Украинские фамилии - Генеалогический форум ВГД. Тема №28201

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

***Наталья написал:

[q]
Мои предки из Тернопольской обл. носили фамилию Шподарунок. Знаю, что в украинском подарунок - это подарок. Но к чему здесь буква Ш? Или Шподарунок происходит от чего-то другого?
[/q]

Возможно, имеет отношение "господарь", "осподар", "сподар" -далее "сподар-унок" (уменьшительное)

Tino написал:

[q]
в мене немає підстав Вам не вірити,
[/q]

Тут справа не в тому чи вірити, чи не вірити. Мене це питання також зацікавило й я намагаюся знайти відповідь за джерелами.
Відмова від традиційних слов'янських імен простежується вже в галицько-волинських князів - після Мстислава вже йдуть: Роман, Данило, Лев, Шварно, Андрій.
Якщо далі проглядати імена шляхти-зем'ян і князів, то найпізніше натрапив на Ярослава Сангушковича (+1564) та Володимира Дубровицького (також 16 ст.).
Крип'якевич у праці "Львівська Русь першої пол. 17 ст." присвятив розділ антропонімії галицьких русинів - там вже таких імен немає, а є повністю аналогічні іменам русинів на Волині, Поділлі чи Наддніпрянщині.
Такі масові джерела 17-18 ст. як військові реєстри також не згадують ні Ярославів, ні Мстиславів, ні Володимирів.
Цікаво, з чим пов'язана ця "втрата популярності" цих імен? Можливо, був якийсь вплив церкви на обмеження іх використання. Досі відповіді не знайшов.

Tino написал:

[q]
але ж як пояснити такі українські прізвища як: Вадимко, Владко, Славко, Ярко, Зуй, Зуйко, Ярило, Щек, Кощій і т.д. Не в 19 ж столітті вони з*явилися?
[/q]

А чом би й не в 19 ст. чи й у 20 ст.? Згадайте "кандидата" Противсіха, що протягом року двічі поміняв прізвище.
У кожному конкретному випадку треба розглядати походження прізвища окремо.
Частина прізвищ в Україні дійсно появились в 19 ст. Хтось міг отримати вигадане в дитячому будинку. Хтось міг поміняти під впливом буйної фантазії (згадайте тітку з Запоріжжя, що хотіла змінити ім'я та прізвище на Усама Бін-Ладен). Зрештою, окремі прізвища могли бути принесені в Україну сербами, чехами чи болгарами, в яких такі прізвиська традиційні.
Тут - у кожного "свій скелет у шафі".

***Наталья написал:

[q]
Мои предки из Тернопольской обл. носили фамилию Шподарунок. Знаю, что в украинском подарунок - это подарок. Но к чему здесь буква Ш? Или Шподарунок происходит от чего-то другого?
[/q]

Мабуть дійсно правильна версія: Господар - Сподар - Сподарунок - Шподарунок.
А чергування "С" та "Ш" часто зустрічається в українських діалектичних варіантах: Слюсар - Шлюсар, Стефан - Штефан, Симко - Шимко, Скварок - Шкварок тощо.

Какие идеи будут по поводу фамилии Дараган, могла ли она произойти от сербского имени Драган?

Kolovrat написал:

[q]

Какие идеи будут по поводу фамилии Дараган, могла ли она произойти от сербского имени Драган?
[/q]

В селе, где имею "фазенду", есть куток Драганы. Поэтому имею небольшую коллекцию фамилий. Делюсь, выбирайте

Полковник Київського полку - Юхим Федорович Дараган 1751.21.01. – 1762
Література:
Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. — Дніпропетровськ, 2007. — С. 153-155.
Миха́йло Драга́н (* 20 листопада 1899 — †8 березня 1952) — визначний український мистецтвознавець, дослідник стародавнього українського мистецтва.
Драган Джоканович, (серб. Драган Ђокановић, Dragan Đokanović, 20.04.1958. Сараєво), сербський політик.
ДРАГОМАН (франц . dragoman, от араб. тарджуман - переводчик) (устар.), переводчик при дипломатических представительствах и консульствах, преимущественно в странах Востока.
ДРАГОМАНОВ Михаил Петрович (1841-95) , украинский историк, фольклорист. Организатор киевской Громады. С 1876 эмигрант. Издатель и редактор журнала "Громада", сторонник культурно-национальной автономии Украины. Труды по истории Украины, украинскому и славянскому фольклору.
ДРАГОМИРОВ Михаил Иванович (1830-1905) , российский военачальник и военный теоретик, генерал от инфантерии (1891). В русско-турецкую войну 1877-78 командир дивизии, с 1878 начальник Академии Генштаба, с 1889 командующий войсками Киевского ВО.
Драгівка — село в Україні, Царичанському районі Дніпропетровської області.
Драганівка — село Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Руда, на південному заході району. Центр сільради. До Драганівки приєднано хутір Квітове (Колонія).
Перша писемна згадка — 1758.
Питання походження назви села ще не з'ясоване. Побутує думка, що цю назву взято з австрійської кінноти
“драгони”, які були першими поселенцями села, яких тут оселив дідич (поміщик) — власник доволі великих посілостей.
Драганівка — село в Україні, Чемеровецькому районі Хмельницької області. Населення становить 812 осіб. Орган місцевого самоврядування— Зарічанська сільська рада.

спасибо, от себя добавлю что так же есть село Дарагановка около таганрога, хутор Дараганов за Таганргом

Сегодня натолкнулся на очень редкую фамилию ЛИМОН. Не думаю,что оно обозначает цитрусовый фрукт. А что обозначает фамилия Лимонов? Может есть у кого-то версии её происхождения?

А может от Лимонт. Есть и такая фамилия у вас.
И в Литве есть по паре десятков Лимонтасов и Лимантасов.
Есть трое Лимоновичюс ( от Лимонович) и десяток Лиманаускас (от Лимоновски или Лимановски).
В Польше есть Лимановичи, Лимановские, 13 Лимон и 37 Лимонт.

Может еще от немецких.Лиманн или Леман.

В Германии есть 29 Limon, но имена у них

Rafet
Ramazan
Ahmet
Jose
Pedro
Ümit
Или Limoni
Mustafa
Ljutvija
Atixhe
Islam
Bruno
Ingrid
Tanja

И еще есть 290 украинских Лимонченко.

Geo Z
вот Вам изагадка. И Лимон, и Лимоненко, и Лимонко, и Лимонченко. Я уж не гворю о Лимоновых. Чудеса!!! Я раньше считал, что это только литературный псевдоним Эдуарда Савенко, а тут столько вариантов!

Tino

Лимон (и похожие) от немецкого Liman, тот от Leh(en)mann - ленник, вассал.
Все суфиксы позднейшее.