ДНК. Тест на национальность и родословную (Украина (Україна))

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

Не отправляйте:

Западная Украина:

БСГ
Отец - третье поколение предков (конец Х1Х в.)
Гаевский
Кшештоф (Kresztof)
Кендзeрски (Kedzierski)
Стрянска (Stryanska, Stryanyska) - все поляки, с. Троица (совр. Снятинский р-н Ивано-Франковской обл.)

Мать - то же
Илькив
Карлов (Karloff)
Габа
Цицак мито-гаплогруппа H1e1a - с. Куты Бусского р-на Львовской обл.

severinn написал:

[q]
до 1920 г. термин "украинец" не применялся
[/q]

В Великом княжестве Литовском и Русьском, от середины XIV ст., на деловой мове канцелярии великих князей литовских — староукраинской (проста руска мова) — для обозначения пограничья использует слово «україна» . Сохранившиеся книги канцелярии великих князей литовских и русьских називают пограничные с Степью околицы «українами», а месных жителей — «українниками», или «людьми українними»
(Источник - Пор. дипломатичне листування 1490-х рр.: Lietuvos Metrika (1427-1506). Knyga nr 5, par. Egidijus Banionis. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla, 1993. P. 66,73,117, 118, 131 etc)

Еще Днепропетровск:

ОТШ
Киреев р. ок. 1900 х. Белянский Константиноский р-н Рост. обл., русский, казак.
Аграфена р. ок. 1890
Науменко р. ок. 1892 Днепропетр. обл., Павлоград
Анастасия Наумовна р. ок. 1900

Днепроетровск

ГЯЖ
Жуков р. ок. 1870,
? - оба с. Зимницы Жиздр.у. Калужской губ. (совр. Диминичский р-н Калужск. обл.), русские
Аверин р. ок. 1880
? - оба д. Гремячая где-то по соседству, руские

Strilbycki написал:

[q]
severinn написал:
[q]

до 1920 г. термин "украинец" не применялся
[/q]

В Великом княжестве Литовском и Русьском, от середины XIV ст., на деловой мове канцелярии великих князей литовских — староукраинской (проста руска мова) — для обозначения пограничья использует слово «україна» . Сохранившиеся книги канцелярии великих князей литовских и русьских називают пограничные с Степью околицы «українами», а месных жителей — «українниками», или «людьми українними»
(Источник - Пор. дипломатичне листування 1490-х рр.: Lietuvos Metrika (1427-1506). Knyga nr 5, par. Egidijus Banionis. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla, 1993. P. 66,73,117, 118, 131 etc)
[/q]

Ну а как же тогда обозначать ?
Черкасами, Малороссианами или Малороссами ?
Ведь, в конце концов, пишут в записях за 16-17 века наши коллеги и соплеменники себя Русскими, а не Московитами.

Добрый день, пани Екатерина.

Проект явно "заказной".

Это когда ещё до начала проекта уже была поставлена задача, что должны получить на выходе.
В проекте проглядывается наше прошлое в российско-советском пространстве, когда идеология шла впереди науки, просто имперские, или коммунистические догмы заменили панукраинскими - путь в никуда.

Если создавать что-то альтернативное, то нужно ясно определить круг участников, отобрать к тестированию носителей тех генов, что как минимум живут \ жили на территории Украины с времен возникновения документально подтвержденных актов (реально начало\середина 18-го века). Также что бы у тестируемых была именно украинская фамилия, или от 100% украинского топонима, или от патронима, или прозвища. Независимо от того, где они сейчас проживают.

Это если ставим цель узнать генотип жителей Украины времен Украинского гетманата, а если всех современных граждан Украины, то брать всех подряд, независимо от того, с каких земель они прибыли в Украину.

У меня есть несколько родов, что документально прослеживаются с территории современной Украины как минимум до начала 18-го века, (глубже есть пробои в актовых документах, или их отсутствие)

С уважением, Віктор.

Коллеги, я предлагаю эти общефилософские вопросы здесь не обсуждать.

Я собираюсь привести здесь данные (фамилию, географию) по всем, у кого смогу получить на это разрешение. Была бы рада, если бы Вы тоже поддержали меня в этом вне зависимости от того, есть или нет данных по гаплогруппам.

