Документальные материалы

На сайте "Семейная энциклопедия" создана новая страничка из истории села Измайлово
по книге А.В.Топычканова "Повседневная жизнь дворцового села Измайлова в документах приказной избы последней четверти XVII века"
В книге упоминается Иван Забела - целовальник в 1676-77 гг. (стр.158-159)
ЦЕЛОВАЛЬНИК - должностное лицо в Российском государстве в XV–XVIII вв. Избирался из посадских людей или черносошных крестьян для выполнения различных финансовых или судебных обязанностей. Клялся честно выполнять их: целовал крест.

И чьих этот Ивашка будет - еще одна головоломка, т.к. для создания хозяйства Алексея Михайловича в Измайлово производился тщательный отбор переселенцев; в указе сказано: «про переселенцев пашенных и мастеровых разведать подлинно, чтоб в тех людях воров никаких отнюдь не было…»
В Измайлово жили переселенцы из деревни Аламово Переславль-Залесского уезда и Литвы, из Валдайского и Алатырского уездов.

Жозефина Забелло жена академика скончалась 7 октября 1896 г
Французская реформатская церковь . ЦГИА СПб. Ф.444. О.1. Д.83. кадр 7

И в музее Белгии есть личное дело капитана Забелы.
Адрес статьи :

"... Шлюб Самійла з Марією Іванівною Голуб (бл. 1640 – ?) стався до переходу на Лівобережжя. Стосовно її батька, Івана Григоровича Голуба (Багатого), ми не маємо достовірних даних про те, чи прийшов він до Красного Колядина з Правобережжя, чи був місцевим жителем. Проте вже у 1654 р. він мешкав у Красному Колядині, а дещо пізніше переселився до Кролевця.
Один із братів Маріі Голуб був одрудений з N Іванівною Забілою, онукою генерального обозного. Посвоячення Самойловичів із Забілами, безумовно, мало першочергове значення у просуванні Івана Самойловича вгору."

Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Білоцерківський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 17.




"... Зміцненню позицій мазепинців відповідав і шлюб Степана Трощинського в 1690 р. з дочкою компанійського полковника Іллі Новмцького Марією. Тепер уже старшина шукала підхід до Трощинських. Враховуючи, що одна із доньок С. Трощинського обвінчалася з Степаном Степановичем Забілою 25 травня 1701 р. у Гадячі, слід думати, що Марія Новицька була не першою його дружиною..."

Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Білоцерківський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 102.




"... Параска Остапівна Забіла (? – 1747 – ран. 1766)."

Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Білоцерківський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 124.





"... Воєвода Хлопов передав у Переяславлі Брюховецькому 9 мідних і 3 залізних гармати, з них 3 ("соломкового лиття") прийняв особисто генеральний суддя Петро Забіла ..."

Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 23.





"... До Думитрашки Березанщина належала до Гетьманської булави, а після царських грамот стала спадковою маєтністю, яка від Райчі Думитрашки перейшла його внучатому племіннику Олексію Марковичу та дружині останньго – Настасії Забілі."

Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 32.





"... Олексій Маркович (? – 1680 – ран. 11 липня 1704). – У 1702 р. надав у посесію двір у Березані, чотири села з підданими (с. Семенчичі – 53, Лехнівці – 34, Яреськи – 16, Пилипчичі – 9), греблю березанську, "на которой клеток четыри, а кол девять". Після смерті Марка Мазепа 18 березня 1691 р. підтвердив с. Березанку Яготинської сотні за його нащадками. Олексій Дмитрашко-Райча "умер в великой верности", був Бунчуковим товаришем.
Д.: Настасія Степанівна Забіла ( ? – 1690 – 1745 – ?), донька полковника Ніжинського. Родіон у тестаменті їй і її дітям підтверджував навіки володіння (раніше надані в посесію Олексію) двором у Березані з грунтами, полями, лісами, сіножатями і греблею березанською.
У 1713 р. вона судилася з удовою Родіона за маєтності й за рішенням ГВС (18 березня 1713 ) за нею залишилися нижня гребля в Березані та хутір Пасічна під Баришівкою.
У 1733 р. разом із сином Василем володіла м. Березанню, селами Семенчичами, Лехнівцями й Недрами160."

160. ІР НБУ. – Ф. І. – Спр. 53039. – Арк. 75; Спр. 53037. – Арк. 120.

Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 36.





"Лисенки
...
ІІІ.
3.
...
– Гафія Іванівна (бл. 1665 / 1676 – ?)
Ч.: (з 1695) Данило Васильович Забіла (бл. 1657 – 1748 – ран. 1751), бунчуковий товариш..."

Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 41.





"... Федір Маркович Марковмч, значний військовий товариш. 21 листопада 1711 р. полковник Стефан Томара своїм універсалом надав у володіння зятю с. Козлів. У 1712 р. Маркович купив у Семена Забіли хутір поблизу с. Турівки й у тому ж році отримав гетьманський універсал на Турівку ..."

Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 56.





"Безбородьки
...
У 1751 р. Семен Безбородько отримав від гетьмана Розумовського універсал на 47 дворів у селах Тростяному й Малій Топальській Топальської сотні Стародубського полку та в с. Рудницькому Баришівської сотні. У 1764 – 1768 рр. він був підкомірієм Переяславського полку. Тримав крамницю в Переяславі, яку купив у Ганни Степанівни Забіли, дружини переяславського полковника Василя Танського65.
...
7. Андрій Якович
...
Д.: Євдокія Михайлівна Забіла (1716 – 1803), донька генерального судді."

65. ЦДІАУК. – Ф. 57. – Оп. 1. – Спр. 278. – Арк. 107.

Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Переяславський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 108 – 109.

Zabellisa написал:

[q]

Klim2018

Большое спасибо за помощь в розысках, но эти труды Кривошеи уже отработаны и даже, при личной с ним встрече, обговорены некоторые нюансы.

[/q]

Понял. Учту.
Рад за Вас.