Надежда
село Надежда, Диканьский район, Полтавская область Эта тема на карте: Сохань, Кальник, Панчоха, Негляд, Холодний, Литвин, Андрущенко, Яценко (1763-1985)
borisovichiМодератор раздела  Сообщений: 454 На сайте с 2011 г. Рейтинг: 1156 | Наверх ##
15 декабря 2012 12:24 26 апреля 2013 20:00Надежда Диканська районна державна адміністраціяНовый адрес http://www.adm-pl.gov.ua/old/dykanka/news2/detail/15835.htmНовини 15 жовтня 2012 Відбулося традиційне свято села у с.Надежда Напередодні великого християнського свята Покрови одне з найвіддаленіших сіл Диканського району – Надежда – зібралося на традиційні гуляння. Відзначали день села усією громадою, попередньо прибравши кожен двір, навівши блиск на вулицях, причесавши узбіччя і побіливши бордюри. Велика заслуга в цьому справжнього господаря Надежди, сільського голови Костянтина Плужника, голови асоціації сільських і селищного голів Диканщини, котрий у співпраці з районним центром зайнятості на чолі з Ніною Скубачевською підтримує в селі порядок. Він же і відкрив урочисте дійство у будинку культури, розповівши про здобутки Надежди за останні роки. Незважаючи на те, що село невелике, у ньому функціонують школа, дитячий садок, фельдшерсько-акушерський пункт, бібліотека, відділення зв’язку, два магазини, кафе, де працюють сумлінні і старанні люди. Крім того, триває ремонт сільського будинку культури, відремонтовано дерев’яний місток, що забезпечує перехід до с. Климківка через Говтву, дитячий садочок і шкільне приміщення, пам’ятник невідомому солдату, триває розчищення річки. Костянтин Плужник висловив подяку голові райдержадміністрації, голові районної організації Партії регіонів Юрію Оніщенку, який подбав про виступ на святі зразкового танцювального колективу "Квітограй", та за спонсорську допомогу ТОВ "АФ ім. Довженка" і приватним підприємцям села. Щоб привітати надеждинців зі святом, прибули керівник апарату райдержадміністрації Валентина Якименко, заступник генерального директора ТОВ "АФ ім. Довженка" із соціальних питань Тетяна Хлєвна, депутат районної ради Володимир Тарасюк. Усі вони були сходилися думкою на тому, що Надежді в різні часи велося по-всякому, та зараз її справи пішли вгору, і темпи збавляти ніяк не можна.  Опісля глядачів розважали зразковий танцювальний колектив "Квітограй" під керівництвом заслуженого працівника культури Євгенія Іванова, ансамбль "Тиха вода", солісти Єгор і Віра Мартем’янови, Аліна Азарова, Микола Кожем’якін. Були також виступи і від вихованців дитячого садка "Барвінок" та учениць школи. А з якою акторською майстерністю розіграли сценку "Недільний ранок" Андрій Широбоков і Тамара Ладанова! Традиційно усіх частували короваєм, розкраяти який випала честь депутатам сільської ради Віктору Литвину і Володимиру Павільчуку. Хвилиною мовчання вшанували тих, хто поліг на фронтах Великої Вітчизняної, низько вклонилися учаснику бойових дій 1941-1945 років Миколі Тимофєєву і воїнам-афганцям Леонідові Плужнику та Петрові Трегубу.  Із поповненням привітали аж шість родин, котрі цього року – хто вперше, а хто вкотре – стали батьками. Гучними оплесками зустрічала Надежда новину про присвоєння звання матері-героїні Ользі Жаботинській. На завершення усі надеждинці мали змогу посмакувати пухкими варениками й ароматним шашликом, приготовленими місцевими кулінарами. А ввечері темно-синє небо розквітло яскравим феєрверком. Тетяна Пругло. Фото автора. | | |
borisovichiМодератор раздела  Сообщений: 454 На сайте с 2011 г. Рейтинг: 1156 | Наверх ##
15 января 2013 1:44 17 января 2013 21:47Список жителей Надежды, 1942 Список (неполный) граждан с. Надежды за 1942 год. ГАПО, Ф.Р-2646, оп.1, д.1, арк.37 [q] Староста С-управи. ХХХХХХХ
До 16-VI-42року. ви повинні зібрати. штрах за нездачу вовни державі. і уручити оцим. громадянам повістки — гроші. 16/VI 42року приставити в поліцію Балясне для одправки в жандармерію. Хто здаст гроші то записати. На цих. повідомленнях,а хто не здасть. То нехай розпишіця под низом. з правої сторони ,а злівої напишіте що відмовив
ХХХХХХХ Балясне. /Подпись/ 14/VI 42року —
———————————
За здачу штраху. Зробити список за такою формою .
