КАНЕВСКИЙ ПОЛК (1648-1712)

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

КАНІВСЬКИЙ ПОЛК
(1648-1678; 1702-1712)
==========================

Один з найстаріших, ще реєстрових козацьких полків Речі Посполитої, який мав охороняти переправи через Дніпро в районі Стайок, Трахтемирова, Іржищева та Канева.
Полковий центр - місто Канів над Дніпром. Нині це районне місто Черкаської області. За відомими реєстрами полків 30-х pp. XVII ст. ми знаємо про таких канівських полковників, як Кулага Іван (1630), Данило (1632-1634), Лагода Андрій (1637), Боярин Іван Іванович (1638), Сікиринський Амвросій (1638), Голуб Юрій (1644-1646).

Від початку 1648 р. полк став складовою армії Б. Хмельницького, а після Зборівської угоди 8 серпня 1649 року і адміністративною одиницею Війська Запорозького. Межі полку були дотичні до кордонів Київського, Білоцерківського, Корсунського, Черкаського, Кропивнянського та Переяславського полків на лівому і правому березі Дніпра.
А до 1648 р. - це була територія Київського воєводства, Переяславського, Черкаського та Канівського староств.

За Зборівським реєстром Канівський полк мав 3167 козаків особового складу та 16 сотень - одну полкову, дев'ять іменних та по сотні у Межирічі, Трахтемирові, Ржищеві, Стайках, Михайлівці, Масловому Ставі [Маслівці].
А саме:
1. Стародуба - Стародуб Іван;
2. Волинця - Волинець Павло;
3. Кулаги - Кулага Яким;
4. Богданенка - Богданенко Фесько;
5. Гуняка - Гуляк Федір;
6. Рощенка - Рощенко Петро;
7. Климова - Малашенко Клим;
8. Юхимова - Рощенко Юхим;
9. Андрійова - Андрій;
10. Межиріцька (147 козаків) - Супрун Михайлович;
11. Трахтемирівська (167 козаків) - Цепковський;
12. Ржищівська (222 козаки) - Чугун;
13. Стаєцька (170 козаків) - Шеремет Тарас;
14. Михайлівська (98 козаків) - Данило Юхимович;
15. Маслівська (100 козаків) - Євлашенко Семен;
16. Канівська полкова - Іван Голота.
Полковим писарем у реєстрі значиться Герасим Савич, а полковим осавулом – Богдан Шабельниченко.

В цілому Канівський полк за кількістю особового складу і стратегічним значенням займав третє місце у Війську Запорозькому після Корсунського та Чигиринського полків. В одному лише Каневі концентрувалося десять сотень і 2263 козаки.
Від Білоцерківського миру 18 (28) вересня 1651 р. і до Переяславської ради 8 січня 1654 р. адміністративний склад полку зазнав змін. Були ліквідовані Маслівська та Трахтемирівська сотні, скоротилася кількість Канівських сотень до п'яти, а також з'явилися дві нові сотні - Бубнівська (на Лівобережжі) та Конончанська (створена, ймовірно, з однієї Канівської та з Маслоставської сотень). Всього ж у 1654 році Канівський полк нараховував 11 сотень, з яких 9 тих, що виникли 1649 року, та 3152 реєстрових козаки.

У період Руїни полк зазнав нових значних змін, часто переходячи із рук одного гетьмана до іншого.
Підчас бувало по два, а то й по три полковники, мінявся сотенний склад. За Андрусівським перемир'ям 1667 р. полк мав відійти до Речі Посполитої. Від 1668 р. він входив до вілаєта П. Дорошенка і з його здачею у 1676 році фактично припинив існування, за винятком вузенької придніпровської смуги із сотнями у Ржищеві, Трахтемирові та Каневі, які очолював полковник Давид Пушкаренко. Після Чигиринських походів 1677 і 1678 pp. за умовами Бахчисарайського миру 1681 р. полк було остаточно ліквідовано. Козаки перейшли на Лівобережжя і розселилися у Переяславському полку.

