✔Черниговская губерния/область

Sergeyko09 написал:

[q]

нет ли у вас какой-нибудь информации о селе Погребы, входившем в Прилуцкий полк?

[/q]

Есть такое:
=========================
ПОГРЕБИ - село Мойсівської сільради Драбівського р-ну Прилуцького округу в 1925-30 pp. 1925 - 365 дворів, 1910 ж.; 1930 - 212 дворів, 1087 ж. Нині село Драбівського р-ну Черкас, обл.

ПОГРЕБИ - хут. Погребівської сільради Драбівського р-ну Прилуцького округу в 1925-30 pp. Розташ. за 1 км від с Погреби. 1930 - 8 дворів, 45 ж. Нині не існує.

ПОГРЕБИ (Перевод, Погребці) - село Прилуцького р-ну, центр сільради, якій підпорядковане с*. Миколаївка. Розташ. на р. Переводі, за 40 км від райцентру і за 25 км від залізнич. ст. Галка. 264 двори, 495 ж. (2000). Вперше згадуються 1629. Входили до Полкової сотні Прилуцького полку, з 1740-х pp. - до 1-ї Полкової сотні Ніжинського полку, до Пирятинського пов. (1782-1802), до Прилуцького пов. (1802-1923), до Турівського р-ну Прилуцького округу (1923-30), до Прилуцького р-ну Чернігів, обл. (з 1932). Спочатку село звалося Перевод - за назвою річки, на березі якої воно містилося. 1657 село вже мало свою ц-ву. Через декілька років його зруйнували татари. Коли в 1670-х pp. переводські землі почали заселятися, тут виникло «сільце», яке одержало нову назву - «Погребці». Мабуть, ця назва пов'язана від погребів, які тільки й лишилися від зруйнованого Переводу. Близько 1690 ніжин. полковник І. Обидовський, племінник гетьмана І. Мазепи, випросив у нього універсал на Погребці. Після його смерті (1701) село залишилося за його удовою, від якої гетьман І. Скоро¬падський село відібрав (1709) і надав ніжин. полковнику Лук. Жураковському, після смерті якого (1718) П. одержав (1719) ніжин, полковник гр. П. Толстой на уряд. Пізніше П. перейшли до сина Лук'яна - б.т. Я. Жураковського, який володів ним і 1737, коли в П. наліч. 85 госп. селян (козаків не було). Останній раз у складі Прилуцького полку П. згадані 1740, коли там налічувалося 38 дворів (41 хата) селян. У Каталозі нас. пунктів Лівобережної України 50-х pp. 18 ст. П. показані у 1-й Полковій сотні Ніжинського полку, де вони залишалися до скасування полкового устрою. За даними ревізії 1764 в селі - 304 душ чол. статі. 1781-1 священик, 1 церковник, 140 хат «посполитих власницьких»; діяла дерев, ц-ва Різдва Богородиці (перша ц-ва збудована до 1709). 1787 в П. налічувалось 542 душі чол. статі селян, власниками яких були б.т-ші Петро і Яків Жураковські та дружина Лейб-гвардії підпоручика Фонганфона— Мелашка. 1797 наліч. 335 душ чол. статі податкового населення. 1859 - 326 дворів, 1758 ж. У 1861 -66 у П. містилося Волосне правління тимчасовозобов'язаних селян, якому підпорядковані 5 сільс. громад (856 ревіз. душ). Після реорганізації волостей П. 1867 увійшли до Гнилицької вол. 3-го стану. 1886 - 417 дворів селян, які входили до 5 сільс. громад (Вольховська, Биковська, Підгорнівська, Максимівська, Животке-вичівська), 433 хати, 2334 ж.; діяли: дерев, ц-ва, земське початкове однокласне училище (засн. 1861, у віданні земства з 1873), 2 шинки, 5 крамниць, 2 кузні, 45 вітряків, 3 олійниці. 1910 - (разом з х. Петровським) - 403 госп., з них козаків -15, селян - 375, євреїв - 8, ін. непривілейованих - 1, привілейованих - 4, наліч. 