Прізвище / Номер повідомлення. / Сума грошій
[/q]
арк.37 обр. [q] Андрущенко Іван. 2. Сопільняк Параска Задорожній Юрій ————— Токарь Сашко Миколаец Максим Коваленко Лука . 2. ————— Жила Палажка Негляд Параска. 2. Панчоха Марія відве[…] ————— Харченко Кост. Шоя М[…]ка . 2. Куришко Вустим ————— Плужник Ганна Колодий Микола Поламаренко Векла . 2. ————— Довгопол Настя Бровенко Христя Горяшко Оришка . 2. ————— Коваленко Петро Коваленко Андрій Терещенко Федір ————— Сохань Трохим . Городницка Гана . 2. Литвин Іосиф – одви[…] ————— Карнаух Карпо . 2. Карнаух Кирило Задорожня Явдоха – одве[…]
[/q] | | |
borisovichiМодератор раздела  Сообщений: 454 На сайте с 2011 г. Рейтинг: 1156 | Наверх ##
19 января 2013 0:54 19 января 2013 1:01с.Надежда, одруження, 1942 ГАПО, Ф.Р-2646, оп.1, д.1, арк.51 [q] Старості Надеждівської С/управи
Згідно постанови Райхскомісара України "Про тимчасові правила,щодо одруження та розлучень " від II травня 1942 року, – наказую :
1. Реєстрацію подружжя по Диканському району вести зав. відділом Актів Громадського стану ХХХХХХХ., а реєстра- ція смертності і народження залишається при сільуправах.
2. Всім секретарям С/управ здати у відділ Загс"у до 20/XI-1942 року всю реєстрацію подружжя по даній сільупра- ві та заиві акти про реєстрацію подружжя.
3. Згідно Ст. 8 Постанови Рейхскомісара,щоб узяти шлюб потрібна особиста та одночасова явка до уповноваженого на складання актів громадського стану / Загс"у / обох молодих та їх обопільна ЗАЯВА про бажання одружитися.
Голова району Підпис /Прізвище /
[/q] ГАПО, Ф.Р-2646, оп.1, д.1, арк.73 [q] Старості Надеждівської С/управи
Згідно постанови Райхскомісара " Про одружен- ня та розлучення " від II травня 1942року , зазна- чається,що кожна пара,яка одружується мусять пода- вати до відділу ЗАГС"у заяву про бажання одруження, а також оголошувати про своє одруження, так,щоб виявити чи ці особи не одружені, а коли були одруже- ні то щоб був розвод оформлений, а також щоб не були між собою родичами.
Одже,щоб проти одруження нижче зазначених осіб не було заперечень і прошу дати письмово свої висновки до відділу ЗАГС"у до 24/XII - 42р про таких осіб пар:
1. Назаренко Віктор Марков. (192*1р) а вона Климко Ганна Микол. (1919р).
2. Миколаєць Кирило Павл. (1905). і вона Задорожня Явдоха Семенів. (1910)
Зав. відділом ЗАГС"у Підпис / Прізвище /
[/q] | | |
borisovichiМодератор раздела  Сообщений: 454 На сайте с 2011 г. Рейтинг: 1156 | Наверх ##
9 февраля 2013 23:42 18 февраля 2013 1:11Парасковіївка Старое название села Надежда – Парасковеевка. Впервые прочитав на сайте Наши путешествия, что старое название села Надежда – Парасковеевка, захотелось узнать откуда информация и ее первоисточник. Авторы сайта ответили, что информация взята из "Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Полтавська область". Благодаря любезной помощи Valenti я увидел скан странички, но к сожалению выяснить из какого первоисточника следует, что старое название села Парасковеевка не удалось… Летом 2012 во время поездки в село Надежда, старожилы подтвердили старое название – Парасковеевка, но откуда оно не знали. Моя бабушка, также уроженка Надежды, тоже подтвердила о существовании названия Парасковеевка. Тогда я предположил, что раз Надежда за материалами Генеральной описи Левобережной Украины в 1765-1769 принадлежала С.В.Кочубею, а села Демидовка и Пещаное из той же Решетиловской сотни по документам 1710, 1718 гг тоже принадлежали С.В.Кочубею, то и Надежда могла принадлежать по тем же документам. А раз так, то и название могло быть связано с Прасковией Васильевной Кочубей (ум.1726), дочкой Василия Леонтиевича. Следует отметить, что появление селения Парасковеевка/Надежда в документах надо искать где-то между 1730 (Генеральне слідство про маєтності Полтавського полку) и 1764 (Ревизия Решетиловской сотне). В 1729-1730 в Решетиловской сотне значились только сама Решетиловка, село Демидовка (владения В.В.