Малороссийские казаки

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

А где можно посмотреть данный реестр?

Реестр лежит: https://vgd.ru/STORY/article.htm

Но своих я там не нашла. И теперь слегка в растерянности.... Если в 1795г. они числятся в Кущевском курене, а в 1756г. я не нашла ничего похожего на нужную фамилию ни в Кущевском ни в других куренях......

Gala
Возможно Ваши предки в середине 18 века были малороссийскими посполитыми крестьянами и позднее перешли в казачество (что случалось не часто). Об этом подробно писали Лазаревский и Мякотин. Далее, цитата от Мякотина
http://www.picamatic.com/show/...48x206.jpg

Да уж..... Только все это не проливает свет на пути дальнейших поисков.....

Gala
В Генеральной описи Малороссии посполитых учитывали наряду со всем населением
http://www.picamatic.com/show/...95x633.jpg
"...Кущовский (Кущивский) курень - от села Кущивка возле левой притоки Днепра - речки Орель в Царичанском районе Днепропетровской области, расположенного на территории Протовчанской паланки Вольностей Войска Запорожского..."
В какой-то период времени ваши предки могли жить где-то в тех краях как посполитые крестьяне. Конечно, это "рабочая" гипотеза"

И проверить её можно только изучив "осколки" Генеральной описи в Центральном Историческом архиве и в Нац. библиотеке Украины.

ФОРМУВАННЯ СТАНУ “МАЛОРОСІЙСЬКИХ КОЗАКІВ” наприкінці XVIII – на початку ХІХ ст.

В статті розглянутий процес питання про причини формування та трансформацій в соціально.економічному становищі та правовому статусі стану “малоросійських козаків”наприкінці
XVIII . початку ХІХ ст. з’ясовано, що своїм існуванням та правами вони становили виключення з інших станів Російської імперії, залишили прагнення до вольності та “автономізму”, зберегли масове відчуття козацької особливості, спеціфічну самоідентифікацію, стали носієм ідеї “українства”, забезпечуючи її безперевне існування в різних проявах у ХІХ ст.

Шаталов Д. Уявлення про козацтво. Українське козацтво у суспільній думці другої половини XVIII – першої половини ХІХ ст. .
Дніпро: Домінанта Прінт, 2017. . 256 с.

Монографію присвячено українському козацтву у добу, коли воно вже завершило своє існування у якості військової спільноти. Втім, головними героями книги є козаки не реальні, а уявні. У центрі дослідження – уявлення про козаків, які побутували у суспільній думці Російської імперії у другій половині ХVIII – першій половині ХІХ ст. Зокрема, показано як сучасники побачили процес ліквідації козацького війська на Лівобережжі та як потім сприймали нащадків тамтешніх козаків. Мова йде також про основні стереотипи щодо сприйняття козацтва сучасниками у першій половині ХІХ ст. Зроблено спробу з’ясувати рівень повсякденних знань про історію українського козацтва у представників російського соціуму першої половини ХІХ ст. та показано напрямки концептуалізації козацької історії у полеміці 1830–1850-х рр.

Зміст
Від автора
5 ВСТУП
7 І. САМОПРЕЗЕНТАЦІЯ КОЗАЦТВА НАПРИКІНЦІ СВОЄЇ ІСТОРІЇ
36 Козацтво Лівобережної України
37 «Голос» слобідського козацтва у Комісії
46 Позиції козацтва Степової України

59 ІІ. МАЛОРОСІЙСЬКІ КОЗАКИ В УЯВЛЕННЯХ СУЧАСНИКІВ
73 Від вояка до поселянина: трансформація лівобережного козацтва очима сучасників
74 Малоросійські козаки у «зовнішньому» сприйнятті
84 Козаки-селяни в оцінках дворян-поміщиків
93 Стереотипи у ставленні до козацтва як фактор соціальної дійсності

106 ІІІ. ПОВСЯКДЕННІ ЗНАННЯ ПРО КОЗАЦЬКЕ МИНУЛЕ
121 В. Т. Наріжний та уявлення з історії козацтва
121 Топографія козацького минулого у літературі
144 Запорожці у живому сприйнятті

159 IV. ІСТОРИКО-ПУБЛІЦИСТИЧНА ПОЛЕМІКА 1830–1850-х рр. ТА РІЗНІ ОБРАЗИ КОЗАЦТВА
173 Епізод перший: 1830–1840-ті рр.
175 Епізод другий: 1850-ті рр.
202 ВИСНОВКИ
215 Список скорочень
219 Джерела та література
220 Іменний покажчик

Шановні учасники форуму

прошу допомоги у пошуку інформації про дворян Семененко та Семененко-Кромаревських, матрикульованих у Полтавській губернії. Проблемою є зв'язка між цими двома сім'ями, їхнє гіпотетичне загальне походження. Вже створено тему, є деякі напрацювання:

https://forum.vgd.ru/post/1253/6789/p4038683.htm#pp4038683

На жаль, все в основному обмежується інформацією про нобілітацію Семененка з м. Ізмаїл, нобілітацію Семененко-Крамаревських. Необхідно удревнити обидві лінії і подивитися, чи немає у них загального кореня, і від кого вони всі в кінцевому рахунку походять.

