КАЗАЦКИЕ Реестровые ПОЛКИ. Гетманщина (1648-1782) (Украина (Україна))

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

Казацкие полки Гетманщины и Слободской Украины. Обсуждение общих вопросов по казацким реестровым полкам.
См. подробнее здесь: Полковое устройство Гетманщины и Слобожанщины
Полки Гетманщины (Войско Запорожское)
Присяжные книги 1654 г.
Белоцерковский и Нежинский полки
Генеральний опис Лівобережної України 1765-1769 рр. Покажчик населених пунктів

После восстания Богдана Хмельницкого, изменившего формы политического существовании Малороссии, малорусский народ распался на две группы — казачество и поспольство.

Полковое устройство Гетманщины и Слобожанщины — военная и административно-территориальная структура, сложившаяся на территории так называемой Гетманщины (официально именуемой Войском Запорожским) и Слободской Украины в XVII—XVIII веках, основу которой первоначально составляли реестровые казацкие полки, позднее − казацкие полки, комплектовавшиеся из местного населения по территориально-милиционному (со времени учреждения постоянных армий милицией стали называть особый тип армии, которая формируется только на время войны) принципу.

В Гетманщине (Войске Запорожском) существовали также различные военные формирования, которые не были административно-территориальными единицами, но также носили название полков — охочекомонных (компанейских), сердюцких и других.

Полковому устройству Войска Запорожского положило начало заключение Куруковского соглашения которое было заключено 27 октября 1625 года коронным гетманом С. Конецпольским и казацкой делегацией во главе с кошевым атаманом Запорожской Сечи Михаилом Дорошенко во время восстания Марка Жмайло.

По Куруковскому соглашению казацкое реестровое войско было разделено на 6 полков: Белоцерковский, Каневский, Киевский, Корсунский Переяславский, Черкасский.
[center]Во время восстания 1648—1657 гг. (Богдан Хмельницкий) по образцу реестровых полков были сформированы казацкие полки, комплектовавшиеся из местного населения по территориально-милиционному принципу, которые таким образом сформировали военную и административно-территориальную структуру созданного в ходе восстания государства, полуофициально именуемого «Гетма́нщиной», а официально, в документах — «Войско Запорожское». Число полков, как административно-территориальных единиц, периодически колебалось.
Руководство полками осуществляла администрация, именуемая «полковой старши́ной» во главе с полковником, которую избирали на полковом совете (раде). Полковая власть распространялась не только на казачество, но и на все население территории, с которой осуществлялся набор личного состава в полки.
Полки делились на сотни, которых в каждом полку было различное количество (обычно, от 7 до 20), в зависимости от численности проживающего на полковой территории населения.

