Загрузите GEDCOM-файл на ВГД   [х]
Всероссийское Генеалогическое Древо
На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!
Вниз ⇊

Надежда

село Надежда, Диканьский район, Полтавская область

Эта тема на карте:  Сохань, Кальник, Панчоха, Негляд, Холодний, Литвин, Андрущенко, Яценко (1763-1985)

← Назад    Вперед →Страницы: 1 * 2 Вперед →
Модератор: borisovichi
borisovichi
Модератор раздела

borisovichi

Сообщений: 454
На сайте с 2011 г.
Рейтинг: 1156

Список (неполный) граждан с. Надежды за 1942 год.
ГАПО, Ф.Р-2646, оп.1, д.1, арк.37

[q]

Староста С-управи. ХХХХХХХ

До 16-VI-42року. ви повинні зібрати.
штрах за нездачу вовни державі.
і уручити оцим. громадянам повістки —
гроші. 16/VI 42року приставити в поліцію Балясне
для одправки в жандармерію.
Хто здаст гроші то записати.
На цих. повідомленнях,а хто не здасть.
То нехай розпишіця под низом.
з правої сторони ,а злівої напишіте що відмовив

ХХХХХХХ Балясне. /Подпись/
14/VI 42року —

———————————

За здачу штраху.
Зробити список за такою формою .

Прізвище / Номер повідомлення. / Сума грошій

[/q]


арк.37 обр.
[q]

Андрущенко Іван. 2.
Сопільняк Параска
Задорожній Юрій
—————
Токарь Сашко
Миколаец Максим
Коваленко Лука . 2.
—————
Жила Палажка
Негляд Параска. 2.
Панчоха Марія відве[…]
—————
Харченко Кост.
Шоя М[…]ка . 2.
Куришко Вустим
—————
Плужник Ганна
Колодий Микола
Поламаренко Векла . 2.
—————
Довгопол Настя
Бровенко Христя
Горяшко Оришка . 2.
—————
Коваленко Петро
Коваленко Андрій
Терещенко Федір
—————
Сохань Трохим .
Городницка Гана . 2.
Литвин Іосиф – одви[…]
—————
Карнаух Карпо . 2.
Карнаух Кирило
Задорожня Явдоха – одве[…]

[/q]
borisovichi
Модератор раздела

borisovichi

Сообщений: 454
На сайте с 2011 г.
Рейтинг: 1156

ГАПО, Ф.Р-2646, оп.1, д.1, арк.51

[q]

Старості Надеждівської С/управи

Згідно постанови Райхскомісара України "Про
тимчасові правила,щодо одруження та розлучень "
від II травня 1942 року, – наказую :

1. Реєстрацію подружжя по Диканському району вести зав.
відділом Актів Громадського стану ХХХХХХХ., а реєстра-
ція смертності і народження залишається при сільуправах.

2. Всім секретарям С/управ здати у відділ Загс"у до
20/XI-1942 року всю реєстрацію подружжя по даній сільупра-
ві та заиві акти про реєстрацію подружжя.

3. Згідно Ст. 8 Постанови Рейхскомісара,щоб узяти
шлюб потрібна особиста та одночасова явка до уповноваженого
на складання актів громадського стану / Загс"у / обох молодих
та їх обопільна ЗАЯВА про бажання одружитися.

Голова району Підпис /Прізвище /
[/q]



ГАПО, Ф.Р-2646, оп.1, д.1, арк.73

[q]

Старості Надеждівської С/управи

Згідно постанови Райхскомісара " Про одружен-
ня та розлучення " від II травня 1942року , зазна-
чається,що кожна пара,яка одружується мусять пода-
вати до відділу ЗАГС"у заяву про бажання одруження,
а також оголошувати про своє одруження, так,щоб
виявити чи ці особи не одружені, а коли були одруже-
ні то щоб був розвод оформлений, а також щоб не були
між собою родичами.

Одже,щоб проти одруження нижче зазначених осіб не було
заперечень і прошу дати письмово свої висновки до відділу
ЗАГС"у до 24/XII - 42р про таких осіб пар:

1. Назаренко Віктор Марков. (192*1р) а вона
Климко Ганна Микол. (1919р).

2. Миколаєць Кирило Павл. (1905). і вона
Задорожня Явдоха Семенів. (1910)


Зав. відділом ЗАГС"у Підпис / Прізвище /
[/q]


borisovichi
Модератор раздела

borisovichi

Сообщений: 454
На сайте с 2011 г.
Рейтинг: 1156

Старое название села Надежда – Парасковеевка.

