✔ПОЛТАВСКАЯ ГУБЕРНИЯ / ОБЛАСТЬ

Прошу помощи знатоков в определении точного названия населенного пункта Полтавской губернии, в котором родился мой дед, Гук Петр Климентьевич.

Имея на руках справку из отдела кадров с места его работы конца сороковых годов, был уверен, что мой дед родился в 1891 году на станции Вяземская Дальневосточного края (ныне г. Вяземский Хабаровского края). Смущало только то, что деревня Вяземская Кинской волости Приморской области, равно как и одноименная железнодорожная станция ведут свою историю с 1895 и 1894 годов соответственно, когда в этих местах строилась Уссурийская железная дорога. Не мог же дед родиться на станции Вяземской за 3 года до ее постройки...

Чуть позже, в Хабаровском архиве, в метрических книгах Вяземской Николо-Мариинской железнодорожной церкви на ст. Вяземская обнаружились записи о рождении 3-х его младших братьев и сестры в интервале 1904-1909 г.г., причем в записях за 1906 и 1908 год отцом новорожденного был записан крестьянин деревни Вяземской Киинской волости Климент Стефанов Гук, а в 1904 и 1909 годах - крестьянин Тобольской губернии Ишимского уезда Уславинской волости деревни Слободской Климент Стефанов Гук...

На сайте Тобольского архива удалось обнаружить переписной лист Первой Всеобщей переписи населения Российской империи за 1897 год по по переселенческому поселку Слободскому Устьламенской волости Ишимского уезда Тобольской губернии, оформленный на семью моего прадеда, Гука Климентия Степанова. В этом листе есть и мой дед, Гук Петр Климентьевич. Как оказалось, его семья переселилась в Сибирь из Прилукского уезда Полтавской губернии в 1895 году. Увы, название населенного пункта Прилукского уезда, откуда эта семья переселилась там не указано. Насколько смог, "перелопатил" доступные on-line материалы Тобольского и Тюменского архивов насчет переселенцев, но так и не смог найти интересующую меня информацию.

Теперь, собственно говоря, вопрос - из каких документов Полтавского архива (может быть, списки крестьян, изъявивших желание переселиться, посемейные списки переселенцев, прошения о дозволении переселиться и т.д.) по Прилукскому уезду за 1894-1895 г.г. можно попытаться определить населенный пункт, из которого семья Климентия Степанова Гука переселилась в Тобольскую губернию?

Друзья, располагает ли кто-нибудь картой на которой имеется совхоз "Гуральня" Карловского района Полтавской области? Точно был в 1940-е годы. Спасибо!

