КАНЕВСКИЙ ПОЛК (1648-1712)

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

КАНІВСЬКИЙ ПОЛК
(1648-1678; 1702-1712)
==========================

Один з найстаріших, ще реєстрових козацьких полків Речі Посполитої, який мав охороняти переправи через Дніпро в районі Стайок, Трахтемирова, Іржищева та Канева.
Полковий центр - місто Канів над Дніпром. Нині це районне місто Черкаської області. За відомими реєстрами полків 30-х pp. XVII ст. ми знаємо про таких канівських полковників, як Кулага Іван (1630), Данило (1632-1634), Лагода Андрій (1637), Боярин Іван Іванович (1638), Сікиринський Амвросій (1638), Голуб Юрій (1644-1646).

Від початку 1648 р. полк став складовою армії Б. Хмельницького, а після Зборівської угоди 8 серпня 1649 року і адміністративною одиницею Війська Запорозького. Межі полку були дотичні до кордонів Київського, Білоцерківського, Корсунського, Черкаського, Кропивнянського та Переяславського полків на лівому і правому березі Дніпра.
А до 1648 р. - це була територія Київського воєводства, Переяславського, Черкаського та Канівського староств.

За Зборівським реєстром Канівський полк мав 3167 козаків особового складу та 16 сотень - одну полкову, дев'ять іменних та по сотні у Межирічі, Трахтемирові, Ржищеві, Стайках, Михайлівці, Масловому Ставі [Маслівці].
А саме:
1. Стародуба - Стародуб Іван;
2. Волинця - Волинець Павло;
3. Кулаги - Кулага Яким;
4. Богданенка - Богданенко Фесько;
5. Гуняка - Гуляк Федір;
6. Рощенка - Рощенко Петро;
7. Климова - Малашенко Клим;
8. Юхимова - Рощенко Юхим;
9. Андрійова - Андрій;
10. Межиріцька (147 козаків) - Супрун Михайлович;
11. Трахтемирівська (167 козаків) - Цепковський;
12. Ржищівська (222 козаки) - Чугун;
13. Стаєцька (170 козаків) - Шеремет Тарас;
14. Михайлівська (98 козаків) - Данило Юхимович;
15. Маслівська (100 козаків) - Євлашенко Семен;
16. Канівська полкова - Іван Голота.
Полковим писарем у реєстрі значиться Герасим Савич, а полковим осавулом – Богдан Шабельниченко.

В цілому Канівський полк за кількістю особового складу і стратегічним значенням займав третє місце у Війську Запорозькому після Корсунського та Чигиринського полків. В одному лише Каневі концентрувалося десять сотень і 2263 козаки.
Від Білоцерківського миру 18 (28) вересня 1651 р. і до Переяславської ради 8 січня 1654 р. адміністративний склад полку зазнав змін. Були ліквідовані Маслівська та Трахтемирівська сотні, скоротилася кількість Канівських сотень до п'яти, а також з'явилися дві нові сотні - Бубнівська (на Лівобережжі) та Конончанська (створена, ймовірно, з однієї Канівської та з Маслоставської сотень). Всього ж у 1654 році Канівський полк нараховував 11 сотень, з яких 9 тих, що виникли 1649 року, та 3152 реєстрових козаки.

У період Руїни полк зазнав нових значних змін, часто переходячи із рук одного гетьмана до іншого.
Підчас бувало по два, а то й по три полковники, мінявся сотенний склад. За Андрусівським перемир'ям 1667 р. полк мав відійти до Речі Посполитої. Від 1668 р. він входив до вілаєта П. Дорошенка і з його здачею у 1676 році фактично припинив існування, за винятком вузенької придніпровської смуги із сотнями у Ржищеві, Трахтемирові та Каневі, які очолював полковник Давид Пушкаренко. Після Чигиринських походів 1677 і 1678 pp. за умовами Бахчисарайського миру 1681 р. полк було остаточно ліквідовано. Козаки перейшли на Лівобережжя і розселилися у Переяславському полку.

Відроджений у кінці 80-х pp. XVII ст. як зійськовий підрозділ правобережного козацтва С. Палієм. Центр полку розмістився у місті Богуславі (нині райцентр Київської області), тому його в цей період іменують Богуславським, а 1702 р. створюють окремий Канівський полк. Проте спроба приєднати Правобережну Україну до Гетьманщини тоді не вдалася і Канівсько-Богуславський полк був остаточно ліквідований 1712 року за Прутським миром.
====================================

Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 52-53.

Artemiy Kozachek написал:

[q]
Добрый день.

