д. СЕЛЫЩЕ Галицкй р-н. (Украина (Україна))

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

Не могу на картах найти.Рядом должны быть деревни БЛЮДНИКИ и ТЕМЕРОВЦЫ.Но такое название деревни точно било. Тогда полностью выселели в области две деревни СЕЛЫЩЭ и ПОСИЧ.Вторая сейчас есть,возобн. после развала СССР.А про эту никаких документов нет.Про д.ПОСИЧ даные есть.

roman777 написал:

[q]
У них 22 МАЯ БЫЛ ОТПУСТОВЫЙ ДЕНЬ.
Почему?Какие собития были,благоларя чему был отпустотовый день?
[/q]

22 мая Церковь празднует "Перенесение мощей св.Николая".
Следовательно, если в селе этот день был ОТПУСТОВЫМ ( в разных регионах Галичины названия: ХРАМ, ПРАЗДНИК, ОТПУСТ) значит сельская церковь была посвящена "Перенесению мощей св. Николая" С одной стороны это немного упрощает поиски. Можно искать по церковным Шематизмам, поскольку такие названия церкви были нечастыми.

Наприкінці Другої світової війни стало очевидним, що такі села, як Посіч,що на Прикарпатті приречені. Посіч зовсім недалеко від обласного центру. Усього два десятки кілометрів. Однак ще донедавна його не було. Під’їжджаючи до Посічі, розумієш, у чому трагедія цього села. Чудове місце на пагорбі, з якого видно Івано-Франківськ, довколишні села та карпатські хребти, а позаду шумить Чорний ліс. Отож Посічі було призначено стати однією з партизанських столиць. Вона була воротами до повстанської держави, безкраїх лісів, що пролягли на сотні кілометрів.

У 1944-1945 роках Василь Андрусяк, більше відомий як полковник Різун-Грегіт, організував тут свою першу сотню, яка склала основу Української повстанської армії і була чи не основним його підрозділом. Полковник Різун відразу визначив село як один зі своїх опорних пунктів.

З Посіччю було пов’язане і його особисте життя. 11 травня 1945 року у церкві с. Посіч він узяв шлюб із Євгенією Гуцуляк. Це було продовженням дивовижної історії цієї славної родини. Посічани, звісно, активно допомагали українським партизанам. Наслідком стало те, що 1946-1947 рр. село було повністю виселене військами НКВД до Сибіру та частково в Одеську область. Очевидці трагедії села Іван Курій та Микола Бриндзей так розповідають про виселення:

„Під штиками, обскочили ціле село і кожну хату. 15 хвилин давали зібрати щось у торбу і на цьому кінець. То
Новозбудований монастир на місці знищеної церкви.
© RadioSvoboda.Ua
страшне було!”, „Село розтягали, хати руйнували”, „ Жодної хати тут не було, не залишилось, жодної хати як село переселили”.

Причиною знищення села стало також те, що 7 квітня 1945 року курінь УПА „Скажені підкарпатці” в Посічі повністю знищив спецвідділ НКВД. Як наслідок – було вбито 60 енкаведистів, захоплено багато зброї та військової амуніції. Упівці втратили лише двох вояків убитими, а двоє було легкопораненими. Цей бій внесено до ста найбільш успішних операцій УПА проти радянських військ.

1950 року с. Посіч було повністю ліквідоване за нескореність та постійну протидію радянському режимові.

У 90-х роках минулого століття Посіч почала відроджуватись. Сюди відновили дорогу, провели електропостачання. Колишнім посічанам та їхнім нащадкам повертають землю. Тут можна побачити і скромні, збудовані зі старих матеріалів хатки, а є і пишні новобудови. Однак більшість земель, на яких колись були вулиці та садиби, стоять пусткою та порослі чагарниками.

Самі посічани кажуть, що в селі вже близько 80-ти дворів. Люди поволі обживають це село, в якому, наче у дзеркалі, відображена історія Галичини.

Наверное здесь вопрос в том, что в послевоенніе годы село могло принадлежать к Галицкому району. Сейчас село в Тысменицком районе Ивано-Франковской области.

Кажется я не понял о чем речь. Извините подумал, что речь идет о селе Посич. Попробую поискать по

roman777 написал:

[q]
Эта
информация от человека который там родился и жил.Есть запись в паспорте о месте рождения
[/q]

В паспорте иногда такое пишут, особенно у людей судбьба которых связана с послевоенными событиями.

16 липня 1943 Зупинилися на день в лісовому масиві, 10 км на захід від Галича, в районі села Седліска.

Из дневника комиссара партизанского соединения Руднева.

Фонд № 618, опис № 2 (lwow_konsystorz.djvu) содержит три «Селиська»:

- парафія Вовків, повіт Львів
- парафія Рава Руська, повіт Жовква
- парафія Свірж, повіт Свірж

Там же – два «Сєдлиська»:

- парафія Вовків, повіт Львів
- парафія Войнилів, повіт Стрий

А ЦЕРКОВЬ НАЗЫВАЛАСЬ СВ.НИКОЛАЯ со слов.А на счет СЕДЛИСКА ВОЗМОЖНО ЧТО И ТАКОЕ ПРАВИЛЬНОЕ НАЗВАНИЕ ДЕРЕВНИ? А переводили и получилось Селыще.
Я запутался ,в названии .МОЖЕТ КТОТО ПОДСКАЖЕТ правильный перевод Siedliska ((поль.)

roman777 написал:

[q]
А ЦЕРКОВЬ НАЗЫВАЛАСЬ СВ.НИКОЛАЯ со слов.А на счет СЕДЛИСЬКА ВОЗМОЖНО ЧТО И ТАКОЕ ПРАВИЛЬНОЕ НАЗВАНИЕ ДЕРЕВНИ? А переводили и получилось Селыще.
[/q]

Возможно.

AppS написал:

[q]
P.S. Если была церковь, значит это село.
[/q]

roman777 Вам вьіше писали, что в Украине если в населенном пункте есть церковь, то єто не деревня!!!! а СЕЛО !!!!

roman777 написал:

[q]
МОЖЕТ КТОТО ПОДСКАЖЕТ правильный перевод Siedliska ((поль.)
[/q]

Нужно глянуть как писалось название на австрийских картах.

пол - Siedliska (российскими буквами - Седлиска, українськими - Сєдліска)

В современной украинской транскрипции скорее всего - "Седлисько" (росийскими буквами - "Сэдлысько")

Извените,но мой родной язык УКРАИНСКИЙ.По украински (сЭло),рус.(ДЕРЕВНЯ).В Украине,особенно запад,в каждой деревни есть церковь.Не делится в Украине на деревню и село как в России(не знаю как правильно по русски говорить,)ИЗВЕНИТЕ.