Нежинский уезд Черниговской губернии (Украина (Україна)) : ВГД

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

Тема посвящена Нежинскому уезду Черниговской губернии в период с 1802г по 1923г.

Период 1782 - 1802 не рассматриваем так как границы уезда на то время сильно отличались от последующих.

Период до 1782г. - термин Нежинский уезд употреблялся в качестве обозначения церковно-административной единицы, как и Черниговский уезд, Сосницкий уезд итп - к сожалению, составители описей в ДАЧО об этом не знали, и вышли заменой уезд на сотня, чем запутали ситуацию, можно встретить, например, Любеч Черниговской сотни.
Темы по периоду до 1781г - см в разделе Украина козацкая - полки - соотв. Нежинский, Прилуцкий, Черниговский и Киевские полки.

Период после 1923г - Нежинская и Черниговские округи.
==========
Из Энциклопедического словаря Ф.А.Брокгауза и И.А.Ефрона

Нежинский уезд — один из самых южных уездов Черниговской губ., граничит с Полтавской губ. Две боковые границы его, вост. и зап., приблизительно меридиональны, и площадь Н. у., величиной в 2510,5 кв. в., или 261510 дес., вытянута между 49° и 50° в. д. В длину с С на Ю уезд занимает 70 в., в ширину 45 в., и пересекается посередине, близ г. Нежина, широтой 51°. Н. у. прорезается поперек средним течением Остера, прит. Десны. Он бежит здесь совершенно параллельно широте 51°, в среднем расстояние 5 — 6 в. к С. Направление с В на З. Принимает с Ю Хвилевку, Новый Поток, Носовку; все эти воды уходят на З — в Десну, к которой, следовательно, и существует общее падение местности. В юго-вост. углу проходит среднее течение р. Удай. Уровень р. Остера ниже Южина на 55 саж. Высоты местности: в сев.-зап. углу близ Орловой 57 саж., у Южина (к С) 63 саж., у вост. границы у Черняховки 65 саж., на западной границе у Лихачева 60 саж. В общем вся сев. половина Н. у., прилегающая сев.-восточным углом к р. Десне, может считаться совершенно низменной: здесь громадное болото Смолеж. Южная половина несколько выше: Крапивна 60 саж., Куриловка 61 саж., Носовка 65 саж., Володьково 65 саж.; на зап. границе против Степановки 67,5 саж. В среднем вся площадь Н. у. возвышается около 62,6 саж. над уровнем моря, а над уровнем Остера всего на 7 саж. Такое слабое развитие рельефа, сравнительно с преобладающими для средней России числами 25 — 30 саж., влияет на застой вод. Кроме того, большое обилие поступающей сюда ключевой воды, приносимой геологическими пластами вследствие чрезвычайно малой абсолютной высоты места (62 — 65 саж.) ведет к образованию обширных болот; да и самое течение Остера, почти не имеющего падения — направляется канавами. Следовательно, местность Н. у. — ровная плоская болотистая низина. По карте ген. Тилло значится, что вся южная половина у. в среднем возвышается более 60 саж. над уровнем моря, а вся северная менее 60 саж., кроме участка при вост. границе. Самый высокий угол Н. у. — юго-зап., по Удаю, близ Ични. Геология. Вся поверхность Н. у. занята отложениями потретичными, и только при глубоких бурениях, да в оврагах у самых рек, обнаруживается залегание на глубине пластов нижнетретичных отложений, преимущественно олигоцена. Общество Курско-Киевской ж. д. заложило по линии у станции Бобровицы (в 20 в. от Носовки) большую буровую скважину, в которой мы находим решение о последовательности пластов Н. у. На глубине 29,2 м, под толщей послетретичных образований, были встречены серовато-белые кварцевые пески, с прослойками зелено-серой песчано-слюдистой глины. Мощность этих песков 69 м. Под ними залегает голубовато-серый мергель, совершенно сходный со спондиловой глиной Киева и голубым мергелем Полтавской губ. (см. И. Соколов, "Нижнетретичные отложения Южной России", стр. 64). Толщина мергеля 13 м; ниже — зелено-серые пески с фосфоритом и колчеданом, толщина их 68 м. Затем глубже уже идут меловые пласты. Минеральными богатствами Н. уезд не выделяется. Почва почти по всему уезду черноземная, кроме болотистых местностей и небольших песчаных пойм по берегам рек. Сельских жителей на версту 48,5. На каждого крестьянина мужского пола приходится земли по 0,59 десятины. Крестьянских дворов 10397, некрестьянских 11030: преобладают, таким образом, мелкопоместные хуторяне. В 1894 г. считалось земли пахотной 157347 дес., огородной и усадебной 13587 дес., лугов 15718 дес., леса 16685 дес., выгона 7815. Жители Н. у. занимаются преимущественно земледелием. В значительной степени развито табаководство (махорка). Ежегодный сбор табака составляет 88600 пд. Высших сортов табака (турецкий и америк.) сеется мало. Под посевом хлебов ежегодно находится: ржи 49500 дес., пшеницы 1580 дес., овса 20850 дес., ячменя 3900 дес., гречихи 11350 дес., проса 2200 дес., гороха 3500 дес., картофеля 1450 дес. Ежегодный сбор: ржи 2130150 пд., пшеницы 60200 пд., овса 735250 пд., ячменя 220120 пд., гречихи 220785 пд., проса 95160, гороха 100990 пд., картофеля 405100 пд. Под льном площадь в 2000 десятин (собрано 65000 пд. семени и 30000 пд. волокна); коноплей засевается 1580 дес., сбор семени 45500 пд. и волокна 50100 пд. В 1895 г. считалось лошадей 22180, рогатого скота 35265 гол., овец простых 38170, тонкорунных 1100, коз 4265, свиней 50686. Фабрик и заводов 14, с производством на 1155000 р.; из них более значительные: 1 свеклосахарный (на 530000 р.), 4 винокуренных (592600 р.), 1 мукомольный (20100 р.), 3 кирпичных (7200 р.). Православных церквей 56, еврейских молитв. домов 3, школ сельских начальных и церковно-приходских 68, больниц (кроме города) 4, врачей 9, фельдшеров 18. К 1 января 1896 г. жителей считалось 148863 (72938 мжч. и 75925 жнщ.): дворян 2986, духовного сословия 899, почетных граждан и купцов 712, мещан 4972, военного сословия 813 4, крестьян 130886, прочих сословий 264; православных 144786, раскольников 382, католиков 161, протестантов 58, евреев 3388, прочих исповеданий 88.
Уезд делился на волости, состав который тоже менялся