Відроджений у кінці 80-х pp. XVII ст. як зійськовий підрозділ правобережного козацтва С. Палієм. Центр полку розмістився у місті Богуславі (нині райцентр Київської області), тому його в цей період іменують Богуславським, а 1702 р. створюють окремий Канівський полк. Проте спроба приєднати Правобережну Україну до Гетьманщини тоді не вдалася і Канівсько-Богуславський полк був остаточно ліквідований 1712 року за Прутським миром.
====================================

Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 52-53.

Artemiy Kozachek написал:

[q]
Добрый день.

Как Вы думаете, почему одна и та же Леплявская сотня с одним и тем же сотником в одно и то же время числится одновременно в двух разных полках, Каневском и Переяславском?

С уважением, Козачек Артемий Владимирович.
[/q]

Здравствуйте!
Вот общая информация:
Ліплявська сотня
Створена ще до 1648 року у складі Канівського полку Речі Посполитої. Від 1648 до 1667 року у складі Канівського полку Війська Запорозького. За Реєстром 1649 року значилась як "Шоста Канівська сотня" сотника Петра Рощенка у складі 162 козаків. Протягом 1667 – 1672 pоків сотня поперемінно у Канівському та Переяславському полках.
Від 1672 року – адміністративна одиниця Переяславського полку, у складі якого була аж до ліквідації у 1782 році.

Стало быть, даты относятся к Переяславского полку. По Каневскому полку должна была быть оговорка, что он сотник леплявский, когда сотня уже относилась к Переяславського полку.

Здравствуйте!
Есть ли какая-то ещё информация по Канончацкой сотне, кроме указанной в закреплённом сообщении?
Я веду поиски по селу Трощин, дошла уже Польских архивов, оттуда я разжилась инвентарем за 1774 год. От нашего времени до 1796 года у меня все предки и их родственники с друзьями да сослуживцами лежат ровной стопкой. Сейчас пытаюсь найти что-то ДО. В инвентаре из Польского архива предположительно мои есть. Но пытаюсь найти и другие источники, тк польское написание искомой фамилии несколько отличается.
И это мое село Трощин рядышком с селом Глинчи из Конончацкой сотни. С 1790 года эти села к одному приходу относились даже.
Поэтому интересует есть ли по Конончацкой сотне какая-то информация.
Также буду очень благодарна, если ткнете меня в тему, которая поможет во временных поисках между 1712 и 1796 годами по этим местам. Конкретно село Трощин меня интересует (Глинча рядом, Пшеничники, Черныши, Гришинцы, Бобрица)

Спасибо большое за комментарий про Каневские сотни. Эту тему я знаю. Конончацкую сотню я там не вижу, как и сел, которые территориально входили в неё

Metallist написал:

[q]

3-я СОТНЯ КАНІВСЬКОГО ПОЛКУ (КОСТЕНЕЦЬКА)
-------------------------------------------------------------------------------
Роман БОРОВИК - в 1741 р. продав у Липляві свій плец.
[/q]

Здравствуйте.
Подскажите, пожалуйста, где ещё можно найти информацию по этому человеку. Он также был атаманом Леплявской сотни в 1739-1740г.

Vospitalka написал:

[q]
Здравствуйте.
Подскажите, пожалуйста, где ещё можно найти информацию по этому человеку. Он также был атаманом Леплявской сотни в 1739-1740г.
[/q]

Здравствуйте!
В том же источнике имеется сноска:

Роман Боровик – у 1741 р. продав у Липляві свій плец21.

21. ІР НБУ. – Ф. 28. – № 762. – Арк. 8.

Vospitalka написал:

[q]
Klim2018 спасибо большое
[/q]

Здравствуйте.
Посмотрите пожалуйста в книге
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Канівський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019.
Фамилию Дараганы.

