Сумской слободской казацкий полк

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

В ЭТОЙ ТЕМЕ ТОЛЬКО ИНФОРМАЦИЯ.

ОБСУЖДЕНИЕ И ВОПРОСЫ В СОСЕДНЕЙ ТЕМЕ

https://forum.vgd.ru/286/25256/

СУМСКОЙ СЛОБОДСКОЙ КОЗАЦКИЙ ПОЛК

СОТНИ

КНИГИ
Книги по нашей теме

Нариси військової історії України: Сумський слобідський козацький полк 1659-1765 рр./ О.М. Корнієнко.
К.: Наш час, 2008.— 488 с.. — (Сер. «Невідома Україна»).
Книгу присвячено малодослідженій сторінці історії одного з п'яти слобідських полків. Утворенні на засадах полково-сотенного устрою та козацького самоврядування, слобідські полки були автономними формуваннями у складі Московської держави, що безпосередньо підпорядковувалися царському уряду. Видання приурочено до 350-річчя утворення Сумського козацького полку (1659-1765). Розраховано на істориків, студентів і всіх шанувальників військової історії.
Л.П. Сапухіна, "Історія сумських козацького та гусарського полків. Короткий історичний наріс"
Історичний нарис краєзнавця на музейного працівника Л.П. Сапухіної присвячений історії створення та бойового шляху Сумського козацького та Сумського гусарського полків. Для всіх, хто цікавиться вітчизняною історією.

Гетьманец

Рід Алфьорових

10/3. Анастасія Андріївна … Передала сину Роману Кондратьєву, … хут. Сулишинівський/Сулишковський (718 дес., 80 підданих на 1773 р.), що так само були “з жалуваних предкам” матері ;

ЦДІАК України. - Ф. 1892. - Оп. 1. - Спр. 297. - Арк. 104 зв.

Возможно это с. Сушилино, Белопольского р-на

[q]
Ревижская сказка
1811-го года сентября 30 дня Слободско Украинской губернии Сумского уезда хутора Сушилина помещицы Прасковьи Степановой дочери по первому мужу порутчицы Кондратьевой а по второму капитанши Токаревой наследника штабс-капитана Михайла Романова сына Кондратьева о состоящих мужеска пола крестьянах
[/q]

Ревизские сказки за 1795 год по хутору Сушилино подписал
...... заседатель Федор Алферов

Цікава робота [http://www.haidamaka.org.ua/page_books.html], де можливо придбати книжку? (в Харкові?, в Києві?). В описі м. Миропілля 1671 р. згадується крамниця миропільського городового отамана Дем’яна Голуба [Багалей Д.И. Новые материалы для истории Слободской Украины // Сборник Харьковского историко-филологического общества. – 1893. – Т.5. – С.184.]. Рід Голубів досліджує в своїй роботі О. Лазаревський [Лазаревский А. М. Люди старой Малороссии // Киевская старина. – 1885. - № 5. – С. 1-6.]. Мене цікавить Красна Яруга, у Вас є згадка, що Андрій Маркович (Марков, Марченко) «4 жовтня 1713 р. купив у мешканки сумської округи с. Красна Яруга Ірини Іванової дружини з сином покоси з різними угіддями за 2 рублі76 [76 ЦДІАК України. - Ф. 785. - Оп. 2. - Спр. 465. - Арк. 305.]» [http://www.haidamaka.org.ua/page_books.html - С. 10, 51]. Дуже Вас прошу, якщо можете, подайте цитату з документу по цій згадці.

ЦДІАК ф 51 оп 3 спр
8231 (7.12.1741р - 16л) Відомості про присягу імператриці Єлизаветі Петрівні Сумського полку
8234 (12.1741р - 51л) те саме Ізюмського полку
8235 (8.12.1741р - 26л) те саме Охтирського полку
8191 (24.12.1741 - 39л) те саме Харківського полку

Тема символіки слобідських полків залишається вкрай непопулярною. Дивно, що взагалі виник даний розділ... Проте, якщо дослухатися до самотоївського "сумчанина" Десятниченка (на форумі - DESALEX), то заплутаєтесь, як кошеня в клоччі... Звертайтеся до першоджерел.

Ось скромні реконструкції сотенних прапорів сумців 2 пол. XVII ст.:
Миропільська сотня
Краснопільсько-Сироватська сотня
2-га Суджанська сотня
Недригайлівська сотня

Краснопільсько-Сироватська сотня

Недригайлівська сотня

„А жебы рыцерство, гледячи на тых знаках виражений крест, могли значне, отважнее и охочо на услугах монарших и наших войсковых показоваться и над неприятелями Креста святого щасливе пожадной победы узнавати”

1-й, початковий етап розвитку слобідської символіки тісно пов'язаний з традиціями Гетьманщини. Його досліджував ще у 1990 р. Сергійчук.

