КАНЕВСКИЙ ПОЛК (1648-1712)

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

КАНІВСЬКИЙ ПОЛК
(1648-1678; 1702-1712)
==========================

Один з найстаріших, ще реєстрових козацьких полків Речі Посполитої, який мав охороняти переправи через Дніпро в районі Стайок, Трахтемирова, Іржищева та Канева.
Полковий центр - місто Канів над Дніпром. Нині це районне місто Черкаської області. За відомими реєстрами полків 30-х pp. XVII ст. ми знаємо про таких канівських полковників, як Кулага Іван (1630), Данило (1632-1634), Лагода Андрій (1637), Боярин Іван Іванович (1638), Сікиринський Амвросій (1638), Голуб Юрій (1644-1646).

Від початку 1648 р. полк став складовою армії Б. Хмельницького, а після Зборівської угоди 8 серпня 1649 року і адміністративною одиницею Війська Запорозького. Межі полку були дотичні до кордонів Київського, Білоцерківського, Корсунського, Черкаського, Кропивнянського та Переяславського полків на лівому і правому березі Дніпра.
А до 1648 р. - це була територія Київського воєводства, Переяславського, Черкаського та Канівського староств.

За Зборівським реєстром Канівський полк мав 3167 козаків особового складу та 16 сотень - одну полкову, дев'ять іменних та по сотні у Межирічі, Трахтемирові, Ржищеві, Стайках, Михайлівці, Масловому Ставі [Маслівці].
А саме:
1. Стародуба - Стародуб Іван;
2. Волинця - Волинець Павло;
3. Кулаги - Кулага Яким;
4. Богданенка - Богданенко Фесько;
5. Гуняка - Гуляк Федір;
6. Рощенка - Рощенко Петро;
7. Климова - Малашенко Клим;
8. Юхимова - Рощенко Юхим;
9. Андрійова - Андрій;
10. Межиріцька (147 козаків) - Супрун Михайлович;
11. Трахтемирівська (167 козаків) - Цепковський;
12. Ржищівська (222 козаки) - Чугун;
13. Стаєцька (170 козаків) - Шеремет Тарас;
14. Михайлівська (98 козаків) - Данило Юхимович;
15. Маслівська (100 козаків) - Євлашенко Семен;
16. Канівська полкова - Іван Голота.
Полковим писарем у реєстрі значиться Герасим Савич, а полковим осавулом – Богдан Шабельниченко.

В цілому Канівський полк за кількістю особового складу і стратегічним значенням займав третє місце у Війську Запорозькому після Корсунського та Чигиринського полків. В одному лише Каневі концентрувалося десять сотень і 2263 козаки.
Від Білоцерківського миру 18 (28) вересня 1651 р. і до Переяславської ради 8 січня 1654 р. адміністративний склад полку зазнав змін. Були ліквідовані Маслівська та Трахтемирівська сотні, скоротилася кількість Канівських сотень до п'яти, а також з'явилися дві нові сотні - Бубнівська (на Лівобережжі) та Конончанська (створена, ймовірно, з однієї Канівської та з Маслоставської сотень). Всього ж у 1654 році Канівський полк нараховував 11 сотень, з яких 9 тих, що виникли 1649 року, та 3152 реєстрових козаки.

У період Руїни полк зазнав нових значних змін, часто переходячи із рук одного гетьмана до іншого.
Підчас бувало по два, а то й по три полковники, мінявся сотенний склад. За Андрусівським перемир'ям 1667 р. полк мав відійти до Речі Посполитої. Від 1668 р. він входив до вілаєта П. Дорошенка і з його здачею у 1676 році фактично припинив існування, за винятком вузенької придніпровської смуги із сотнями у Ржищеві, Трахтемирові та Каневі, які очолював полковник Давид Пушкаренко. Після Чигиринських походів 1677 і 1678 pp. за умовами Бахчисарайського миру 1681 р. полк було остаточно ліквідовано. Козаки перейшли на Лівобережжя і розселилися у Переяславському полку.