Впервые прочитав на сайте Наши путешествия, что старое название села Надежда – Парасковеевка, захотелось узнать откуда информация и ее первоисточник.
Авторы сайта ответили, что информация взята из "Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Полтавська область".
Благодаря любезной помощи Valenti я увидел скан странички, но к сожалению выяснить из какого первоисточника следует, что старое название села Парасковеевка не удалось…

Летом 2012 во время поездки в село Надежда, старожилы подтвердили старое название – Парасковеевка, но откуда оно не знали.
Моя бабушка, также уроженка Надежды, тоже подтвердила о существовании названия Парасковеевка.

Тогда я предположил, что раз Надежда за материалами Генеральной описи Левобережной Украины в 1765-1769 принадлежала С.В.Кочубею, а села Демидовка и Пещаное из той же Решетиловской сотни по документам 1710, 1718 гг тоже принадлежали С.В.Кочубею, то и Надежда могла принадлежать по тем же документам. А раз так, то и название могло быть связано с Прасковией Васильевной Кочубей (ум.1726), дочкой Василия Леонтиевича.

Следует отметить, что появление селения Парасковеевка/Надежда в документах надо искать где-то между 1730 (Генеральне слідство про маєтності Полтавського полку) и 1764 (Ревизия Решетиловской сотне). В 1729-1730 в Решетиловской сотне значились только сама Решетиловка, село Демидовка (владения В.В.Кочубея) и еще несколько фольварков, втч Стефана Пещанского, в котором жил Нечипор Литвин (Ревизия Полтавского полку, 1726).
Важно также, что хоть село Надежда и перешло к Надежде Семеновне Потемкиной после смерти ее отца Семена Васильевича в 1779, но называлось Надеждой уже как минимум с 1764 при жизни Семена Васильевича. Название, за словами старожилов, село получило (основано) именно от некой помещицы Надежды. 101.gif

Изучение родословной Кочубеев (Малороссийский Родословник Модзалевского), универсалов и царских грамот на владения Кочубеев (Генеральне слідство про маєтності Полтавського полку 1729–1730), а также сопоставление с информацией Генерального опису Малоросии 1765-1769 о том, что Демидовка и Пещаное принадлежали С.В.Кочубею на основании царских грамот 1710, 1718 приводит к следующему выводу:
Прасковья Васильевна Кочубей (Сулима) владела млином на р. Сейме, на гребле Озарицкой, с двором и грунтами, что было совсем в другом полку и вряд ли ее имя могло быть связано с Парасковеевкой/Надеждой.
Демидовкой и другими "грунтами" по речке Голтве (Ольховой Голтве) "подлинною границами обведенными" до Кочубеев владела Параскева Искрина – Параскева Федоровна (Жученко), жена казненного Ивана Искры. Географически Надежда находится выше от Демидовки по течению р.Ольховой Говтвы до впадения в нее р.Средняя Говтва. Один из хуторов "на грунтах" мог быть осажен еще Параскевой Искриной и в "народной памяти" дойти до наших дней, как селение Парасковеевка.



В Полтавском областном архиве в фонде Р-8661 хранятся материалы Полтавской областной редколлегии "Історія міст і сіл Української РСР". Я воспользовался случаем чтобы посмотреть материалы про село Надежда Диканського р-ну (почато 1964р. – закінчено 1966 р.). А вдруг там будет раскрыта тайна старого названия Парасковеевка.

Раз уж мне позволено писать все какие ни есть версии и предположения, приведу здесь и "оригинальные записки" авторов/соавторов статьи о Надежде.

ГАПО, Ф.Р-8661, оп., д.611, арк.4
[q]

Сучасна назва села -НАДЕЖДА. Давня назва- Парасков11вка.
історичні дані про виникнення назви села такі: Коли Катерина 11
приблизила до себе Потьомкіна, то останній вислав свою дружину
з Петербурга в це село
. З того часу село стало називатися
НАДЕЖДА /ім"ям дружини Потьомкіна/.

[/q]
lol.gif lol.gif lol.gif lol.gif lol.gif
[q]

Першими посиленцями були козаки, які за Катерини 11 покріпаче-
ні і віддані Потьомкіну…

[/q]
lol.gif lol.gif lol.gif lol.gif lol.gif

ГАПО, Ф.Р-8661, оп., д.611, арк.8
[q]

ІСТОРИЧНІ ВІДОМОСТІ ПРО НАСЕЛЕННИЙ ПУНКТ
Колишні жителі с.Надежда були кріпаками і належали, нібіто,
предкам Кочубея,які проживали в селищі Д и к а н ь к а .

