Сумской слободской казацкий полк

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

В этой теме ттолько информация.

Обсуждение и вопросы в соседней теме

https://forum.vgd.ru/286/25256/

Сумской слободской казачий полк

СОТНИ

КНИГИ
Книги по нашей теме

Нариси військової історії України: Сумський слобідський козацький полк 1659-1765 рр./ О.М. Корнієнко.
К.: Наш час, 2008.— 488 с.. — (Сер. «Невідома Україна»).
Книгу присвячено малодослідженій сторінці історії одного з п'яти слобідських полків. Утворенні на засадах полково-сотенного устрою та козацького самоврядування, слобідські полки були автономними формуваннями у складі Московської держави, що безпосередньо підпорядковувалися царському уряду. Видання приурочено до 350-річчя утворення Сумського козацького полку (1659-1765). Розраховано на істориків, студентів і всіх шанувальників військової історії.
Л.П. Сапухіна, "Історія сумських козацького та гусарського полків. Короткий історичний наріс"
Історичний нарис краєзнавця на музейного працівника Л.П. Сапухіної присвячений історії створення та бойового шляху Сумського козацького та Сумського гусарського полків. Для всіх, хто цікавиться вітчизняною історією.

Деление на сотни Сумского полка по переписи 1760 г.:
1-я Сумская сотня: часть г. Сум и хутора
2-я Сумская (Перекопская) сотня: часть г. Сум и хутора
3-я Сумская (Новомеская) сотня: часть г. Сум, с. Лука, д. Барановка, с. Стецковка
Ворожбянская сотня: с. Ворожба Сумская
Бышкинская сотня: с. Бышкин, хут. Батраковский, с. Низшая Сыроватка
Лебединская 1-я сотня: г. Лебедин (часть), хут. Лебединский, с. Бишкин, с. Будилка, с. Черленое, с. Курган, с. Озак, д. Токуры
Лебединская 2-я сотня: г. Лебедин (часть), хут. Лебединский, с. Будилка, с. Селище, д. Токари, д. Кулик, с. Черленое, с. Кудрон, с. Озак
Олшанская сотня: с. Олшанка, м-ко. Недрыгайлов (проживающие в городе)
Недрыгайловская сотня: г. Недрыгайлов, с. Деркачевка
Ворожбянская (Белопольская) сотня: с. Ворожба Белопольская, с. Проруб, с. Климовка
Белопольская сотня: г. Белополье
Речанская сотня: с. Речки
Стецковская сотня: с. Стецковка
1-я Суджанская сотня: часть г. Суджи, с. Уланок, с. Мартиновка
2-я Суджанская сотня: часть г. Суджи, с. Уланок, д. Махновка, с. Уланок, с. Ворожба, с. Черкасское Поречное, с. Казачья Локня
Пенская сотня: м-ко. Пена
1-я Миропольская сотня: г. Мирополье (часть), с. Тимофеевка
2-я Миропольская сотня: г. Мирополье (часть), с. Малая Рыбица (часть)
Рыбинская сотня: с. Великая Рыбица, с. Малая Рыбица (часть), с. Осоевка, с. Тимофеевка
Краснопольская сотня: г. Краснополье, с. Самотоевка
Верхнесыроватская сотня: с. Верхняя Сыроватка
Нижнесыроватская сотня: с. Нижняя Сыроватка

ЦГИАК Ф. 1578 – Миропільське комісарство, м. Миропіль Бєлгородської провінції Київської губернії. 1715–1723 гг. 3 дела.

Дело номер 2 есть у меня в фотокопиях.

Описи ЦГИАК Ф. 1993 – Краснопільське духовне правління, м. Краснопілля Сумського полку, 1765 р. – Слобідсько-Української губернії . 1733–1775 гг. 42 дела и ЦГИАК Ф. 1997 – Миропільське духовне правління, м. Миропілля Слобідсько-Української губернії, з 1780 р. – Харківського намісництва, з 1796 р. – Курської губернії . 1756–1799 гг. 123 дела дам в региональных темах сейчас, по Мирополью ( https://forum.vgd.ru/3528/104728/ ) и Краснополью ( https://forum.vgd.ru/3523/Ahtirskiy_yesd/ ), так как там всё же большинство дел не имеет отношения к Сумскому полку, хотя по Краснополью дела за 30-50-ее, это еще полк.