Кочубея) и еще несколько фольварков, втч Стефана Пещанского, в котором жил Нечипор Литвин (Ревизия Полтавского полку, 1726). Важно также, что хоть село Надежда и перешло к Надежде Семеновне Потемкиной после смерти ее отца Семена Васильевича в 1779, но называлось Надеждой уже как минимум с 1764 при жизни Семена Васильевича. Название, за словами старожилов, село получило (основано) именно от некой помещицы Надежды. Изучение родословной Кочубеев ( Малороссийский Родословник Модзалевского), универсалов и царских грамот на владения Кочубеев (Генеральне слідство про маєтності Полтавського полку 1729–1730), а также сопоставление с информацией Генерального опису Малоросии 1765-1769 о том, что Демидовка и Пещаное принадлежали С.В.Кочубею на основании царских грамот 1710, 1718 приводит к следующему выводу: Прасковья Васильевна Кочубей (Сулима) владела млином на р. Сейме, на гребле Озарицкой, с двором и грунтами, что было совсем в другом полку и вряд ли ее имя могло быть связано с Парасковеевкой/Надеждой. Демидовкой и другими "грунтами" по речке Голтве (Ольховой Голтве) "подлинною границами обведенными" до Кочубеев владела Параскева Искрина – Параскева Федоровна (Жученко), жена казненного Ивана Искры. Географически Надежда находится выше от Демидовки по течению р.Ольховой Говтвы до впадения в нее р.Средняя Говтва. Один из хуторов "на грунтах" мог быть осажен еще Параскевой Искриной и в "народной памяти" дойти до наших дней, как селение Парасковеевка. В Полтавском областном архиве в фонде Р-8661 хранятся материалы Полтавской областной редколлегии "Історія міст і сіл Української РСР". Я воспользовался случаем чтобы посмотреть материалы про село Надежда Диканського р-ну (почато 1964р. – закінчено 1966 р.). А вдруг там будет раскрыта тайна старого названия Парасковеевка. Раз уж мне позволено писать все какие ни есть версии и предположения, приведу здесь и "оригинальные записки" авторов/соавторов статьи о Надежде. ГАПО, Ф.Р-8661, оп., д.611, арк.4 [q] Сучасна назва села -НАДЕЖДА. Давня назва- Парасков11вка. історичні дані про виникнення назви села такі: Коли Катерина 11 приблизила до себе Потьомкіна, то останній вислав свою дружину з Петербурга в це село. З того часу село стало називатися НАДЕЖДА /ім"ям дружини Потьомкіна/. [/q] [q] Першими посиленцями були козаки, які за Катерини 11 покріпаче- ні і віддані Потьомкіну… [/q] ГАПО, Ф.Р-8661, оп., д.611, арк.8 [q] ІСТОРИЧНІ ВІДОМОСТІ ПРО НАСЕЛЕННИЙ ПУНКТ Колишні жителі с.Надежда були кріпаками і належали, нібіто, предкам Кочубея,які проживали в селищі Д и к а н ь к а . [/q] [q] Обговорено на зборах активу, де було присутні 15 чол.
Секретар парторганізації к-пу "Червоний партизан" Підпис /Прізвище/
Голова Надеждівської сільської Ради Підпис /Прізвище/
Секретар Надеждівської сільської Ради Підпис /Прізвище/
Директор Надеждівської восьмирічної школи Підпис /Прізвище/ [/q] Не все видомости и воспоминания были включены в официальную, опубликованную статью о селе Надежда в издании "Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Полтавська область, 1967 р." Но зато для нас сохранили историю о том, что раньше село Надежда называлась Парасковиевка. | | |
borisovichiМодератор раздела  Сообщений: 454 На сайте с 2011 г. Рейтинг: 1156 | Наверх ##
21 июня 2013 22:13 16 сентября 2013 18:17Піщане Как я уже упоминал в предыдущем сообщении есть в ГАПО замечательный фонд Р-8661 "Полтавська обласна редколегiя "Історiї мiст i сiл Української РСР". По географическому принципу материалы о каждом населенном пункте собраны в отдельные дела. Дело по с.Песчаное - образец должного порядка при собирании комисией материалов для написания статьи о селе… И так: ГАПО, Ф.Р-8661, оп.1, д.675 Полтавська обласна редколегiя "Історiї мiст i сiл Української РСР" м. Полтава, Полтавська обл. Матеріали про с. Піщане Решетилівського районуПочато: 1963 р. Закінчено: 1966 р. На 26 аркушах арк.1 [q] Село П І Щ А Н Е Решетилівського району, Полтавської області ( Документальний нарис ) ––––––– оооо ––––––– Матеріали зібрані і оброблені для нарису к о м і с і є ю в складі: 1. ВАСИЛЕНКО Павло Гигорович - директор школи ( голова комісії) 2. МОСКОВЕЦЬ Петро Олексійович - учитель історії Піщанської середньої школи, член комісії . 3. ПЕРЕВАЛ Ольга Мемнонівна - учителька геогра- фії Піщанської середньої школи, член комісії. 4. ПОГРІБНЯК Павло Іванович - учитель природознавства Піщанської середньої школи, член комісії. 5. ГОРДІЄНКО Ганна Никифорівна - бухгалтер колгоспу імені СВЕРДЛОВА, член комісії. 6. СЬОМАК Олександра Олексієвна - учителька української мови Піщанської середньої школи, член комісії. 7. КОЗАР Юрій Павлович - агроном колгоспу імені СВЕРД - ЛОВА, член комісії. –––––––
