На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!
Внимание! - Все украинские разделы и темы закрыты для редактирования. - Прежде, чем отправить свое сообщение, проверьте его на предмет грамматических ошибок и неточностей в изложении через "Предварительный просмотр" и только потом отправляйте на форум через опцию "Отправить"... - По своим личным поискам (фамилиям рода), поиску родственников и населенным местам открывайте фамильные - https://forum.vgd.ru/151/ или дневниковые темы - https://forum.vgd.ru/57/29286/ - При цитировании НЕ копируйте 3-х, 4-х и более ступенчатые диалоги, оставляйте только ту часть фразы, на которую даете ответ\ пояснение (в правом нижнем углу сообщения, на которое вы отвечаете, нажимаете на опцию «ник», выделяете мышкой ту часть сообщения, на которую даете ответ, нажимаете на опцию "цитировать". - Все сообщения со "спасибо", "благодарю" и т.д в разных вариантах удаляются модераторами. Для ваших благодарностей есть опции: рейтинг – [+] под аватаркой, "лайк", отзыв в профиле участника. - Несколько сообщений подряд от одного участника объединяются модераторами. - Не размещайте одни и те же вопросы\сообщения в разных темах. Дубли удаляются модераторами. - В информативных темах вопросы\ответы ТОЛЬКО по представленной информации. - Ведем дискуссии в рамках приличия, не нанося друг другу взаимных обид и оскорблений.
НЕЖИНСКИЙ ПОЛК (1648-1782)
ИНФОРМАЦИЯ ПО ИСТОРИИ ПОЛКА, ССЫЛКИ НА АРХИВЫ, ПЕРЕПИСИ и пр. сточники. ВОПРОСЫ В СОСЕДНЕЙ ТЕМЕ - диалоговой. https://forum.vgd.ru/283/138547/ Для сотен полка есть отдельные темы. Вопросы по сотням задавайте в них.
================================ Ніжинський полк як військова та адміністративна одиниця Війська Запорозького почав формуватися напровесні 1648 р.
Йому підпорядковувалися козацькі підрозділи, які виникли в Острі, Новій Козарі, Козельці, Мрині, Моровську, Бобровиці, котрі на початку 1649 р. відійшли до Переяславського полку. На його території в окремі полки сформувалися бойові одиниці в Борзні та Сосниці, що відійшли до Чернігівського полку, а також в Ічні, яку у 1649 р. включили до Прилуцького полку. Адміністративні землі полку розташовувалися на лівому березі р. Десни, починаючи від Остра та Козельця, і тяглися аж до кордону з Росією в районі Трубчевська. Сотні знаходилися в нижніх течіях рік Остра, Сейма та Клевені, лівих допливів Десни. Сейм розтинав полк навпіл, тому сотні на його правому березі називалися „засеймські”. У полк увійшли ще староруські міста Ніжин, Сиволож (літописний Всеволож), Глухів, Короп. Це була територія Чернігівського воєводства Речі Посполитої, створеного після Поляновського миру 1634 р. у 1635 році. Юридично Ніжинський полк з полковим центром у м. Ніжині (тепер районний центр Чернігівської області) оформився 16 жовтня 1649 р., після Зборівської угоди Б. Хмельницького з королем Яном ІІ Казимиром. Кількість козаків та старшини у його складі у той час налічувала 991 особу, а територія поділялася на дев’ять сотень. Сім Ніжинських сотень, які мали сукупно 597 козаків: першої, або полкової (сотник Іван Борсук); другої (Фесько Мринський); третьої (Григорій Красножон); четвертої (Іван Нагорний); п’ятої (Іван Борсук); шостої (Григорій Василенко); сьомої (Григорій Кобилецький); Носівсько-Кобизької – 99 козаків, сотник Панас Єдута; Березанської (Березовської) – 95 козаків, сотник Яків Філоненко. У Зборівському реєстрі крім сотників записаний полковник Прокіп Шумейко, який у похилому віці (80 років) загинув під Берестечком у 1651 р., та козак Роман Ракушка (Романовський) – майбутній ніжинський сотник, генеральний підскарбій та ймовірний автор літопису Самовидця. Чисельно і територіально це був найменший полк Богдана Хмельницького.