[/q]
cray.gif cray.gif cray.gif cray.gif cray.gif
[q]

Обговорено на зборах активу, де було присутні 15 чол.

Секретар парторганізації
к-пу "Червоний партизан" Підпис /Прізвище/

Голова Надеждівської
сільської Ради Підпис /Прізвище/

Секретар Надеждівської
сільської Ради Підпис /Прізвище/

Директор Надеждівської
восьмирічної школи Підпис /Прізвище/

[/q]

Не все видомости и воспоминания были включены в официальную, опубликованную статью о селе Надежда в издании "Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Полтавська область, 1967 р."
Но зато для нас сохранили историю о том, что раньше село Надежда называлась Парасковиевка. yahoo.gif

borisovichi
Модератор раздела

borisovichi

Сообщений: 454
На сайте с 2011 г.
Рейтинг: 1156

Как я уже упоминал в предыдущем сообщении есть в ГАПО замечательный фонд Р-8661 "Полтавська обласна редколегiя "Історiї мiст i сiл Української РСР".
По географическому принципу материалы о каждом населенном пункте собраны в отдельные дела.
Дело по с.Песчаное - образец должного порядка при собирании комисией материалов для написания статьи о селе…

И так:
ГАПО, Ф.Р-8661, оп.1, д.675
Полтавська обласна редколегiя "Історiї мiст i сiл Української РСР"
м. Полтава, Полтавська обл.

Матеріали про с. Піщане
Решетилівського району


Почато: 1963 р.
Закінчено: 1966 р.
На 26 аркушах

арк.1
[q]

Село П І Щ А Н Е
Решетилівського району, Полтавської області
( Документальний нарис )
––––––– оооо –––––––
Матеріали зібрані і оброблені для нарису к о м і с і є ю
в складі:
1. ВАСИЛЕНКО Павло Гигорович - директор школи
( голова комісії)
2. МОСКОВЕЦЬ Петро Олексійович - учитель історії
Піщанської середньої школи, член комісії .
3. ПЕРЕВАЛ Ольга Мемнонівна - учителька геогра-
фії Піщанської середньої школи, член комісії.
4. ПОГРІБНЯК Павло Іванович - учитель природознавства
Піщанської середньої школи, член комісії.
5. ГОРДІЄНКО Ганна Никифорівна - бухгалтер колгоспу
імені СВЕРДЛОВА, член комісії.
6. СЬОМАК Олександра Олексієвна - учителька української
мови Піщанської середньої школи, член комісії.
7. КОЗАР Юрій Павлович - агроном колгоспу імені СВЕРД -
ЛОВА, член комісії.
–––––––

І. ТОПОНОМІЧНІ, ГЕОГРАФІЧНІ ДАНІ, ВІДОМОСТІ ПРО ТВАРИННИЙ І РОС-
ЛИННИЙ СВІТ ТА ПРИРОДНІ БАГАТСТВА.
Село Піща́не ( Піща́ного, Піща́нське.)
Офіційна назва не змінювалася. Неофіційної назви село не має.
Походження назви села з‘ясовується легендою про те, що в давнину
село носило назву " Карнаухова балка " за прізвищем поміщика, якому
належало село, в центрі якого і зараз проходить глибока витягнута
балка. Потім, нібито, село перейшло у володіння поміщика, якого назива-
ли Піщан, а інші розповідають, що селом володіла пані Піщана, звідки
і село дістало назву Піщане. (за переказом колгоспника Славка Сергія
Івановича, 75 років. )
Село Піщане належить до поселень сільського типу.
Село Піщане Піщанської сільради Решетилівського району Полтавської
області.
Згідно переказів село Піщане було засноване десь у XVII ст. в час
розширення поміщицького землеволодіння. У XVIII ст. село перейшло у
володіння родовитих російських поміщиків Кочубеїв.
Першими поселенцями села були панські селяни.
За переказами відомо, що в давнину в центрі села знаходилася

[/q]

арк.2
[q]

