Леся СМУТОК
РУСЬКА (тобто українська = русинська ) ГРОМАДА НОВОГО САМБОРА У XV – XVIII СТ. -
http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/dkz/2009_13.pdfст. 124
_________________________________________________________________
Подібно, відкритим залишається питання про кількість братств, що існували
у Новому Самборі впродовж XVI – XVIII ст. Наявність двох церков (однієї в перед-
місті – св. Пилипа, другої в середмісті – Різдва Богородиці) промовляє на користь тієї
точки зору, згідно з якою існувало два братства. Справді, під 1644 р. маємо згадку про
братство при церкві св. Пилипа, якому ефеський екзарх Мелетій підтвердив статут,
запозичений у Львівського братства. Про існування братства при церкві Різдва Бого-
родиці повідомляється в угоді від 28 липня 1666 р., укладеній між римо-католиками
та православними Нового Самбора щодо розширення прав останніх. Зокрема, з боку
русинів угоду підписав Миколай Дякович, “na ten czas brat starszy reli[gi]ey greckiey
[cerkwy] Narodzenia Panny Nayswiętey Samborskiey”25.
Однак, документи другої половини XVII – XVIII ст. не фіксують існування одночасно
двох братств. Вже згадана угода 1666 р. була підписана лише представником одного
братства. В 1671 р., під час укладення акту-легації 400 злотих на певних земельних
нерухомостях подружжям Стрільбицьких, з яких 200 злотих записувалися церкві
Різдва Богородиці, а 200 зл. – церкві св. Пилипа – серед присутніх згаданий Кузма
Пасербович, самбірський декан, парох церкви св. Пилипа, й Олександр Медицький
від імені братства русинів (“v[ene]r[a]bilis Kuzmas Pasierbowicz vicarius et Decan atq
Alexander Medycki nomine confraternitatiem rutenicarum”)26. В 1743 р. була внесена
скарга до віце-адміністраторського суду від імені громади русинів (“...communitatis
ritus graeci latino uniti ...”) представниками одного братства27.
.