ludmilakub
П І Д Д У Б І В К А (Піддубнівка) - село
Прилуцького р-ну, центр сільради, якій
підпорядковані села* Пологи й Тарасівка.
Р о з т а ш . на р. Переводі, за 35 км від
райцентру і за ЗО км від залізнич. ст. Галка.
140 д в о р і в , 137 ж . ( 2 0 0 0 ) . В п е р ш е
з г а д у є т ь с я 1701
[16]. Входила до
Полкової сотні Прилуцького полку, до
Пирятинського пов. (1782-1802), до
Прилуцького пов. (1802-1923), до
Турівського р-ну П р и л у ц ь к о г о округу
(1923-30), до Прилуцького р-ну Чернігів.
обл. (з 1932). Поселена удовою ніжин.
п о л к о в н и к а І. О б и д о в с ь к о г о . Гетьман
І. С к о р о п а д с ь к и й 1709 в і д і б р а в у
Обидовської
село
і
віддав
його
Густинському м-реві, у володінні якого
воно перебувало до 1786. 1740 - 23 двори
(24 хати) селян,
дерев. Іоанно-
Богословська ц-ва, збудована до 1737.
1780 - 44 двори (58 хат) і та 8 бдв. хат
селян, 5 бдв. хат підсусідків (козаків не
було). 1787 - 292 душ чол. статі казенних
с е л я н . 1797 наліч. 371 душ чол. статі
податкового населення. 1 8 5 9 - 2 1 1 дворів,
1148 ж. У 1861-66 казенні с е л я н и П.
підпорядковані Рудівському Волосному
правлінню відомства Палати державного
майна. Після реорганізації волостей П.
1867 увійшла до Турівськоївол. 3-го стану.
1886 - 298 дворів селян казенних, 302 хати,
1737 ж.; нова дерев, ц-ва (1864), змішана
церковнопарафіяльна школа, шинок,
крамниця, кузня, 32 вітряки, олійниця, З
ярмарки (Стрітенський 2 лютого, 1 день;
Вознесенський, 1 день; Покровський 1
жовтня, 1 день); 1889 запроваджений 4-й
ярмарок. 1 9 1 0 - 2 8 7 госп., з них с е л я н -
282, євреїв - 1, привілейованих - 4, наліч.
1660 ж., у т.ч. 4 теслярі, 1 кравець, 3 шевці,
112 ткачів, 12 поденників, 8 займалися
і н т е л і г е н т н и м и та 89 - і н . неземле­
робськими заняттями, все ін. доросле нас.
з а й м а л о с я з е м л е р о б с т в о м . 1786 д е с .
придатної землі. Землі належали казні. В
селі - дерев. Іоанно-Богословська ц-ва
(закрита за часів рад. влади), церковно­
парафіяльна школа. У 1925-30 pp. П. -
ц е н т р с і л ь р а д и . 1925 - 4 6 9 д в о р і в ,
1925 ж.; 1 9 3 0 - 3 9 6 дворів, 1878 ж. 1949в
П. існував колгосп ім. Сталіна, в якому
2768,8 га землі (1227 га орної), 310 дворів,
963 ж. (475 чол. п р а ц е з д а т н и х ) , 6
рільничих
бригад,
39
ланок,
2
т в а р и н н и ц ь к і ферми, 1 автомашина, З
вітряки, теслярська м а й с т е р н я , кузня;
наліч. в.р.х. - 257, свиней - 82, овець - 83,
коней - 83, птиці - 2 1 1 . Пізніше до колгоспу
приєднано колгосп «Заповіт Леніна»
(Пологи), і о б ' є д н а н и й к о л г о с п с т а в
називатися «Заповіт Леніна», в якому 1970
наліч. 16 а в т о м а ш и н , 15 т р а к т о р і в , 4
комбайни, а також в.р.х. - 930, свиней -
1017, овець - 417. 1971 в П. - 241 двір,
599 ж. 1990 в к о л г о с п і н а л і ч . 19
автомашин, 22 трактори, 10 комбайнів, а
також в.р.х. - 1365, свиней, 816, коней -
52, о в е ц ь - 3 2 7 . 1996 в П. містилася центр,
садиба пайгоспу «Заповіт Леніна» (з 1992),
з відділеннями в сс*. Пологи, Тарасівка,
який мав землі 3561,5 га (1925,8 га орної),
наліч. 13 а в т о м а ш и н , 16 т р а к т о р і в , 5
комбайнів, а також в.р.х. - 706, свиней - 7,
коней - 14. У селі - неповна середня школа
(16 у ч н і в , 5 п е д п р а ц і в н и к і в - 1994),
школа-сад (10 дітей, 1994), фельдшерсько-
акушер. пункт, сільс. клуб на 140 місць (з
1950), б-ка (7,5 тис. од. зб.), 2 магазини. З
1999 проводиться приватизація земель і
майна колективного г о с п о д а р с т в а . На
терит. с е л а - б р а т с ь к а м о г и л а ж е р т в
фашизму (надгробок - 1955). На честь
воїнів-односельців, загиблих (143 чол.) на
фронтах В. В. війни, розстріляних мирних
громадян (6 чол.), та воїнів, які полягли в
боях 1943 п і д час в и з в о л е н н я П. від
фашистів, 1965 споруджено 3 пам'ятники.
Поблизу села є кургани 2 - 1 тис. до н.е.
Село П. сполучено (1973-74) дорогою з
тверд, п о к р и т т я м з а в т о т р а с о ю К и ї в -
Суми через сс*. Пологи, Зарудка (11,5 км).

привет форумчане, я занимаюсь фамилиями Лысенко и Модло из села Кибенцы Миргородского района. Если у кого-то есть опыт работы с Кибенцами в Полтавском архиве (Метричные книги, ревизские сказки, исповедальные книги села Кибенцы), был бы рад любой подсказке, заранее с благодарностью

lugdoc
а на карте смотрели села из ДРФО. На сколько далеко они от с. Подыще, Ладан то точно рядом.