РГАДА ф.350 оп.2 д.3460 1744г

1. Книга переписная церковнослужителей, нищих, украинцев, цыган, татар и калмыков, отставных военнослужащих и чиновников Сумского полка г. Сум и уезда, не подлежащих подушному обложению (лл. 1-28).
2. Книга переписная церковнослужителей, нищих, валахов Сумского полка г. Белополья и уезда, не подлежащих подушному обложению (лл. 109-114, 139 об.-141).
3. Книга переписная церковнослужителей, нищих, цыган, татар, калмыков валахов г. Краснополья и уезда, не подлежащих подушному обложению (лл. 61-75, 135, 138, 139, 143-144).
4. Книга переписная церковнослужителей, нищих Сумского полка г. Лебедина и уезда, не подлежащих подушному обложению (лл. 37 об.-60).
5. Книга переписная церковнослужителей, нищих Сумского полка гг. Межиричей, Недригайлова, Межиричского уезда, не подлежащих подушному обложению (лл. 28-36, 37).
6. Книга переписная церковнослужителей, нищих, валахов Сумского полка г. Мирополья и уезда, не подлежащих подушному обложению (лл. 75-109, 139 ою.-141).
7. Книга переписная татар, калмыков Сумского полка г. Суджи и уезда, не подлежащих подушному обложению (лл. 142-143).

https://1drv.ms/u/s!AsJaWp398L2wa2lYiB6fEfz8idI?e=NxBDBI

sgg1978

https://1drv.ms/u/s!AsJaWp398L2wa2lYiB6fEfz8idI?e=NxBDBI " rel="nofollow" target=_blank> https://1drv.ms/u/s!AsJaWp398L2wa2lYiB6fEfz8idI?e=NxBDBI

А то не сразу понятно...

BORISBEL написал:

[q]
sgg1978

https://1drv.ms/u/s!AsJaWp398L2wa2lYiB6fEfz8idI?e=NxBDBI " rel="nofollow" target=_blank> https://1drv.ms/u/s!AsJaWp398L2wa2lYiB6fEfz8idI?e=NxBDBI

А то не сразу понятно...
[/q]

Да здесь просто дикий парсер из ~~эпохи Алексея Михайловича~~ энторнета 80-х, он кромсает ссылки,
проще использовать html-тэг "url" вот так

Выполняю обещанное. ЦГИАК Ф. 1578, Оп. 1, д. 2 - Сказки жителей Миропольского уезда о непередержательстве не вошедшего в перепись населения в 1714 г. 1718 г. https://drive.google.com/drive...sp=sharing
Вряд ли кто-то что-то найдет для себя там интересное, скорее публикация для того, чтобы не тратить время на самостоятельный заказ этого дела в архиве, а уделить внимание другим делам. Но если кому-то будет полезно, буду только рад.

Уважаемые коллеги. Сделал тут, у себя в дневнике, реестр к спискам казаков 1700 г.
https://forum.vgd.ru/3630/125770/#last

forza3 написал:

[q]
Книги по нашей теме

Нариси військової історії України: Сумський слобідський козацький полк 1659-1765 рр./ О.М. Корнієнко.
К.: Наш час, 2008.— 488 с.. — (Сер. «Невідома Україна»).
Книгу присвячено малодослідженій сторінці історії одного з п'яти слобідських полків. Утворенні на засадах полково-сотенного устрою та козацького самоврядування, слобідські полки були автономними формуваннями у складі Московської держави, що безпосередньо підпорядковувалися царському уряду. Видання приурочено до 350-річчя утворення Сумського козацького полку (1659-1765). Розраховано на істориків, студентів і всіх шанувальників військової історії.
Л.П. Сапухіна, "Історія сумських козацького та гусарського полків. Короткий історичний наріс"
Історичний нарис краєзнавця на музейного працівника Л.П. Сапухіної присвячений історії створення та бойового шляху Сумського козацького та Сумського гусарського полків. Для всіх, хто цікавиться вітчизняною історією.
[/q]

