Общие вопросы по архиву Житомирской области

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

pradid

pradid написал:

[q]
Юзефін — село-колонія, на сьогодні вже зникле, знаходилося в Новоград-Волинському районі Житомирської області Української РСР. Село Юзефін (або Юзефин) було засноване біля 1815 року і входило у Піщівську волость Новоград-Волинського повіті Волинської губернії Російської імперії. Це була одна з найстаріших німецьких колоній в Україні.МинулеЗа даними науковців, контакти населення Волині та Полісся з німецькими землями відбувалися ще за часів Київської Русі. Згодом вони значно скоротилися, і активізувалися лише наприкінці XVIII ст.Першими німецькими колоністами на Поліссі були меноніти які тікали з рідних місць від релігійних переслідувань.Перша колонія, Скерневські Голендри, була заснована ними у Володимир-Волинському повіті. ЇЇ назва свідчить про голландське походження засновників. Слово Голендри — трансформоване «голендер, голандець» присутнє в назві багатьох поселень, переважно в західних повітах губернії. На початок XIX ст. меноніти розселились далі на схід, зокрема у Новоград-Волинський повіт, де заснували колонії Анета та Юзефін.Кількість менонітських поселень, проте, була незначною. На 1830 р. у Волинській губернії налічувалось лише 5 колоній в яких мешкало близько 1 тис. жителів.Починаючи з початку XIX століття Волинь стала одним із регіонів компактного проживання на теренах України німецьких переселенців, які з часом утворили численні колонії на території Новоград-Волинського повіту.Зокрема, недалеко від Новограда-Волинського вони заснували в 1815—1816 рр. найстаріші колонії в Східній Волині — Анета та Юзефін. Колоністи, які прибували з Німеччини або Царства Польського, спершу приписувалися в цих колоніях, що дістали назву материнських, а потім розселялися на хутори, що ставали згодом дочірніми колоніями.В часи Першої Світової Війни багато жителів села (німецького походження) були виселені вглиб Російської імперії.В радянський період Юзефін належало до округів Житомиського, Волинського, Новоград-Волинського, районів Пищівського (07.03.1923), Ярунського (13.09.1925), сільських рад Пилиповицька (1923), Анетівська (24.03.1924).[1]Село не пережило часи Голодомору 1932—1933 років.Станом на 1.10.1941 село на обліку не значиться.
[/q]

Спасибо за информацию и ссылки!
Не совсем понял фразу: "Село не пережило часи Голодомору 1932-1933 рокiв". То есть села не коснулся голод, село полностью вымерло или разбежалось, куда глаза глядят, подальше от голода!?

[ Ответ на сообщение Saschko ]

тупо все умерли или разбежались, если их выпускали из села...

более ранних, чем 1900 г. - нет или не сохранились в житомирском архиве! - по лютеранам - нет...

есть в Хмельницком, но ваше ли там село???

Юзефівка, с., Волинська губ., Заславський пов. (Йосипівка, с. Хмельницька обл.,
Старокостянтинівський р-н) 212
Юзефівка, с., Волинська губ., Новоград-Волинський пов., Остропільська вол. (Йо-
сипівка, с., Житомирська обл., Баранівський р-н) 213
Юзефівка, с., Київська губ., Звенигородський (Балтський) пов. пов., Златопільська
(Троянівська) вол. (Йосипівка, с., Кіровоградська обл.., Новомирго-
родський р-н) 134, 201
Юзефівка, с., Подільська губ., Кам’янецький пов., Вільховецька вол. (Йосипівка, с.,
Хмельницька обл., Чемеровецький р-н) 153