панська економія. Розміщалася вона в західній частині теперішнього
села, в районі Старосілля. Пізніше село розширилося на схід і пів-
нічний схід. Утворилися його нові частини: Новоселівка, Вилки, Бо-
чанівка. На Бочанівці, де тепер знаходиться сільській клуб, була по-
будована церква
. Тут же знаходилися сільска управа і шинок.
Частини села тепер звуться так: Старосілля, Село, Бебківка, Вил-
ка, Новоселівка. Вулиці в селі назв не мають.
Чотири рази на рік в селі були ярмарки, які влаштовувались на
східній окрайні села, недалеко від центрального шляху ( вигін біля
теперішнього господарчого магазина ).
Прилеглі до села ліси називаються: Петраський [Петрашівський?] , Ковбасівський
( тепер Піщанський ), Очканівський ( тепер Надеждівський ).
Прилеглі до села поля звалися: Дачі ( на схід від села) і пансь-
ке ( на північ від села, до хутора Степового ).
Село Піщане розташоване на злегка згорбованій рівнині. Серединою
села проходить неглибока балка в найбільших заглибинах якої є два
ставки. В західній частині §§§§§ села балка переходить в ярок.
На прилеглих до села поляхгрунти в основному чорноземні ( туч-
ний ), лісостепові.
В лісах водяться тварини: лисиці, зайці, єноти, зрідка вовки,
дикі кози і кабани. В степу є численні гризуни: ховрашки, зайці-тушкан-
чики, миші, кроти.
З птахів є соловей, зозуля, сойка, одуд, сорока, ворона, галка,
степовий орел, качки, горобці, лелека, ракша, горлиця, ластівки, шпаки,
перепел, дрохви, синиця, болотний бугай ( жабоїд ), деркач.

В лісах ростуть дуб, берест, осика, клен, тополя, липа, вільха,
верба. Чагарники - ліщина, терен, орішина, крушина, шипшина.
На лугах переважають трави: клевер, осока, типчак, пирій, спориш.
На полях зустрічаються бур‘яни: осот, свиріпа, вівсюг, полин, бу-
дяки. Найбільш поширені лісові ягоди: полуниці, ожина, шипшина, глід.

За останні 10 років клімат місцевості був переважно помірним.
Середня річна температура становить +6° +8° по С. Середня річна
температура липня становить +20°, +23° .
Протягом року випадає від 381 мм до 458 мм опадів. Сніговий покрив
буває від 20 до 47 см. Влітку зрідка бувають помірні грози§ зливи.
Вітри переважають північно-східні - східні.
Село Піщане знаходиться за 12 км. від залізничної станції Решети-
лівка, до районного центра – селища Решетилівка - 20 км, до облас-
ного центра - м. Полтави – 35 км. Місто Полтава – найближчий значний
економічний центр.
Село Піщане межує на сході з с. Надежда, 4 км, на заході з

[/q]

арк.3
[q]

с. Молодиківщина, 4 км, на південному-заході з с. Шляхове, 3 км, на
південному-сході з с. Славки, 6 км. Близько від села Піщаного знаходять-
ся хутори, які економічно тяготіють до села Піщаного: на півдні, за 2 км
хутір Житниківка, на північ від села, за 2 км, хутір Степове.
Більшість населення села працює в колгоспі імені Свердлова.

ІІ. ВІДОМОСТІ ПРО НАСЕЛЕННЯ.

За переказами ( колгоспник Славко Сергій Іванович ) 75 років та інш.)
в 1897 році в селі Піщаному населення становило 1220 осіб, з них 566
чоловіків і 654 жінок. В 1913 році населення становило 1520 осіб, з
них чоловіків 670, жінок 850. В 1920 році в селі жило 1467 осіб, з них
чоловіків 640, жінок 827. В 1926 році населення становило 1280 осіб,
з них чоловіків 570, жінок 710. В 1939 році чисельність населення ста-
новила 920 осіб, з них чоловіків 409, жінок 511. За даними архіву
Піщанської сільради в 1959 році в селі Піщаному мешкало 810 осіб, з них
чоловіків 243, жінок 567. За станом на 1 січня 1962 року в селі Піщано-
му було 256 дворів, населення становило 693 особи, з них 440 жінок,
253 чоловіки.
В селі Піщаному всього працездатного населення 282 особи.
В зв‘язку з механізацією сільськогосподарського виробництва вивіль-
нилась значна частина робочої сили, зокрема з рослинництва, але в кол-
госпі різко зросло поголів‘я тварин. Вивільнена робоча сила перейшла
працювати в тваринництво.
З певного часу почався посилений відплив робочої сили з села в
місто, в промисловість, на транспорт, в торгівлю. Нестача робочої си-
ли в сільському господарстві заміняється тепер механізмами; проведено
значне скорочення адміністративно-управлінського персоналу; крім цього
останнім часом робоча сила переміщається в колгосп із західних областей
нашої республіки, де її надлишок.