І. ТОПОНОМІЧНІ, ГЕОГРАФІЧНІ ДАНІ, ВІДОМОСТІ ПРО ТВАРИННИЙ І РОС- ЛИННИЙ СВІТ ТА ПРИРОДНІ БАГАТСТВА. Село Піща́не ( Піща́ного, Піща́нське.) Офіційна назва не змінювалася. Неофіційної назви село не має. Походження назви села з‘ясовується легендою про те, що в давнину село носило назву " Карнаухова балка " за прізвищем поміщика, якому належало село, в центрі якого і зараз проходить глибока витягнута балка. Потім, нібито, село перейшло у володіння поміщика, якого назива- ли Піщан, а інші розповідають, що селом володіла пані Піщана, звідки і село дістало назву Піщане. (за переказом колгоспника Славка Сергія Івановича, 75 років. ) Село Піщане належить до поселень сільського типу. Село Піщане Піщанської сільради Решетилівського району Полтавської області. Згідно переказів село Піщане було засноване десь у XVII ст. в час розширення поміщицького землеволодіння. У XVIII ст. село перейшло у володіння родовитих російських поміщиків Кочубеїв. Першими поселенцями села були панські селяни. За переказами відомо, що в давнину в центрі села знаходилася
[/q]
арк.2 [q] панська економія. Розміщалася вона в західній частині теперішнього села, в районі Старосілля. Пізніше село розширилося на схід і пів- нічний схід. Утворилися його нові частини: Новоселівка, Вилки, Бо- чанівка. На Бочанівці, де тепер знаходиться сільській клуб, була по- будована церква. Тут же знаходилися сільска управа і шинок. Частини села тепер звуться так: Старосілля, Село, Бебківка, Вил- ка, Новоселівка. Вулиці в селі назв не мають. Чотири рази на рік в селі були ярмарки, які влаштовувались на східній окрайні села, недалеко від центрального шляху ( вигін біля теперішнього господарчого магазина ). Прилеглі до села ліси називаються: Петраський [Петрашівський?] , Ковбасівський ( тепер Піщанський ), Очканівський ( тепер Надеждівський ). Прилеглі до села поля звалися: Дачі ( на схід від села) і пансь- ке ( на північ від села, до хутора Степового ). Село Піщане розташоване на злегка згорбованій рівнині. Серединою села проходить неглибока балка в найбільших заглибинах якої є два ставки. В західній частині §§§§§ села балка переходить в ярок. На прилеглих до села поляхгрунти в основному чорноземні ( туч- ний ), лісостепові. В лісах водяться тварини: лисиці, зайці, єноти, зрідка вовки, дикі кози і кабани. В степу є численні гризуни: ховрашки, зайці-тушкан- чики, миші, кроти. З птахів є соловей, зозуля, сойка, одуд, сорока, ворона, галка, степовий орел, качки, горобці, лелека, ракша, горлиця, ластівки, шпаки, перепел, дрохви, синиця, болотний бугай ( жабоїд ), деркач. В лісах ростуть дуб, берест, осика, клен, тополя, липа, вільха, верба. Чагарники - ліщина, терен, орішина, крушина, шипшина. На лугах переважають трави: клевер, осока, типчак, пирій, спориш. На полях зустрічаються бур‘яни: осот, свиріпа, вівсюг, полин, бу- дяки. Найбільш поширені лісові ягоди: полуниці, ожина, шипшина, глід. За останні 10 років клімат місцевості був переважно помірним. Середня річна температура становить +6° +8° по С. Середня річна температура липня становить +20°, +23° . Протягом року випадає від 381 мм до 458 мм опадів. Сніговий покрив буває від 20 до 47 см. Влітку зрідка бувають помірні грози§ зливи. Вітри переважають північно-східні - східні. Село Піщане знаходиться за 12 км. від залізничної станції Решети- лівка, до районного центра – селища Решетилівка - 20 км, до облас- ного центра - м. Полтави – 35 км. Місто Полтава – найближчий значний економічний центр. Село Піщане межує на сході з с. Надежда, 4 км, на заході з
[/q]