Присяга Федору Алексеевичу 1676 [РГАДА ф. 229 оп. 2 д. 42]

Каневский Полковникъ Іванъ Гурский на присяги
был і крест целоѵал а вмѣсто его руку подписал
Феѡдор Мартиноѵич писар мѣский по его
велению
Логѵинъ Бутко обозний полкоѵий
Кузма Тросчинъ судия полкоѵий
Даѵид Пушкаренко атаманъ городоѵий
Степанъ Самоколъ асаулъ полкоѵий
Михайло Булаѵка писар полкоѵий
Яцко Меняйленко хоружий полкоѵий
Іѵанъ Семенча доѵбыш полкоѵий
Матѵѣй Стародѣдъ сотникъ
Михайло Харланъ сотникъ
Якоѵъ Ѵекгера сотникъ
Прохор Шинъкаренко сотникъ
Пилипъ Ракѣда сотникъ
Данило Румкѡѵский сотникъ

Матѵѣй Тоѵкоѵий; Иванъ Костено;
Микита Ѵоѵкъ; Іѵанъ Боѵдир;
Еѵдоким Малишъ; Федор Лопата;
Корнѣй Писанка; Іляшъ Дорошенко;
Бакум Почотирко; Улас Царенко;
Сашко Дюгтяренко; Іѵанъ Шинъкаренко;
Тарасъ Пограбѣцъ; Галатъ Лебеденко;
Федор Панъченъко; Михайло Грушецкий;
Сила Реутъ; Михайло Сябро;
Дорош Костенский; Омелко Янъченъко;
Іѵанъ Гололобъ; Марко Ловѣцъ;
Якоѵ Томаненко; Іѵанъ Коханъ;
Грицко Кабанец; Хѵедор Малец;
Матѵѣй Дащенко; Леско Криштопенко;
Ілко Старий; Іѵанъ Панасенко;
Кирикъ Бутъко; Еѵлаш Грицко;
Данило Лесненко; Леско Богатий;
Хѵенко Романенко; Аѵрам Дахненко;
Сидор Шарий; Паѵло Макарский;

Матѵѣй Лотишний; Андрѣй Симоноѵъ;
Іѵанъ Буракоѵский; Іѵанъ Ѵербецкий;
Андрѣй Ігнатенко; Юрко Булаѵкинъ;
Остапъ Мякота; Троцикъ Телещенко;
Грицко Тересченко; Сомко Яцкоѵичъ;
Ѵасил Іоѵенко; Богданъ Коптерий;
Яцко Зорка; Тишко Корженъко;
Грицко Еѵсѣенъко; Ѵасил Кракоѵский;
Процикъ Коѵал; Яцко Марченъко;
Ѵасил Бурдюгъ; Степанъ Слинко;
Маѯим Кондратенко; Богдан Яѵурко;
Тимош Колесникъ; Паѵел Данченко;
Гапонъ Пискуненко; Олешко Шабелникъ;
Гришко Тисченъко; Онтонъ Саѵченъко;
Пархомъ Птуха; Антонъ Коѵаленъко;
Карпъ Іѵаноѵичъ; Хѵеско Сененко;
Сепронъ Хѵедяенко; Іоѵъ Ігнатоѵич;
Хѵеско Назаренко; Семенъ Краѵченко;
Хома Бубликъ; Федор Некрашъ;
Данко Грекъ; А ѵмѣсто тех ѵсѣх козакоѵъ
которие ѵ сей книге писаны руку подписал
Михайло Булаѵка писар полкоѵий

Присяга Федору Алексеевичу 1676 [РГАДА ф. 229 оп. 2 д. 42]

Кирило Мужилоѵский протопопа Канеѵсъкий руку
сѵою подписах
Ѽнфоръ Іѡаноѵич священикъ Ѵасилиеѵский
Артемий Есееѵич Священик Свято Никольский руку подписалъ
Кондратий священик Бобрицкий руку подписалъ
Іякоѵъ Козареѵский священик Михайлоѵский
руку приложил
Данело Макоѵский руку подписал
Назарий священик Конунеѵский руку подписал яж
ѵмѣсто егож
… Судъбѣцкий священик Сахноѵский руку подписал
Іѡан Дугинский…
руку подписал
Смиреный Іеромонах Іероним Грудина
Игуменъ Успения Пресвятыя Богородицы
монастыра Канеѵского и вместо
братии своей я руку сѵою подписал

Присяга Федору Алексеевичу 1676 [РГАДА ф. 229 оп. 2 д. 42]