Н а с е л е н н я с. Піщаного працює:
в сільському господарстві — 180 осіб,
в торгівлі 12 осіб,
в галузі освіти і культури 31 особа,
в адміністративному апараті 20 осіб,
в медичних установах 39 осіб.
Новими професіями в селі стали: а) . механізатори ( трактористи,
комбайнери, причіплювачі ), б) . водії автомашин, в) . спеціалісти
сільського господарства ( агрономи, зоотехніки, ветеринарні лікарі,
ветсанітари, техніки по штучному осеменінні, садоводи ), г) . праців-
ники культурно-освітних та дошкільних установ ( працівники клубів,
бібліотек, дитячих садків, дитясел ).
Серед мешканців села П
[/q]

арк.4
[q]

Серед мешканців села Піщаного є українці, росіяни і білоруси. Біло-
руси переселилися в останні роки з західних областей України.
Характерний місцевий одяг – модний, за останніми модами. Всі люди
одягаються, просто, різноманітно, але красиво. Чоловіки і жінки, в біль-
шості випадків, носять костюми, пальто з дорогих, якісних тканин.

Особливостями побуту і звичаїв є відзначати революційні свята. В
переважній більшості випадків кожній людині відзначають урочисто день
народження, так звані " хрестини ", хоч дітей у попа, як правило, ніхто
з жителів села не хрестить. В традиційному народному стилі дуже поши-
рені весілля при одруженні; рідко, але справляють "поминки", в старому
релігійно-християнскому стилі, в селі не відзначають колядок, щедрівок,
" христосання ", " посипання ". Хоронять померлих за новим звичаєм, як
правило без попа, з духовим оркестром.

ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО ГОСПОДАРСТВО.

Село Піщане має транспортний автобусний зв‘язок з райцентром –
селищем Решетилівкою.
В селі є відділення зв‘язку, село має телефонний зв‘язок, одинте-
левізійний приймач.
На території населенного пункту знаходиться колгосп імені Свердлова.
Село Піщане є центром колгоспу. До колгоспу належать інші населенні пунк-
ти: Степове, Житниківка, Славки, Лифарі, Дроти, Гаврилки, Токарі, Пет-
раші, Перчі, Старосілля.
В колгоспі є 5576 га земельних угідь, з них:
лісів - - - 169,5 га,
чагарників - - - 7,9 га,
орної землі - - - 4215 га,
сіножаті - - - 365,5 га,
непридатної землі - - 8,8 га, інші угіддя - 810 га
В колгоспі вирощуються такі основні культури ( дані за 1962 рік ):
озима пшениця . . . . . . . . . 1140 га :
жито . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17 га :
ячмінь . . . . . . . . . . . . . . . . . 146 га :
овес . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29 га :
кукурудза . . . . . . . . . . . . . . 675 га :
просо . . . . . . . . . . . . . . . . . . 55 га :
гречка . . . . . . . . . . . . . . . . . . 36 га :
горох . . . . . . . . . . . . . . . . . . 151 га :
вика . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18 га :
цукрові буряки . . . . . . . . . . . 250 га :

соняшник . . . . . . . . . . . . . . . 220 га :
картопля . . . . . . . . . . . . . . . . 40 га :
огірки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10 га :
помідори . . . . . . . . . . . . . . . . . 8 га :
цибуля . . . . . . . . . . . . . . . . . 1,7 га :
морква . . . . . . . . . . . . . . . . . 0,8 га :
столові буряки . . . . . . . . . . . 1,1 га :
капуста . . . . . . . . . . . . . . . . . 3,3 га :
баштанні . . . . . . . . . . . . . . . . 10 га :
кормові культури . . . . . . . . 1000 га :

в тому чисоі цукрові буряки на корма -99 га

[/q]

арк.5
[q]

інші корнеплоди . . . . . . . 16 га.
В р о ж а й н і с т ь ( за 1962 рік )
жито . . . . . . . . . . . . . . . 12,1 цнт з га :
озима пшениця . . . . . . . 17,5 " " " " :
ячмінь . . . . . . . . . . . . . . 14,7 " " " " :
овес . . . . . . . . . . . . . . . . 19, 5 " " " " :
кукурудза . . . . . . . . . . . . 18,7 " " " " :
просо . . . . . . . . . . . . . . . 14,3 " " " " :

гречка . . . . . . . . . . . . . . . 7,5 цнт з га
горох . . . . . . . . . . . . . . . . 16 " "
цукрові буряки . . . . . . . . . 82,6 " "
соняшник . . . . . . . . . . . . . 11, 8 " "
овочеві . . . . . . . . . . . . . . 112 " "
картопля . . . . . . . . . . . . . . 36,3 " "