Волости Нежинского уезда на 1901 г

І станъ
Веркіевская
Дрѣмайловска
Дроздовская (с 1920г - Орловская) - с.Орловка, Дроздовка, Смолянка, Стодолы, Переходовка
Нѣжинская

ІІ станъ
Носовская
Володьково-Дѣвицкая
Макѣевская
Мринская

ІІІ стан
Талалаевская
Лосиновская
Монастирищенская
Галицкая

информация от пользователя GCM
Список населенных пунктов Нежинского уездав Черниговской губернии 1917г. ЦДІАК Ф 1111-1-404

I. Дроздовская волость.

1. с.Дроздовка,
2. с.Орловка,
3. с.Смолянка,
4. х.Кописский,
5. с.Переходовка,
6. с.Стодолы.

II. Дремайловская волость.

1. с.Дремайловка,
2. х.Хибаловка,
3. с.Вересочь,
4. х.Веселый,
5. х.Будище,
6. х.Бельченко,
7. с.Велыка Кошеливка,
8. х.Щербатов,
9. х.Велыко-Кошеливський.

III. Веркиевськая волость.

1. м.Веркиевка,
2. с.Заньки,
3. с.Черняховка,
4. с.Мала Кошеливка,
5. х.Шкураты,
6. х.Троня (Шроня),
7. х.Бобрык (Каблуков).

IV. Нежинская волость.

1. гор.Нежин,
2. слоб. Рождественская (Ветхо-Рождественская),
3. х.Гильдебрат,
4. х.Городок,
5. х.Щербатовой,
6. с.Липов Рог (Липовцы),
7. с.Березанка,
8. х.Орендаренко,
9. с.Переяславка,
10. с.Круты,
11. с.Кагарлыки,
12. х.Хвостики,
13. с.Кунашевка,
14. х.Поливодин (Хитовский?),
15. х.Наумовский,
16. х.Картавського,
17. х.Ляцкой.

