Жертвы голода 1932-33 годов на Украине - Книга Памяти
Обсуждение вышедшей в 2008 году книги, вопросы и справки по содержанию
iuriy Новичок
kharkov Сообщений: 1 На сайте с 2011 г. Рейтинг: 2 | Наверх ##
5 февраля 2011 23:09голод 1930-1932 В деревне Журавлевка Белгородской области проживали мои предки по маминой линии.Дед - Лучников Ефрем и бабушка Самойлова\Лучникова\ Дарья Егоровна.Дедушка чтобы спасти детей от голода ничего не ел и умер ,а бабушка из 11 детей спасла только 4.Больше ничего не знаю. --- kharkov | | |
violineroman Новичок
Сообщений: 25 На сайте с 2010 г. Рейтинг: 13 | Наверх ##
17 февраля 2011 16:21 А Вы могли бы мне сказать что дословно значит статья 54-10,ч.1 УК РСФСР 1938г.?А то я никак не могу найти в интернете за какую деятельность давали эту статью с этим подпунктом?Спасибо. | | |
TaniaAbушла из жизни в феврале 2025 г.  Сообщений: 2345 На сайте с 2009 г. Рейтинг: 2716 | Наверх ##
11 марта 2011 2:01 violineroman написал: [q] А Вы могли бы мне сказать что дословно значит статья 54-10,ч.1 УК РСФСР 1938г.?А то я никак не могу найти в интернете за какую деятельность давали эту статью с этим подпунктом?Спасибо. [/q]
А Вам не в таком варианте надо? Статья 54 УК УССР (Украинской Советской Социалистической Респулики) абсолютно - во всех пунктах - повторяет Статью 58 УК РСФСР 1938 г. http://zhurnal.lib.ru/e/erohin_w_w/zu1235.shtml --- Всякій домъ созидается по волѣ домовладѣльца. | | |
Groza-rain Сообщений: 223 На сайте с 2011 г. Рейтинг: 126 | Наверх ##
11 мая 2011 18:25 Здравствуйте! Если Вас не затруднит, можно ли узнать, есть ли что-то о людях с фамилиями Опанасенко и Коломоец, Запорожская область? | | |
Vitaly Харкiв(перша столиця УКРАЇНИ!) Сообщений: 8979 На сайте с 2004 г. Рейтинг: 16862 | Наверх ##
11 мая 2011 21:46 11 мая 2011 21:53 Groza-rain написал: [q] Здравствуйте! Если Вас не затруднит, можно ли узнать, есть ли что-то о людях с фамилиями Опанасенко и Коломоец, Запорожская область? [/q] Список ПОМЕРЛИХ ВІД ГОЛОДУ в Запорізькій області за свідченнями очевидцівКоломоєць Анастасія Софронівна Коломоєць Марія не вказ. Коломоєць Микола не вказ. Коломоєць Олександр Демидович І МЕННИЙ ПОКАЖЧИК- Коломієць Семен Прохорович 854Коломієць Семен Прохорович 1916 р.н. житель с. Привільне Вільнянського р-ну (запис 2008 р. Криворучко В.О., вчителя історії; Курносенко Н.О., педагога-організатора; Заєць В., учениці) Народився Семен Прохорович у с. Рожнівка Чернігівської області. Переїхав у с. Привільне в 1923 році. Співбесідник свідчить про те, що в сім’ї була корова, два бика і кінь. Утримували 15 га землі. Доведений план до двору вони виконува- ли, і в той же час ще залишалося зерно для хар- чування, їли кукурудзяну кашу, пшоно. До куку- рудзяного борошна додавали магар (багаторічна трава, зерно якої нагадує просо) і пекли млинці. У сім’ї всі вижили, і він не пам’ятає, щоб хтось із сусідів помер від голоду у ці роки. (поточний архів редколегії)- Коломоец Н.В. 772№ 187 Протокол засідання Трійки Василівського району з розгляду справи про одноосібні госпо- дарства, що відмовляються від виконання плану весняної сівби 25 квітня 1933 р. ПРОТОКОЛ Заседания Тройки Васильевского района[,] состоявшей[ся] 25/IV 1933 [г.] по рассмотрению единоличных хозяйств[,] отказывающихся от выполнения плана по весеннему севу. Присутствовали: секретарь РПК Литвиненко. Председат[ель] РИКа Тищенко. Райуполномоч[енный] ГПУ Коробцов. Слушали: I. Список единоличных хозяйств[,] отказывающихся от проведения весеннего сева. (Коробцов). Постановили: Представленный список райуполномоченным ГПУ тов. Коробцовым единолич- ников[,] отказывающихся от выполнения плана данного им по весенней посевкампании определить для высылки следующих единоличных хозяйств с их семьями: По селу Норово: а) Визиренко Г.С. б) Крошка А.К. в) Дурняк Н.Т. г) Полторацкий д) Цинкуш И.И. е) Писклич В.Е. По селу Юренталь:а) Коломоец Н.