баштанні культури . . . . . 48,8 цнт. з га.
Переважаючі грунти в колгоспі – чорноземи, які становлять 92 %
усієї землі колгоспу. Спідзолені грунти становлять 5 % усієї площі,
3 % становлять луки та болота.
Дослідження грунтів проводилося Полтавським сільськогосподарським
інститутом в 1960 році.
З метою поліпшення грунтів щороку в поановому порядку проводиться
внесення органічних і мінеральних добрив, розорювання і окультурення
малопродуктивних лук і пасовищ.
Чисельність основних видів продуктивної худоби і птиці в колгоспі
( за 1962 рік ) :
Великої рогатої худоби . . . . . . . . . . . . . . . 2612 голова
в т. ч. корів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 882 голів
свиней . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3120 "
в т. ч. основні свиноматки . . . . . . . . . . . . . 410 "
курей . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2501 голова
качок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 490 голів

Поголів‘я худоби на 100 га угідь ( 1962 р.)
Великої рогатої худоби . . . . . . . . . . . . . . . 55,4 голів
в т. ч. корів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18,6 "
свиней . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 76,1 "
птиці . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 119,5 "
В колгоспі є 100 бджолосімей, в індивідуальному користуванні 93.
П р и б у т о к колгоспного господарства ( за 1962 рік ) :
від рільництва . . . . . . . . . . 254032 крб.
від тваринництва . . . . . . . . 332978 крб.
від цукрового буряка . . . . . . . 8940 крб.
від допоміжних підприємств . 54100 крб.
р а з о м . . . . . . . . . . . . . . . 650050 крб.

Колгосп має 4 електростанції загальною потужністю в 108 квт.
Колгосп має 20 тракторів, в тому числі :
Т - 75 . . . . . . . . . . . . 1 шт.
ДТ - 54 . . . . . . . . . . . 4 шт.

Т-74 . . . . . . . . . . . . . 3 шт.
Т - 38 . . . . . . . . . . . . 2 шт.

[/q]


арк.8
[q]

До пам‘ятника прилягає спортивна площа з біговими дорожками, футбольним
полем, волейбольними і баскетбольними площадками, тир.
В час Великої Вітчизняної війни в селі було знищено до 97 % усіх буді-
вель.
Після війни село відбудовано. Ще й зараз в селі збереглася невелика час-
тка наспіх збудованих будинків. Але за останні 15 років жителі села побу-
дували добротні дерев‘яні,або цегляні будинки. З‘явились красиві фінські
будиночки.
Тепер найчастіше будуються нові будинки на три кімнати. В багатьох бу-
динків є веранди і кладові.
Хати біляться білою крейдою або вапном, часто злегка підсинені. Задні
стіни мажуть червоною глиною.
Більшість хат мають електричне освітлення.
Для побутового обслуговування населення в селі є швейна і взуттєва май-
стерні.


УІ. ІСТОРИЧНІ ВІДОМОСТІ ПРО НАСЕЛЕНИЙ ПУНКТ.

До реформи 1861 року с Піщане належало великому родовитому російсько-
му поміщикові Кочубею. Всі жителі села були кріпаками поміщика. В селі
була поміщицька економія, до якої належали кріпаки.
Після реформи 1861 року економію Кочубей переніс у Дячкове, а один з
відділів її побудував на х. Степове. На передодні Великої Жовтневої соці-
алістичної революції земля належала також Кочубеям.
Перед Великою Жовтневою Соціалістичною революцією в с. Піщаному нара-
ховувалось коло 360 дворів, до 2,5 тис. жителів. Вони мали коло 1 тис.га
надільної землі. З них 300 га належало місцевим куркулям і попові / Шу-
бенку Ф.Г. - 60 га, Плужнику Р.Н. - 40 га, попові - 30 га і інш./ , а реш-
та 700 га ділилася на 2500 чоловік селян. Селяни жиди в найтяжчих умовах,
а всіма привілеями користувалися поміщики і куркулі, земля яких знаходи-
лась біля самих дворів селян. Природно, що в таких умовах виникали труд-
нощі затруднення для селян в користуванні своїми ділянками землі. За про-
їзди і прогін худоби по поміщицькій землі треба було платити штрафи і по-
датки.
Із 360 селянських дворів до 80 дворів були зовсім безземельні, а 150
дворів безкінні і безінвентарні. Більша частина селян повинна була шукати
собі засоби для існування. 80 % землі належало середнякам.
Революція 1905 - 1907 років знайшла відгук середжителів села Піщане.
В Піщаному існував підпільний революційний гурток, яким керував Лифар
Степан Федорович. Сам він був зв‘язаним з полтавським більшовицьким під-
піллям і звідти одержував нелегальну літературу. Активними учасниками
цього гуртка і його однодумцями були Богодюк Михайло Якович, Плужник
Михайло Максимович, Славко Максим Омелькович, Шпіка Дмитро та інш. В гурт-
ку читали твори М