Того ж города Канеѵа мещане крест целоѵали
Паѵъло Поцѣкайленко вуйтъ Канеѵский;
Саѵа Пѣскуненко; Іѵан Зубко бурмистри Канеѵские;
Стефан Ѵолхоѵский; Ярема Іѵаноѵич;
Іванъ Игнатенко; Леско Крамар;
Григорий Куницъкий; Богдан Попоѵич;
Іѵан Бережецкий; Яцъко Пѣрникъ;
Тимко Полуяноѵич; Хѵедор Тоѵкунъ;
Омелянъ Климоѵич цехмистръ кушнѣрский;
Юрий цехмистръ шеѵъский;
Стефан цехмистръ ткацкий;
Матѵѣй цехмистръ резницкий;
Грицко Плеха цехмистръ коѵалский;
Михайло Дорошеѵич Ткач; Сидор Крамар;
Демко Крамар; Самуйло Крамар;
Тимко Заяцъ; Гаѵърило Еѵлампоѵич;
Гаѵърило Рудякоѵич; Іѵан Пригода;
Васил Вуйтко; Марко Котляр;
Михайло Калачник; Васил Чумакъ;
Ѳеѡдор Шапочник; Вакула Шѵец;
Анъдрѣй Ковтунъ; Анъдрѣй Пѣщанский;
Ѳеѡдор Чумак; Іѵанъ Перужукъ;
Паѵло зять Гарбаров; Іѵанъ Кратъ;

Иѵанъ Лобозний; Іѵанъ Коѵътунъ;
Іѵанъ зять Середин; Улас Шѵецъ;
Хѵедорец Малий; Стефан Шапочник
Никон Кушнѣръ; Гарасим Коѵал;
Харко Коѵал; Ігнатъ Коѵал;
Юхим Шѵец; Пилипъ Малий;
Леско Резникъ; Ярушъ Столпъникъ;
Іѵанъ Ѽбух; Мартин Горбикъ;
Тышко Сымоноѵич; Роман Кушнѣр;
Пархумъ Ткач; Паѵло Деревянка;
Ѳеѡдор Кушнѣр; Мартинъ Глумъ;
Ігнат Кременецкий; Юрко Слѣпчичъ;
Ѳома Чумакъ; Костя Старий;
Паѵло Лисий; Юско Коѵал;
Васил Чумакъ; Карпъ Крамар;
Петро Уласич; Леско Мелник;
Харко Шѵец; Карпъ Шеѵецъ;
Панко Шѵец; Яцъко Кушнѣр;
Іѵанъ Паѵлоѵич; Ігнат Неѣжъкалач;
Яско Коѵал; Ничипор Краѵецъ;
Мойсѣй Краѵецъ; Іванъ Гренка;
А ѵмѣсто их всѣхъ мещан Канеѵских которие
имена в сей книге писано по их велению меский
писар я Ѳеѡдор Мартиноѵич руку
подписал

Присяга Федору Алексеевичу 1676 [РГАДА ф. 229 оп. 2 д. 42]

Того Канеѵского полку крест целоѵали началние козаки
Харко Приходко; Яско Янченъко;
Ѵаско Ігнатушко; Мартин Козинец;
Семенъ Козинецъ; Ярмола Бубликъ;
Зѣнъко Кобзистий; Антонъ Литѵинъ;
Корнѣй Дудар; Хѵедор Шадура;
Михайло Дудар; Гараско Сѣдий;
Миско Шарко; Яско Пѣщалникъ;
Юѵхим Мисченъко; Леско Мурза;
Панко Аѵраменъко; Степанъ Рябко;
Богданъ Пѣроѵец; Сергий Деркач;
Анъдрѣй Ігнатенко; Юрко Булаѵкинъ;
Юрко Симоноѵъ; Степанъ Деркачъ;
Степанъ Остапенко; Леско Довгал;
Михайло Куликъ; Матѵѣй Остапенко;
Ѵанко Лазарский; Ѵасил Пархоменко;
Процикъ Тимошенко; Іѵанъ Яценко;
Демко Яценко; Марко Грабоѵний;
Ѵакула Булъгаринъ; Артемъ Мартиненко;
Богданъ Кушнеренко; Паѵло Берестоѵский;
Степанъ Багрило; Маѯимъ Багрило;
Омелко Доброскокъ; Еѵхим Ѵасиленко;
Пархом Лазоренко; Ѵасил Денисенко;
Анъдрѣй Скоробогатий; Огѣй Костенко;
Тишко Скиба; Данило Теличенко;

