Стрельбицкие (Strzelbicki, Стрельбицькі, Стрільбицькі)

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

Про власність Стрільбицьких у Львові - http://www.anthropos.org.ua/js...%D0%9C.pdf

Strilbycki

Szematyzm galicyjskich władz i urzędów skarbowych na rok 1907 zestawiony wedle stanu z dnia 1. sierpnia 1907.

стр.156 – Strzelbicki Emil 97,256
стр.156 – Strzelbicki Konstanty 24.158
стр.156 – Strzelbicki Tomasz 47,188

http://www.mtg-malopolska.org...._1907.djvu

С уважением – Ludvika.

Ludvika - СПАСИБО ОГРОМНОЕ.

Михайло ДРАГОМАНОВ - http://litopys.org.ua/drag/drag_shev.htm
ЛИСТОЧКИ ДО ВІНКА НА МОГИЛУ ШЕВЧЕНКА В XXIX РОКОВИНИ ЙОГО СМЕРТІ

1. До історії аресту Шевченка в 1859 р.

2. Французький переклад «Катерини»

3. Поезії Шевченка в народних устах.

За Шевченком держиться слава народного поета par excellence 2. Тільки ж між простим народом твори його не так розширені, як би треба було ждати. Причина тому, думаємо, як у тому, що письменні прихильники поета досі мало заходжувались до того, щоб розпускати твори його між тим народом, а також і те, що наш народ, малописьменний, в масі своїй не відрізня поезію від співу, а на спів мало ще положено поезій Шевченка навіть і в останні роки, коли за це взявсь д. Лисенко, котрого «Музика до «Кобзаря», зрештою, дуже трудна для простого народу. Тільки ж усе-таки твори Шевченка входять і між цей народ — і деякі вже записуються там збирачами народних пісень. У нас є два такі приміри таких з збірки 31 NN, записаних Степаном Стрільбицьким в Подільській губернії коло 1875 р. Обидва записані від однієї особи — крестянки Усті Пухкенкової з м. Богополя, Балтського повіту.

1 Найвищою мірою (іт.). — Ред.

2 Переважно (франц.). — Ред. /296/

Один — майже дослівний переказ частини з поеми «Причинна»:

Така ж її доля! Ох боже мій милий,

За що ж ти караєш її молоду?..

До кінця того поетичного монолога:

Боже мій милий, така твоя воля,

Таке її щастя, така її доля!

Другий — початок поеми «Катерина», але трохи перероблений і з додатком осібного куплета, так що ціле робить осібну ліричну пісню, подібну до народних пісень звісного сорту:

Кохайтеся, чорні очі,

Та й не з москалями,

Бо москалі, злії люди,

Сміються над вами.

Москаль любить жартувати,

Жартуючи, кине,

Сам піде у Московщину,

А дівчина гине.

Не слухала Катерина

Ні батька, ні мати,

Полюбила москаленька,

Мусить пропадати.

Пішла собі Катерина

В вишневий садочок;

Як згадала, заплакала:

Пропав мій віночок!

З того часу, як записано це, пройшло вже років з 15. Певно, за такий час число творів Шевченка в народних устах побільшилось. Треба б пошукати їх пильніше, обновивши колишню ревність до збирання всяких словесних творів «з народних уст».

Женева, 1889, фебр[уара] 23.

[Драгоманов М. П. Листочки до вінка на могилу Шевченка в XXIX роковини його смерті // Драгоманов М. П. Літературно-публіцистичні праці: У 2-х т. — К., 1970. — Т. 2. — С. 289-296.]

Бібліотека народова в Варшаві.
Євангеліє 1612 року, списане в місті Риботичі.

Strilbycki

ОПИСАНИЕ ДОКУМЕНТОВ АРХИВА ЗАПАДНОРУССКИХ УНИАТСКИХ МИТРОПОЛИТОВ.
1470-1700, Т.1.

Стр. 134 - Присяга, данная Князем Вацлавом Червертинским, Даниилом Братковским и Андреем Гулевичем, депутатами от православных дворян Волынского воеводства, избранными на съезде, созванный королем в Люблине, для устройства церковных дел в Речи Посполитой. Депутаты приносили клятву в том, что они не дадут согласия на принятие догматов, не согласованных с учение Православной церкви. 1679. Декабря 9.