[/q]

арк.9
[q]

В гуртку читали твори Маркса, Леніна, Шевченка. Підкреслювалась ідея
відчуження землі в багатіїв і передача її тому, хто її обробляє.
Гурток набрав більш революційного характеру, коли в Піщане за револю-
ційну діяльність був висланий лікар Соболев Микола Васильович, який ско-
ро зійшовся з гуртківцями ікерівництво гуртком взяв на себе.
Відкритих революційних виступів в 1905 році в Піщаному не було. Го-
вався виступ у Дячковому, який закінчився страйком строкових. Вони ви-
сунули економічні вимоги: скорочення робочого дня, підвищення оплати, пок
ращення харчування тощо.
В 1906 р. був факт страйку протесту строкових робітників економії
Кочубея у відділенні Степового у відповідь на спробу дати для харчуван-
ня борщ з тухлим м‘ясом. Строкові не вийшли на роботу до того часу, по-
ки не видали для їжі інших харчів – оселедці.
Після поразки революції 1905 – 1907 рр. в країні всюди бродили караль-
ні експедиції. За найменшу участь в революції її учасників переслідували.
Була спроба жандармів знайти привід розправитисяіз керівником рево-
люційного гуртка в Піщаному — Соболевим. Проте, до прибуття жандармів
Соболев був попереджений одним з ліберальних чиновників —Агеевим. При-
бувші жандарми вчинили повальний обшук не лише на квартирі Соболева, а
й в лікарні. Навіть подушки були порозпоровані, але будь-що знайти так
і не пощастило. Обшуку були піддані і деякі члени гуртка. Так, Славка
Максима Омельяновича, після безцільного обшуку, було побито лише за те,
що в кишені його піджака було знайдено огризок олівця. ( Із слів Солов‘я
Макара С. і Славка Сергія І. )
В роки громадянської війни село Піщане було місцем формування червоних
партизан. Організатором партизанського загону був Федорченко Іван Мефо-
дійович, яким був сформованийпартизанський загін в 100 чоловік ( 50 чол.
с. Піщане, 50 чол. с. Надежда ).
За вказівками з центра в 1918 році загін був направлений в місто Пол-
таву для боротьби з німецькими окупантами.

Під Полтавою загін брав участь у розгромі німецьких окупантів. Потім
загін одержав завдання іти на Опішне, Зіньків для розгрому петлюрівців ,
що і було зроблено.
Потім загін влився в регулярні частини Червоної Армії у 5 кавалерій-
ський полк, який підійшов на цей час до Зінькова. Ця військова частина
брала участь у наступі на м. Київ.
( Зоря Полтавщини, 1/XI = 1957 р. )

Вперше Радянська влада була встановлена десь в кінці 1917 року.
Ініціаторами створення нових органів влади були СлавкоМаксим Омельянович,
Плужник Михайло Максимович,

[/q]

арк.10
[q]

Перший ревком складався:
1. Михно Ілько Ісакович – голова
2. Федорченко Степан Сидорович – воєнком
3. Славко Максим Омелькович
4. Плужник Михайло Максимович
5. Сохань Андріян Васильович
6. Завгородній Клим.
Славко Сергій Іванович був делегатом II Всеукраїнського з‘їзду Рад,
який відбувся в березні 1918 р. в м. Катеринославі.
Вдруге Радянська влада була встановлена після вигнання німецьких
окупантів десь на початку 1919 року. В новий ревком входили:
1. Федорченко Максим Сидорович
2. Славко Максим Омелькович
3. Плужник Максим Михайло Максимович
4. Лукашенко . . . . . . .

( Із слів Славка Сергія Ів., Солов‘я Макара Степанов.