Как Вы считаете, является ли сотник Леплявский Канивского полка в 1673-1675 гг. Гладченко (Козаченко) Гнат одним и тем же лицом, что и казак Козъченко Игнат из Гелмязовской сотни Переяславского полка 1649 г.? Ведь в книге В. Кривошеи его двое дядей как минимум отнесены к Переяславскому полку, а не к Каневскому, куда относится его отец Матвей Гладкий-Козаченко...

С уважением, Козачек Артемий Владимирович.
[/q]

Здравствуйте!
Не исключаю такой вариант, но нужно проверять.

Вот ещё информация:

Леплявская сотня
...
Сотники
...
Гладченко Гнат (? – лютий 1673 – 1675)
...
Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 219.

Klim2018 написал:

[q]

Artemiy Kozachek написал:
[q]

Добрый день.

Как Вы считаете, является ли сотник Леплявский Канивского полка в 1673-1675 гг. Гладченко (Козаченко) Гнат одним и тем же лицом, что и казак Козъченко Игнат из Гелмязовской сотни Переяславского полка 1649 г.? Ведь в книге В. Кривошеи его двое дядей как минимум отнесены к Переяславскому полку, а не к Каневскому, куда относится его отец Матвей Гладкий-Козаченко...

С уважением, Козачек Артемий Владимирович.
[/q]

Здравствуйте!
Не исключаю такой вариант, но нужно проверять.

Вот ещё информация:

Леплявская сотня
...
Сотники
...
Гладченко Гнат (? – лютий 1673 – 1675)
...
Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 219.
[/q]

Добрый день.

Как Вы думаете, почему одна и та же Леплявская сотня с одним и тем же сотником в одно и то же время числится одновременно в двух разных полках, Каневском и Переяславском?

С уважением, Козачек Артемий Владимирович.

Artemiy Kozachek написал:

[q]
Добрый день.

Как Вы думаете, почему одна и та же Леплявская сотня с одним и тем же сотником в одно и то же время числится одновременно в двух разных полках, Каневском и Переяславском?

С уважением, Козачек Артемий Владимирович.
[/q]

Здравствуйте!
Вот общая информация:
Ліплявська сотня
Створена ще до 1648 року у складі Канівського полку Речі Посполитої. Від 1648 до 1667 року у складі Канівського полку Війська Запорозького. За Реєстром 1649 року значилась як "Шоста Канівська сотня" сотника Петра Рощенка у складі 162 козаків. Протягом 1667 – 1672 pоків сотня поперемінно у Канівському та Переяславському полках.
Від 1672 року – адміністративна одиниця Переяславського полку, у складі якого була аж до ліквідації у 1782 році.

Стало быть, даты относятся к Переяславского полку. По Каневскому полку должна была быть оговорка, что он сотник леплявский, когда сотня уже относилась к Переяславського полку.

Здравствуйте!
Есть ли какая-то ещё информация по Канончацкой сотне, кроме указанной в закреплённом сообщении?
Я веду поиски по селу Трощин, дошла уже Польских архивов, оттуда я разжилась инвентарем за 1774 год. От нашего времени до 1796 года у меня все предки и их родственники с друзьями да сослуживцами лежат ровной стопкой. Сейчас пытаюсь найти что-то ДО. В инвентаре из Польского архива предположительно мои есть. Но пытаюсь найти и другие источники, тк польское написание искомой фамилии несколько отличается.
И это мое село Трощин рядышком с селом Глинчи из Конончацкой сотни. С 1790 года эти села к одному приходу относились даже.
Поэтому интересует есть ли по Конончацкой сотне какая-то информация.
Также буду очень благодарна, если ткнете меня в тему, которая поможет во временных поисках между 1712 и 1796 годами по этим местам. Конкретно село Трощин меня интересует (Глинча рядом, Пшеничники, Черныши, Гришинцы, Бобрица)

Спасибо большое за комментарий про Каневские сотни. Эту тему я знаю. Конончацкую сотню я там не вижу, как и сел, которые территориально входили в неё

Metallist написал:

[q]

3-я СОТНЯ КАНІВСЬКОГО ПОЛКУ (КОСТЕНЕЦЬКА)
-------------------------------------------------------------------------------
Роман БОРОВИК - в 1741 р. продав у Липляві свій плец.
[/q]

Здравствуйте.
Подскажите, пожалуйста, где ещё можно найти информацию по этому человеку. Он также был атаманом Леплявской сотни в 1739-1740г.

Vospitalka написал:

[q]
Здравствуйте.
Подскажите, пожалуйста, где ещё можно найти информацию по этому человеку. Он также был атаманом Леплявской сотни в 1739-1740г.
[/q]

Здравствуйте!
В том же источнике имеется сноска:

Роман Боровик – у 1741 р. продав у Липляві свій плец21.

