Украинские имена и фамилии - 2014-2025

ПОСТРИГАТИ, аю, аєш, недок., ПОСТРИГТИ, ижу, ижеш, док., перех.

1. Підрізуючи, робити коротшим або зрізувати зовсім (волосся, вовну і т. ін.). Як її одягали, як постригали по хлоп'ячій [по-хлоп'ячому], вона не пручалася, нічого не казала, тільки що плакала... (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 454); Перукар розклав своє приладдя, намилив цареві бороду і почав голити. Поголив один бік, постриг півголови і півбороди, а тоді кинув приладдя в землю і — тікати! (Три золоті слова, 1968, 221); По обіді роту повели в лазню, де цирульник старанно постриг і поголив їх, а каптенармус видав нову білизну, мундири і шапки (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 198).
Постригти [всіх] під одну гребінгу див. гребінка.

2. перев. у сполуч. із сл. у ченці, у черниці і т. ін., церк. Виконувати обряд посвячення кого-небудь у ченці (черниці), що супроводжується постриганням волосся. [Матушка гуменя:] Я тебе, стара, утішу: знай, що твою дочку постригаємо сьогодні у черниці (Панас Мирний, V, 1955, 83);
// Віддати в монастир. — Що ж, може, тебе у ченці постригти? — спитав раптом Хмельницький, розправляючи плечі і зводячи зір на Юрася (Натан Рибак, Персясл. Рада, 1953, 92).

3. розм., заст. Брати в солдати. Котрі були багатшії, ті ся викупляли, Котрі були біднішії, то їх постригали, — тобто забирали до війська (Мар. тв. та етн., 4, 1958, 47); Жив-був гуцул Іванко. Одного дня йому сказали, що має служити у цісаревім війську. Його постригли й попровадили в чуже кам'яне місто (Казки Буковини, 1968, 9); [Довбуш:] На тій п'ятниці вдовиного сина у некрути постриг [пан дідич] (Дмитро Бедзик, Студ. Події. 1959, 26).

4. у кого, перен., розм. Робити, виставляти когось ким-небудь. Турн — зирк, і бачить пред собою Присяжного свого врага, Що так не гречі [ґречно] кличе к бою І явно в труси [боягузи] пострига (Іван Котляревський, I, 1952, 263); П'яний кесар, Постригши сам себе в Зевеса, Завдав Зевесу юбілей [ювілей] (Тарас Шевченко, II, 1963, 291); Постригти в брехуни.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 380.

Орленко Наталья написал:

[q]

А как называли тех кто стриг людей, если таковые отдельные люди вообще были в украинских селах в конце 18-нач 19 го веков?

[/q]

Цырулыками. Таких людей практически не было. Просто мог быть, кто красиво стриг. А так - не до красоты было. На конец 19 в. в Ростове на 100 тысяч нас. было всего две цирульни. Та цирульня, которая устроена в "этнокомплексе" "Атамань" - очередная лапша на уши. Никаких цирулен в кубанских станицах не было.

Постргиже́ние (по́стриг) — в исторических церквях символическое и обрядовое действие, состоящее в пострижении волос в знак принадлежности к Церкви.

Православная церковь

Пострижение совершается:
над новокрещёными после таинства миропомазания как первая свободная радостная жертва человека Богу,
при поставлении в клирики (обычно во чтеца) епископ постригает посвящаемого крестовидно в знак отделения его от общества простых верующих. В древней традиции всем священнослужителям выбривали гуменцо, или папалитру, оброснение — круг на его голове символизировал терновый венец. Выбритая часть покрывалась небольшой шапочкой, которая называлась «гуменцо», или «скуфья». Обычай выстригать гуменцо существовал в России до середины XVII века. В католицизме подобная стрижка — тонзура — сохранялась до 1973 года.
в монашеском постриге. Следует заметить, что монашеский постриг над одним человеком может совершаться до трёх раз:
при посвящении в рясофор,
при посвящении в мантию,
при посвящении в схиму.

Cynamon написал:

[q]

Никаких цирулен в кубанских станицах не было.

[/q]

Точно. Горшок на голову - и всё, что из-под него выступает, отрезалось. Это уже после того, как мода на оселедець прошла.

Nikola написал:

[q]

Замула - от мул - ил, замулыты - занести илом, замутить, замулок - место порытое илом.
Лантух - большой мешок из грубой ткани.
Кыча - бугай, бык.
Гирун - "гыруваты", размышлять (гырка - верхняя часть головы)

[/q]

Вот спасибо! Список непонятностей уменьшился