2490 ж., у т.ч. 10 теслярів, 10 кравців, 7 шевців, 2 столяри, 5 ковалів, 1 слюсар, 130 ткачів, 1 візник, 37 поденників, 12 займалися інтелігентними та 137 - ін. неземлеробськими заняттями, все ін. доросле нас. займалося землеробством. 2508 дес. придатної землі. Діяли: відремонтована 1907 дерев. Різдва Богородиці ц-ва (закрита за часів рад. влади), земське початкове однокласне училище, в якому навчалося 113 хлопч. і 7 дівчат. Землі належали поміщикам: І. Л. Виковій, Біляєвій, Вольховському, М. І. Григоровичу, С І. 1 П. С Живот-кевичам, П. С Кроленку, Н. О. Кроленковій, П. В. Катериничу, І. Ф. Підгорному, А. П. Тарновському. У 1923-30 pp. П. - центр сільради. 1925 - 572 двори, 2692 ж.; 1930 - 531 двір, 2469 ж. 1929 в П. організовані колгоспи ім. Ворошилова та ім. Чубаря. 1949 в П. було 3 колгоспи: «Комінтерн», в якому 1006,1 га землі (912,3 га орної), 161 двір, 491 ж. (259 чол. працездатних), 3 рільничі бригади, 34 ланки, 3 тваринницькі ферми, 1 автомашина, 2 вітряки, міжколгоспний цегельний завод, кузня, теслярська майстерня, наліч. в.р.х. -140, свиней - 113, овець - 56, коней - 38, птиці - 81; ім. Па¬ризької Комуни, в якому 1096,9 га землі (623 га орної), 128 дворів, 370 ж. (191 чол. працездатних), 3 рільничі бригади, 18 ланок, 1 тваринницька ферма, 1 авто¬машина, вітряк, міжколгоспний цегельний завод, кузня, наліч. в.р.х. - 144, свиней -100, овець-60, коней - 20, птиці-41; ім. Ворошилова, в якому 1301,6 га землі (813,7 га орної), 172 двори, 561 ж. (279 чол. працездатних), 3 рільничі бригади, 33 ланки, 2 тваринницькі ферми, 1 автомашина, 2 вітряки, міжколгоспний цегельний завод, теслярська майстерня, кузня, наліч. в.р.х. - 158, свиней - 68, овець - 44, коней - 54, птиці - 161. У жовтні 1950 всі три господарства об'єднали в один - колгосп «Комінтерн», в якому 1970 наліч. 14 автомашин, 22 трактори, 6 комбайнів, а також в.р.х. - 961, свиней - 1275. 1971 - 373 двори, 1001 ж. 1990 колгосп мав 25 автомашин, 27 тракторів, 10 комбайнів, а також в.р.х. - 1729, свиней - 1082, коней - 129, овець - 1238. У 1996 в П. містилася центр, садиба пайгоспу «Комінтерн» (з 1992), який мав землі 2889,8 га (2019,3 га орної), наліч. 26 автомашин, 18 тракторів, 4 комбайни, а також в.р.х. - 687, свиней - 442, коней - 51. У селі - відділення зв'язку, неповна середня школа (63 учні, 12 педпрацівників-1994) з їдальнею, фельдшерсько-акушер. пункт, дитсадок (15 дітей), Будинок культури на 250 місць, 2 б-ки (10 тис. од. зб.). З 1999 проводиться приватизація земель і майна колективного господарства. Уродженцями П. є генерал-майори П. А. Стіна та А. І. Стіна. 1958 встановлено надгробок на братській могилі воїнів, загиблих 1943 під час визволення села від гітлерівців, 1975 - пам'ятник на честь воїнів-односельців, які полягли (190 чол.) на фронтах В. В. війни. Поблизу села виявлено поселення та кургани епохи бронзи (2-1 тис. до н.е.). Село П. розташ. на автотрасі Київ-Суми, сполучене (1985) дорогами з тверд, покриттям з с*. Миколаївкою (4,9 км) та з с*. Боротьбою (8 км).
=========================================
ШКОРОПАД Д.О., САВОН О.А. ПРИЛУЧЧИНА. Енциклопедичний довідник. - Ніжин, 2007. - 347-349 с
Кстати, "с*" означает деревню (то есть селение, где нет церкви).