V. Мрынская волость.

1. с.Мрын,
2. с.Хотиновка,
3. с.Кукушкин,
4. х.Нестеровычи,
5. х.Борь (Боровыя Лозки, Лядский),
6. х.Александровский,
7. х.Взруб (Зруб),
8. с.Колесники,
9. с.Плоское,
10. с.Мыльники.

VI. Носовская волость.

1. м.Носовка,
2. х.Корба,
3. х.Грабщина,
4. х.Коломейцева,
5. с.Вербовка,
6. с.Степное.

VII. Володьково-Девицкая волость.

1. с.Володькова Девица,
2. х.Петергоф,
3. х.Сулак (Раздоховка),
4. с.Данино,
5. с.Шатура.

VIII. Талалаевская волость.

1. с.Талалаевка,
2. д.Филевка,
3. с.Крапивна,
4. с.Синяки,
5. х.Гуньки с
х.Курыленками,
6. х.Почекин (Пилипоновский),
7. с.Паньковка,
8. с.Куриловка,
9. с.Безугловка,
10. х.Сандаровский,
11. х.Велентиевский,
12. с.Дорогинка,
13. х.Загребельный,
14. х.Лыпняк,
15. х.Почекина станция (Хуторная),
16. х.Обсировка,
17. х.Луставский (Железкин).

IX. Монастырыщенская волость.

1. м.Монастырыще,
2. х.Панський Колодязь с выселками (Горлачев),
3. с.Бакеевка,
4. д.Томашевка с выселками,
5. с.Андреевка,
6. с.Заудайка с выселками,
7. х.Палия,
8. х.Вепрык (Грещина),
9. х.Яхновщина,
10. х.Байков.

X. Лосиновская волость.

1. м.Лосиновка,
2. х.Погребець (Тарасевич, Почеки, Любинского),
3. х.Юрчевский (Юркевский),
4. х.Гармашина (Гармашный, Обсировка),
5. х.Богдановский (Масловщина),
6. х.Лаповщина (Лаповский),
7. д.Леонидовка (Леодиновка),
8. х.Викторовка.
XI. Галицкая волость.
1. с.Галыця,
2. с.Сальное,
3. с.Шняковка.

XII. Макиевская волость.

1. м.Макиевка с
х.Новоселиця,
2. х.Шкуропатовка (Новоселиця),
3. х.Анновка (Неговиевка),
4. х.Степной (Кривого, Танского),
5. д.Татаровка,
6. х.Вилы (Степановка),
7. х.Афендиков,
8. х.Калиновский,
9. с.Ровчик (Ровчак),
10. д.Степановка,
11. х.Дубина,
12. д.Терешковка.

Архивы, в которых стоит искать материалы по уезду в первую очередь:

Державний архів Чернігівської області (ДАЧО) - основные генеалогические материалы сосредоточены тут
філіал ДАЧО в м.Ніжині - преимущественно материалы статистическо-краеведческого характера и разного рода судовые.

Державний архів Чернігівської області: Путівник(PDF)
Державний архів Чернігівської області: Анотований реєстр(PDF)

Центральний державний архів України в м.Києві

Гос.органы:
Чернігівська державна обласна адміністрація

Смежные темы ВГД:
Черниговская губерния
Архив Чернигова
Архив Нежина

в этом посте будем собирать номера самых полезных фондов и дел:

для начала:
ДАЧО ф 679 (преимущественно оп 10) - Черниговская духовная консистория, - метрики, исповедальные. плохая сохранность за первую половину 19 века.
ДАЧО ф 132 - Черниговская губернская казенная палата
ДАЧО ф 127 - Черниговское губернское правление
ДАЧО (Нежин) ф 1120 - Нежинское уездное в крестьянских делах присутствие

тут будут карты
с картами есть ньюанс - общегубернские бывает крайние села размещают за чертой уезда.

Гідрографічна карта Ніжинського повіту грудень 1847 р.
http://arch.rbone.ci.net.ua/expos/temat/historymaps/7.htm

3 верстовки Шуберта
http://rutracker.org/forum/viewtopic.php?t=2554375
http://rutracker.org/forum/viewtopic.php?t=2530491

здесь будет про язык

В какой-то мере по языку можно проследить связь населения одного админ региона с другим, предположить направления миграций населения.