арк.3 [q] с. Молодиківщина, 4 км, на південному-заході з с. Шляхове, 3 км, на південному-сході з с. Славки, 6 км. Близько від села Піщаного знаходять- ся хутори, які економічно тяготіють до села Піщаного: на півдні, за 2 км хутір Житниківка, на північ від села, за 2 км, хутір Степове. Більшість населення села працює в колгоспі імені Свердлова. ІІ. ВІДОМОСТІ ПРО НАСЕЛЕННЯ. За переказами ( колгоспник Славко Сергій Іванович ) 75 років та інш.) в 1897 році в селі Піщаному населення становило 1220 осіб, з них 566 чоловіків і 654 жінок. В 1913 році населення становило 1520 осіб, з них чоловіків 670, жінок 850. В 1920 році в селі жило 1467 осіб, з них чоловіків 640, жінок 827. В 1926 році населення становило 1280 осіб, з них чоловіків 570, жінок 710. В 1939 році чисельність населення ста- новила 920 осіб, з них чоловіків 409, жінок 511. За даними архіву Піщанської сільради в 1959 році в селі Піщаному мешкало 810 осіб, з них чоловіків 243, жінок 567. За станом на 1 січня 1962 року в селі Піщано- му було 256 дворів, населення становило 693 особи, з них 440 жінок, 253 чоловіки. В селі Піщаному всього працездатного населення 282 особи. В зв‘язку з механізацією сільськогосподарського виробництва вивіль- нилась значна частина робочої сили, зокрема з рослинництва, але в кол- госпі різко зросло поголів‘я тварин. Вивільнена робоча сила перейшла працювати в тваринництво. З певного часу почався посилений відплив робочої сили з села в місто, в промисловість, на транспорт, в торгівлю. Нестача робочої си- ли в сільському господарстві заміняється тепер механізмами; проведено значне скорочення адміністративно-управлінського персоналу; крім цього останнім часом робоча сила переміщається в колгосп із західних областей нашої республіки, де її надлишок. Н а с е л е н н я с. Піщаного працює: в сільському господарстві — 180 осіб, в торгівлі 12 осіб, в галузі освіти і культури 31 особа, в адміністративному апараті 20 осіб, в медичних установах 39 осіб. Новими професіями в селі стали: а) . механізатори ( трактористи, комбайнери, причіплювачі ), б) . водії автомашин, в) . спеціалісти сільського господарства ( агрономи, зоотехніки, ветеринарні лікарі, ветсанітари, техніки по штучному осеменінні, садоводи ), г) . праців- ники культурно-освітних та дошкільних установ ( працівники клубів, бібліотек, дитячих садків, дитясел ). Серед мешканців села П [/q]
арк.4 [q] Серед мешканців села Піщаного є українці, росіяни і білоруси. Біло- руси переселилися в останні роки з західних областей України. Характерний місцевий одяг – модний, за останніми модами. Всі люди одягаються, просто, різноманітно, але красиво. Чоловіки і жінки, в біль- шості випадків, носять костюми, пальто з дорогих, якісних тканин. Особливостями побуту і звичаїв є відзначати революційні свята. В переважній більшості випадків кожній людині відзначають урочисто день народження, так звані " хрестини ", хоч дітей у попа, як правило, ніхто з жителів села не хрестить. В традиційному народному стилі дуже поши- рені весілля при одруженні; рідко, але справляють "поминки", в старому релігійно-християнскому стилі, в селі не відзначають колядок, щедрівок, " христосання ", " посипання ". Хоронять померлих за новим звичаєм, як правило без попа, з духовим оркестром. ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО ГОСПОДАРСТВО. Село Піщане має транспортний автобусний зв‘язок з райцентром – селищем Решетилівкою. В селі є відділення зв‘язку, село має телефонний зв‘язок, одинте- левізійний приймач. На території населенного пункту знаходиться колгосп імені Свердлова. Село Піщане є центром колгоспу. До колгоспу належать інші населенні пунк- ти: Степове, Житниківка, Славки, Лифарі, Дроти, Гаврилки, Токарі, Пет- раші, Перчі, Старосілля. В колгоспі є 5576 га земельних угідь, з них: лісів - - - 169,5 га, чагарників - - - 7,9 га, орної землі - - - 4215 га, сіножаті - - - 365,5 га, непридатної землі - - 8,8 га, інші угіддя - 810 га В колгоспі вирощуються такі основні культури ( дані за 1962 рік ): озима пшениця . . . . . . . . . 1140 га : жито . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17 га : ячмінь . . . . . . . . . . . . . . . . . 146 га : овес . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29 га : кукурудза . . . . . . . . . . . . . . 675 га : просо . . . . . . . . . . . . . . . . . . 55 га : гречка . . . . . . . . . . . . . . . . . . 