О полтавщине
http://goodsayt.narod.ru/Referats/Poltava.htm

...
Політична обстановка, що склалася в Європі в середині XVI століття, вимагала від Польщі та Литви зміцнення державного союзу. На об'єднаному засіданні сеймів Польщі та Великого князівства Литовського, яке тривало з січня до серпня 1569 року в місті Любліні, було складено угоду і затверджено процес об'єднання двох держав, що розпочався ще в 1385 році укладенням між ними Кревської угоди. Тепер же, за Люблінською унією. Велике князівство Литовське втратило свою незалежність. Настало необмежене панування польських магнатів і шляхти на українських і білоруських землях. З 1569 року Полтава і весь полтавський край, як і інші українські землі, що належали до Литви, потрапили під владу Речі Посполитої. Польські королі посилають на задніпрянські землі своїх урядових комісарів для обстеження існуючих там маєтностей. Послані побільше записують їх “пустелями”, тобто незаселеними. Спираючись на ці документи своїх урядовців, польські королі щедрою рукою роздають магнатам і шляхті українські “пустелі” — міста, села, хутори разом із населенням, яке на них проживало. На захоплених вірними слугами короля землях з'являються старости та підстарости, воєводи-державці з владою намісника і тіуна. Тепер це були вже люди католицької віри.
У 1571 році при Сигізмунді Августі Поворскля від Санчарівського (Санджарівського), перевозу, вздовж річки Полузір'я і далі було віддано низовому козакові Омеляну Івановичу. У 1575 році король Стефан Баторій поділив усю Лівобережну Україну по земству і по воїнству на полки та сотні. Земство зобов'язане було виставляти на службу і утримувати певну кількість озброєних козаків — військо. На території Полтавщини утворено було три полки: Миргородський, Переяславський і Полтавський. Фортеця Полтава стала центром особливого полку.
...
За часів Речі Посполитої юридичне існувало три стани населення: шляхтичі, холопи та міщани. Шляхта користувалася необмеженими правами як стосовно власної особистості, так і свого державного становища. Холопи були в повній залежності від своїх панів — шляхти. Міщани користувалися обмеженими правами особистої свободи і станової незалежності у тих містах, яким було надано магдебурзьке право. Ним закріплювали привілеї купців і ремісників на землях у містах (та прилеглих до них), де вони поселялися. Прізвища людей, які жили в Полтаві в XVII столітті, свідчать про їх заняття:
Броварник, Винник, Вовчарик, Гончар, Гончаренко, Дюгтярь (від дігтяр). Коваль, Коваленко, Колосник, Кравець, Крамар, Коновал, Кушнір, Мазур, Мазуренко. Мельник, Мельниченко, Пушкар, Римар, Рибалка, Різник, Скотченко. Слюсар, Тесля, Торгаш, Цилюрик, Швець, Шинкар та інші. Прізвища також свідчать і про те, з яких країв, міст і містечок були мешканці Полтави XVII століття: Волошин (Волощина — Валахія — історична область у нинішній Румунії між Карпатськими горами та річкою Дунаєм), Волошенко (син Волошина), Говтвянський, Грек (як правило, це були грецькі купці), Донець, Іркліївський, Івашко (товариш низовий — представник запорозької старшини), Канівець, Кишинець, Кобиш, Кобищисенко (виходець із Кобижчі), Козельський, Корсунець, Іскри — Іскренки (нащадки Іскри-Остряниці — виходця з Остра, який після поразки повстанських військ під Жовнином 1638 року втік у межі Московської держави і оселився в Чугуєві, де був убитий 1641 року повсталими проти нього козаками), Кременчуцький, Криловець, Ладижинщенко, Литвин, Литовчин (литвинами називали не лише вихідців із Литви, а насамперед з Білорусії), Лубенський, Лукомський, Лях (виходець із правобережної польської території чи з поляків), Мураховець, Омельницький, Переясловець, П'ятигорець (із нащадків кавказьких колонізаторів краю), Санжаровський, Смілянський, Станіславський, Туранський, Черкес, Черніговець, Чигиринець, Чорноморець, Шишаківський тощо. Такі ж прізвища, як Барабаш, Красний Башта, Чамара, Чамаренко, Юсипенко та деякі інші явно говорять про татарське тюркомовне походження їх власників.
...
Козаки не належали до жодного із названих станів. За часів короля Сигізмунда Августа (1520 — 1572 рр.) невелика частина козаків, зокрема в Київському воєводстві, отримала шляхетські права. Решту ж козаків король прагнув звести до категорії звичайних селян.
...
У “тарифах” та “люстраціях” першої половини XVII століття показано різні групи населення міста: попи (священики), мірошники, різники (скотарі), кравці, шевці, кушніри, ковалі, рибалки, комірники (жильці), огородники (ті, хто споруджував огородження-укріплення, фортеці в новозаселеному краї), дударці (музиканти), уходники (ще ухожаї), севрюки. Останні (асимільовані з сіверянами татари), певне, ще залишалися напівкочовим, напівосілим населенням і займалися скотарством, бо в документах не вказано у них ні димів (хат), ні інших прикмет поселення. Податки на той час сплачувалися такі: священики — від 3 до 24 злотих (злотий, або золотий — польська монета, що дорівнювала ЗО грошам), мірошники — від 3 до 6 грошей від млинового кола, шевці, кушніри, ковалі — З —6 злотих і більше, рибалки — від 18 грошей до 1 злотого 18 грошей, огородники — 1 злотий 15 горшей, севрюки — по 3 злотих 12 грошей кожен на рік.
...

Akela

Попробую перевести как я понял.
Может кто-то поправит.

1634.10.26, Lwów
Zezwolenie na założenie słobód na uroczyskach: Krasnopole, Hadiacz, Sarskie, Rusawka, Lutyńka, Hrunie, Glinsk, Bielsk, Opale “do administracyi saletr ukrainnych należących” w woj. kijowskim Łukaszowi Żółkiewskiemu, staroście kałuskiemu, chmielnickiemu i perejasławskiemu. (pol.)
MK 181, k. 31-31v.

1634.10.26, Львов,
Изволение на заложение слобод на урочищах: Краснополе, Гадяч, Сарске, Русавка, Лютинка, Грунь, Глинск, Бельск, Опале "до администрации селитр украинных принадлежащие" в воеводстве киевском Лукашу Жолкевскому, старосте калускому, хмельницкому и переяславскому. (пол.)
MK 181, k. 31-31v.