Багато архівних документах перв. пів XIX ст. мелькає прізвище Семененко-Кромаревських, які тоді жили на території сучасної Литви. Хто вони? Чому, мешкаючи у Литві, записувалися дворянами Полтавської губернії? Де глибоке козацьке коріння всіх цих ліній?

Буду вдячний за пораду.

Уважаемые участники форума,

прошу помощи в поиске информации о дворянах Семененко и Семененко-Кромаревских, матрикулированных в Полтавской губернии. Проблемой является связка между этими двумя семьями, их гипотетическое общее происхождение. Уже создана тема, есть некоторые наработки:

https://forum.vgd.ru/post/1253/6789/p4038683.htm#pp4038683

К сожалению, всё в основном ограничивается информацией о нобилитации Семененко из г. Измаил, нобилитации Семененко-Крамаревских. Необходимо удревнить обе линии и посмотреть, нет ли у них общего корня, и от кого они все в конечном счёте происходят.

Во многих архивных документах перв. пол XIX в. мелькает фамилия Семененко-Кромаревских, живших тогда на территории современной Литвы. Кто они? Почему, проживая в Литве, записывались дворянами Полтавской губернии? Где глубокие казачьи корни всех этих линий?

Буду благодарен за совет.

Шановні учасники форуму. Чи можна розшукати формуляр військових товаришів часів катерининських воєн? Вихідні відомості:

Цікавлять два персонажі – Військовий товариш Олексій Іванович Крамаревський-Семененко та Військовий товариш Василь Іванович Крамаревський-Семененко (прізвище могло писатися також: Семененко-Крамаревський, Семененко, Семененков).
Вже розшукано два архівні документи, патенти за підписом графа Петра Олександровича Румянцева-Задунайського (1725 – 1796). Архівіст прочитав дату документів: 1782 року.
Перший патент (виданий в Україні, в селі Вишеньках, 16 жовтня 1782 р.): полку Миргородського Значкового товариша Василя Семененкова, який перебував у службі з 1758 р., за результатами дій проти ворога 14 жовтня того ж року граф зробив Військовим товаришем.
Другий патент (виданий в Україні, в селі Вишеньках, 7 серпня 1782 р.): полку Миргородського Значкового товариша Олексія Семененка, який перебував у службі з 1764 р., за результатами дій проти ворога граф зробив Військовим товаришем.
Підпис: Яя Імператорської Величності Государині моєї генерал-фельдмаршал Головнокомандувач Кавалерій та Української дивізії, сенатор Київський, Чернігівський… Колегії Малоросійської Президент, різних орденів кавалер граф Румянцов Задунайський.
У 1784 р. військовий товариш Олексій Семененков жив у повіті Городизькому (пізніше це місце називалося: м. Градизьк Кременчуцького повіту Полтавської губернії), там же пізніше десятиліттями жили та його нащадки. Про місце проживання Василя невідомо.
Цікавлять формуляри двох братів, відомості про дітей, які мають бути у цих формулярах. Буду вдячний за пораду.

_______________________________________________________

Уважаемые участники форума. Можно ли разыскать формуляр Войсковых товарищей времён екатерининских войн? Исходные сведения:

Интересуют два персонажа – Войсковой товарищ Алексей Иванович Крамаревский-Семененко и Войсковой товарищ Василь Иванович Крамаревский-Семененко (фамилия могла писаться также: Семененко-Крамаревский, Семененко, Семененков).
Уже разысканы два архивных документа, патенты за подписью графа Петра Александровича Румянцева-Задунайского (1725 - 1796). Архивист прочитал дату документов: 1782.
Первый патент (выдан в Украине, в селе Вишенках, 16 октября 1782 г.): полку Миргородского Значкового товарища Василя Семененкова, находившегося в службе с 1758 г., по результатам действий против неприятеля 14 октября того же года граф произвел Войсковым товарищем.
Второй патент (выдан в Украине, в селе Вишенках, 7 августа 1782 г.): полку Миргородского Значкового товарища Алексея Семененка, находившегося в службе с 1764 г., по результатам действий против неприятеля граф произвел Войсковым товарищем.
Подпись: Ея Императорского Величества Государыни моей генерал-фельдмаршал Главнокомандующий Кавалерий и Украинской дивизию, сенатор Киевский, Черниговский… Коллегии Малороссийской Президент, разных орденов кавалер граф Румянцов Задунайский.
В 1784 г. Войсковой товарищ Алексей Семененков жил в уезде Городижском (позднее это место именовалось: г. Градижск Кременчугского уезда Полтавской губернии), там же позднее десятилетиями жили и его потомки. О месте жительства Василия неизвестно.
Интересуют формуляры двух братьев, сведения о детях, которые должны быть в этих формулярах. Буду благодарен за совет.

Добрый Вечер. Хотел бы узнать что-то о казачестве в селе Носелевка (Носелівка) Борзнянского Уезда. Очень Интересует Будник Зиновий и все, что может быть с ним связано.

Малороссийское казачество