По переписи 1897г. население разговаривало на:
малороссийскій - 91,8 %
великороссийскій - 1,9 %
еврейскій - 5,9 %

Сейчас диалекты территорий, которые занимал уезд класифицируется как східнополіський говір північного наріччя української мови, впрочем южные села уезда скорее тяготеют к середньонаддніпрянському говору південно-східного наріччя. К сожалению, малознакомые с темой люди порой называют эти говоры суржиком, что в корне неправильно и является неуважением к памяти предков.

к теме очень рекомендую
Атлас Української мови в трьох томах

===========================================

Некоторые формы имен характерные для северных сел уезда:

Левая - используемая в метриках.
Правая - ежедневно употребляемые на практике (читать согласно правилам современного украинского языка, доп буквы - букву ў читать как дифтонг близкий к "уа" - звук у с почти незаметным звуком а в конце произношения). Красным - ударение.

Александръ - Лександер, Сашко
Алексій - Лексій (напр. праздник - "Теплого Лексія" )
Антонъ - Антўн
Венедиктъ - Велендик
Григорій - Грицько
Ѳеодоръ - Хведор, Хведўр
Ѳеодоръ - Хведўт, Хведот
Евминъ - Йовмин
Радіонъ(Іродіонъ) - Радиюн
Илларіонъ - Варивўн
Михаілъ - Мишко
Пантелеймонъ - Пантелеймўн
Прокопій - Прокўп
Созонтъ - Сазьон, Сазюн
Стефанъ - Степан, Стецько

Александра - Шура
Анна - Ганна
Ангелина - Ангелина (сравн. с лит.украинской формой - Ангеліна)
Агафія - Гапа
Анастасія - Настя
Ефросинія - Прўська
Евгенія - Ювга
Евлампія - Явлаша
Евдокія - Вувдя
Елена - Олена, Оленка
Параскева - Параска
Пелагія - Палажка
Марія - Маруся, Маня, Маша (лит.украинская форма Марія фактически не употребляется)
Матрона - Мотря
Марѳа - Марта
Любовія - Любка
Наталія - Наталка
Ирина - Орина, Оришка
Ѳекла - Векла
Фаина - Хванька
Татіанна - Тетяна

Например, так выглядит язык северных сел уезда:
НАРОДНЫЙ РАЗСКАЗЪ „ПРО ЩАСТЕ“
оригінал Киевская старина. — 1889. — Т.25. — №4. — С.196-199. http://litopys.org.ua/rizne/star03.htm
(записано в м.Веркіївка Ніжинського повіту, адаптовано до говору с.Орлівка - кілометрів 30 на пн-зх)
ў - читати як дифтонг уа (а - майже непомітно)

