Продолжение
--------------------------
У 1646 р. зустрічаємо Яна Бокдевського з дружиною Юстицією, яким князь Михайло Вишневецький надав м. Барву.
Н. Яковенко знайшла документальні підтвердження про підписка київського Василя Остафійовича Виговського. Ще В. Липинський вказував, що в Остафія було п'ять синів: Іван, Данило, Костянтин, Федір, Василь.
В одному із синодиків зустрічаємо поминальний ряд роду Івана Виговського: Олена, Данило, Іоан, Олена, Іван. Вважаємо, що Данило - рідний брат гетьмана; один з Іванів - сам гетьман; другий Іван, можливо, Ян Виговський Кривий; дві Олени, - можливо, мати гетьмана Олена Ласко, друга дружина гетьмана Олена Статкевич або дружина Данила Олена Хмельницька.
Інший поминальник роду Івана Виговського: Євстафій, Іоан, Олена, Данило, Кіндрат, Тетяна.
Рід ієромонаха Сильвестра Виговського: ієромонах Сильвестр, Стефан, Оксимія, Павло, Пелагея, Феодора, Яків, Олена, Іван, Олена.
У документах зустрічаються: Опанас (1604), Стефанида (1604), Богдан Виговський (1619), Михайло з дружиною Феодорою (1620), Гнат (1631), Андрій (1631), Марина Андріївна, заміжня за Самійлом Метельським (1635), Гордій (1631), Дем'ян (1644), Борис Давидович (1633), Іван Гнатович (1633), Федір Гнатович (1636), Самійло (1646), Ааріон (1646).
Рід Григорія Виговського: Іосиф, Григорій, Ірина, Марія, Пелагея, Симеон, Софія, Єремея, Марина, Єфросимія, черниця Афанасія, Катерина.
Рід інокині Марфи Виговської: інокиня Марфа, інок Афанасій, Іосиф, Василиса, Андрій, Семен, Іван, Феодосія, Євдокія, Гафія, Степанида, Іван, Федір, Матвій, Михей, Василь, Євдокія, Гафія, Костянтин, Іван.
Рід Самійла Виговського: Самійло, Георгій, Меланія, Лаврін, Іван, Марія, Христина, Райна, Кирило, Іларіон, Іван, Ганна, Параска, Григорій, Олена, Іван, Олена.
У луцькій братській церкві синодик його роду виглядає дещо інакше: Яків, Олена, Настасія, Маріанна, Олександр, Владислав, Францишик, Михайло, Олена, Георгій, Іван, Федір, Федір, Самійло, Маріанна.
Самійло вів судовий процес із нащадками Філона Виговського (1643). У 1692 р. Самійла бачимо серед членів Луцького братства. Яків у 1667 р. теж входив до Луцького братства. У Луцьку поминали також рід Лукаша Виговського і його дружини Феодори: Антонія, Кирила, Ганну, Марію, Настасію, Лукаша (?-1644-1670-?), Феодору. Лукаш у 1644 р. відомий як підсудок земський київський, а в 1670 р. він був членом Луцького братства.
Наведемо деякі дані щодо історії родини Виговських. У 1583 р. Виговські отримали привілей короля Стефана Баторія на підтвердження «добр» віковічних і звільнення їх від служб панцерних. У цей час вони вже сварилися за землі й документи. У 1612 р. Гнат Виговський зробив спробу продати частину Вигова Василю Котичинському за значну суму - 1000 польських злотих, але проти цього активно виступили Федір та Андрій Виговські й не допустили Котичинського вступити у володіння.
У 1617 р. Костянтин Виговський віддав у заставу Петрові Кожуховському Вигов за 200 польських злотих. Наприкінці ж XVII ст. серед власників с Кожухівки були Виговські, Кожуховські, Ходоковські, Васьковські, Латинські, Угловські, Волковські. У 1636 р. Количинський (Котичинський) купив у Лазаря Виговського ґрунти над р. Могильною.
5 червня 1643 р. Виговські позивали Марію Стефановичеву за маєтності в с Закремінниця біля Краснополя («Oyczystych у Macierzystych»). У цей же час Тишкевичі вигнали 8 підданих Виговських з їхніх дворів у с. Путищах. Адам Виговський заявляв свої претензії щодо того, що спадщина після смерті Філона Виговського перейшла до Івана Виговського. У цю суперечку втрутився й Самійло Виговський. Пізніше Самійло став полковником бихівським і 4 грудня 1659 р. потрапив у полон до московських воєвод у Старому Бихові.