2-й етап ("государев"). До 1685 р. ані прапорів, ані литаврів московські царі слобідським козакам не надавали (РГАДА. ф.210, Разряд, Белгородский стол, столб. 1031, л. 288), проте невдовзі це стало традицією. На малюнок хоругв тепер відчутно впливала московська традиція.
Цікаво, що у 1729 р. в гетьманських полках вже існували „полкові гербовники”. клейнодів реорганізованих „черкаських” полків.

3-й етап. До 30-х рр. XVIII ст. символіка сумського козацтва зберігала риси, притаманні українській геральдиці, а після реформ Анни Іоанівни вона майже повністю їх втрачає. В 1726 р. в Санкт-Петербурґ до Академії наук прибув професор права Кеніґсберзького університету Іоган Симон Бекенштейн (Бекенштайн). В 1727 р. йому довелося перекваліфікуватись в головного консультанта з геральдики. Професор вимагав надати йому потрібну інформацію про їх символіку, але, на його думку, вона виявилась невиразною: „помянуты ведомости, некоторые известия, но очень мало полезного увидел, потому, что о первом тамошнем городе [Сумах – авт.] немного упомянуто, а о прочих четырех объявляется, что они в таких же обстоятельствах находятся, как и первый”.
Під час реформи урядом для козацьких формувань Слобожанщини були встановлені нові уніфіковані прапори і печатки з російським державним гербом.

РГАДА дело 350-1-402 (1718 г.)
по описи: Книга переписная казаков, казачьих «подмочников», «гармашей», церковнослужителей г. Сумы, подданных черкасс и другого населения, живущего на казачьих и монастырских землях Сумского, Суджинского, Миропольского уездов.

(В неизвестные времена дело попало под воду – на каждом развороте клином почти смыт текст или совсем смыт, клин идет от верха левой страницы к центру переплета, соответственно, симметричная картина на правой странице. Потеря текста около 40%. Для понимания о структуре дела 350-1-402. Оно начинается со с. 37 и следует нумерации до с. 44, далее сразу же идет с. 319. Текст разбит на неровные части, но прочитать заголовки почти нельзя. На с. 336 в названии село Ручва. Принадлежало (?) оно Ивану Романову и в нем стояла церковь Рождества Пресвятой Богородицы. Дело заканчивается на с. 495).

Село Ручва из переписи 1718 года

Иван Чорный
Терешко Литвин
Кушченко
Яков Меланит
Кондрат Глуховцев
Клим Хилченко
Иван Шумюх
Семен Климен
Клим Лосенко
Дмитро Мелешенко
Безрученко
Борисов
Ганзюк
Гонтаренко
Дученко
Иваненко
Пархоменко
Илюшенко
Коваль
Савченко
Шаповал
Ходенец
Ющенко
Новак
Швец
Толстой
Третьяк
Ващенко
Фенниченко
Хрупа
Попелнух
Кривченко
Пацориа
Левченко
Гриценко

Стр. 344
В том селе живут черкассы
Полторанин
Лаврененко
Люх
Родионов
Талашко
Коленик
Глушко
Хуторский
Яким Копейка
Олейченко
Клименко
Кукса
Чайка
Гончар
Заец
Лесничий
Муха
Гриценко
Дмитренко
Данилов
Михайлов
Остапенко
Марченко
Во втором списке взяты только различаемые фамилии. А людей гораздо больше.

Полкові обозні

Бакай Василь (?-04-05.1695-?); Марков Кіндрат
(Алфьоров Кіндрат Маркович) (1711 –1714-?); Голуб Семен Андрійович (?-1717-?); Андруський
Яків Данилович, ваканс- (?-1717-?) *; Кондратьєв Дмитро Іванович, Романов Іван
(1732 – 1736-?); Кондратьєв Михайло Андрійович (?-1726, ?-1739-?); Левенцов
Іван (? – 07.1741); Красовський Тимофій Михайлович (19.07.1741 – 10.1764); Кислов
Марко, козак, призначений на час роботи слідчої комісії (20.10.1764 – 1765?),
одночасно капітан регулярної роти (з 31.08.1764).

Полкові судді

Юнок Семен Андрійович (кін. XVII ст. – 10.1700, 1705-?);
Пустовойт Іван Степанович (?-1708-?); Марков (Маркович) Андрій (Алфьоров Андрій
Маркович) (1710-1714 – 1729?); Савич Василь Семенович (? – помер 1723); Романов
Іван (старш.) (?-1722, 1726, 1732-1736-?); Кондратьєв Дмитро Григорович (Іванович?)
(? – до 1733); Кондратьєв Іван, ваканс-(1740), (1741-1743?); Кондратьєв Андрій
Васильович (1743-1757); Кондратьєв Степан Іванович (1744 – 1757); Романов Роман
Іванович, секунд-майор (1757 – 28.07.1760); Парафієвський Олександр, ваканс- (06.04.1756-16.04.1760),
«в комплект вмещен» (16.04.1760 р. – 1764); Савич Олексій Андрійович,
ваканс- (08.08.1761 – 11.1763-?), у 1764 р. змінений слідчою комісією; Онофрієв
Яків – російський поручик, «в должности полкового суди» на час роботи слідчої
комісії (1764-?).