Ось постўйте ж лиш, і я вам розкажу про щастя.
Ото був собі такий чоловік, шо знав, хто вродився щасливий, а хто безщасний. Як тўльки гляне чи на людину, чи на скотину, так і бачить: ото ж щасливе, а то ні. Й було у того чоловіка скўльки там дітей, — усі щасливі, тўльки один син-парубок нещасливий.
Прийшло урем’я женить того сина, а у його вже й дівка на приміті є. Розказав вўн батькові, чия дівка, побачив її батько й зараз і взнав, шо й вона нещаслива. От вўн й каже синові: знаеш шо, сину: не бери цюю, бери он таку то й таку! (А то щаслива). — Ні вже, каже син, як не тую, так зовсім не хочу женицця. Як уже батько не вговоряв його, — вўн усе своє. «Видно, така вже йому доля», подумав батько и оженив його, як той хтів.
Пожили вони трохи, батько й каже молодим: «гледіть же, діти, живіть тепер у мене, а як помру я, то не одрізняйтесь од старшого брата, бо ви обоє нещасливі». Як почули теє молоді і давай радитись: коли ми нещасливі, то ходім од їх зовсім, — може ми своє щастя найдем. Прийшли до батька. «Так і так», кажуть, «пустіть, тату, нас шукать щастя; пўйдемо ми од вас, шоб і не жить перед вашими очима нещасливим». Чого вже батько не робив, як не упрашував їх — ні: «пустіть», та й годі. От батько благословив — «ідіть, діти, куди знаєте: така вже дожно Божа воля» одділив їм, шо знав, запрягли вони кибіточку, поїхали. Їдуть день і другий, може вони там і з тиждень, або й з місяць їздили і бачать раз на дорозі, на виїзді з села, лазять двое щенят — видно хтось викинув лишніх. Жінка й каже: «вўзьмемо, чоловіче, одно лучченьке, може як небудь вигодуєм, воно здасця». Узяли. Чи скоро, чи не скоро вибрали вони собі місто, купили земельки, грунтик, воликўв, овечечок за тўї гроши, шо дав їм батько, і стали жить. І собача теє із маленького стало добрим собакою — вигодували його то молочком, то хлібцем. Став тўй собака гледіть худобу. И шо ж би ви думали: за шо вони не возьмуцця — в усьому їм удача: хліб родить добре, скотинка здорова, овечки, свині, кури — усе плодицця добре, а росте — як з води йде. От годўв через шість у їх стало таке хазяйство, якого й у батька не було.
Згадали вони раз батька да й кажуть: «от же батько й не знає, шо нам тута так ловко; — напишемо до його письмо, нехай приїде провідає, порадуецця на наше життє». Порадились, послали. «Так мов і так, тату: живемо ми, слава Богу, у достатках — приїзжайте провідать, от вам і гроші на дорогу». Дивуєцця старий, не вірить. «Треба», думає, «поїхать, побачить». Приїзжає. Бачить по хазяйству, шо усього доволі, і не може додумацця, шо воно за знак: вже й на дітей дивився, і на птицю, і на скотинку, шо дома була — не видно щасливого! Дивуєцця старий, не знає, шо й думать. Увечері сів на порозі, виглядає скотину з поля. Пройшли свині з овчара, пройшли телята, пройшли корови з череди — нема щасливого; коли це пастухи женуть отару овець, а за ними й собака у двўр; тўльки глянув старий — «ага, ось де щастя»! Повечеряли, батько й каже: «знаєш шо, сыну: скажи, шоб убыли отого собаку». — «Нашо, каже син: вўн у мене дуже ловкий собака, жалько, ми його з жўнкою маленьким знайшли да вигодували, служив вўн нам скўльки годўв — за шо його убивати? — Ось убий, я тобі кажу, — вам лучче буде». Шо ти будеш казать? Треба батька послухать. Прийшли пастухи на другий день, хазяїн і каже: «убийте зараз собаку». А пастухи «ні за шо, кажуть, не вб’ємо, лучче ви нас розщитайте. Ви думаєте, шо то ми бережемо овець? Ото все собака». Так і не захтіли. Найняв вўн других, попасли вони день чи два — «убийте собаку». — «Нашо ми будем таку розумну твар убивать? Не задля того наймались». І покинули. От же знайшовся такий, шо не пожалів: як убить, так і убить, — убив і покинув у городі (так звелів старий). Хазяйка аж заплакала за собакою; а батько сів у дворі і дивцця у город. Коли це біжать кури, один півень пўдбіг до того собаки да й клюнув його і раз і два. «Ну, каже старий, добре. «Заходить у хату да й каже до невістки. «От шо, дочко, — завтра, прийшовши з церкви, поїду я додому, дак заріж мені на дорогу отого півня. Да гледи, не пробуй і нікому не давай його пробувать; шо негодицця, те закопай, а шо годицця, те для мене зжар».
На другий день пойшов хазяїн з батьком до церкви, а хазяйка зарізала півня і жарить. Діти й давай просить: «дай, мамо, покоштувать того півника шо дідові зарізала». — «Не можна, каже мати, дід не велів». Старшенький же одойшов, а меньший, годўв чотири хлопчик, просить да й просить; вона його й ударила, а вўн усе своє просить, плачучи. Коли це входить сусідка. «Чого це у вас, сусідко, плач ради празника»? — Так мов і так, свекўр не велів коштувать півня, а воно лізе, як слюта, — я й ударила». «Еге, голубонько, свекўр сьогодні тут, а завтра й поїхав, а діти усігда з тобою: дай йому трошки, одщипни там чого небудь — воно й не видно буде». Вона так і зробила. Повернули люди з церкви, входить і хазяїн з батьком; тўльки глянув старий на дітей, так і вбачив, шо йому треба. Сіли обідать: «Давай же, дочко й півня». — «А Ви ж казали: на дорогу». — «Еге, то так треба було казать; а тепер можна їсти, бо вже є у вас щасливий», да й указав на того хлопчика, шо півня покоштував. Да й розказавъ їм усе. «Ото через те у вас так добре хазяйство велось, шо був у вас щасливий собака; а як би собака в полі здох, то й щастя там би зосталось, і звелось би ваше хазяйство. А як клюнув півень собаку, дак щастя перейшло в півня, а тепер у хлопчика. Жівіть тепер да Бога хваліть, — усе ваше при вас буде“.