Відроджений у кінці 80-х pp. XVII ст. як зійськовий підрозділ правобережного козацтва С. Палієм. Центр полку розмістився у місті Богуславі (нині райцентр Київської області), тому його в цей період іменують Богуславським, а 1702 р. створюють окремий Канівський полк. Проте спроба приєднати Правобережну Україну до Гетьманщини тоді не вдалася і Канівсько-Богуславський полк був остаточно ліквідований 1712 року за Прутським миром.
====================================

Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 52-53.

Третя Канівська (Костянецька) сотня
Сотники

Дударенко Федір (1638 – ?)
Кулага Яким (? – 1649 – ?)
Шангирей Іван (? – 1650 – ?)
Мітченко Васько (? – 1658 – ?)

Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Канівський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 83.

Шоста (Леплявська) сотня
Сотники

Рощенко Петро (? – 1649 – ?)
Лизогуб-Кобизевич Іван Кіндратович, не виключено, що сотником він був раніше 1659 р.4.
Ращенко Семен Юхимович (? – 1667 – червень 1672 р. – ?)
Петкало Іван (? – квітень 1672 – ?, у Дорошенка)
Гладченко (Козаченко) Гнат (? – лютий 1673 – 1675)
Гусяченко Іван (? – лютий 1676 – ?)

Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Канівський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 119.

Калебердинська сотня
Сотники

Богданенко Фесько (? – 1649 – ?)

У Каневі поминався рід Тараса з Каребердеїв, боярина канівського:
Тарас
Гаврило
Агій
Тимофій
Гаврило
Феодора
Радіон
Килина
Марія
Гликерія
Василь
Григорій1.
Вірогідно, від Каребердеїв походить назва населеного пункту Калеберда2.

1. ІР НБУ. – Ф. 28. – № 762. – Арк. 7.
2. Описи Київського намісництва 70 – 80 років XVIII ст. – К., 1989. – С. 108.

Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Канівський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 88.

Artemiy Kozachek написал:

[q]
Добрый день.
Большая к Вам просьба посмотреть фамилии Козачок, Козаченко в книгах Кривошеи, например, в книге:
Генеалогія українського козацтва. Канівський полк. — К.: ВД «Стилос», 2006. — 220 с.
В Интернете ее нет, а в указателях значатся стр. 6, 121, 122 и т.д.
[/q]

Здравствуйте!

Керівний склад Канівського полку
...
1. Прізвище: Козаченко Матвій
2. 1638 р.: Сотник Стайківський
3. 1649 р.: –
...
Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Канівський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 6.

Стайківська сотня
Сотники
Козаченко Матвій (1638 –?)
Шеремет Тарас (? – 1649 – ?)

Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Канівський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 169.

По остальному предоставлю фотокопии, т.к. перепечатывать долго.

Klim2018 написал:

[q]
Шоста (Леплявська) сотня
Сотники

Рощенко Петро (? – 1649 – ?)
Лизогуб-Кобизевич Іван Кіндратович, не виключено, що сотником він був раніше 1659 р.4.
Ращенко Семен Юхимович (? – 1667 – червень 1672 р. – ?)
Петкало Іван (? – квітень 1672 – ?, у Дорошенка)
Гладченко (Козаченко) Гнат (? – лютий 1673 – 1675)
Гусяченко Іван (? – лютий 1676 – ?)

Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Канівський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 119.
[/q]

Добрый день.

Как Вы считаете, является ли сотник Леплявский Канивского полка в 1673-1675 гг. Гладченко (Козаченко) Гнат одним и тем же лицом, что и казак Козъченко Игнат из Гелмязовской сотни Переяславского полка 1649 г.? Ведь в книге В. Кривошеи его двое дядей как минимум отнесены к Переяславскому полку, а не к Каневскому, куда относится его отец Матвей Гладкий-Козаченко. А еще есть там же, только в Переяславском полку есть Матвѣєнько Игнат (Полковая).

С уважением, Козачек Артемий Владимирович.

Artemiy Kozachek написал:

[q]
Добрый день.