Документ на польском языке.

На стр.135 упоминается Ignacy Strzelbicki

С уважением – Ludvika.

Арустамян Ж.Г. Родини ювілірів Стрельбицьких // Музейні читання:
Матеріали Міжнар. наук. конф., присвяч. 90-літтю з дня народж. видат. укр. археолога О.І. Тереножкіна [3 лют. 1998 р.]. – К., 1998. – С. 177–185.

Strilbycki
Виктор, Вам они, конечно же, знакомы?
Если повторяю, то уберите!
Стрельбицкий Василий священник с. Рожнов и с. Юрченки, 1-ый Благочинный округ, Летичевского уезда
Стрельбицкий Димитрий священник м. Ярмолинцы, 3-ий Благочинный округ, Проскуровского уезда
Стрельбицкий Еразм священник с. Джулинки, 5-й Благочинный округ, Гайсинский уезд
Стрельбицкий Иоанн священник с. Лихновка, 1-ый Благочинный округ, Проскуровского уезда
Стрельбицкий Лука Благочинный протоиерей с. Балановка, 3-й Благочинный округ, Ольгопольский уезд
Стрельбицкий Михаил священник с. Березки Бершадские, 3-й Благочинный округ, Ольгопольский уезд
Стрельбицкий Михаил священник с. Лугова, 3-й Благочинный округ, Ольгопольский уезд
Стрельбицкий Николай Вознесенской церкви диакон м. Зиньков, 3-ий Благочинный округ, Летичевского уезда
Стрельбицкий Николай священник с. Низшие Волковцы, 1-ый Благочинный округ, Проскуровского уезда
Стрельбицкий Николай священник с. Полянецкое, 5-й Благочинный округ, Балтский уезд
Стрельбицкий Феодор священник с. Борков, 1-ый Благочинный округ, Литинский уезд
Стрельбицкий Флавиан священник с. Малая Карабчиевка, 7-ой Благочинный округ, Каменецкий уезд
Стрельбицкий Хризанф священник с. Махновка, 6-ой Благочинный округ, Винницкий уезд
Отсюда

valcha - Спасибо

Ukraïnsʹka vilʹna akademiia nauk u Kanadi, 1994 - History - 379 pages

Уродженець Лохвиці, що тривалий час мешкає у Львові Микола Євгенович Петренко в 2000-ому році у львівському видавництві “Ліга-Прес” видав, на перший погляд, невелику, але доволі значиму для популяризації традицій, звичаїв, побуту та мови наших пращурів брошуру під назвою “Злочин у сотенному містечку”.
Микола Петренко пише, що книга таїть надзвичайно цікаву інформацію про життя моїх земляків,.. вона переконує мене, що в ті далекі часи український народ попри все жив – таки державницьким життям, шануючи правду і віру, права власності і гідності, моральні засади, одвічні традиції, бережучи єдність суспільства, правила співжиття в ньому.... Цікаво, що на засідання приходило немало народу, велося воно переважно за участю міського уряду – бургомістра, війта, отаманів. Переважали процеси про порушення власності, образи честі та гонору, обмови та намови, відьмування, торгової нечесності. Кара, як на наші мірки, частіше за все була засуворою: від простого шмагання “постромками” за дрібні крадіжки чи розв'язання бійок – аж до страти, від штрафів, нехай і досить значних, - до публічної сатисфакції, перепрошування, відшкодування збитків...”.
У цій малій-великій книжечці М.Петренко стилізував записи, які в оригіналі були записані стародавньою українською мовою (простою руською мовою, по російськи: "западнорусским языком"), та достосував їх до сучасної літературної української мови. Це фрагменти переважно із судових протоколів та документальних записів Лохвицької ратушної книги, яких упорядковано на шпальтах первісної книги понад 200.

В цьому сюжеті мова йде про прадіда генерала Івана Опанасовича Стрільбицького - сотника Стефана Стрільбицького.

Strilbycki написал:

[q]

valcha - СпасибоUkraïnsʹka vilʹna akademiia nauk u Kanadi, 1994 - History - 379 pages
[/q]

Це здається той Стрільбицький, про якого я Вам писав минулого ? року?

Общая тема