В. -Коломоєць Анастасія Софронівна 830 -Коломоєць Дарина 830 -Коломоєць Демид Григорович 830 -Коломоєць Марія 830, -Коломоєць Микола 830 -Коломоєць Олександр Демидович 830 -Коломоєць Семен 830-Коломоєць Олексій Олександрович 830 Коломоєць Олексій Олександрович1921 р.н. житель с. Мала Білозерка Василівського р-ну (запис 1996 р.) «Я розповім про ці події, бо особисто сам пе- режив цей голод. Мені на той час було одинадць років. Дід мій – Коломоєць Демид Григорович – був середняком. Сім’я була велика: сім до- чок, п’ять синів. І щоб не розкуркулили, не відібрали господарство і не вислали на Соловки, дід добровільно написав заяву до колгоспу. В господарстві були корови, коні, велика пасіка. Мій батько Коломоєць Олександр Демидович теж мав велику сім’ю, я був найстаршим – 1921 р.н., се- стра Дарина – 1923 р.н., сестра Марія – 1925 р.н., брат Микола – 1927 р.н., брат Семен – 1929 р.н. Свого часу батько брав участь у громадянській війні, воював в партизанському загоні односель- ця Григорія Чайки і, коли почалося будівництво Дніпрогесу, поїхав працювати столяром і тес- лею. Мати з дітьми залишилася разом з дідом та меншими батьковими ще незаміжніми сестрами. Почувши, що в селі створена комісія по вилучен- ню продуктів харчування та зерна, яка ходить по хатах і забирає все, що є їстівне, дід почав хо- вати зерно на городі, в ямі, в комірчині мішечки з сочевицею, квасолею, солоне сало в скрині з ганчір’ям. Ходили уповноважені по троє, без зброї, документів не пред’являли, бо всі їх знали. Хто такі були, я вже не пам’ятаю, бо був малий. Родичі почали пухнути від голоду вже в січні місяці 1933 р. Їсти страшенно хотілося. Батько, почув- ши, що сім’я голодує, прийшов з Запоріжжя, щоб якось допомогти, але і це не врятувало, бо нічим таку велику сім’ю не нагодуєш. Померли від го- лоду батько Коломоєць Олександр Демидович, мати Коломоєць Анастасія Софронівна, сестра Марія та брат Микола в 1933 році. Дід нас і вряту- вав тим мішечком сочевиці, старезним шматком сала, вощиною, яку потроху жували. Сало ділили на малесенькі шматочки і то, тільки посмоктати, бо нічого було й жувати нічим, зуби хиталися. Дід розповідав, що «поховальники» звозили людей на кладовище і там ховали в загальну яму, і щоб не забутися, де поховання, встромлювали палички з бузку, які навесні прийнялися і розрослися вели- кими кущами. Померлих пам’ятаємо і згадуємо на всі свята. Весною, коли з’явилася зелень, їли лободу, калачики, грицики, пекли коржики з ло- боди. Взимку в степу розривали нори ховраків та їли. Розказували, що сиріт відправляли в дитбу- динок, багатьох забирали до себе жити родичі». (Матеріали музейного фонду музею-заповідника «Садиба Попова») -Коломоєць Леся 900 -Коломоєць Федір Григорович 900Народилася в 1918 році в с. Вершина. Батьки: Луценко Свирид Вакулович та Марія Тихонівна (дівоче прізвище Дементій). У їхній сім’ї були діти: Іван, Катерина, Семен, Петро, Федір. Батько Катерини був інвалідом з дитинства, од- нак господарював на землі. В частині села, яку люди старшого покоління називають за номером земельної ділянки «25-й», створювалася комуна і Свирид Вакулович вступив до комуни. Комунари усуспільнили худобу і реманент. С.В. Луценко привів до комуни лоша, яке було хворе. Це лоша хотіли забити, але Свирид Вакулович попросив- ся працювати на конюшню і виходив лоша. Через декілька місяців, разом з дідом Прядкою С.