36 га : горох . . . . . . . . . . . . . . . . . . 151 га : вика . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18 га : цукрові буряки . . . . . . . . . . . 250 га : соняшник . . . . . . . . . . . . . . . 220 га : картопля . . . . . . . . . . . . . . . . 40 га : огірки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10 га : помідори . . . . . . . . . . . . . . . . . 8 га : цибуля . . . . . . . . . . . . . . . . . 1,7 га : морква . . . . . . . . . . . . . . . . . 0,8 га : столові буряки . . . . . . . . . . . 1,1 га : капуста . . . . . . . . . . . . . . . . . 3,3 га : баштанні . . . . . . . . . . . . . . . . 10 га : кормові культури . . . . . . . . 1000 га :
в тому чисоі цукрові буряки на корма -99 га
[/q]
арк.5 [q] інші корнеплоди . . . . . . . 16 га. В р о ж а й н і с т ь ( за 1962 рік ) жито . . . . . . . . . . . . . . . 12,1 цнт з га : озима пшениця . . . . . . . 17,5 " " " " : ячмінь . . . . . . . . . . . . . . 14,7 " " " " : овес . . . . . . . . . . . . . . . . 19, 5 " " " " : кукурудза . . . . . . . . . . . . 18,7 " " " " : просо . . . . . . . . . . . . . . . 14,3 " " " " : гречка . . . . . . . . . . . . . . . 7,5 цнт з га горох . . . . . . . . . . . . . . . . 16 " " цукрові буряки . . . . . . . . . 82,6 " " соняшник . . . . . . . . . . . . . 11, 8 " " овочеві . . . . . . . . . . . . . . 112 " " картопля . . . . . . . . . . . . . . 36,3 " " баштанні культури . . . . . 48,8 цнт. з га. Переважаючі грунти в колгоспі – чорноземи, які становлять 92 % усієї землі колгоспу. Спідзолені грунти становлять 5 % усієї площі, 3 % становлять луки та болота. Дослідження грунтів проводилося Полтавським сільськогосподарським інститутом в 1960 році. З метою поліпшення грунтів щороку в поановому порядку проводиться внесення органічних і мінеральних добрив, розорювання і окультурення малопродуктивних лук і пасовищ. Чисельність основних видів продуктивної худоби і птиці в колгоспі ( за 1962 рік ) : Великої рогатої худоби . . . . . . . . . . . . . . . 2612 голова в т. ч. корів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 882 голів свиней . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3120 " в т. ч. основні свиноматки . . . . . . . . . . . . . 410 " курей . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2501 голова качок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 490 голів Поголів‘я худоби на 100 га угідь ( 1962 р.) Великої рогатої худоби . . . . . . . . . . . . . . . 55,4 голів в т. ч. корів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18,6 " свиней . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 76,1 " птиці . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 119,5 " В колгоспі є 100 бджолосімей, в індивідуальному користуванні 93. П р и б у т о к колгоспного господарства ( за 1962 рік ) : від рільництва . . . . . . . . . . 254032 крб. від тваринництва . . . . . . . . 332978 крб. від цукрового буряка . . . . . . . 8940 крб. від допоміжних підприємств . 54100 крб. р а з о м . . . . . . . . . . . . . . . 650050 крб. Колгосп має 4 електростанції загальною потужністю в 108 квт. Колгосп має 20 тракторів, в тому числі : Т - 75 . . . . . . . . . . . . 1 шт. ДТ - 54 . . . . . . . . . . . 4 шт. Т-74 . . . . . . . . . . . . . 3 шт. Т - 38 . . . . . . . . . . . . 2 шт. [/q]
арк.8 [q] До пам‘ятника прилягає спортивна площа з біговими дорожками, футбольним полем, волейбольними і баскетбольними площадками, тир. В час Великої Вітчизняної війни в селі було знищено до 97 % усіх буді- вель. Після війни село відбудовано. Ще й зараз в селі збереглася невелика час- тка наспіх збудованих будинків. Але за останні 15 років жителі села побу- дували добротні дерев‘яні,або цегляні будинки. З‘явились красиві фінські будиночки. Тепер найчастіше будуються нові будинки на три кімнати. В багатьох бу- динків є веранди і кладові. Хати біляться білою крейдою або вапном, часто злегка підсинені. Задні стіни мажуть червоною глиною. Більшість хат мають електричне освітлення. Для побутового обслуговування населення в селі є швейна і взуттєва май- стерні.
УІ. ІСТОРИЧНІ ВІДОМОСТІ ПРО НАСЕЛЕНИЙ ПУНКТ.