Було два Федора Виговських. Нам достовірно відомі Федір Кир'якович і Федір Гнатович. Гадаємо, що саме останнього з них стосується інформація про те, що Іван Виговський 14 січня 1644 р. зробив вічистий запис Федору Виговському на ґрунти в с. Вигові з островами Старим і Новим; йому ж Виговські віддавали в посесію володіння по обох берегах р. Могильної.
Навесні 1648 р. польський коронний гетьман Микола Потоцький зробив запис Федору Виговському на с. Вигов. Про нього писав Сенютович-Бережний: «Хведір Виговський, людина близька гетьманові Іванові. Був він намісником Київського воєводи та членом Київського братства (1631 p.). Знаємо, що у 1656 році їздив у свій маєток на Виговщині. У 1657 р. їздив гетьманським послом до Москви, а, згідно з В.К. Липинським, бував послом і до Польщі. Його підпис стоїть під Гадяцькою угодою 1659 р. Дістав від поляків надання містечка Стеблів у 1659 р.»
Брати Іван і Данило Федоровичі в 1694 р. позивали свого двоюрідного брата Андрія Петренка Виговського за те, що «во время бегства их от казаков на Волынь, Андрей Выговский присвоил их земли, скот и пограбил мед и бортей».
Немиричі ґвалтовно напали на ґрунти Виговських у с. Боровичах. Підсудок київський Лукаш Виговський позивався митрополією Київською за наїзди на церковні ґрунти, а 14 липня 1644 р. уже він позивав одного з Голубів, власника Нового Брусилова, щодо нападу підданих Голуба на ґрунти Ставецькі, звані Радомисльські.
Полковник Юрій (Георгій) був двоюрідним братом Івана Виговського й походив з однієї гілки із Самійлом, сотником, потім полковником бихівським (?- 4 грудня 1659). Ю. Мицик називає його двоюрідним братом. Юрій був одружений з Марією Скурат (Скуратівською) (1644).
Родовід Виговських може виглядати, так:
[ Изображение на стороннем сайте: 820cc8971097.jpg ]
Остап, крім сестри, мав ще й хоча б одного брата. І дійсно, у джерелах за 1633 р. бачимо згадку про Івана Гнатовича.
Тепер розглянемо рід Йосипа Виговського, єпископа Луцького й Острозького, який складається немовби з кількох блоків: Тимофій, Гнат (?-1612-?), Мартин, Богдан (?-1619-?), Кирило, Іван Гнатович, Данило Остапович (?-1654-1659 - до 1661), Костянтин Остапович (?-1617-1654-1660-?), Ірина, Георгій (Юрій Костянтинович (?-1700-?), подільський підчаший), Петронела, біскуп Олександр, єпископ Іосиф (єпископ Луцький в 1703), Олександр Костянтинович (1649-1730-?), Петро Костянтинович (?-?, Гданськ), Андрій (Петренко Виговський?, ?-1694-?), Гаврило Костянтинович, Катерина, Ганна, Остафій Гнатович (?-1663), Тереса, Олена (Ласка?), Ганна, Іван (гетьман) (?-1664), Катерина, Кіндрат, Феофимія, Петро, Дорота, Софія, Григорій, Адам (?-1643-?), Феофілія, Стефан, Марія, Криштоф (?-1648-?), Петро, Тереса, Марія, Марцин, Ганна, Бальцер, Марія, Олександра, Микола, Антоній, Михайло, Станіслав, Катерина, Марія, Ганна, Тереса.
Як бачимо, Гнату передує лише Тимофій (можливо, його брат), а Кіндрат входить і до поминальника роду Івана Виговського. З іменем Ганна в 1646 р. згадується Виговська по другому чоловікові, першим її чоловіком був Харленський.
Від Юрія Виговського вела родовід гілка:
Юрій Костянтинович - Осип (староста велатицький) - Никодим? Юрій - Іосиф - Василь?
- Іван – Іосиф.
Щодо синів Данила генеалоги констатують: «Юрій загинув молодим під Хотином у 1673 p., а про його брата Василя не залишилося свідчень». Дорофій Виговський подарував київському міському регенту Василю Виговському землі в селах Великий і Малий Вигов.
Стосовно дітей Івана Виговського є свідчення, що він мав синів Яна, Василя, Юрія, Іллю, Костянтина і Станіслава та доньку Маріану.
У найближчому оточенні Виговських були Скуратівські, Яблоновські, Статкевичі, Суходольські, Боглевські, Верещаки, Богушевичі, Ласки та Ольшанські.
====================================================
