й за його рекомендацією П. Полуботок, який вівчив латину, віршував, захоплювався книгами (зібрав після навчання в Києво-Могилянській колегії велику бібліотеку) потрапив у поле зору І. Мазепи. Гетьману імпонували освідчені особистості. Певно він знав про патріотичне захоплення старшини історією України, започаткування ним літописної хроніки...

Павленко С.О. Оточення гетьмана Мазепи: соратники та прибічники. – 2-ге вид. – К.: Вид. дім "Києво-Могилянська академія", 2009. С. 183 - 184.


Если у кого-то возникнет интерес к теме, то можно будет продолжить.

>> Ответ на сообщение пользователя Zabellisa от 7 января 2010 16:56

Вроде всех Григорович-Барских переписал, а тут незнакомая - Прасковья Петровна. Про нее никаких сведений нет?

Plato написал:

[q]

У Иконникова в генеалогии Гудима-Левковичей написано, что у Павла Ивановича Гудимы была жена Евдокия дочь П.Л.Полуботка, но больше упоминаний о ней не нашел... У Иконникова тоже бывают ошибки.

[/q]

отсюда - https://dspace.spbu.ru/handle/11701/43647?offset=0 ?

>> Ответ на сообщение пользователя tabakerka от 25 марта 2014 2:02

Здравствуйте. Исправьте пожалуйста- Чехметьев Арсений Васильевич, это мужчина, а в списке женщина. Это мой предок. Чехметьевы владели имением в с. Писаревка Мглинского уезда Черниговской губернии