КАЗАЦКИЕ Реестровые ПОЛКИ. Гетманщина (1648-1782)

Pererva, спасибо.

Nick02, большое спасибо, что не забываете про мой Гадяч. Мне все очень пригодится, надеюсь, что в скором времени.

О полтавщине
http://goodsayt.narod.ru/Referats/Poltava.htm

...
Політична обстановка, що склалася в Європі в середині XVI століття, вимагала від Польщі та Литви зміцнення державного союзу. На об'єднаному засіданні сеймів Польщі та Великого князівства Литовського, яке тривало з січня до серпня 1569 року в місті Любліні, було складено угоду і затверджено процес об'єднання двох держав, що розпочався ще в 1385 році укладенням між ними Кревської угоди. Тепер же, за Люблінською унією. Велике князівство Литовське втратило свою незалежність. Настало необмежене панування польських магнатів і шляхти на українських і білоруських землях. З 1569 року Полтава і весь полтавський край, як і інші українські землі, що належали до Литви, потрапили під владу Речі Посполитої. Польські королі посилають на задніпрянські землі своїх урядових комісарів для обстеження існуючих там маєтностей. Послані побільше записують їх “пустелями”, тобто незаселеними. Спираючись на ці документи своїх урядовців, польські королі щедрою рукою роздають магнатам і шляхті українські “пустелі” — міста, села, хутори разом із населенням, яке на них проживало. На захоплених вірними слугами короля землях з'являються старости та підстарости, воєводи-державці з владою намісника і тіуна. Тепер це були вже люди католицької віри.
У 1571 році при Сигізмунді Августі Поворскля від Санчарівського (Санджарівського), перевозу, вздовж річки Полузір'я і далі було віддано низовому козакові Омеляну Івановичу. У 1575 році король Стефан Баторій поділив усю Лівобережну Україну по земству і по воїнству на полки та сотні. Земство зобов'язане було виставляти на службу і утримувати певну кількість озброєних козаків — військо. На території Полтавщини утворено було три полки: Миргородський, Переяславський і Полтавський. Фортеця Полтава стала центром особливого полку.
...
За часів Речі Посполитої юридичне існувало три стани населення: шляхтичі, холопи та міщани. Шляхта користувалася необмеженими правами як стосовно власної особистості, так і свого державного становища. Холопи були в повній залежності від своїх панів — шляхти. Міщани користувалися обмеженими правами особистої свободи і станової незалежності у тих містах, яким було надано магдебурзьке право. Ним закріплювали привілеї купців і ремісників на землях у містах (та прилеглих до них), де вони поселялися. Прізвища людей, які жили в Полтаві в XVII столітті, свідчать про їх заняття:
Броварник, Винник, Вовчарик, Гончар, Гончаренко, Дюгтярь (від дігтяр). Коваль, Коваленко, Колосник, Кравець, Крамар, Коновал, Кушнір, Мазур, Мазуренко. Мельник, Мельниченко, Пушкар, Римар, Рибалка, Різник, Скотченко. Слюсар, Тесля, Торгаш, Цилюрик, Швець, Шинкар та інші. Прізвища також свідчать і про те, з яких країв, міст і містечок були мешканці Полтави XVII століття: Волошин (Волощина — Валахія — історична область у нинішній Румунії між Карпатськими горами та річкою Дунаєм), Волошенко (син Волошина), Говтвянський, Грек (як правило, це були грецькі купці), Донець, Іркліївський, Івашко (товариш низовий — представник запорозької старшини), Канівець, Кишинець, Кобиш, Кобищисенко (виходець із Кобижчі), Козельський, Корсунець, Іскри — Іскренки (нащадки Іскри-Остряниці — виходця з Остра, який після поразки повстанських військ під Жовнином 1638 року втік у межі Московської держави і оселився в Чугуєві, де був убитий 1641 року повсталими проти нього козаками), Кременчуцький, Криловець, Ладижинщенко, Литвин, Литовчин (литвинами називали не лише вихідців із Литви, а насамперед з Білорусії), Лубенський, Лукомський, Лях (виходець із правобережної польської території чи з поляків), Мураховець, Омельницький, Переясловець, П'ятигорець (із нащадків кавказьких колонізаторів краю), Санжаровський, Смілянський, Станіславський, Туранський, Черкес, Черніговець, Чигиринець, Чорноморець, Шишаківський тощо. Такі ж прізвища, як Барабаш, Красний Башта, Чамара, Чамаренко, Юсипенко та деякі інші явно говорять про татарське тюркомовне походження їх власників.
...
Козаки не належали до жодного із названих станів. За часів короля Сигізмунда Августа (1520 — 1572 рр.) невелика частина козаків, зокрема в Київському воєводстві, отримала шляхетські права. Решту ж козаків король прагнув звести до категорії звичайних селян.
...
У “тарифах” та “люстраціях” першої половини XVII століття показано різні групи населення міста: попи (священики), мірошники, різники (скотарі), кравці, шевці, кушніри, ковалі, рибалки, комірники (жильці), огородники (ті, хто споруджував огородження-укріплення, фортеці в новозаселеному краї), дударці (музиканти), уходники (ще ухожаї), севрюки. Останні (асимільовані з сіверянами татари), певне, ще залишалися напівкочовим, напівосілим населенням і займалися скотарством, бо в документах не вказано у них ні димів (хат), ні інших прикмет поселення. Податки на той час сплачувалися такі: священики — від 3 до 24 злотих (злотий, або золотий — польська монета, що дорівнювала ЗО грошам), мірошники — від 3 до 6 грошей від млинового кола, шевці, кушніри, ковалі — З —6 злотих і більше, рибалки — від 18 грошей до 1 злотого 18 грошей, огородники — 1 злотий 15 горшей, севрюки — по 3 злотих 12 грошей кожен на рік.
...

Nick02[/b
В "Полтавской" теме Вы мне не ответили. А я Вас и здесь нашла Вы мне прислали ветвь по моим предкам, но там есть нестыковки по датам смерти и рождениям и еще кой-какие вопросы. А из какого источника Вы откопали целую цепочку? Я - то по зернышку собираю и с кучей пробелов. А где ж это прям вся моя родня собрана?

Lara
Нашелся любопытный документ. Оказывается в Вашем роду были Запорожские казаки!!! В прямой ветке или нет, это надо еще разобраться. Вот выдержка из документа:
" Харко и Есип ПИЛИПЕНКО, уроженцы того ж села Крутков, звания козачого записанные по ревизии в 1764 году в числе козаков выборных, отошли в 1765 году в СЕЧЬ ЗАПОРОЖСКУЮ...."

После ликвидации Сечи возможны три варианта.
1. Пилипенко остались в Сечи. Значит там сейчас могут проживать Ваши далекие родственники.
2. Пилипенко переселились на Кубань. Понятно.... родня может быть там.
3. Пилипенко вернулись назад в село. Возможен вариант, что в Вашей ветке есть прапра.. дед из Запорожцев.

И еще одна новость. По косвенным описаниям с относительной, но приемлемой точностью, мне удалось вычислить место, на котором почти 300 лет назад в селе Крутьков стоял двор "издревле козачий" Вашего самого первого известного предка. Интересно было бы это место сфотографировать сейчас.

Pererva
Это село Будищи - село Лютенской наместии (церковь Преображения Господня ).