Nick02[/b
В "Полтавской" теме Вы мне не ответили. А я Вас и здесь нашла Вы мне прислали ветвь по моим предкам, но там есть нестыковки по датам смерти и рождениям и еще кой-какие вопросы. А из какого источника Вы откопали целую цепочку? Я - то по зернышку собираю и с кучей пробелов. А где ж это прям вся моя родня собрана?

Pererva
Гадяцкий уезд, село Будищи, 1784 год,
Казаки:
ПЕРЕРВА Мартин Тарасов, 66 лет
Жена его Мария Григориева, 41 год
Дети их:
1. Стефан, 31 год
Жена его Федосия Яковлева, 38 лет
Дети их:
-Ульяна, 7 лет
-Петро, 6 лет
2. Ефросиния, 39 лет
3. Григорий, 37 лет
Жена его Дария Кодратова, 30 лет
Дочь их Домникия, 5 лет
4. Пантелеймон, 31 год
Жена его Наталья Остапова, 26 лет
Дети их:
-Домникия, 6 лет
-Ефимий, 2 года
5. Иван, 24 года
Жена его Анна, 21 год

Lara
Нашелся любопытный документ. Оказывается в Вашем роду были Запорожские казаки!!! В прямой ветке или нет, это надо еще разобраться. Вот выдержка из документа:
" Харко и Есип ПИЛИПЕНКО, уроженцы того ж села Крутков, звания козачого записанные по ревизии в 1764 году в числе козаков выборных, отошли в 1765 году в СЕЧЬ ЗАПОРОЖСКУЮ...."

После ликвидации Сечи возможны три варианта.
1. Пилипенко остались в Сечи. Значит там сейчас могут проживать Ваши далекие родственники.
2. Пилипенко переселились на Кубань. Понятно.... родня может быть там.
3. Пилипенко вернулись назад в село. Возможен вариант, что в Вашей ветке есть прапра.. дед из Запорожцев.

И еще одна новость. По косвенным описаниям с относительной, но приемлемой точностью, мне удалось вычислить место, на котором почти 300 лет назад в селе Крутьков стоял двор "издревле козачий" Вашего самого первого известного предка. Интересно было бы это место сфотографировать сейчас.

Nick02

Спасибо, что не забываете.
Это Вел.Будище или Монастырское Будище?

P.S.:
Монастырское Будище южнее Гадяча на 6 км.
Вел.Будище северовосточнее Гадяча на 15 км.
Вел.Будище в 10 км на запад от Каменного, где в 1652 г. Кондратий Перерва из детей боярских владел поместною землею, а в 1681 г. ею владел его сын - Лаврентий Перервын.

Pererva
Это село Будищи - село Лютенской наместии (церковь Преображения Господня ).

Nick02,
А у меня тоже еще куча пробелов!!!!

Абсолютно непонятно, как Андрий Григорьевич Мильк(о)евич превратился в Сибирского!!! И из значковых товарищей пошел в священники (Черниговского, но без указания церкви, в которой служил и с. Домашлин -Любецкой сотни) и откуда в с. Орловка ( Нежинского у.) появился Василий Хорошкевич (может он там и родился, сохранились ли метрические книги этого села?). Может тоже вначале был служивым?
Существуют ли метрические книги с. Кукшин? Там должна была родиться моя прапрапрабабка -Евдокия Григорьевна Забела.
Если встретите, пожалуйста, не забудьте меня. Очень прошу!
С уважением
Валерия.

valcha2006
По селам Орловка и Кукшин у меня где-то есть переписанные исповедные росписи от 1740 года.
Есть и еще что-то, все не упомнишь ....

На досуге как - нибудь посмотрю.

valcha2006
Пока нашел вот что:
1737 год:
" Той же Второй полковой сотни Нежинского полка село КУКШИН разных владельцев показанных, а именно:
Пелагии Тарасихи ЗАБЕЛИНОЙ Борзенской
- Мужики можные грунтовые -
..........................................................................................
..........................................................................................

Дворец той же Пелагии Тарасихи, а в ней живет Степан Рудий.

Итого в оном селе Кукшин
Мужиков можних грунтовых дворов - 8
Мужиков средних грунтових дворов - 22
Мужиков убогих малогрунтових дворов - 53
Удов крайноубогих дворов - 7
ИТОГО всех дворов - 90
Дворец Пелагии Забилихи - 1

КАЗАЦКИЕ Реестровые ПОЛКИ. Гетманщина (1648-1782)

✔️ Диалоговая тема, для тех, кто НЕ ЗНАЕТ ТОЧНУЮ полковую или сотенную принадлежность казацкой службы своего предка в реестровых полках Гетманщины 17-18 вв.