фамилии с.Орловка Орловской волости из с/х переписи 1920г

Аронов
Бабич
Батицький
Безбородько
Білич
Біляєв
Богуш
Боженко
Борейко
Бруховецький
Бурлак
Бурмака
Бусел
Вакуленко
Вербицький
Веремій
Видута
Вихтор
Гладич
Головач
Гордієнко
Гордійко
Гороховський
Гриценко
Губар
Гуменко
Денисенко
Джур
Динник
Довгаленко
Дубовик
Духвин
Журавель
Зеркун
Зінченко
Зогий
Іванченко
Івашко
Каплум
Киян
Клименко
Климиша
Клочок
Коваль
Кованьковський
Ковбаса
Козел
Коновал
Коритний
Корнійко
Коробський
Корогод
Кохан
Коханенко
Красницький
Красько
Куліш
Кушніренко
Лавринець
Лапковський
Лаптій
Ласковець
Легеда
Лещинець
Марухненко
Матюшенко
Мацвійко
Моргацький
Мороз
Муравка
Муцький
Наливайко
Носенко
Окинча
Онисько
Оскирко
Паньковець
Пархоменко
Пинчук
Півень
Попруга
Постол
Ревко
Ровний
Розумовський
Рудич
Савченко
Садовий
Сивопляс
Симоненко
Синок
Сиротенко
Сітун
Скорина
Слісаренко
Сміян
Сулим
Тарасенко
Таценко
Темн
Тимко
Тимошенко
Товченко
Товчиха
Тригубенко
Устименко
Фрумкін
Хабро
Харченко
Хлипа
Хоменко
Хорошкевич
Цапименко
Чемер
Шабала
Шагро
Шевченко
Шекун
Шимко
Шульга
Шумал
Шунько
Ювженко
Ющенко

з Списки мешканців Чернігівської губернії, що загинули під час російсько-турецької війни 1877–1878 років (за даними часопису “Черниговские епархиальные известия” ) // Скарбниця української культури: Збірник наукових праць. – Вип. 12. – Чернігів, 2010. – С. 98 – 120".

17-й Архангелогородський піхотний полк
Загинули у липні 1877 р.:
Андрюк Корній Онисимович – с. Кукшин Ніжинського повіту
Боклан Григорій Єленович – с. Ровчаки Ніжинського повіту
Бойко Іван Антонович – м. Монастирище Ніжинського повіту
Грецький Микола Зиновійович – с. Сальне Ніжинського повіту
Губар Мартин Потапович – с. Орлівка Ніжинського повіту
Гуляй Яків Семенович – с. Дроздівка Ніжинського повіту
Зеленський Самсон Онуфрійович – с. Черняхівка Ніжинського повіту
Кіт Харитон Григорович – с. Дорогинка Ніжинського повіту
Костенко Йосиф Никифорович – с. Козари Ніжинського повіту
Кравченко Андрій Максимович – м. Ніжин
Марченко Яків Дмитрович – с. Мильники Ніжинського повіту
Мороз Андрій Сидорович – с. Степанівка Ніжинського повіту
Пасіоха Сидір – м. Веркіївка Ніжинського повіту
Перехоженцев Василь Тимофійович – м. Веркіївка Ніжинського повіту
Пуховець Гнат Єремійович (помер від ран) – с. Галиця Ніжинського повіту
Резвин Петро Федорович – с. Пашківка Ніжинського повіту
Сердюченко Іван Феодосійович – с. Шатури Ніжинського повіту
Топеха Степан Семенович – с. Заньки Ніжинського повіту
Турчин Конон Микитович – м. Веркіївка Ніжинського повіту
Шевчук Максим Савович (загинув 30–31 серпня 1877 р.) – м. Талалаївка Ніжинського повіту
Шкурат Кирил Леонтійович – м. Веркіївка Ніжинського повіту