Переписна книга Сумського полку 1691 р. / Упорядники Олександр Алфьоров, Олександр Різніченко; відпов. ред. Генналій Боряк. – К.: Інститут історії України НАН України, 2019.

Выставляю для просмотра Метрическую книгу Воскресенской церкви г. Сумы за 1754 год.

Еще на тему "Переписна книга Білопільської сотні 1673"

Микола Крикун. Воєводства Правобережної України у XVI-XVIII століттях: Статті і матеріали. Львів 2012. 702 с., іл., карти.

Mykola Krykun
Palatinates of Right-Bank Ukraine in the Sixteenth through Eighteenth Centuries: Studies and Source Materials. Lviv 2012. 702 p., ill., maps.

ISBN 978-617-607-240-9

Пропоноване читачам видання завершує цикл опублікованих збірок статей і матеріалів його автора, присвячених невивченим і мало- вивченим питанням Правобережної України XV-XVIII ст. У першій із збірок ішлося про козацтво другої половини XVII — початку XVIII ст., в другій — про Брацлавське воєводство XVI-XVIII ст., у третій — про Подільське воєводство XV-XVIII ст. Дана збірка стосується Київського, Волинського, Брацлавського і Подільського воєводств. У ній досліджуються адміністративний поділ, земські уряди, міграції, чисельність і структура населення, торгові зв’язки, міждержавні розмежування, подимні реєстри, наведено чимало документів, виявлених в архівах і рукописних зібраннях бібліотек, зокрема невідомі універсали Богдана Хмельницького, матеріали про участь шляхти Брацлавського воєводства в Барській конфедерації, офірний реєстр того ж воєводства за 1789 р.

***

с.274

З ІСТОРІЇ МІГРАЦІЙ НАСЕЛЕННЯ В УКРАЇНІ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVII СТОЛІТТЯ

В історії переселень на Україні доби феодалізму помітно виділяється друга половина XVII ст., особливо 50-70-ті роки. Тогочасні міграції переважно були спричинені нескінченними війнами та їх наслідками, грабіжницькими нападами татар, окупацією частина українських земель Туреччиною тощо. Ці рухи населення згадуються в козацьких літописах та документах, части на яких опублікована протягом XIX — початку XX ст. У джерелах розповідається головним чином про переселення з правого на лівий берег Дніпра, де задніпряни (так називали вихідців з Правобережжя) знаходили притулок і порятунок від лихоліття. Рух населення на Лівобережжя був чи не визначальним у міграціях другої половини XVII ст. на Україні. Найбільше у вивченніцього питання зробив Дмитро Багалій.

Наше повідомлення доповнює відомі факти про міграції на Україні в другій половині XVII ст. Воно ґрунтується на двох документах, виявлених серед матеріалів Розрядного приказу Російського державного архіву давніх актів (РГАДА) у Москві. Один з них датовано 1673 роком [1]. Це перепис служилих і неслужилих сумських «черкас», які незадовго до того на чолі з сотником Хомою Федоровим [2] прибули в Путивльський повіт на місце давнього Вирського городища, на береги річок Вир, Ворожба, Крига, Морач і заснували там місто Кригу, пізніше назване Білопіллям, та села Річки і Ворожбу (всі ці поселення увійшли до складу Сумського полку). Перепис проведено І. В. Львовим та П. Куським за царським указом і наказом воєводи Ю. М. Борятинського у відповідь на чолобитну путивльських «всяких чинов людей», передусім поміщиків. Зміст чолобитної нам невідомий. Судячи зі вступної частини документа, значно, до речі, пошкодженої часом, у ній ішлося, мабуть, про різні шкоди, нанесені путивльцям новопоселенцями. І. В. Львов та П. Куськой на місці переписали черкас «поимянно с отцьі и с прозвищи и которьіх городов они уроженцьі и что у кого детей мужеска полу и откудьі кто пришел» [3].