1. Волинська губернія
2. –
3. Полонський костьол, м-ко Полонне
4. Села: Адамів, Байниці, Баранівка, Бражинці, Буртин, Варварівка, Гута Ба-
ранівська, Конотоп, Лодзянівка, Медведиха, Михайлючка, Мухарів, Новаки, Ново-
селиця, Погоріле, Понінка, Свинне, Смолки, Судимонт, Юзефівка
5. Народження: 1863–1871: ф. 17, оп. 1, спр. 327; 1871: ф. 17, оп. 1, спр. 330;
1872: ф. 17, оп. 1, спр. 331; 1873: ф. 17, оп. 1, спр. 332; 1874: ф. 17, оп. 1, спр. 333;
1875: ф. 17, оп. 1, спр. 334; 1878: ф. 17, оп. 1, спр. 335; 1880: ф. 17, оп. 1, спр. 336;
1881: ф. 17, оп. 1, спр. 337; 1882: ф. 17, оп. 1, спр. 338; 1883: ф. 17, оп. 1, спр. 339;
1884: ф. 17, оп. 1, спр. 340; 1885: ф. 17, оп. 1, спр. 341; 1886: ф. 17, оп. 1, спр. 342;
1887: ф. 17, оп. 1, спр. 343; 1888: ф. 17, оп. 1, спр. 344; 1889: ф. 17, оп. 1, спр. 345;
1890: ф. 17, оп. 1, спр. 346; 1891: ф. 17, оп. 1, спр. 347; 1892: ф. 17, оп. 1, спр. 348;
1893: ф. 17, оп. 1, спр. 349; 1894: ф. 17, оп. 1, спр. 350; 1895: ф. 17, оп. 1, спр. 351;
1896: ф. 17, оп. 1, спр. 352; 1897: ф. 17, оп. 1, спр. 353; 1898: ф. 17, оп. 1, спр. 354;
1899: ф. 17, оп. 1, спр. 355; 1900: ф. 17, оп. 1, спр. 356; 1901: ф. 17, оп. 1, спр. 357;
1902: ф. 17, оп. 1, спр. 358; 1903: ф. 17, оп. 1, спр. 359; 1904: ф. 17, оп. 1, спр. 360;
1905: ф. 17, оп. 1, спр. 361; 1906: ф. 17, оп. 1, спр. 363; 1907: ф. Р -6380, оп. 1, спр. 53;
1908: ф. Р -6380, оп. 1, спр. 54; 1910: ф. Р -6380, оп. 1, спр. 55; 1911: ф. Р -6380, оп. 1,
спр. 56; 1912: ф. Р -6380, оп. 1, спр. 57; 1913: ф. Р -6380, оп. 1, спр. 58; 1915: ф. Р -6380,
оп. 1, спр. 59; 1913–1914: ф. Р -6380, оп. 1, спр. 60; 1914–1916: ф. Р -6380, оп. 1,
спр. 61; 1917: ф. Р -6380, оп. 1, спр. 62; 1918: ф. Р -6380, оп. 1, спр. 63; 1919–1921:
ф. Р -6380, оп. 1, спр. 64
6. Шлюб: 1863–1878: ф. 17, оп. 1, спр. 328; 1871: ф. 17, оп. 1, спр. 330; 1872:
ф. 17, оп. 1, спр. 331; 1873: ф. 17, оп. 1, спр. 332; 1874: ф. 17, оп. 1, спр. 333; 1875:
ф. 17, оп. 1, спр. 334; 1878: ф. 17, оп. 1, спр. 335; 1880: ф. 17, оп. 1, спр. 336; 1881:
ф. 17, оп. 1, спр. 337; 1882: ф. 17, оп. 1, спр. 338; 1883: ф. 17, оп. 1, спр. 339; 1884:
ф. 17, оп. 1, спр. 340; 1885: ф. 17, оп. 1, спр. 341; 1886: ф. 17, оп. 1, спр. 342; 1887:
ф. 17, оп. 1, спр. 343; 1888: ф. 17, оп. 1, спр. 344; 1889: ф. 17, оп. 1, спр. 345; 1890:
ф. 17, оп. 1, спр. 346; 1891: ф. 17, оп. 1, спр. 347; 1892: ф. 17, оп. 1, спр. 348; 1893:
ф. 17, оп. 1, спр. 349; 1894: ф. 17, оп. 1, спр. 350; 1895: ф. 17, оп. 1, спр. 351; 1896:
ф. 17, оп. 1, спр. 352; 1897: ф. 17, оп. 1, спр. 353; 1898: ф. 17, оп. 1, спр. 354; 1899:
ф. 17, оп. 1, спр. 355; 1900: ф. 17, оп. 1, спр. 356; 1901: ф. 17, оп. 1, спр. 357; 1902:
ф. 17, оп. 1, спр. 358; 1903: ф. 17, оп. 1, спр. 359; 1904: ф. 17, оп. 1, спр. 360; 1905:
ф. 17, оп. 1, спр. 361; 1906: ф. 17, оп. 1, спр. 363; 1907: ф. Р -6380, оп. 1, спр. 53; 1908:
ф. Р -6380, оп. 1, спр. 54; 1910: ф. Р -6380, оп. 1, спр. 55; 1911: ф. Р -6380, оп. 1, спр. 56;
1912: ф. Р -6380, оп. 1, спр. 57; 1913: ф. Р -6380, оп. 1, спр. 58; 1915: ф. Р -6380, оп. 1,
спр. 59; 1913–1914: ф. Р -6380, оп. 1, спр. 60; 1914–1916: ф. Р -6380, оп. 1, спр. 61;
1917: ф. Р -6380, оп. 1, спр. 62; 1918: ф. Р -6380, оп. 1, спр. 63; 1919–1921: ф. Р -6380,
оп. 1, спр. 64
7. –
8. Смерть: 1863–1881: ф. 17, оп. 1, спр. 329; 1871: ф. 17, оп. 1, спр. 330; 1872:
ф. 17, оп. 1, спр. 331; 1873: ф. 17, оп. 1, спр. 332; 1874: ф. 17, оп. 1, спр. 333; 1875:
ф. 17, оп. 1, спр. 334; 1878: ф. 17, оп. 1, спр. 335; 1880: ф. 17, оп. 1, спр. 336; 1881:
ф. 17, оп. 1, спр. 337; 1882: ф. 17, оп. 1, спр. 338; 1883: ф. 17, оп. 1, спр. 339; 1884:
ф. 17, оп. 1, спр. 340; 1885: ф. 17, оп. 1, спр. 341; 1886: ф. 17, оп. 1, спр. 342; 1887:
ф. 17, оп. 1, спр. 343; 1888: ф. 17, оп. 1, спр. 344; 1889: ф. 17, оп. 1, спр. 345; 1890:
ф. 17, оп. 1, спр. 346; 1891: ф. 17, оп. 1, спр. 347; 1892: ф. 17, оп. 1, спр. 348; 1893:
ф. 17, оп. 1, спр. 349; 1894: ф. 17, оп. 1, спр. 350; 1895: ф. 17, оп. 1, спр. 351; 1896:
ф. 17, оп. 1, спр. 352; 1897: ф. 17, оп. 1, спр. 353; 1898: ф. 17, оп. 1, спр. 354; 1899:
ф. 17, оп. 1, спр. 355; 1900: ф. 17, оп. 1, спр. 356; 1901: ф. 17, оп. 1, спр. 357; 1902:
ф. 17, оп. 1, спр. 358; 1903: ф. 17, оп. 1, спр. 359; 1904: ф. 17, оп. 1, спр. 360; 1905:
ф. 17, оп. 1, спр. 361; 1906: ф. 17, оп. 1, спр. 363; 1907: ф. Р -6380, оп. 1, спр. 53; 1908:
ф. Р -6380, оп. 1, спр. 54; 1910: ф. Р -6380, оп. 1, спр. 55; 1911: ф. Р -6380, оп. 1, спр. 56;
1912: ф. Р -6380, оп. 1, спр. 57; 1913: ф. Р -6380, оп. 1, спр. 58; 1915: ф. Р -6380, оп. 1,
спр. 59; 1913–1914: ф. Р -6380, оп. 1, спр. 60; 1914–1916: ф. Р -6380, оп. 1, спр. 61;
1917: ф. Р -6380, оп. 1, спр. 62; 1918: ф. Р -6380, оп. 1, спр. 63; 1919–1921: ф. Р -6380,
оп. 1, спр. 64
9. –
10. Відомості про осіб, що перейшли до римо-католицького віросповідання:
1905: ф. 17, оп. 1, спр. 362