Зразу ж після проголошення Радянської влади поміщицька земля і зем-
лі куркулів були конфісковані. Для цього був створений земельний ко-
мітет, який очолював Плужник Максим. Спочатку куркулям залишили по
7,5 га, а решту відібрали.
В 1929 році куркульство було ліквідовано, як клас.
( Соловей Макар Степанович )

В 1927 було організовано СОЗ за ініціативою Федорченка Захарія
Мифодійовича, в 1928 році був організований колгосп " Червоний бо-
рець ", головю колгоспу був обраний Федорченко Захарій Мефодійович.
В 1930 році почалася суцільна колективізація.
( Із слів Федорченка З.М. )

В 1922 році була створена партійна організація двох сіл ( Надежда і
Піщане ) . Спочатку було 5 членів: Федій Григорій, Федій Федір, Славко
Кирило, Антонець Семен, Сохань Андріян Васильович, а в 1930 році в селі
Піщаному була створена самостійна партійна організація.
Зараз партійна організація колгоспу ім. Свердлова нараховує 31 член
( Із слів Соханя А.В. )

К о м с о м о л ь с ь к а організація в с. Піщаному була створена в
1923 році і складалася з 8 членів :
1. Федорченко Олександр Іванович
2. Наража Василь Якимович
3. Федорченко Захарій Мефодійович
4. Дерев‘янко Афанасій Михайлович
5. Заєць Сергій Васильович
6. Крайко Олександр Васильович

[/q]

арк.11
[q]

7. Федорченко Сергій Дмитрович
8. Остапенко Ілля
Першим секретарем комсомольської організації був Федорченко Олександр
Іванович, який був убитий кулацькими елементами при виконанні комсомо-
льського доручення 29 квітня 1923 року.
Після смерті Федорченка О. І. організація поповнилася , а секретарем
вибраний був Терещенко Данило Вісаріонович.
Зараз комсомольська організація с. Піщане нараховує 42 комсомольці.
( із слів Федорченка З.М. )

Комнезам був створений в 1920 році під керівництвом партійної орга-
нізації. В 1928 р. був створений перший колгосп " Червоний борець " , а
вже десь в 1930 році завершено колективізацію і на території Піщаного
було створено чотири колгоспи : ім. Челюскіна, " Червоний борець " ,
ім. Островського та ім. Свердлова.
В 1950 році здійснено укрупнення колгоспів. Створено один колгосп
ім. Свердлова, до складу якого ввійшли, крім чотирьох колгоспів с. Піща-
ного, два колгоспи Славківської с/Ради: колгосп " Спартак " та колгосп
ім. Молотова.
Зараз колгосп охоплює 1071 член колгоспу. В колгоспі 5 рільничих
комплексних бригад та дві тракторні бригади.
Мирна творча праця радянських людей була перервана війною.
У вересні місяці 1941 року в с. Піщане вдерлися німецькі окупанти,
які хотіли народи нашої країни перетворити у своїх рабів.
Але під ударами Радянської Армії не могла встояти гітлерівська Німеч-
чина. 23 вересня 1943 року с. Піщане було звільнено від німецько-фашист-
ських окупантів.
Невпізнаним є с. Піщане сьогодні. За період лише з 1946 року по
1958 рік побудовано $$$$$$$$$ млин, який переробляє за добу більше 20 тонн
зерна, в колгоспі побудовано ряд громадських будов: гараж для автомашин,
майстерня, сушарка, десятки приміщень для худоби тощо, всього площею
понад 3000 кв.м.

––––––– ОООО –––––––––

[/q]

арк. – 14 –
[q]

УІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО ДЖЕРЕЛА, ЯКІ БУЛИ ВИКОРИСТАНІ.
АНКЕТИ-ДОВІТКИ ТА ВІДОМОСТІ ПРО ОСІБ, ЩО
ЗАПОВНЮВАЛИ ЇЇ.

Для заповнення анкети - довідки були


[/q]


grishina

Москва
Сообщений: 1254
На сайте с 2011 г.
Рейтинг: 2308
Полтавские епархиальные ведомости, 1870 год, выпуск 2
https://pravoslavnoe-duhovenst...ce9662.pdf

стр.53
Об открытии и обеспечении церковно-приходской школы в с.Песчаном (открыто училище на 40 учеников)
grishina

Москва
Сообщений: 1254
На сайте с 2011 г.
Рейтинг: 2308
Сообщение форумчанки Zabellisa https://forum.vgd.ru/post/174/15765/p261789.htm#pp261789

РГВИА ф.395 Инспекторский департамент, оп. 311, д.47 Полтавское ополчение

стр.36 - Список 9-го Полтавского конно-казачьего полка
..
стр.192 - № 594 - Олеференко Петр Корнеев - 31 - г.д.с.с. Сем.Мих.Кочубея селения Надежды
жена Зинаида Степанова, дочь Анна - 2
← Назад    Вперед →Страницы: 1 * 2 Вперед →
Модератор: borisovichi
Вверх ⇈