Інший документ є переписом населення таких сіл Путивльського повіту: Грузьке, Бориня, Гвинтове, Духанівка (або Кротово, Кротова Діброва), Бочечки, В’язове, Козацька Діброва (або Свічки, тепер Козацьке), Черепівка [4]. Перші три села належали двом попам і диякону, які мешкали в Путивлі, село Духанівка — двадцяти путивльським козакам, а рештою володіли путивльські, рильські, чернігівські та новгород-сіверські поміщики. Датування цього джерела утруднюється тим, що в ньому відсутня вступна частина, яка б вказала на його походження. Очевидно, документ появився не раніше 1678 р. — це єдина згадана в ньому дата; саме тоді було засноване («поселено») село Духанівка [5]. Припускаємо, що цей документ складено не пізніше 1684 або 1685 року, і ось чому: Д. Багалій на основі вивчених джерел справедливо вважає 1679-1680 рр. часом останнього в другій половині XVII ст. значного пересування населення Правобережної України, переважно з Київського воєводства, на Лівобережжя [6]. Документ, що нас цікавить, поряд з відомостями про те, хто з селян звідки родом, говорить ще й про те, скільки років минуло, як жителі восьми названих сіл, тікаючи з рідних місць «от разоренья воинских людей», перейшли на лівий берег Дніпра [ * ]. Найбільше було задніпрянських сімей (112, серед них 93 з Київського воєводства), які переселилися за п’ять років до складання документа. Після «п’ятирічних» найбільшою була група задніпрян, які покинули рідні місця десять років тому (102 сім’ї, у тому числі 85 з Київського воєводства) [**], тобто приблизно в 1674-1675 рр.: на цей час припадає найбільш значний перед 1679-1680 рр. перехід населення з правого на лівий берег Дніпра [7].

Обидва документи цінні тим, що для 2 719 сімей з 2 767 подають назви місцевостей («городів»), звідки вони родом. Джерела другої половини XVII ст. з такими відомостями зустрічаються дуже рідко, до того ж вони надто фрагментарні. Як правило, в документах, що розповідають про міграції на Україні цього періоду, зазначено, з яких «городів» прийшли ті чи інші сім’ї [8]. Але слід мати на увазі, що такі «городи» дуже часто були тільки проміжними, перевалочними пунктами для тих, хто покинув рідні місця. Так, за даними документа 1673 р., у Білопіллі, Річках та Ворожбі з 1 261 сім’ї (вихідців з українських земель, з Білорусі і, в незначній кількості, з Польщі, Литви та Росії) 600 сімей, перш ніж прибути сюди, зупинялися в проміжних пунктах, причому перевалочну роль для 588 сімей відіграли «городи» Лівобережної, а для решти — Правобережної України. Про населені пункти, в яких тимчасово осідали переселенці, другий з названих документів згадує дуже рідко. Це, однак, не обов’язково означає, що насправді їх було мало.

Названі нами джерела дозволили повніше відтворити переселенський рух на Україні в другій половині XVII ст. Цей рух і показано в додатку до повідомлення. Розподіл переселенців (сімей) за землями і воєводствами, з яких вони були родом, а також інші підрахунки зроблено нами. Інколи в дужках зазначено поданий джерелами російський варіант назв населених пунктів. Це робиться в тому випадку, коли він помітно різниться від українського.