Уважаемые форумчане.
Может кто знает село Новоалександровка Пулинской волости Житомирского уезда Волынской губернии было лютеранским или католическим? Где искать жителя родившегося в 1892 году у лютеран или католиков? И может у кого то есть какая нибудь инфа по этому селу. Заранее благодарен.

pradid

pradid написал:

[q]
есть в Хмельницком, но ваше ли там село???
Юзефівка, с., Волинська губ., Заславський пов. (Йосипівка, с. Хмельницька обл.,Старокостянтинівський р-н) 212
Юзефівка, с., Волинська губ., Новоград-Волинський пов., Остропільська вол. (Йо-сипівка, с., Житомирська обл., Баранівський р-н) 213
[/q]

Так вроде, указанно, что это село бывшей Волынской губернии!?

Saschko написал:

[q]
Так вроде, указанно, что это село бывшей Волынской губернии!?
[/q]

Так они все в Волынской. Какое из? Такой вопрос.

Здравствуйте! Очень хочу найти информацию о предках. В ХIХ веке жили в селе Раскопаное. Затем часть из них уехала на Дальний Восток, часть осталась. В исповедной росписи с. Раскопаное Махновского уезда за 1811 год их фамилия, Цегельнюк, есть. Сословие посполиты. Как я поняла, читая этот форум, информацию можно найти в метрических книгах костела. Что в них указывается? Дата рождения, национальность? Хотелось бы знать свои корни.

Oksanadan написал:

[q]
национальность?
[/q]

Какая ж может быть национальность в документах ДОсоветских времён? Только - вероисповедание.

vikarii написал:

[q]

Oksanadan написал:
[q]

национальность?
[/q]

Какая ж может быть национальность в документах ДОсоветских времён? Только - вероисповедание.
[/q]

И правда, не подумала. Нужно делать запрос в Житомирский архив? Нужны выписки из метрических книг костела местечка Погребище. Как это сделать, подскажите, пожалуйста.

Да и посполитые - это просто крестьяне, не национальсть и не вероисповедание.

[q]
Посполитые — лично свободное сельское население (малороссийские крестьяне) Левобережной и Слободской Украины в XVII—XVIII веках. В отличие от казаков, посполитые не несли постоянную военную службу, однако могли мобилизовываться в «земские хоругви» (местную самооборону) во время всеобщей мобилизации — посполитого рушения. Их называли «посполитыми казаками». Слово посполитые польского происхождения.
[/q]

Ну я и написала, что посполиты это сословие. Попробую сделать запрос в архив.

Общие вопросы по архиву Житомирской области

Требуется помощь в архиве, информация о предках, порядок работы в архиве, как делать запрос и пр. вопросы по фондам