Ровенская область

Jack99 написал:

[q]

где можно посмотреть информацию о родившихся в 1900-1920-х в с.Новаки Владимирецкого района

[/q]

Державний архів рівненської області
Новаки, с., Поліське воєводство, Сарненський пов., Володимирецька гміна (Рівненська обл., Володимирецький р-н)


1. Поліське воєводство
2. Поліська духовна консисторія
3. Михайлівська церква, с. Озеро Сарненського пов. Володимирецької гміни
4. Cела: Воронки, Зелене, Новаки, Озеро
5. Народження: 1923–1924: ф. р-740, оп.4, спр. 64; 1925–1926: ф. р-740, оп. 6,
спр. 54; 1927–1928: ф. р-740, оп. 6, спр. 55; 1929–1930: ф. р-740, оп. 6, спр. 56

Державний архів Житомирської області
Новаки, с., Волинська губ., Луцький пов.


1. Волинська губернія
2. Волинська єпархія
3. Церква Михайлівська, с. Озеро Володимирецької вол. Луцького пов.
4. Села: Андруга, Воронок, Новаки
5. Народження: 1798–1802: ф. 1, оп. 78, спр. 847–851; 1803–1807: ф. 1,

Я, Семенюк Филймон Олександрович, 1912 року народження, працюю пастором Рівненської громади Української Євангельсько-Реформованої Церкви. За більшовицької Влади був засуджений на десять років таборів та п'ять років позбавлення прав. Покарання та висилку відбував у Сибірі, там же перебувала і моя родина,
Окупація більшовиками західних областей України в 1939 році була несподіваною і багатьом порушила життєві плани. Принесла вона багате лиха і Українській Євангельсько-Реформованій Церкві, яка була молодою і ще нечисленною, бо нараховувала 35 громад, обезпечених душпастирськими кадрами, і мала консисторію в Коломиї.
Із приходом більшовицької влади уже 20 жовтня 1939 року в містечку Олександрії на Рівненщині пройшли арешти пасторів та церковного активу. Зокрема, тоді заарештували пасторів Теодосія Довгалюка, Теодосія Семенюка, брата Т. Довгалюка – Хому та ще вісьмох інших. У скорому часі пішли арешти молодих прихильників нашої Церкви – членів товариства "КУЄМ" (Кружки Української Євангельської Молоді) в Олександрії та громаді села Кустин. Навесні було проведено депортацію родин арештованих.
У 1941 році при відступі більшовики розстріляли у Дубенській в'язниці двох молодих дівчат із числа "куємівців" – Любу Рудакову та Віру Заборовську. Тоді ж розстрілювали і проповідника Потана Чирву, але у поспіху насмерть не вбили і він вижив, хоч і залишився калікою на все життя.
Більшовики постійно переслідували нашу Церкву, особливо після свого повернення в 1944 році. Так, в 1945 році в Олександрії була закатована на слідстві сестра пастора Володимира Боровського – Віра. Того ж року в громаді Тучина був прилюдно повішений Федір Осипчук, а в Рівному — член нашої громади тучинської Степан Трохимчук разом з іншими жертвами.
Репресували багатьох і багатьох. Всі депортовані та засуджені відбували визначене їм, безвинним, покарання в областях та краях Сибіру, Далекого Сходу та в районах Півночі. Дуже малий процент їх повернувся на рідні землі, переважна більшість загинула. Серед них – і відомий церковний та громадський діяч пастор Теодосій Довгалюк, мученицький шлях якого обірвався в 1943 році в одному із радянських концентраційних таборів.
Оцінку наслідків більшовицького панування у нашому краї можна зробити із того факту, що з відродженням української державності нині відновили свою діяльність лише дві наші церковні громади із колишніх тридцяти п'яти.


Джерело:
Семенюк Ф.О. Так нищилася наша церква // Рівненщина репресована, депортована, мордована. 1939 – 1041. Матеріали громадських історико-правових слухань у Рівному 9 червня 1996 року / Серія книг "Реабілітовані історією". – Рівне: Азалія, 1997. С. 50 – 51.