21. ІР НБУ. – Ф. 28. – № 762. – Арк. 8.

Vospitalka написал:

[q]
Klim2018 спасибо большое
[/q]

Здравствуйте.
Посмотрите пожалуйста в книге
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Канівський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019.
Фамилию Дараганы.

Присяга Федору Алексеевичу 1676 [РГАДА ф. 229 оп. 2 д. 42]

Каневский Полковникъ Іванъ Гурский на присяги
был і крест целоѵал а вмѣсто его руку подписал
Феѡдор Мартиноѵич писар мѣский по его
велению
Логѵинъ Бутко обозний полкоѵий
Кузма Тросчинъ судия полкоѵий
Даѵид Пушкаренко атаманъ городоѵий
Степанъ Самоколъ асаулъ полкоѵий
Михайло Булаѵка писар полкоѵий
Яцко Меняйленко хоружий полкоѵий
Іѵанъ Семенча доѵбыш полкоѵий
Матѵѣй Стародѣдъ сотникъ
Михайло Харланъ сотникъ
Якоѵъ Ѵекгера сотникъ
Прохор Шинъкаренко сотникъ
Пилипъ Ракѣда сотникъ
Данило Румкѡѵский сотникъ

Матѵѣй Тоѵкоѵий; Иванъ Костено;
Микита Ѵоѵкъ; Іѵанъ Боѵдир;
Еѵдоким Малишъ; Федор Лопата;
Корнѣй Писанка; Іляшъ Дорошенко;
Бакум Почотирко; Улас Царенко;
Сашко Дюгтяренко; Іѵанъ Шинъкаренко;
Тарасъ Пограбѣцъ; Галатъ Лебеденко;
Федор Панъченъко; Михайло Грушецкий;
Сила Реутъ; Михайло Сябро;
Дорош Костенский; Омелко Янъченъко;
Іѵанъ Гололобъ; Марко Ловѣцъ;
Якоѵ Томаненко; Іѵанъ Коханъ;
Грицко Кабанец; Хѵедор Малец;
Матѵѣй Дащенко; Леско Криштопенко;
Ілко Старий; Іѵанъ Панасенко;
Кирикъ Бутъко; Еѵлаш Грицко;
Данило Лесненко; Леско Богатий;
Хѵенко Романенко; Аѵрам Дахненко;
Сидор Шарий; Паѵло Макарский;

Матѵѣй Лотишний; Андрѣй Симоноѵъ;
Іѵанъ Буракоѵский; Іѵанъ Ѵербецкий;
Андрѣй Ігнатенко; Юрко Булаѵкинъ;
Остапъ Мякота; Троцикъ Телещенко;
Грицко Тересченко; Сомко Яцкоѵичъ;
Ѵасил Іоѵенко; Богданъ Коптерий;
Яцко Зорка; Тишко Корженъко;
Грицко Еѵсѣенъко; Ѵасил Кракоѵский;
Процикъ Коѵал; Яцко Марченъко;
Ѵасил Бурдюгъ; Степанъ Слинко;
Маѯим Кондратенко; Богдан Яѵурко;
Тимош Колесникъ; Паѵел Данченко;
Гапонъ Пискуненко; Олешко Шабелникъ;
Гришко Тисченъко; Онтонъ Саѵченъко;
Пархомъ Птуха; Антонъ Коѵаленъко;
Карпъ Іѵаноѵичъ; Хѵеско Сененко;
Сепронъ Хѵедяенко; Іоѵъ Ігнатоѵич;
Хѵеско Назаренко; Семенъ Краѵченко;
Хома Бубликъ; Федор Некрашъ;
Данко Грекъ; А ѵмѣсто тех ѵсѣх козакоѵъ
которие ѵ сей книге писаны руку подписал
Михайло Булаѵка писар полкоѵий

Присяга Федору Алексеевичу 1676 [РГАДА ф. 229 оп. 2 д. 42]

Кирило Мужилоѵский протопопа Канеѵсъкий руку
сѵою подписах
Ѽнфоръ Іѡаноѵич священикъ Ѵасилиеѵский
Артемий Есееѵич Священик Свято Никольский руку подписалъ
Кондратий священик Бобрицкий руку подписалъ
Іякоѵъ Козареѵский священик Михайлоѵский
руку приложил
Данело Макоѵский руку подписал
Назарий священик Конунеѵский руку подписал яж
ѵмѣсто егож
… Судъбѣцкий священик Сахноѵский руку подписал
Іѡан Дугинский…
руку подписал
Смиреный Іеромонах Іероним Грудина
Игуменъ Успения Пресвятыя Богородицы
монастыра Канеѵского и вместо
братии своей я руку сѵою подписал

Общие вопросы