Проте після Білоцерківської угоди 1651 р. територія полку зросла за рахунок повернутих з Чернігівського полку Батуринської, Бахмацької, Борзнянської, Івангородської сотень, створеної Стольненської, а також території Стародубського повіту Смоленського воєводства, де почалося формування нових козацьких військово-територіальних підрозділів за рахунок за рахунок втікачів з Правобережжя. Тут у 1653-1654 рр. навіть було сформовано і виділено в окремий Новгород-Сіверський полк, який після Переяславської угоди 1654 р. з царем знову включено до складу Ніжинського полку. Згідно з даними „Опису малоросійських міст і сіл Білоцерківського та Ніжинського полків...”, котрі присягнули цареві Олексію Михайловичу, на травень 1654 р. Ніжинський полк став найбільшим на Лівобережжі. Він складався з 37 сотень, в яких до присяжних списків потрапило 20 565 чоловік. Це були сотні: Батуринська, Бахмацька, Березівська, Бобівська, Борзнянська, Волинська, Глухівська, Дівицька-Володькова, Дівицька-Салтикова, Дроківська, Івангородська, Киселівська, Кобизька, Конотопська, Кролевецька, Мглинська, Менська, Мринська, Ніжинська, Новгородська, Новомлинська, Носівська, Оленівська, Олишівська, Підлипненська, Понорненська, Попогорська, Почепська, Рождественська, Сиволозька, Синявська, Сосницька, Стародубська, Топальська, Шаповалівська, Шептаківська. На кінець 1654 р. Ніжинський полк охопив території окремих повітів та волостей колишніх Київського, Чернігівського, Смоленського і навіть Мстиславського воєводств Речі Посполитої. Влітку 1654 р. зі складу полку виділено відновлений вдруге Борзнянський полк, який у 1655 р. швидко ліквідували і повернули його територію знову до Ніжинського полку.
Вперше полк радикально реформовано у 1663 р. після знаменитої Чорної ради в Ніжині, приходу до владу І. Брюховецького та страти його політичних опонентів – насамперед ніжинського полковника Василя Золотаренка. Того року полк втратив на користь новоствореного Стародубського 8 сотень, Чернігівського – 6 сотень, Київського – 2 сотні, 5 сотень розформовано у ході реорганізації. 1663 р. з Ніжинського полку виділено також Сосницький полк (1663-1668 рр.). Окрім того, тоді ж утворено окремий Глухівський полк із 6 „засеймських” ніжинських сотень. Щоправда, 1665 року Глухівський полк ліквідували, а територію знову включили під юрисдикцію ніжинських полковників. На короткий час, у 1668-1669 рр., з полку знову вилучали до складу відновленого Д. Дорошенком Новгородського полку „засеймські” сотні. Але, як і в історії з Глухівським, на початку 1669 р. Д. Многогрішний ліквідував цей полк, а сотні повернув до Ніжинського та Стародубського, із яких і формувалася нова адміністративна одиниця. На Конотопській раді (в Козачій Діброві) 25 травня 1672 року Ніжинський полк репрезентували: полковник Пилип Уманець; обозний Матвій Матвійович (Шендюх); писар Павло Михайленко; суддя Федір Завадський; хорунжий Василь Ігуменський; осавул Гнат Парпура. А також 20 сотників (...). Певних змін зазнавала територія Ніжинського полку у 1687, 1709 рр. У середині ХVІІІ ст. до Київського полку перейшли Олишівська та Мринська сотні. Відтак, за реєстром 1723 р. полк мав 19 сотень, 6525 кінних і 3379 піших козаків. За даними реєстрів 1750-х рр. полк мав 18 сотень, а в 1769 р. – 22 сотні.
Сотенними центрами були: Батурин, Бахмач, Березанка, Березна (Березна, Березина), Бобовиця (Бобів), Борзна, Веркіївка, Волинка (Волинь), Вороніж, Глухів, Дівиця Володькова, Дівиця Салтикова, Дроків, Заньки, Івангород, Киселівка (Кисилівка), Кобижча, Конотоп, Короп, Кролевець, Мглин, Мена, Мрин, Ніжин, Новгородок (Новгородка, Новгород-Сіверський), Нові Млини, Носівка, Оленівка, Олишівка, Підлипне, Погар (Погари), Понорниця (Понирне, Понурниця), Попівка, Попова Гора, Почеп, Прохори, Рождественське (Рождественне), Сиволож, Синявка, Сосниця, Стародуб, Топаль, Хороше Озеро, Шаповалівка, Шептаки, Ямпіль. Всього – 46 міст, містечок та сіл (Шаповалівка, Підлипне, Бобів). Протягом певного часу низка сотень (Воронізька, Коропська, Кролевецька, Ямпільська, частково Глухівська) вважалися гетьманськими або підпорядкованими генеральній старшині. З них формували охорону гетьмана – жолдаків. На території полку знаходилися дві гетьманські столиці: Батурин (1669-1709, 1750-1764) і Глухів (1708-1750, 1764-1782). В період судової реформи Кирила Розумовського 1763 року полк розділено на три судові повіти – Ніжинський, Батуринський та Глухівський. А у 1766 р. в ньому створено три фіскальні установи – Ніжинська, Батуринське та Глухівське комісарства. За указом Катерини ІІ від 16 (27) вересня 1781 р. про скасування полково-сотенного адміністративного устрою Лівобережної України Ніжинський поле і його сотні ліквідовано до початку січня 1782 року. Територію полку розділено між Київським намісництвом (перша Ніжинська сотня), Новгород-Сіверським намісництвом (Бахмацька, Шаповалівська, Попівська, Батуринська, Конотопська, Новомлинська, Коропська, Кролевецька, Глухівська, Воронізька, Ямпільська) та Чернігівським намісництвом (Ніжинські 2-5, Веркіївська, Дівоцька, Заньківська, Борзнянська, Прохорівська, Івангородська).