Metallist написал:

[q]

Неужто и Вам чем-то подсобила Ройская сотня?

[/q]

Metallist
Для мене Петрушин і Ройская (останнім часом) як одне ціле
Только не смейтесь! Маленькая репетиция после массового чтения источников на украинском языке.

Andrei_Zi написал:

[q]

соб ЗЕНЬКО(?) Порфирий Авксентьевич
коз КАРПЕННКО Пелагея Калениковна

[/q]

Очевидно, Пелагея Карпенко - из тех Карпенков, что потом стали дворянами Карпинскими.
Просто осталась часть рода, которой дворянство "не светило", и они, разумеется, фамилию не меняли.
Но их следы практически не прослеживаются, поскольку фигурировали они в первой половине 19 века - а это "мертвая зона" после ревизий и до записей метрических книг. Выпали. И к концу 19 века эти Карпенки совсем исчезли.
Зенько - это один из вариантов написания фамилии Зиненко.
В метрической книги чаще фигурирует второй вариант - Зиненко.
В Петрушине корней этой фамилии не видно.
Но в соседнем Роище всегда было много-много Зенченков, Зинченков.
В основе всех этих фамилий - имя Зенко, весьма распространенное в период казаччины.

Вот Вам персоналии из ревизий Ройской сотни.
===================================
ЗЕНКОВ Клим
(Роище, 1737)
ЗЕНЧЕНКО Василь
(Гусинка, 1740)
ЗЕНЧЕНКО Евфим
(Буянки, 1738)
(Буянки, 1739)
(Буянки, 1740)
(Буянки, 1740-к)
(Буянки, 1743)
(Буянки, 1741)
ЗЕНЧЕНКО Есиф Василиев
(Роище, 1740-к)
(Роище, 1741)
(Роище, 1747)
ЗЕНЧЕНКО Костантий Василиев
(Роище, 1739)
(Роище, 1740-к)
(Роище, 1747)
(Роище и Ройская Слобода, 1750)
(Роище и Слобода Ройская, 1755)
ЗЕНЧЕНКО Левон Карпов
(Холявин, 1732)
(Холявин, 1740)
(Холявин, 1740-к)
(Холявин, 1741)
(Холявин, 1743)
(Холявин, 1747)
(Холявин, 1750)
(Холявин, 1755)
ЗЕНЧЕНКО Омелян
(Звиничев, 1732)
(Звиничев, 1737)
ЗЕНЧЕНКО Пантелей
(Роище, 1732)
(Роище, 1738)
(Роище, 1739)
(Роище, 1741)
ЗЕНЧЕНКО Степан
(Гусинка, 1740)
ЗЕНЧЕНКО Тит
(Великая Весь, 1750)
ЗЕНЧЕНКО Федор Омелянов
(Звеничев, 1740-к)
(Звиничев, 1750)
ЗЕНЧЕНКО Федор Онисимов
(Буянки, 1747)
ЗЕНЧЕНКО Васко
(Роище, 1732)
(Роище, 1738)
(Роище, 1740)
(Роище, 1740-к)
ЗЕНЧЕНКО Иван
(Роище и Слобода Ройская, 1755)
ЗЕНЧЕНКО Ониско
(Буянки, 1732)
ЗЕНЧЕНКО Степан
(Буянки, 1732)
(Буянки, 1737)
========================

Metallist
Большое Спасибо!
"+"

Metallist написал:

[q]

Европа, вот, библиотеки оцифровывает. А мы - в иных архивах терпим унижающие правила и не имеем возможности работать куда эффективнее.

[/q]

Европа… Если бы только Европа, наверное, было бы не так обидно . А вот никто Александрийскую библиотеку в Египте не видел? Интересное зрелище. Правда, у них пока проблемы с комплектацией фондов, точнее, не то, чтобы проблемы – их просто мало, поскольку библиотека недавно открылась сама по себе, так что они пока в основном «с бору по сосенке» собирают по всему миру, но со временем это будет уровень. А мы тут сидим, как дикие…

Metallist написал:

[q]

А мы - в иных архивах терпим унижающие правила и не имеем возможности работать куда эффективнее.У нас страшное наследие - мы не знаем своих корней. А кто пытается узнать - видит перед собой гору размером с Эверест. Хочешь - лезь, не хочешь - не лезь. Может, и повезет взобраться, так никто ж кислородной маски не даст.

[/q]

Что верно, то верно.

Metallist написал:

[q]

В архивах масса информации, есть огромный спрос, а развернуться не дают.На копировании архивы явно хотят озолотиться, не меньше. Впрочем, об этом уже писали.

[/q]

Хм… Так-то оно так, да, наверное, не совсем так. Хотели бы озолотиться – давно бы это сделали. И вообще – что-то мне подсказывает, что увидят сейчас наши посты работники архивов, сидящие в основной своей массе на совершенно неинтересной зарплате, и возникнет у них сильное желание плюнуть нам в ухо и сказать, что так и было.
Просто, ПМСМ, сама система постановки архивного дела на постсоветском пространстве какая-то исключительно неповоротливая и неуклюжая. И давно устаревшая. Такое впечатление, что у них еще СССР не кончился. Однако полагаю, что работники архивов в этом меньше всего виноваты.

Metallist написал:

[q]

Вот и расцветают генеалогические сайты да форумы, потому как голоден народ, а жажду утолить негде.

[/q]

А что в этом плохого?

Metallist написал:

[q]

Уж простите за флуд, но еще пару слов скажу. Я на многие сайты заглядывал, но остановился именно на этом. Уровень здесь невероятно высокий. А главное, минимум коммерциализации и максимум людей, бескорыстно делящихся самым сокровенным

[/q]

Что верно, то верно. Сайт замечательный. Кстати, про коммерческую составляющую. В принципе, она тут присутствует, конечно, в определенных количествах. Но это дело такое - исключительно добровольное. Никто никому ничего не навязывает.

Metallist написал:

[q]

Вот и пытаюсь внести и свою лепту в общее дело

[/q]

Спасибо Вам огромное.

Metallist написал:

[q]

Одно плохо - с территории Ройской сотни никого здесь особо не видно...

[/q]

Ничего. Еще подтянутся.