До реформи 1861 року с Піщане належало великому родовитому російсько- му поміщикові Кочубею. Всі жителі села були кріпаками поміщика. В селі була поміщицька економія, до якої належали кріпаки. Після реформи 1861 року економію Кочубей переніс у Дячкове, а один з відділів її побудував на х. Степове. На передодні Великої Жовтневої соці- алістичної революції земля належала також Кочубеям. Перед Великою Жовтневою Соціалістичною революцією в с. Піщаному нара- ховувалось коло 360 дворів, до 2,5 тис. жителів. Вони мали коло 1 тис.га надільної землі. З них 300 га належало місцевим куркулям і попові / Шу- бенку Ф.Г. - 60 га, Плужнику Р.Н. - 40 га, попові - 30 га і інш./ , а реш- та 700 га ділилася на 2500 чоловік селян. Селяни жиди в найтяжчих умовах, а всіма привілеями користувалися поміщики і куркулі, земля яких знаходи- лась біля самих дворів селян. Природно, що в таких умовах виникали труд-
нощі затруднення для селян в користуванні своїми ділянками землі. За про- їзди і прогін худоби по поміщицькій землі треба було платити штрафи і по- датки. Із 360 селянських дворів до 80 дворів були зовсім безземельні, а 150 дворів безкінні і безінвентарні. Більша частина селян повинна була шукати собі засоби для існування. 80 % землі належало середнякам. Революція 1905 - 1907 років знайшла відгук середжителів села Піщане. В Піщаному існував підпільний революційний гурток, яким керував Лифар Степан Федорович. Сам він був зв‘язаним з полтавським більшовицьким під- піллям і звідти одержував нелегальну літературу. Активними учасниками цього гуртка і його однодумцями були Богодюк Михайло Якович, Плужник Михайло Максимович, Славко Максим Омелькович, Шпіка Дмитро та інш. В гурт-
ку читали твори М
[/q] арк.9 [q] В гуртку читали твори Маркса, Леніна, Шевченка. Підкреслювалась ідея відчуження землі в багатіїв і передача її тому, хто її обробляє. Гурток набрав більш революційного характеру, коли в Піщане за револю- ційну діяльність був висланий лікар Соболев Микола Васильович, який ско- ро зійшовся з гуртківцями ікерівництво гуртком взяв на себе. Відкритих революційних виступів в 1905 році в Піщаному не було. Го- вався виступ у Дячковому, який закінчився страйком строкових. Вони ви- сунули економічні вимоги: скорочення робочого дня, підвищення оплати, пок ращення харчування тощо. В 1906 р. був факт страйку протесту строкових робітників економії Кочубея у відділенні Степового у відповідь на спробу дати для харчуван- ня борщ з тухлим м‘ясом. Строкові не вийшли на роботу до того часу, по- ки не видали для їжі інших харчів – оселедці. Після поразки революції 1905 – 1907 рр. в країні всюди бродили караль- ні експедиції. За найменшу участь в революції її учасників переслідували. Була спроба жандармів знайти привід розправитисяіз керівником рево- люційного гуртка в Піщаному — Соболевим. Проте, до прибуття жандармів Соболев був попереджений одним з ліберальних чиновників —Агеевим. При- бувші жандарми вчинили повальний обшук не лише на квартирі Соболева, а й в лікарні. Навіть подушки були порозпоровані, але будь-що знайти так і не пощастило. Обшуку були піддані і деякі члени гуртка. Так, Славка Максима Омельяновича, після безцільного обшуку, було побито лише за те, що в кишені його піджака було знайдено огризок олівця. ( Із слів Солов‘я Макара С. і Славка Сергія І. ) В роки громадянської війни село Піщане було місцем формування червоних партизан. Організатором партизанського загону був Федорченко Іван Мефо- дійович, яким був сформованийпартизанський загін в 100 чоловік ( 50 чол. с. Піщане, 50 чол. с. Надежда ). За вказівками з центра в 1918 році загін був направлений в місто Пол- таву для боротьби з німецькими окупантами. Під Полтавою загін брав участь у розгромі німецьких окупантів. Потім загін одержав завдання іти на Опішне, Зіньків для розгрому петлюрівців , що і було зроблено. Потім загін влився в регулярні частини Червоної Армії у 5 кавалерій- ський полк, який підійшов на цей час до Зінькова. Ця військова частина брала участь у наступі на м. Київ. ( Зоря Полтавщини, 1/XI = 1957 р. ) Вперше Радянська влада була встановлена десь в кінці 1917 року. Ініціаторами створення нових органів влади були СлавкоМаксим Омельянович, Плужник Михайло Максимович, [/q] арк.10 [q] Перший ревком складався: 1. Михно Ілько Ісакович – голова 2. Федорченко Степан Сидорович – воєнком 