З документів видно, що основна маса населення міста Білопілля і 10 сіл — це вихідці з українських земель. 1673 р. вони становили в Білопіллі щонайменше 85,9 % (799 сімей з 930), в Річках та Ворожбі — 83,4 % (276 з 331), а у восьми селах, згідно з недатованим джерелом, — 84,2 % (1 278 з 1 506). Найбільше переселенців прийшло з Правобережної України, головним чином з Київського воєводства: у Білопіллі задніпрян було принаймні 426 сімей, у тому числі 306 з Київщини, у Ворожбі та Річках — відповідно 147 і 105, у восьми селах — 847 і 617. Решта українських поселенців походила майже виключно з Лівобережної України.
Варто вказати й на те, що населення Білопілля складали вихідці з 259 «городів», Ворожби та Річок — зі 139, Борині, Бочечок, В’язового, Гвинтового, Грузького, Духанівки, Козацької Діброви і Черепівки — з 316 «городів». Найбільше для оселення означених міста й 10 сіл дав Коростишів (Київське воєводство; 117 родин); далі по низхідній ідуть: Ніжин, Прилуки, Ічня, Конотоп (Лівобережжя; відповідно 91, 61, 57, 49), Черняхів, Біла Церква, Фастів (Київське воєводство; 44, 40,40), Корець (Волинське воєводство; 40) і так далі.

Лише в Борині, В’язовому, Гвинтовому, Грузькому, Козацькій Діброві та Черепівці зафіксовано тих, хто в них народився (всього 11 родин), причому батьки у двох родин у Козацькій Діброві та Черепівці прибули «з-за Дніпра».

Слід зазначити, що частина з перелічених укладачами документів «городів» були не містами і містечками, а селами.

Деякі назви містечок та сіл зустрічаються в кількох воєводствах Правобережної України. Такі населені пункти виділені нами нижче в групу «інші поселення».

1 Российский государственньїй архив древних актов в Москве (далі — РГАДА), ф. 210 (Разрядньїй приказ), Дела разньїх городов, кн. 57, л. 137-242.
2 Комісар Білопілля Терентовський називав цього сотника Степаном Хоменком (Фоменком). Див.: Филарет. Историко-статистическое описание Харьковской епархии, отд. 3. Москва 1857, с. 414.
3 РГАДА, ф. 210, Дела разннх городов, кн. 57, л. 138-139.
4 Там само, л. 262-484.
5 Там само, л. 434. Бочечки засновані «років з 15 тому», Грузьке — «років з 35 тому», а Козацька Діброва, В'язове і Черепівка — «років з 40 тому». Про час заснування Борині та Гвинтового в документі нічого не сказано.
6 Д. И. Багалей. Очерки из истории колонизации и бита степной окраини Московского государства, т. 1: История колонизации. Москва 1887, с. 433.
* Таких відомостей в переписі Білопілля, Річок і Ворожби немає.
** Задніпрян, які переселилися на лівий берег Дніпра рік тому, у восьми селах було 20 сімей, два роки — 46, три — 89, чотири — 64, шість — 68, сім — 72, вісім — 47, дев'ять років тому — 11 сімей. Далі більш-менш значними є лише групи задніпрян, які прийшли на Лівобережжя 15, 20 і ЗОроків тому — відповідно 55, 50 і 36 сімей.
7 Д. И. Багалей. Очерки из истории колонизации...9т. 1, с. 433.
8 Там само, с. 412-413; Материали для истории колонизации и бита
степной окраини Московского государства (Харьковской и отчасти Курской и Воронежской губ.) в ХУІ-ХУІІІ столетиях, собранние и проредактированнш Д. И. БагалееМу т. 1. Харьков 1866, с. 45-63, 75-80; РГАДА, ф. 1209 (Поместньїй приказ), Белгородская отказная книга, No ЗО, л. 261-308.

и дальше идет подробная статистика
источник

Общая информация по истории полка, ссылки на архивы, переписи и пр. источники.Обсуждение и вопросы в соседней теме: https://forum.vgd.ru/286/25256/

Общая информация по истории полка, ссылки на архивы, переписи и пр. источники.
Обсуждение и вопросы в соседней теме: https://forum.vgd.ru/286/25256/