Данко Божко; Остапъ Сладкий;
Тимошъ Чирѵа; Степанъ Вакай;
Супрунъ Кузменко; Процикъ Костенко;
Улас Хочин; Хѵедор Шкурка;
Данко Дякъ; Антонъ Божко;
Демко Хѵедоренко; Клим Шарченъко;
Жаданъ Мурза; Остапъ Тижненъко;
Леско Столяр; Хѵедор Ященко;
Іѵанъ Гусакъ; Степанъ Ѣпанченъко;
Гришко Степаноѵичъ; Гарасим Дацченко;
Гаѵрило Маѯимоѵичъ; Ѵаско Коѵал;
Антонъ Хѵедоренко; Іляшъ Семеноѵичъ;
Ісакъ Силченъко; Ігнатъ Роздобарский;
Процикъ Кузменко; Степанъ Хѵещенко;
Мартинъ Юрченко; Ярмола Чичканъ;
Паѵел Устименко; Костя Ракѣда;
Іѵанъ Патрушко; Анъдрѣй Ѵодорѣзъ;
Ѵасил Скиданъ; Демко Карпенъко;
Сеѵеринъ Тимошенко; Леско Кушманинъ;
Тишко Балаенко; Яско Литѵинъ;
Маѯим Остапенко; Миско Федоренко;
Гарасим Шостакъ; Якоѵ Колодяжний;
Іѵанъ Пригода; Данило Тоѵкачъ;
Ониско Тобенъко; Ѵасил Рубанъ;

Грицко Кугал; Ѵасил Москал;
Лукянъ Аѵраменко; Ѵасил Кгранатъ;
Трохим Шарпило; Яким Шарпило;
Лазар Михайлоѵский; Клим Рябец;
Іѵанъ Науменко; Хѵдор Наймишинъ;
Леѵко Бутъченко; Леско Дейнека;
Хѵедор Котъ; Андрей Щепай;
Демянъ Краѵченъко; Остапъ Бобина;
Степанъ Бойко; Кирикъ Боброѵникъ;
Степанъ Ханенчикъ; Іѵанъ Корзунъ;
Андрей Макаренко; Юско Шабелникъ;
Леско Солоѵѣй; Офанасѣй Крутька;
Яким Стоѵпникъ; Ничипор Нижникъ;
Омелянъ Бондареѵ; Корнѣй Асаулец;
Саѵка Сторожъ; Омелко Безрукий;
Семенъ Салец; Андрей Стопка;
Юрко Симоноѵъ; Юрко Салец;
Хѵенко Іѵаноѵъ; Радко Гаѵрилоѵ;
Самойло Подробишъ; Трохим Кирдода;
Анъдрѣй Мандичъ; Клим Дахненко;
Радко Стикоѵъ; Петро Рибалка;
Кондрат Колоша; Шулга Колоша;
Гаѵрило Неѵѣрко; Леско Блешня;

Леско Ходько; Ѵасил Ходко;
Хѵедор Корнѣенъко; Еѵхим Паеѵский;
Іѵанъ Лютий; Семенъ Реутъ;
Шулга Реутъ; Семенъ Полѣшко;
Мартин Кошоѵец; Іляш Сахненко;
Іѵанъ Олюша; Антипъ Карас;
Ѵакула; Іѵанъ Бобир;
Ярмола Киржокъ; Семенъ Бутъ;
Демянъ Третякъ; Роман Хатченко;
Степанъ Носенъко; Михайло Грушецкий;
Панко Маслоѵский; Іѵанъ Падалъка;
Іѵанъ Панасенко; Романъ Махначъ;
Хѵилонъ Ісаенъко; Грицко Безлуский;
Маѯим Роѵба; Паѵелъ Дубницкий;
Денис Бутъ; Микита Березняцкий;
Хѵедор Дудченъко; Клим Маслоѵский;
Трохим Горъбъ; А ѵмѣсто тех ѵсѣхък
козакоѵ которие ѵ сей книге имена писаны
руку подписалъ по их ѵелению Михайло
Булаѵка писар полкоѵий.

Общие вопросы