18-й Вологодський піхотний полк
Загинули у червні 1877 р.
Андрушко Ігнат Кіндратович – м. Веркіївка Ніжинського повіту
Бондар Денис Олексійович – с. Плоске Ніжинського повіту
Малюга Георгій Миколайович – м. Ніжин
Мохир Данило Матвійович – м. Ніжин
Прядка Даниїл (помер від ран у військовому шпиталі № 47) – Ніжинський повіт
Фридинов Матвій (помер від ран у шпиталі в серпні 1877 р.) – Ніжинський повіт
Шевченко Дмитро Мойсейович – Ніжинський повіт

19-й Костромський піхотний полк
Загинули 8 липня 1877 р.
Зоценко Мартин Симонович – м. Веркіївка Ніжинського повіту
Костюк Леонтій Іванович – м. Володькова Дівиця Ніжинського повіту

47-й Український піхотний полк
Богданів Павло Юхимович (помер від ран та хвороб) – с.Синяки Ніжинського повіту

125-й Курський піхотний полк
Загинули під Плевною 18 липня 1877 р.:
Дяченко Федір Іванович – Ніжинський повіт

10-й Малоросійський гренадерський полк
Загинули у листопаді 1877 р.:
Опанасенко Іван Петрович (помер від ран у військовому шпиталі) – Ніжинський повіт

5-а артилерійська бригада
Кулинич Кирило Опанасович (канонір, загинув під Плевною 28 серпня 1877 р.) – с. Дроздівка Ніжинського повіту

14-а артилерійська бригада
Пасика Митрофан Терентійович (канонір, загинув під Плевною 28 серпня 1877 р.) – м. Носівка Ніжинського повіту

12-й Ахтирський гусарський полк
Бойко Мойсей Григорович (помер від ран 4 липня 1877р.) – с. Велика Кошелівка Ніжинського повіту

11-й Чугуївський уланський полк
Макаренко Федір Петрович (загинув у серпні 1877 р.) – д. Шняківка Ніжинського повіту

Інші полки
Красюк Омелян Іванович (стрілець, загинув у червні 1877 р.) – м. Веркіївка Ніжинського повіту

фамилии с.Дроздовка Орловской волости из с/х переписи 1920г

Андрушко
Батицькій
Безбородько
Бендрик
Близнюк
Богомаз
Боженок
Бойко
Бровач
Буй
Варивода
Ващенко
Велигорський
Вернигорський
Гавриленко
Глушак
Голод
Голоп'ятий
Гончар
Горбенко
Горошко
Грищенко
Губар
Губир'я
Гуленко
Гуляй
Дворецький
Джума
Дзюба
Диник
Довбня
Донушко
Дубров
Єрко
Желізний
Заплюйко
Зеленко-Головенько
Іваненко
Ігнатенко
Киричок
Кислий
Киян
Кірієнко
Клочок
Комар
Кононенко
Корж
Коробський
Корогод
Короп
Кот
Коткуров
Кошель
Кравченко
Краморевський
Крисько
Кроток
Кузьменко
Кулініч
Куниця
Кусенко
Лазар
Лапко
Лесько-Мищенко
Лесюк
Литвинчик
Литвинчук
Ліщинський
Мазун
Максименко
Мартиненко
Мацвійко
Мешок
Минько
Момот
Моринець
Мороз
Музь
Незнамов
Нестеренко
Нестеренко
Овсієнко
Одинець
Остапенко
Пилипенко
Попруга
Постол
Прищепа
Прокопович
П'явка
Радченко
Романенко
Саченко
Светенок
Сергієнко
Сивопила(Сивопляс?)
Сидоренко
Силка
Синиця
Скоп
Скот
Сніжок
Соболь
Соловей
Стрішник
Ступок
Тимошенко
Точоний
Тригуб
Труш
Фелон
Черикова
Чечевиця
Шекун
Шемендюк
Шолупець
Шумал
Яковенко
Ярмоленко
Ярославець

В ДАЧО, ф 143 достаточно много дел по выкупным актам по Нежинскому уезду. У кого помещичьи крестьяне или их владельцы - смотреть обязательно.

AppS написал:

[q]
фамилии с.Дроздовка Орловской волости из с/х переписи 1920г

...
Губир'я
...
[/q]

А можно уточнить написание этой фамилии? Ошибки нет?

Нежинский уезд Черниговской губернии

Диалоговая тема (вопросы/ответы)