В. Луценко на «своєму» молодому коні обробляв землю. В роки колективізації батьки вступили в колгосп. У 1932-1933 роках сім’я страждала від голо- ду. Батьки послали Катерину Свиридівну разом з сусідом Монастирним за «кінським» щавлем, який ріс за околицею села. Сусід запряг в гарбу корів і вони поїхали. Вони нарвали чотири мішки вже хотіли їхати додому, аж тут до них на «бєдкі» підскочив бригадир. Він забрав мішки і велів їхати Монастирному в контору. По дорозі в село вони зустріли дівчинку, яка сиділа в кущах і плакала. Виявилося, що вона пішла за щавлем і заблукала, де живуть батьки і хто вони, вона не могла сказа- ти. Вони забрали дитину з собою і Монастирний заспокоїв її: «Якщо не знайдемо твоїх батьків, бу- деш жити у моїй сім’ї – в мене немає дочки». На одному з полів вони зустріли колгоспників і одна з жінок впізнала свою дочку. Після повернення додому Монастирний пішов у колгоспну контору – його вилаяли за щавель. Виявилося, що колгоспу належали не тільки поля, а і балки і все, що росло на них. Щавель віддали в колгоспну їдальню. Колгоспникам видавали з комори по 5 кг макухи на двір, бо головою кол- госпу був Медвідь Василь – хороший чоловік, після нього головою колгоспу був Карпій Василь. Допомогло вижити і те, що ночами майже всі жителі села ходили зрізати колоски, а діти деяких жителів села робили це навіть вдень. Об’їзники охороняли поля, ганяли дітей, але робили це, здебільшого, формально, розуміючи тяжке ста- новище своїх земляків. Зрізані колоски сушили у печі, вимолоне зерно мололи кам’яними жор- нами. В 30-х роках Катерина Свиридівна ходила у Вершинську школу. Вчителювали в ній Федір Григорович Коломоєць та його дружина Леся, приїжджа Василина Карпівна (прізвищ їх не пам’ятає), Панас Якович Півень. (поточний архів редколегії)Опанасенко 658 № 58 Витяг з постанови бюро Запорізького міського комітету кп(б)у про перебіг хлібозаготівель у Запорізькому районі 10 листопада 1932 р. ... 5. Попередити всіх секретарів партосередків, голів сільрад та колгоспів, директорів МТС і упо- вноважених МПК, персонально [–] секретарів партосередків т.т. Гузенка, Кузьміна, Зубкова і Совкова, голів сільрад т.т. Криворучка, Нейман, Книш, Цепцура, Височина, Ковбасу, Литвиненка, Чаковського, Спицю, голову артілі ім. Леніна тов. Опанасенка, «Багера» – Майорова, К.-Маркса – т. Клименка, «Українець» – тов. Потапова і уповноважених МПК т.т. Урбановича, Ризера, Гука, Селезньова, Сиромятникова, Волкова, Сілакова, Кантора, що в разі протягом трьох п’ятиденок не буде досягнуто рішучого зламу в хлібозаготівлі, МПК буде розцінювати це як небажання боротися за виконання плану хлібозаготівель. | | |
kanos243dfНовичок  Сообщений: 7 На сайте с 2011 г. Рейтинг: 2 | Наверх ##
11 мая 2011 23:01 Здравствуйте, а можно что - либо узнать, о Эйсмонте Карле. Барановский р-н. Житомирской обл. | | |
Vitaly Харкiв(перша столиця УКРАЇНИ!) Сообщений: 8979 На сайте с 2004 г. Рейтинг: 16862 | Наверх ##
11 мая 2011 23:11 kanos243df написал: [q] Эйсмонте Карле. Барановский р-н. Житомирской обл.[/q]
Такой фамилии в КП по данному р-ну не обнаружено... | | |
Groza-rain Сообщений: 223 На сайте с 2011 г. Рейтинг: 126 | Наверх ##
12 мая 2011 13:05 Vitaly, большое Вам спасибо! | | |
ELE Новичок
Санкт-Петербург Сообщений: 2 На сайте с 2011 г. Рейтинг: 3 | Наверх ##
18 мая 2011 23:47 Здравствуйте! В селе Малый Бурлук (Великобурлукский район, Харьковская область) во время голодомора умерли за одно лето прадедушка Поликарп Никифорович Добролежа, прабабушка (девичья фамилия Лещенко) и их семь младших детей. Двух старших дочерей - Ксению и девятилетнюю Катю (мою бабушку) - увез в Ленинград и воспитал их дядя Иван Никифорович Добролежа. По словам бабушки, даже их дома не осталось в М.Бурлук. Очень хочу узнать имя моей прабабушки и её погибших детишек…Знаю только, что один из них был совсем малыш, Ванечка. Еще в том же селе жила семья третьего брата прадедушки, Петра Никифоровича Добролежа, тоже хотелось бы узнать о них. Заранее спасибо большое. | | |
Vitaly Харкiв(перша столиця УКРАЇНИ!) Сообщений: 8979 На сайте с 2004 г. Рейтинг: 16862 | Наверх ##
19 мая 2011 0:01 19 мая 2011 0:05 ELE написал: [q] В селе Малый Бурлук (Великобурлукский район, Харьковская область) во время голодомора умерли[/q]
В книге Памяти по Малобурлуцкому сельсовету есть только с.Хатне. Фамилии Добролежа нет,есть Лещенко -Горпина Федоровна,65лет,умерла 25.04.1933 -Михаил Петрович,74г.,11.06.1933 -Наум Данилович,68лет,23.04.1933 -Елена Федоровна,72г.,23.05.1933 | | |
|