Как Вы считаете, является ли сотник Леплявский Канивского полка в 1673-1675 гг. Гладченко (Козаченко) Гнат одним и тем же лицом, что и казак Козъченко Игнат из Гелмязовской сотни Переяславского полка 1649 г.? Ведь в книге В. Кривошеи его двое дядей как минимум отнесены к Переяславскому полку, а не к Каневскому, куда относится его отец Матвей Гладкий-Козаченко...

С уважением, Козачек Артемий Владимирович.
[/q]

Здравствуйте!
Не исключаю такой вариант, но нужно проверять.

Вот ещё информация:

Леплявская сотня
...
Сотники
...
Гладченко Гнат (? – лютий 1673 – 1675)
...
Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 219.

Klim2018 написал:

[q]

Artemiy Kozachek написал:
[q]

Добрый день.

Как Вы считаете, является ли сотник Леплявский Канивского полка в 1673-1675 гг. Гладченко (Козаченко) Гнат одним и тем же лицом, что и казак Козъченко Игнат из Гелмязовской сотни Переяславского полка 1649 г.? Ведь в книге В. Кривошеи его двое дядей как минимум отнесены к Переяславскому полку, а не к Каневскому, куда относится его отец Матвей Гладкий-Козаченко...

С уважением, Козачек Артемий Владимирович.
[/q]

Здравствуйте!
Не исключаю такой вариант, но нужно проверять.

Вот ещё информация:

Леплявская сотня
...
Сотники
...
Гладченко Гнат (? – лютий 1673 – 1675)
...
Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 219.
[/q]

Добрый день.

Как Вы думаете, почему одна и та же Леплявская сотня с одним и тем же сотником в одно и то же время числится одновременно в двух разных полках, Каневском и Переяславском?

С уважением, Козачек Артемий Владимирович.

Artemiy Kozachek написал:

[q]
Добрый день.

Как Вы думаете, почему одна и та же Леплявская сотня с одним и тем же сотником в одно и то же время числится одновременно в двух разных полках, Каневском и Переяславском?

С уважением, Козачек Артемий Владимирович.
[/q]

Здравствуйте!
Вот общая информация:
Ліплявська сотня
Створена ще до 1648 року у складі Канівського полку Речі Посполитої. Від 1648 до 1667 року у складі Канівського полку Війська Запорозького. За Реєстром 1649 року значилась як "Шоста Канівська сотня" сотника Петра Рощенка у складі 162 козаків. Протягом 1667 – 1672 pоків сотня поперемінно у Канівському та Переяславському полках.
Від 1672 року – адміністративна одиниця Переяславського полку, у складі якого була аж до ліквідації у 1782 році.

Стало быть, даты относятся к Переяславского полку. По Каневскому полку должна была быть оговорка, что он сотник леплявский, когда сотня уже относилась к Переяславського полку.

Здравствуйте!
Есть ли какая-то ещё информация по Канончацкой сотне, кроме указанной в закреплённом сообщении?
Я веду поиски по селу Трощин, дошла уже Польских архивов, оттуда я разжилась инвентарем за 1774 год. От нашего времени до 1796 года у меня все предки и их родственники с друзьями да сослуживцами лежат ровной стопкой. Сейчас пытаюсь найти что-то ДО. В инвентаре из Польского архива предположительно мои есть. Но пытаюсь найти и другие источники, тк польское написание искомой фамилии несколько отличается.
И это мое село Трощин рядышком с селом Глинчи из Конончацкой сотни. С 1790 года эти села к одному приходу относились даже.
Поэтому интересует есть ли по Конончацкой сотне какая-то информация.
Также буду очень благодарна, если ткнете меня в тему, которая поможет во временных поисках между 1712 и 1796 годами по этим местам. Конкретно село Трощин меня интересует (Глинча рядом, Пшеничники, Черныши, Гришинцы, Бобрица)

Спасибо большое за комментарий про Каневские сотни. Эту тему я знаю. Конончацкую сотню я там не вижу, как и сел, которые территориально входили в неё

Общие вопросы