Меня ОЧЕНЬ интересует выборка из телепроекта - кто в нее вошел (кроме названных знаменитостей), как отбирались тестируемые. Это я про то, что идея про "три источника и три составные части" украинской нации (или их было четыре?), конечно, очень хороша и наглядна, но где гарантия, что мужские предки тестируемых действительно жили здесь хотя бы 300-400 лет назад (не говоря уже о 4-7 тысячах лет назад).

Приведенные мной примеры подтверждают банальную истину о том, что городское население редко бывает автохтонным (народ "понаезжает" не только в Москву, но и вообще любой большой город создается "понаехавшими"). Авторы искали тестируемых по селам? В общем, очень мне интересно про все это...

Ну и, опять же, если Роман соберет-таки конференцию по ДНК-генеалогии - глядишь, данные пригодятся...

dyado-mykola написал:

[q]
Ну а как же тогда обозначать ?
Черкасами, Малороссианами или Малороссами ?
Ведь, в конце концов, пишут в записях за 16-17 века наши коллеги и соплеменники себя Русскими, а не Московитами.
[/q]

Добрий вечір, пане Микола.

З праданіх часів наші предки самі себе ідентифікували - русин (русь), на початку 16-го ст. під впливом польщи виник етномім - русини, був і латинизований варіант - рутени, поетичний - роксолани, турецько-грецький - росіяни, церковно-книжний - малоруси, зараз є українець.
Пан Грушевський сто років тому написав для потомків історію наших предків "Історія Русі-України". На мій погляд, єдиним можливим етнонімом, що безпреривно поєднує наше минуле та сучасність - русин-українець.