============================== ЗАРУБА В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 16481-782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 71-74.
Мне понравился такой расклад Нежинского полка, https://forum.vgd.ru/283/ Может в каждую сотню добавить наименование сел и первый пост оставить всегда на вновь открывающейся странице?
Пример 1-я Нежинская полковая сотня с. Талалаевка слобода Филевка д. Кунашевка д. Хвостики. с.Липов Рог с. Черняховка с. Омбыш с. Евлашовка с. Комаровка с..Воловица с.Степановка
Можно так и Прилуцкий полк сделать по сотням и селам, дабы новичкам легче было в поисках населенных пунктов
Подскажите, а куда делась Заньковская сотня, которая упоминается в Румянцевской описи... Меня интересует само село Заньки - в какой сотне его искать?
[/q]
А куда оно могло деться, если в 1758-1782 годах было сотенным центром? Вот из В.Зарубы: ЗАНЬКІВСЬКА СОТНЯ (1758-1782 pp.). =================================== Створена гетьманом К. Розумовським у 1758 р. із населених пунктів Веркіївської та Ніжинських сотень. Зокрема сіл: Британівка, Бруківка, Володькова Дівиця, Дорогинка, Заньки, Кагарлик, Крути,1 Кунашівка, Переяславці, Хвостики. У 1782 р. сотню ліквідували, а територію включили до Чернігівського намісництва. Сотенний центр: село Заньки, нині - Ніжинського району Чернігівської області. -------------------------------------------- (с.141)
Поскольку сотня существовала очень малое время, то вряд ли мы наберем по ней материал. Для таких небольших сотен я планирую создать тему "Другие сотни", где и собрать их все вместе.
Решился задать вопрос личный в данной ветке форума конкретным иследователям. Но если получу какую то информацию и от других пользователей форума буду бесконечно рад. Многоуважаемый мною Metallist который уже сильно мне помог, рекомендовал обратиться к специалистам по Нежинскому полку для получения компетентной искомой информации. Уважаемые Ирка-Маргаритка и Tzipa поделитесь данными какими нибудь по селу Авдеевка ныне Куликовского района, а не так давно Горбовской волости. Интересующая меня фамилия Корявец. Откуда переселились другие родственники в Приморский край с Украины мне к сожалению еще не известно. Зараннее спасибо
1. Авдеевка (Авдіївка -укр.) Горбовская волость, Черниговского уезда при р. Рова и р. Даменка, 226 дворов и 1455 жителей, земская школа, почтовый адрес г.Чернигов В настоящее время Куликовский р-н, (Куликівський -укр.)
2. Авдеевка (Авдіївка -укр.) Авдеевская волость, Сосницкий уезд при протоке "Черное море", 524 двора и жителей 2825, земск. школа, почтовый адрес ст.Авдеевка В настоящее время Сосницкий р-н (Сосницький -укр.)
Judit спасибо. Меня как раз интересует первая деревня описанная вами. Попробую конечно написать письмо председателю... но несколько писем людям с интересующей меня фамилией найденных мною в социальных сетях уроженцами Авдеевки были написаны. В лучшем случае просто не было ответа, а в худшем было сказано как они относятся к россиянам. И то что 50% рода моего украинского не спасло. Но надеюсь дальше будет лучше-не все ведь такие темные))))
Ой-ой-ой! Все интереснее и интереснее становится. Спасибо, всем вам - неугомонным архивокопателям
По кролевецкой сотне никаких данных ни у кого не обнаруживались? Меня, в частности, интересует село Реутинцы и Андреевка.
И еще, не подскажите, друзья, к какой сотне относилась село Голубовка нынешнего Середино-Будского района или по-старому, новгород-северского уезда?
С уважением.
[/q]
Що саме Вас цікавить з приводу Реутинець і Андріївки? Вони постійно входили до складу Кролевецької сотні за період її існування. Реутинці були вільним селом, а Андріївка інколи надавалася на "ранг" комусь із адміністративних службовців. Наприклад, у 1738 році вона належала генеральному підскарбію Андрію Марковичу.
Эххх......видала я эти ревизии неделю наз в архиве..на микрофильмах.....обнять и плакать.... Хотя учитывая, что ревизия 1766 года, она мне не очень-то и помогла..мне бы что-нибудь "из раннего"... то бишь года бы этак 1850-1875...никто не знает, где ревизия за эти годы хранится? Там кажется в 1858 была?
[/q]
А у Вас не зберігся номер справи ревізії 1766 року? Я досі не стикався з ревізією за цей рік, тільки за 1732, 1737, 1738 і 1748 рр., але мені зараз дуже потрібна інформація за 1750-ті. Можливо, за 1766 р. теж чимось допоможе.