3. Славко Максим Омелькович 4. Плужник Михайло Максимович 5. Сохань Андріян Васильович 6. Завгородній Клим. Славко Сергій Іванович був делегатом II Всеукраїнського з‘їзду Рад, який відбувся в березні 1918 р. в м. Катеринославі. Вдруге Радянська влада була встановлена після вигнання німецьких окупантів десь на початку 1919 року. В новий ревком входили: 1. Федорченко Максим Сидорович 2. Славко Максим Омелькович 3. Плужник Максим Михайло Максимович 4. Лукашенко . . . . . . . ( Із слів Славка Сергія Ів., Солов‘я Макара Степанов. Зразу ж після проголошення Радянської влади поміщицька земля і зем- лі куркулів були конфісковані. Для цього був створений земельний ко- мітет, який очолював Плужник Максим. Спочатку куркулям залишили по 7,5 га, а решту відібрали. В 1929 році куркульство було ліквідовано, як клас. ( Соловей Макар Степанович ) В 1927 було організовано СОЗ за ініціативою Федорченка Захарія Мифодійовича, в 1928 році був організований колгосп " Червоний бо- рець ", головю колгоспу був обраний Федорченко Захарій Мефодійович. В 1930 році почалася суцільна колективізація. ( Із слів Федорченка З.М. ) В 1922 році була створена партійна організація двох сіл ( Надежда і Піщане ) . Спочатку було 5 членів: Федій Григорій, Федій Федір, Славко Кирило, Антонець Семен, Сохань Андріян Васильович, а в 1930 році в селі Піщаному була створена самостійна партійна організація. Зараз партійна організація колгоспу ім. Свердлова нараховує 31 член ( Із слів Соханя А.В. ) К о м с о м о л ь с ь к а організація в с. Піщаному була створена в 1923 році і складалася з 8 членів : 1. Федорченко Олександр Іванович 2. Наража Василь Якимович 3. Федорченко Захарій Мефодійович 4. Дерев‘янко Афанасій Михайлович 5. Заєць Сергій Васильович 6. Крайко Олександр Васильович
[/q] арк.11 [q] 7. Федорченко Сергій Дмитрович 8. Остапенко Ілля Першим секретарем комсомольської організації був Федорченко Олександр Іванович, який був убитий кулацькими елементами при виконанні комсомо- льського доручення 29 квітня 1923 року. Після смерті Федорченка О. І. організація поповнилася , а секретарем вибраний був Терещенко Данило Вісаріонович. Зараз комсомольська організація с. Піщане нараховує 42 комсомольці. ( із слів Федорченка З.М. )
Комнезам був створений в 1920 році під керівництвом партійної орга- нізації. В 1928 р. був створений перший колгосп " Червоний борець " , а вже десь в 1930 році завершено колективізацію і на території Піщаного було створено чотири колгоспи : ім. Челюскіна, " Червоний борець " , ім. Островського та ім. Свердлова. В 1950 році здійснено укрупнення колгоспів. Створено один колгосп ім. Свердлова, до складу якого ввійшли, крім чотирьох колгоспів с. Піща- ного, два колгоспи Славківської с/Ради: колгосп " Спартак " та колгосп ім. Молотова. Зараз колгосп охоплює 1071 член колгоспу. В колгоспі 5 рільничих комплексних бригад та дві тракторні бригади. Мирна творча праця радянських людей була перервана війною. У вересні місяці 1941 року в с. Піщане вдерлися німецькі окупанти, які хотіли народи нашої країни перетворити у своїх рабів. Але під ударами Радянської Армії не могла встояти гітлерівська Німеч- чина. 23 вересня 1943 року с. Піщане було звільнено від німецько-фашист- ських окупантів. Невпізнаним є с. Піщане сьогодні. За період лише з 1946 року по 1958 рік побудовано $$$$$$$$$ млин, який переробляє за добу більше 20 тонн зерна, в колгоспі побудовано ряд громадських будов: гараж для автомашин, майстерня, сушарка, десятки приміщень для худоби тощо, всього площею понад 3000 кв.м.
––––––– ОООО ––––––––– [/q] арк. – 14 – [q] УІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО ДЖЕРЕЛА, ЯКІ БУЛИ ВИКОРИСТАНІ. АНКЕТИ-ДОВІТКИ ТА ВІДОМОСТІ ПРО ОСІБ, ЩО ЗАПОВНЮВАЛИ ЇЇ.
Для заповнення анкети - довідки були
[/q] | | |
grishina Москва Сообщений: 1254 На сайте с 2011 г. Рейтинг: 2308
| Наверх ##
13 декабря 2020 16:13 | | |
grishina Москва Сообщений: 1254 На сайте с 2011 г. Рейтинг: 2308
| Наверх ##
27 декабря 2020 10:58 Сообщение форумчанки Zabellisa https://forum.vgd.ru/post/174/15765/p261789.htm#pp261789РГВИА ф.395 Инспекторский департамент, оп. 311, д.47 Полтавское ополчениестр.36 - Список 9-го Полтавского конно-казачьего полка .. стр.192 - № 594 - Олеференко Петр Корнеев - 31 - г.д.с.с. Сем.Мих.Кочубея селения Надежды жена Зинаида Степанова, дочь Анна - 2 | | |
|