Колективна відповідь на фільм "ДНК.Портрет нації".Залізняк
ДНК НАЦІЇ, ЯК ПРИКЛАД ПРОФАНАЦІЇ
Нарешті сталося! «Сенсацію століття, сміливий телевізійний експеримент», як назвали це ток-шоу його автори, представлено українському телеглядачеві. Перше враження від побаченого – «що це було?». Популярний фільм про велике відкриття в галузі україногенези чи політичне шоу? Судячи з наступної дискусії проблема походження українців цікавила авторський колектив значно менше ніж політичний ефект від показаного. На обговорення «сенсаційного наукового відкриття в галузі українознавства» запросили таких «знаних» фахівців з україногенези як Р.Писанка, Д.Корчинський, В.Корнілов і навіть президент України Л.Кравчук. Отримали прогнозований результат: багато емоцій, крику, політичних гасел. Кожен говорив про своє, наболіле: Д.Корчинський - про окупацію українцями Москви та Парижу, а Р.Писанка мріяла про власного кабанчика. Але до чого тут походження українців і про що фільм? Питання риторичне.
Свою участь в проекті телеканалу «Україна» співробітники Інституту археології НАН України, вони ж викладачі національного університету «Києво-Могилянська академія», пояснюємо небажанням віддавати на поталу численним міфотворцям важливу наукову проблему. Однак сталося не як гадалося, а за відомою приказкою : «Хотіли як краще, а вийшло як завжди». За сценарієм організаторів кожен з експертів прочитав на камеру цілу доповідь, що тривала годину і більше. Однак зі сказаного режисерів зацікавили лише кілька випадкових фраз, а весь археологічний фактаж фільму був запозичений у тих самих міфотворців на ґрунті трипільської археологічної культури, зусиллями яких в Україні процвітає окремий фантастико-публіцистичний жанр «трипологія». Фільм переповнений анекдотичними з точки зору притомних науковців твердженнями на кшталт наявності у трипільців поліції, ЖЕКів, великих вчених-селекціонерів тощо. Виссане з пальця твердження про трипільські ЖЕКи та поліцію стало підвалиною далекосяжного висновку про Трипільську цивілізацію. Куди там до неї шумерам та стародавнім єгиптянам, які навіть ЖЕКів не мали!
Всупереч думці більшості фахівців про дезінтеграцію трипільської культури близько 5 тис. р. т., автори фільму впевнені у зворотному: трипільці продовжили своє історичне буття на землях України, бо оволоділи виробництвом досконалої бронзової зброї. Твердження таке ж претензійне, як і безпідставне, бо поки що жодного бронзового предмету (лише мідні) на жодній трипільській пам‘ятці не знайдено.
А версія про органічне перетікання трипільців в аріїв Лівобережної України з наступним завоюванням ними Індії та Ірану є прикладом профанації індоєвропеїстики на ґрунті глибокого невігластва. Дійсно, коли на правобережжі Дніпра сіяло яскраве сонце землеробського Трипілля, на лівому березі формувалася принципово відмінна від трипільців за мовою, культурою та господарством скотарська спільнота індоєвропейців. За даними археології одна з гілок останніх (пращури індо-іранців) рушили євразійськими степами на схід і за 1500 років досягли Індії та Ірану, де остаточно сформувалися як окремий народ аріїв, відомий нам з Ригведи та Авести. Іншими словами, в Україні мешкали не самі арійці, а їх дуже далекі пращури та родичі (скіфи, сармати), сліди культурних чи генних контактів з якими не дають нам ніяких підстав називатися арійцями.
Глибоко хибна генеральна ідея фільму – визначення етнічної належності людини за її генним кодом. Якби геном визначав нашу етнічність, то не було б поняття асиміляції. Якщо українська етнічність жорстко визначається нашим геномом, то чому мільйони українців стали росіянами, а до того поляками? «Етнічність, перш за все, в голові, а не в крові», - цей вираз чула не одна генерація студентів істориків та археологів Києво-Могилянської академії на лекціях з палеоетнології. Цю ж ідею ми пробували донести до авторів фільму, однак, як бачимо, безрезультатно.
За генами можна з‘ясувати як формувався демографічний потенціал (населення) Європи, чи окремих її регіонів, в т.ч. України. З цього демографічного матеріалу в специфічних природно-ландшафтних та гео-політичних умовах, відповідно історичній ситуації формувалися окремі етноси-народи, які нерідко асимілювалися іншими народами-завойовниками і зникали як етноси, але передавали свій геном завойовникам. Тому генний код не є провідною етно-визначальною ознакою якогось одного народу. В нашій крові є гени скіфів, трипільців, кроманьйонців, пітекантропів і навіть динозаврів. То може почнемо україногенез з пітекантропів чи динозаврів?
Найбільшим, водночас найскандальнішим «відкриттям» фільму є окремий народ українських жінок, нібито генетично закодований з часів палеоліту на зраду своїм чоловікам з окупантами з меркантильних міркувань. Виявляється українки є вродженими жрицями кохання споконвіку, а роксоланами і наташами вони стають не через життєві обставини, а за покликом крові та серця. У цьому твердженні наука й не ночувала, бо жоден притомний науковець не виділяє етноси за гендерною ознакою (народ жінок, чоловіків). Відсутність наукової достовірності не завадила творцям фільму рекламувати і поширювати серед широкого загалу більш ніж сумнівні з етичної точки зору твердження щодо українок.
Усіх цих прикрих недоречностей можна було б уникнути, за умови врахування нашими кінематографістами світового досвіду виробництва науково-популярних фільмів. Отримавши інформацію щодо україногенези від знаних фахівців з генетики (П.Форстер), мовознавства (К.Тищенко), історії (Г.Козакевич), археології (О.Моця, Л.Залізняк, В.Отрощенко, Ю.Болтрик, М.Відейко, В.Шумова), варто було б для її впорядкування у фільмі залучити наукового консультанта, а не робити з отриманим від науковців те, що за словами відомого кіногероя, «Содом не робив зі своєю Гоморою».
В університетах світу для ілюстрування лекцій широко використовуються чудові науково-популярні фільми виробництва ВВС. А чи можуть українські університети використати новий фільм для освіти наших студентів. Можуть, але лише по темі «Псевдонаукові концепції походження українців».
Співробітники Інституту археології НАНУ,
викладачі Національного університету
«Києво-Моргилянська академія» Проф. Л.Залізняк, проф. В.Отрощенко, к.і.н. Ю.Болтрик, В.Шумова

http://www.FB [запрещен в РФ]/zalizniak.h/posts/437003196353528

Кацярын, данные пригодятся... И не только для ДНК-конференции. Но и для "ответа Чемберлену".

ДНК. Тест на национальность и родословную

Диалоговая тема (вопросы/ответы)