Полкові осавули, старші й молодші

Андреєв Василь (?-1660 – 1667-?); Кондратьєв Никон
(?-1660-?); Федоров Клим (?-1660-?); Григорьєв Іван (?-1667-?), Григорьєв Опанас
(?-1667-?); Данилов Григорій (?, у 1699 р. в абшиті); Даценко (Доценко) Григорій
– молодший (?) осавул (?-04-05.1695 – 1696-?); Голуб Семен Андрійович
(1690-1717); Яковлєв Трохим (Алфьоров Трохим Якович) – старший осавул (?-04.1695-?-1705-1708,
1726-?); Марков Кіндрат (Алфьоров Кіндрат Маркович) (1705 – 1711; ?-1732-05.05.1733,
абшит); Добачевський Павло (?-1717-?) і сотник 1-ї Лебединської сотні *; Кондратьєв
Іван Іванович (1733-1739); Романов NN (1743?); Парафієвський Олександр –
старший осавул (28.09.1743 – 06.04.1756); Кондратьєв Андрій Іванович – старший
осавул (22.03.1759 – 1766);
Подольський Іван Іванович – сотник і молодший осавул (26.11.1760
– 06.10.1766).

Полкові ротмістри (з 1723 р.)

Кондратьєв Григорій Дмитрович (до 1743?); Савич Андрій
Васильович – ваканс-ротмістр (24.08.1741 – 1743-?); Савінов Сергій Захарович
(29.09.1742 – 29.11.1753); Власовський (Власов) Михайло Федорович (? – помер до
1766 р.); Донець-Захаржевський Михайло Михайлович (30.05.1757 – 1765).

Полкові писарі, старші й молодші

Торасков Данило (?-1660-?); Совелєв Леонтій (?-1667-?);
Апостолов (Апостол?) Григорій (? – загинув 1671); Мартинов Андрій
(1681-1689-?); Голуб Семен Андрійович (поч. 90-х рр. XVII ст.); Григорьєв
Гаврило (Іванович?) (?-1685-1687-?-04-05.1695-1696-?); Романов Іван (?-1711-?);
Алтухов (Олтухов) Микита Карпович (?-1730-1736-?); Антонов Іосиф (Осип)
Антонович (?-1730 – 1736); Романов Андрій Іванович (до 1733); Кієничик Антон (?-1732-?);
Богаєвський Григорій Семенович (до
1733); Кардашев (Кардашевський) Семен Якимович (до 1733 – 1736-?); Протопопов
Василь (?-1744-?); Рубанов (Рубан) Іван Несторович – старший (1750 – 22.07.1757);
Косовцов Роман Матвійович – старший писар (30.05.1757 – 15.11.1763, абшит); Стішевський
(Сташевський) Тимофій Никифорович (?-1755 – 03.1759) – молодший; Горленський
Петро (24.10.1763 – 1764);

Пономарьов Іван – канцелярист, призначений на час роботи слідчої комісії (1764).

Полкові писарі молодші

Черкасов Опанас Давидович, драгунський капрал, «правил
должность» писаря (1742-1756); Рубанов (Рубан) Іван Несторович – молодший писар
(19.12.1747 – 1750); Косовцов Роман Матвійович – молодший писар (1749 –
30.05.1757); Вартановський Михайло – молодший писар (30.05.1757 – 1761?); Горленський
Петро – молодший писар 23.01.1761 – 15.11.1763; можливо, до 1763 р. –
ваканс); Лесевич Петро – канцелярист, призначений на час роботи слідчої комісії
(1764).

Полкові хорунжі

Цимбал Василь (?-1667-?); N Андрій N (? – загинув 08.06.1708); Буймер
Василь Іванович (?-1730-1732); Курський Корній Васильович (1732 – 02.03.1738); Бойков
Максим Матвійович (?-1732-?);* Іскрицький Василь Григорович (до 1733); Бакшеєв
Яків (? – 1760, абшит); Черкасов Опанас Давидович – «правил должность»
полкового хорунжого (1756-1758); Мітюрін Гнат Микитович (18.09.1747 – 15.11.1763);
Кодратьєв Василь Іванович (11.1763 – 1764-?).

ОБЩАЯ ИНФОРМАЦИЯ ПО ИСТОРИИ ПОЛКА, ССЫЛКИ НА АРХИВЫ, ПЕРЕПИСИ и пр. источники.ОБСУЖДЕНИЕ И ВОПРОСЫ В СОСЕДНЕЙ ТЕМЕ :https://forum.vgd.ru/286/25256/

ОБЩАЯ ИНФОРМАЦИЯ ПО ИСТОРИИ ПОЛКА, ССЫЛКИ НА АРХИВЫ, ПЕРЕПИСИ и пр. источники.
ОБСУЖДЕНИЕ И ВОПРОСЫ В СОСЕДНЕЙ ТЕМЕ :
https://forum.vgd.ru/286/25256/